ЄУНСС: 466/6051/25
НП: 2/453/833/25
іменем України
17 листопада 2025 року місто Сколе
Сколівський районний суд Львівської області у складі головуючого - судді Микитина Володимира Ярославовича,
сторони у справі:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»;
відповідачка - ОСОБА_1 ;
зміст позовних вимог - про стягнення заборгованості за кредитним договором;
розглянувши дану цивільну справу у приміщенні суду, що по вул. Д. Галицького, 8, у м. Сколе Стрийського району Львівської області, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, на підставі наявних у ній матеріалів, -
Стислий виклад позицій сторін у справі.
Позивач ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», у порядку представництва, котре згідно довіреності здійснює адвокат Тараненко А.І., сформувавши документ в системі «Електронний суд», 25.06.2025 року подав у Шевченківський районний суд м. Львова позовну заяву, в якій просить ухвалити рішення про стягнення на свою користь з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за укладеним нею з ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» кредитним договором № 708715781 від 24.11.2020 року, у загальному розмірі 25 830 грн. 00 коп.. Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті судового збору за подання вищевказаної позовної заяви у розмірі 2 422 грн. 40 коп., та у правничій допомозі у розмірі 7 000 грн., позивач ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» при ухваленні рішення просить стягнути на свою користь з відповідачки ОСОБА_1 ..
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24.11.2020 року між ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 708715781на суму 9 000 грн. 00 коп.. Вказаний кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису, він підписаний відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора MNV62AQ7. Саме відповідачка ОСОБА_1 ініціювала укладення вказаного кредитного договору, оформивши заявку на сайті ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», підписавши вказаний кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора, а без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, вказаний кредитний договір між ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачкою ОСОБА_1 не був би укладений. За умовами вказаного кредитного договору, ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконав свій обов'язок та перерахував відповідачці ОСОБА_1 , шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 9 000 грн. 00 коп. 24.11.2020 року на банківську карту № НОМЕР_1 відповідачки, ОСОБА_1 котру вона вказала у заявці при укладенні вказаного кредитного договору. 28.11.2018 року між ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01, до котрого, у подальшому, укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну його дії. ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання вказаного договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 118 від 26.01.2021 року, за яким від ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, позивачем ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» надано витяг з реєстру прав вимог, що містить лише дані відповідачку ОСОБА_1 (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб). Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зі сторони ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» згідно договору факторингу саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у реєстрі прав вимоги № 118 від 26.01.2021 року до договору факторингу (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості відповідачки ОСОБА_1 по кредитному договору), до позовної заяви додається акт звірки взаємних розрахунків та протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги. 05.08.2020 року між ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТзОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01. Розділом 2 договору факторингу визначено, що ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТзОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до пункту 1.3. договору факторингу, під правом вимоги розуміється всі права ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.5. договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору. Відповідно до пункту 5.3.3 договору факторингу, ТзОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб. 29.05.2025 року між ТзОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого позивачеві ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором. Перехід від ТзОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого позивач ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Відповідно до реєстру боржників № б/н від 29.05.2025 року за договором факторингу, від ТзОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 на загальну суму 25 830 грн. 00 коп.. Враховуючи те, що реєстр боржників містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, позивачем ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» надано витяг з реєстру боржників, що містить лише дані відповідачку ОСОБА_1 (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб). Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у реєстрі боржників № б/н від 29.05.2025 року до позивача ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості за кредитним договором відповідачки ОСОБА_1 перед позивачем ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», на момент подання позовної заяви, становить 25 830 грн. 00 коп., яка складається з: 9 000 грн. 00 коп. - заборгованості за тілом кредиту; 16 830 грн. 00 коп. - заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Відповідачка ОСОБА_1 у запропоновані судом строк та порядку відзив на позовну заяву ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором, - не подала, хоча в силу положень ч. 6 ст. 272 ЦПК України, ухвала судді про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цивільній справі від 18.09.2025 року вважається такою, що їй була вручена ще 26.09.2025 року. Відповідно, відповідачка ОСОБА_1 свою позицію у цій справі із обґрунтуванням її необхідними доказами не навела.
Інших передбачених ЦПК України заяв по суті справи від сторін цієї справи не надходило.
Заяви та клопотання учасників справи.
Заразом, у змісті позовної заяви, позивачем ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заявлено також письмове клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Заразом, у змісті позовної заяви, позивачем ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заявлено також письмове клопотання про витребування доказів у справі. Так, вказаний позивач, посилаючись на неможливість самостійно отримати від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформації в силу того, що така містить банківську таємницю, просить витребувати в останнього інформацію про те, чи виписувалася банківська картка на ім'я відповідачки ОСОБА_1 , а також інформацію про зарахування та рух коштів у сумі 9 000 грн. 00 коп. (виписку) по вказаній банківській картці за період з 24.11.2020 по 29.11.2020 року включно, та інформацію про те, чи є номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за відповідним картковим рахунком.
На виконання вимог ухвали судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від18.09.2025 року в частині витребування доказів, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» листом від 22.09.2025 року за вих. № БТ/Е-13758 повідомлено, що на ім'я відповідачки ОСОБА_1 емітовано карту номер НОМЕР_3 , а також додано виписку по цьому рахунку за період з 24.11.2020 року по 29.11.2020року включно.
