Справа № 464/4172/25
пр.№ 2/464/1972/25
11.11.2025 Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Чорна С.З.
секретаря судових засідань Сенюга М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
за участі:
представник відповідача Зіновкіна О.П.,
представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ), заборгованість за Договором №510714-КС-001 про надання кредиту від 23.09.2024 року, що становить 74580.00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 22000.00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 37180.00 грн; суми заборгованості по штрафам - 11000.00 грн; суми прострочених платежів за комісією 4400.00 грн. А також стягнути сплачениий судовий збір в розмірі 2422.40 грн.
Обґрунтовує позов тим, що 23.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 510714-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 23.09.2024 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 510714-КС-001 про надання кредиту. 23.09.2024 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 510714-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7016, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 23.09.2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 510714-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 22000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 22000 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).
Ухвалою від 14.07.2025 прийнято позов до розгляду, відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом відповідача), призначено судове засідання для розгляду справи по суті, витребувано письмові докази.
Від представника відповідач ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач розумів умови та погодився з ними, з огляду на значний обсяг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування коштами, саме у зазначених документах, що додані позивачем до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Тому у цій справі не можна вважати Правила надання споживчого кредиту, частиною кредитного договору, з огляду на те, що за Візуальною формою послідовності дій Клієнта, з правилами він повинен ознайомлюватися у послідовності після підписання договору. Крім того, роздруківка Правил із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (позивача), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи. Правова природа договору, укладеного через мережу Інтернет полягає у приєднанні до його умов шляхом накладання власного електронного підпису, чим підтверджується згода споживача. З огляду на правові норми ЦК України, правові позиції Верховного суду, позиція позивача про доведеність факту ознайомлення відповідача з усіма умовами та правилами надання послуг та скріплена підтверджуючим електронним підписом - є безпідставною і недоведеною. Відсутні докази позивача про надсилання пропозиції, відсутня відповідь відповідача про прийняття пропозиції, будь які докази, які свідчать про надсилання позивачу електронних листів, що свідчать про недотримання порядку та процедури укладання договору в електронному вигляді. Як зазначає позивач у своєму позові, Відповідно до п.5.1. Правил, які у відповідності до пункту 10 Кредитного договору є його невід'ємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов Кредитного договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту Позичальнику до закінчення терміну дії Договору про надання кредиту (включно), тобто, протягом всього строку кредитування. Однак, позивач, як зазначено вище не був належним чином ознайомлений та не підписував Правила надання кредиту, а тому говорити про обізнаність відповідача щодо умов нарахування відсотків, за відсутності даних умов в договорі, не є підставним. вказані розрахунки заборгованості не є доказом наявності заборгованості, не є первинними документами бухгалтерського обліку та не містять відомостей щодо розрахунку заборгованості за період з часу укладення кредитного договору з 27.05.2021 до 31.07.2023, які б дозволили перевірити в дійсності правильність нарахування відсотків за користування кредитними коштами (розмір відсотків та період їх нарахування, суми внесені боржником в рахунок виконання кредитних зобов'язань), так як умовами договору передбачено нарахування відсотків з першого дня користування кредитними коштами. Відсутні виписки про рух коштів за даним картковим рахунком, який судом витребуваний як доказ наявності у відповідача карткового рахунку.
09.10.20205 від представник позивача Козачук М. на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Заначила, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді до позовної заяви була додана візуальна форма послідовності дій клієнта щодо укладення Кредитного договору, у якій детально відображені всі дії ТОВ «Бізнес Позика» та Відповідача щодо укладення Кредитного договору в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Ця візуальна форма послідовності дій клієнта щодо укладення Кредитного договору була посвідчена директором ТОВ «Бізнес Позика» Гайворонською М.М. Щодо дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та Відповідача з укладення кредитного договору. 23.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 510714-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 23.09.2024 року направлено Сірко Руслан Анатолійович, пропозицію (оферту) укласти Договір № 510714-КС-001 про надання кредиту. 23.09.2024 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 510714-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7016 , на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 23.09.2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 510714-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ОСОБА_1 , через веб-сайт Кредитодавця https://bizpozyka.com/ шляхом введення Логіну Особистого кабінету та паролю Особистого кабінету, ввійшов до Особистого кабінету та з Особистого кабінету через Інформаційно- телекомунікаційну систему (ІТС) подав Заявку на отримання кредиту, де відповідно вказує номер свого поточного (карткового) рахунку. Відповідно до п.п. 3.1.1. Правил Після отримання Заявником від Кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання Кредиту в Особистому Кабінеті Заявника розміщається Оферта, яка є пропозицією в розумінні ч. 4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Після отримання Оферти Заявнику надсилається Одноразовий ідентифікатор. У випадку відмови від укладення Заявником Договору чи не підписання його шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Оферта вважається не акцептованою Заявником і втрачає силу (п.п. 3.1.2, 3.1.3 Правил). Як описано вище, ТОВ «БІЗПОЗИКА» 23.09.2024 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 510714-КС-001 про надання кредиту. Відповідь Заявника/Позичальника, якому адресована пропозиція укласти Договір про надання кредиту, надається шляхом надсилання електронного повідомлення Кредитодавцю. 23.09.2024 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 510714-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС Одноразового ідентифікатора UA-7016, (направленого Позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 вказаного Позичальником в Заявці) електронного повідомлення СМС-повідомлення. Згідно з п.п. 4.4.4. Правил Позичальник підтверджує, що вказаний ним (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок НОМЕР_3 належать саме йому і треті особи не мають до нього доступу. Кредитний договір підписаний Боржником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 22 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується двома довідками про перерахування кредитних коштів. Щодо перерахування Відповідачу кредитних коштів за Кредитним договором в розмірі 22 000 грн, зазначають, що до Позовної заяви була додана довідка, сформована в платіжній системі «Platon», та яка була надана ТОВ «Бізнес Позика» посередником ТОВ «ПрофітГід», який надає послуги на підставі Договору про надання послуг № ПГ-5 від 04.11.2020.
