Справа № 454/1512/25
15 липня 2025 року Сокальський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Веремчук О. А.
за участю секретаря: Баран О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокаля адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до працівників ВП №2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області Хомин Юрія Михайловича та Антонова Олега Михайловича про скасування постанови про адміністративне правопорушення
Позивач звернувся в суд з даним позовом та просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо нього та закрити провадження у справі.
Свої вимоги мотивує наступним.
Позивача зупинили працівники поліції в смт.Жвирка , які не повідомили причини зупинки, один з них був без нагрудного жетона, які запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, днак не забезпечили двох свідків. Після його запитань та заперечень поліцейський виніс постанову серії ЕНА №4582558.
Він не погоджується з даною постановою та вважає її необґрунтованою.
Відповідачі відзив на позов не подав.
На підставі ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку. Виходячи із змісту частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Дані положення кореспондуються в статті 8 Закону України «Про національну поліцію» від 2 липня 2015 року№ 580-VIII.
Згідно копії постанови по справі про адміністративне правопорушення від 25.04.2025р., на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425грн. за те, що він 25.04.2025р. близько 17.26год. в смт.Жвирка по вул.Мазепи Шептицького району Львівської області керуючи транспортним засобом після зупинки на вимогу поліцейського відмовився пред'явити посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.4 Правил дорожнього руху України.
Дана постанова, винесена уповноваженою особою, дата та час її складання відповідає даті вчинення правопорушення, штраф у разі невиконання постанови в добровільному порядку зазначено в розмірі 850грн. (подвійний).
Покликання позивача на незаконність постанови зводяться до незгоди з накладенням на нього штрафу та жодним чином не спростовують викладених в цій постанові обставин.
На спростування своєї вини позивач навів обставини, які, на його думку, спростовують вчинення ним правопорушення, зазначеного у вищевказаній постанові та заперечив інкриміновані йому порушення Правил дорожнього руху України.
Так, останній не навів суду обставин, які спростовують вчинення ним правопорушення зазначеного у вищевказаній постанові, не надав суду доказів своєї невинуватості та не надав суду доказів того, що він не порушував Правил дорожнього руху України.
Частиною 1 ст.126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 2.4.а. Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також, пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Враховуючи зазначене, судом не встановлено обставин, які свідчать про незаконність оскаржуваної постанови та підстав для її скасування, оскільки позивачем порушено вимоги п.2.4.а Правил дорожнього руху України, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.
Суд визнає дану постанову такою, що відповідає меті накладення адміністративного стягнення, якою є виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень (ст.23 КУпАП).
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Крім цього, відповідачами у даній справі позивач зазначив працівників поліції, які виносили оскаржувану постанову - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , однак поліцейський, який виносив постанову перебуває у трудових відносинах з відділом поліції №2 Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області, тобто поліцейський виносячи постанову відносно позивача діяв від імені Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Згідно з ч.3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
За час перебування даної справи на розгляді від позивача ОСОБА_1 слід було надати згоду на заміну первісного відповідача належним відповідачем Головним управлінням Національної поліції у Львівській області, однак позивач не клопотав перед судом про заміну неналежного відповідача.
На підставі викладеного, суд не знаходить жодних підстав для скасування оскаржуваної постанови та задоволення позову.
В той же час, ОСОБА_1 , звертаючись до суду з даним позовом недобросовісно покликався на обставини, які не відповідають дійсним подіям, чим намагався уникнути обов'язків у правовому полі та відповідальності за вчинене ним правопорушення.
Керуючись ст.ст.5, 19, 241-245, 286 КАС України, суд
в позові ОСОБА_1 до працівників ВП №2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області Хомин Юрія Михайловича та Антонова Олега Михайловича про скасування постанови про адміністративне правопорушення-відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Сокальський районний суд Львівської області.
Головуючий: О. А. Веремчук