Будь-яких інших заяв чи клопотань від учасників цієї справи, котрі б залишалися не вирішеними у визначеному чинним ЦПК України порядку, у тому числі й про розгляд цієї справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, не надходило.
Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.
Оскільки відповідачкою у вищевказаній позовній заяві зазначена фізична особа, яка не має статусу підприємця, то суддею Шевченківського районного суду м. Львова Зимою І.Є., у відповідності до положень ч. 8 ст. 187 ЦПК України, з метою визначення підсудності, 26.06.2025 року було вжито заходів для отримання інформації з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи - відповідачки ОСОБА_1 ..
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Зими І.Є. від 30.06.2025 року справу за єдиним унікальним номером 466/6051/25 та номером провадження 2/466/2661/25, у зв'язку із встановленням необхідності пред'явлення вищевказаної позовної заяви з дотриманням правил загальної підсудності, визначених у ч. 1 ст. 27 ЦПК України, направлено у Стрийський міськрайонний суд Львівської області, тобто за зареєстрованим місцем проживання відповідачки ОСОБА_1 котрим є АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Гули Л.В. від 19.08.2025 року справу за єдиним унікальним номером 466/6051/25 та номером провадження 2/456/1974/25, у зв'язку із встановленням необхідності пред'явлення вищевказаної позовної заяви з дотриманням правил загальної підсудності, визначених у ч. 1 ст. 27 ЦПК України, направлено у Сколівський районний суд Львівської області, тобто за зареєстрованим місцем проживання відповідачки ОСОБА_1 котрим є АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 18.09.2025 року, опісля одержання матеріалів цієї справи за підсудністю, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Задоволено клопотання позивача ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Розгляд цієї справи визначено провести у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, без проведення судового засідання, протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття у ній провадження. Задоволено клопотання позивача ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» про витребування доказів. Витребувано від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код у ЄДРПОУ: 21133352) інформацію щодо належності платіжної картки НОМЕР_3, емітованої на ім'я ОСОБА_1 , а також інформацію про зарахування та рух коштів у сумі 9 000 грн., (виписку) по вказаній банківській картці за період з 24.11.2020 року по 29.11.2020 року включно, та інформацію про те, чи є номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за відповідним картковим рахунком.
Інші процесуальні дії у цій справі не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід'ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.
Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно з частинами 2, 3 та 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» за пред'явленими позовними вимогами цивільного характеру, а також причетність до порушення таких його прав відповідачки ОСОБА_1 , встановив наступне.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із оцінкою відповідних доказів.
Судом встановлено, що 24.11.2020 року між ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 708715781на суму 9 000 грн. 00 коп.. Вказаний кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису, він підписаний відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора MNV62AQ7. Саме відповідачка ОСОБА_1 ініціювала укладення вказаного кредитного договору, оформивши заявку на сайті ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», підписавши вказаний кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. За умовами вказаного кредитного договору, ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконав свій обов'язок та перерахував відповідачці ОСОБА_1 , шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 9 000 грн. 00 коп. 24.11.2020 року на банківську карту № НОМЕР_1 відповідачки, котру вона вказала у заявці при укладенні вказаного кредитного договору (копії містяться в електронній справі у системі «Електронний суд»).
Відповідно до платіжного доручення від 24.11.2020 року ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» здійснено переказ відповідачці ОСОБА_1 9 000 грн. 00 коп. за кредитним договором на її платіжну карту, що підтверджується листом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 22.09.2025 року за вих. № БТ/Е-13758 і випискою до нього (містяться у справ, а. с. 58-62).
Судом також встановлено, що 28.11.2018 року між ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01, до котрого, у подальшому, укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну його дії. ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання вказаного договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 218 від 28.02.2023 року, за яким від ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, позивачем ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» надано витяг з реєстру прав вимог, що містить лише дані відповідачки ОСОБА_1 (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб) (копії містяться у системі «Електронний суд»).
Також, 23.02.2024 року між ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТзОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 23/0224-01, котрим визначено, що ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТзОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором. ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТзОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 1 від 23.02.2024 року до договору факторингу, за яким від ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТзОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги (копії містяться в електронній справі у системі «Електронний суд»).
Також, 29.05.2025 року між ТзОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого позивачеві ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором. Перехід від ТзОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого позивач ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (копії містяться в електронній справі у системі «Електронний суд»).
Згідно з розрахунком заборгованості ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за кредитним договором № 708715781 від 24.11.2020 року, заборгованість відповідачки ОСОБА_1 не погашена та складає 18 639 грн. 00 коп. (міститься в електронній справі у системі «Електронний суд»).
Згідно з розрахунком заборгованості ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитним договором № 708715781 від 24.11.2020 року, заборгованість відповідачки ОСОБА_1 не погашена та складає 25 830 грн. 00 коп. (копія міститься в електронній справі у системі «Електронний суд»).
