Справа № 454/3077/25
12 листопада 2025 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Струс Т. В. ,
за участю секретаря Синевської Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без виклику сторін в м. Сокалі цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу,
Позивач МТСБУ звернувся до суду з даним позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 54213грн. та трьох процентів річних від простроченої суми боргу у розмірі 12611грн.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що 13.07.2020 року о 00:10 год. по вул. Зелена, 12 в с. Поториця мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «BMW», державний номерний знак « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Volkswagen», державний номерний знак « НОМЕР_2 ». Внаслідок ДТП автомобілю «Volkswagen» завдано механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 22.03.2021 року вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_1 .
Позивачем було подано до суду позовну заяву до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних із здійсненням виплат. 20.04.2022 року Сокальським районним судом Львівської області задоволено позов Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів та призначено до стягнення з відповідача на користь позивача завдані збитки в порядку регресу у розмірі 126809,64грн. та судовий збір у розмірі 2270грн.
Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до приватного виконавця із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості у примусовому порядку.
31.07.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області відкрито виконавче провадження №75671928.
Позивач зазначив, що зазначене судове рішення не виконано, у зв'язку з чим на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України він просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати та три проценти річних за період прострочення з 21.04.2022 року по 12.08.2025 року в сумі 66824,57 грн.
Також, позивач наголошує на тому, що між ним та відповідачем не було укладено жодних договорів про надання позики/кредиту, оскільки по даній справі виплата проводилась за пошкоджений транспортний засіб іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди, в подальшому в порядку регресу було стягнуто з відповідача завдані збитки, про що було винесено рішення суду. По даній справі наявні деліктні зобов'язання або «зобов'язання із заподіяння шкоди» це недоговірні зобов'язання, які виникають внаслідок порушення майнових чи особистих немайнових прав, а відтак положення п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не можуть бути застосовані до даної справи.
Ухвалою від 18.08.2025 року відкрито провадження та вирішено розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань щодо розгляду справи суду не надав.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши докази у справі, приходить до наступного висновку.
Як встановлено судом, 20.04.2022 року Сокальським районним судом Львівської області було задоволено позов Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів та призначено до стягнення з відповідача на користь позивача завдані збитки в порядку регресу у розмірі 126809,64грн. та судовий збір у розмірі 2270грн.
Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
31.07.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. відкрито виконавче провадження №75671928.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом цієї норми правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана сплатити на користь другої сторони гроші, є грошовим зобов'язанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Згідно ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Зобов'язання виникають із завдання шкоди.
Оскільки відшкодування шкоди можливе і в грошовій формі, то у даному випадку між сторонами виникло грошове зобов'язання, оскільки одна сторона зобов'язана сплатити певну, визначену грошову суму стягувачу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 04.02.2020 у справі 912/1120/16 з посиланням на подібну правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).
Таким чином, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами Закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18). При цьому у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).
Також Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15, за яким дія ст. 625 ЦК України поширюється на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, а частина п'ята статті 11 ЦК України не дає підстав для застосування положень ст. 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов'язальних правовідносин.
Таким чином положення ст. 625 ЦК України передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених Законом, а також угод, які не передбачені Законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з деліктного зобов'язання та рішення суду.
Окрім того, як вбачається з правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, за змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних як складова грошового зобов'язання та особлива міра відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Судом встановлено, що рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 24.04.2022р. по справі №454/5015/21 визнано грошові зобов'язання відповідача перед позивачем та визначено їх розмір.
Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що строк виконання зобов'язання перед МТСБУ у ОСОБА_1 настав з часу ухвалення рішення Сокальським районним судом Львівської області, тобто з 20.04.2022р., яке набрало законної сили 25.05.2022 р.
Суд приймає до уваги, що станом на момент звернення позивача до суду відповідач не сплатив позивачу коштів в розмірі 126809,64грн., доказів протилежного матеріали справи не містять.
У зв'язку із несплатою відповідачем коштів стягнутих за рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 24.04.2022р. по справі №454/5015/21 позивач нарахував відповідачу, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, інфляційні втрати за період з 21.04.2022р. по 12.08.2025 в розмірі 54213,09грн. та 3 % річних за користування грошовими коштами в розмірі 12611,48грн.
Тому, суд погоджується із розрахунком заборгованості відповідача перед позивачем, оскільки іншого не доведено, а тому вважає, що вимога позивача про стягнення з ОСОБА_1 на його користь грошових коштів в загальному розмірі 66824,57грн. з яких: 12611,48грн. - 3% річних та 54213,09грн. - інфляційні втрати ґрунтується на вимогах закону, а відтак за відсутності будь яких заперечень з боку відповідача, підлягає до задоволення в повному обсязі.
Дослідженою копією платіжної інструкції від 12.08.2025р., встановлено, що звертаючись до суду із даним позовом позивачем сплачено 3028 грн. судового збору, які згідно приписів ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню із відповідача в користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 13, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України грошові кошти в загальному розмірі 66824,57грн.,з яких: 12611,48 грн. - 3% річних та 54213,09грн. - інфляційні втрати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3028 грн.
Рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: 02653, м.Київ, Русанівський бульвар, буд.8.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання - АДРЕСА_1 .
Головуючий: Т. В. Струс