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 708715781 від 24.11.2020 року, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви за період з 29.05.2025 року по 05.06.2025 року становить - 25 830 грн. 00 коп., яка складається з: 9 000 грн. 00 коп. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 16 830 грн. 00 коп. - прострочена заборгованість за процентами (копія міститься в електронній справі у системі «Електронний суд»).
Відтак, позивач ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», з урахування передачі права вимоги за укладеними договорами факторингу, виконав свої зобов'язання, надавши відповідачці ОСОБА_1 кошти за кредитним договором у встановленому в договорах розмірі та на узгоджених між ними умовах, однак остання в односторонньому порядку відмовилася від виконання взятих на себе зобов'язань у наведеній частині, у зв'язку з чим допустила спірну заборгованість.
При цьому, розмір спірної заборгованості за кредитним договором відповідачкою ОСОБА_1 не спростовано, своїх розрахунків не наведено та суду не було подано.
Релевантні норми і джерела права, застосовані судом при ухваленні рішення.
Встановлені судом цивільні правовідносини щодо порушення боржником грошового зобов'язання й застосування кредитором відповідних наслідків цього, у тому числі й за кредитними договорами, регулюються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року й протоколами до неї, Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), Законами України «Про електронну комерцію», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування», іншими актами цивільного законодавства.
Так, згідно з положеннями ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.Зобов'язання виникають з підстав, встановлених у ст. 11 цього Кодексу.
Своєю чергою, системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов'язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Щодо укладення договору в електронній формі.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Щодо цесії (переходу права вимоги, факторингу).
Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ч. 2 ст. 517 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Узагальнена оцінка доводів та аргументів за результатами розгляду цієї справи.
Вочевидь, що між сторонами (з урахуванням правонаступництва позивача ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» на підставі договорів факторингу) було досягнуто згоди з усіх істотних умов електронного кредитного договору № 708715781 від 24.11.2020 року, цей правочин, в силу відсутності доказів на підтвердження його нікчемності чи визнання його недійсним у встановленому порядку, створюють презумпцію його правомірності, у зв'язку з чим вказаний кредитний договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та їх умов, натомість відповідачка ОСОБА_1 не виконала зобов'язань за вказаним кредитним договором, допущену заборгованість за електронним договором нею у встановленому порядку не погашено.
Резюмуючи, суд висновує, що позовні вимоги ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним підлягають до задоволення. Так, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» належить стягнути заборгованість в загальній сумі 25 830 грн. 00 коп., яка складається з: 9 000 грн. 00 коп. - простроченої заборгованості за сумою кредиту; 16 830 грн. 00 коп. - простроченої заборгованості за процентами.
При цьому судом також було враховано, що розмір спірної заборгованості за вказаним кредитним договором відповідачкою ОСОБА_1 не спростовано, своїх розрахунків не наведено та суду не було подано.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Відповідно до ч. 1, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отож, судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачем ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» судового збору за пред'явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру у розмірі 2 422 грн. 40 коп., які підтверджується відповідною випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають до стягнення на користь зазначеного позивача з відповідачки ОСОБА_1 , пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто повному обсязі.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. 00 коп. позивача ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» надав суду: договір про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025 року, укладений між ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та АБ «Тараненко та партнери»; додаткову угоду від 29.05.2025 року № 25770558500 до договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025 року; протокол погодження вартості; акт прийому-передачі наданих послуг, в якому зазначена послуга, яка надається, кількість годин та вартість. Згідно акту, витрати складаються: складання позовної заяви 2 год. - 5 000 грн. 00 коп., вивчення матеріалів справи 2 год. - 1 000 грн. 00 коп., підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів 1 год. - 500 грн. 00 коп., підготовка і подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів 1 год. - 500 грн. 00 коп.; свідоцтво і ордер адвоката (копії містяться в електронній справі у системі «Електронний суд»).
У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 року за єдиним унікальним номером судової справи 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
При цьому, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року за єдиним унікальним номером судової справи 922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідачкою ОСОБА_1 не надано суду заперечення щодо витрат позивача ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. 00 коп., водночас, суд, враховуючи принцип співмірності таких витрат, вважає, що витрати на правову допомогу у даній конкретній справі належить обмежити до 5 000 грн. 00 коп., які стягнути на користь зазначеного позивача з відповідачки ОСОБА_1 ..
Доказів понесення сторонами інших судових витрат, пов'язаних з її розглядом, матеріали цієї справи не містять.
Керуючись статтями 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 137, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-275, 279 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 25 830 (двадцять п'ять тисяч вісімсот тридцять) грн. 00 коп. заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 7 422 (сім тисяч чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. понесених судових витрат у вигляді сплачених судового збору та коштів на професійну правничу допомогу, з урахуванням їх обмеження судом.
Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування сторін у справі.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код у ЄДРПОУ: 42986956; місцезнаходження юридичної особи: вул. Алматинська, 8, офіс 310-А, м. Київ, 02090; адреса електронної пошти: fincomace@gmail.com; електронний кабінет у ЄСІТС: наявний.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_2 ; адреса електронної пошти: не зазначена; електронний кабінет у ЄСІТС: відсутній.
Повне рішення суду складено: 17 листопада 2025 року.
Суддя Володимир МИКИТИН