Ухвалою суду від 12.08.2025 иитребувано у АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (ЄДРПОУ: 21133352, місце реєстрації: 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19), наступні письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме:
- письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 );
- письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 23.09.2024 року (дата видачі кредиту) по 10.03.2025 року (дата закінчення терміну кредитування).
19.08.2025 на адресу суду від представника АТ «Універсал Банк» надійшла витребувана інформація згідно ухвали Сихівського районного суду м.Львова від 12.08.2025. В якій зазначено, що на ім'я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_5 та відкритий банківський рахунок НОМЕР_6 .
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві та відповіді на відзив просить розглядати справу за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечив в повному обсязі, просить в таких відмовити.
Заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Встановлено, що 23.09.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № 510714-Кс-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
За обумовленими та погодженими на власний розсуд сторонами умовами договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 22000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів товариства.
Процентна ставка за кредитом в день 1 %, фіксована.
Сторонами в п. 3 Договору кредиту погоджено «Графік платежів».
Також до матеріалів справи долучено витяг з анкети клієнта ОСОБА_1 , в якому зазначені всі анкетні дані відповідача ідентифікаційний номер платника податків, паспортні дані, електрону адресу, адресу місця реєстрації (проживання), номер телефону.
Також, 23.09.2024 відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту одноразовим ідентифікатором -ua2420.
Окрім цього, як вбачається з вказаного договору та анкети клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - www.my.tpozyka.com) відповідач повідомив позивачу реквізити особистого електронного платіжного засобу, на який бажав отримати кредит- НОМЕР_7.
При цьому, приймаючи умови договору, відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений з договором, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно їх дотримуватися (п.7 Договору кредиту).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Відповідно до витребуваної судом інформації, яка надана банківською установою АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" від 13.08.2025, картка НОМЕР_7 емітована на ім'я відповідача, додано рух коштів по його картці.
ТзОВ «Бізнес Позика» перераховано на картку ОСОБА_1 кошти в розмірі 22000 грн відповідно до кредитного договору № 510714-Кс-001 від 23.09.2024.
Довідкою ТОВ «ПрофітГід» підтверджено успішність проведення переказу в розмірі 22000 грн на платіжну картку відповідача.
З довідки про стан заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача по кредиту станом на 28.05.2025 за договором складає по тілу кредиту 22000 грн; суми прострочених платежів по процентах - 37180 грн; суми прострочених платежів за комісією 4400 грн., заборгованість по штрафам 11000грн.
За умовами статей 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
За умовами статей 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону).
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище наведеного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладення в електронному вигляді через інформаційно-телекомунікаційну систему позичальника можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно зі статтею 64 ЦПК України докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.
Відповідач на веб-сайті позикодавця подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого позикодавець надіслав останньому за допомогою засобів зв'язку одноразовий ідентифікатор, який заявник використав для підтвердження підписання договору позики. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Підписанням договору №510714-КС-001 про надання кредиту від 23.09.2024 відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Без вчинення вказаних вище дій, зокрема надання особистих даних для оформлення кредитного договору, у тому числі номеру телефону та/або електронної пошти для отримання одноразового ідентифікатора, такий правочин не був би укладений.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що кредитний договір № 510714-Кс-001 від 23.09.2024 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо їх укладення, порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Встановлено, що відповідач заборгованість за кредитним договором не погашав і станом на 28.05.2025 утворилась заборгованість, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 22000 грн; суми прострочених платежів по процентах - 37180 грн; суми прострочених платежів за комісією 4400 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 11000 грн., суд зазначає наступне.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення кредитного договору, так і на час розгляду цієї справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Враховуючи викладене та те, що неустойка за договором позики нарахована під час дії воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічний правовий висновок, щодо викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.
Отже, позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та здійснено розрахунок штрафу розмірі 11500 грн. (під час дії в Україні воєнного стану), а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Доводи представника відповідача щодо відсутності кредитних зобов'язань відповідача перед позивачем, відсутність доказів перерахування коштів та існування заборгованості загалом суд відхиляє, оскільки в матеріалах справи міститься належні та допустимі докази укладення кредитного договору між сторонами, надання позивачем та отримання відповідачем кредитних коштів, а також порушення відповідачем кредитних зобов'язань.
Будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов'язань, суду не надано.
Щодо доводів представника відповідача про те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не можна вважати належним доказом про наявність заборгованості, то суд вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.
Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Слід зазначити, що товариство не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.
При цьому, чинне законодавство України не містить вимог щодо засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватись розмір заборгованості. Відповідно застосовуються загальні правила щодо доказів та обов'язків щодо доказування.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору
Крім того, відповідачем власного розрахунку не проведено, доказів його неправильності не надано. З огляду на таке у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунків, які беруться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.
Саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача (позиція Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).
Враховуючи те, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження їх повернення, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України, останній не надав, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково, та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 63580 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 22000 грн; суми прострочених платежів по процентах - 37180 грн; суми прострочених платежів за комісією 4400 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» слід стягнути витрати зі сплати судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 2065,11 грн. .
На підставі ст.ст.525, 526, 527, 530, 610, 634, 639, 1048, 1054 ЦК України, керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 247, 263-265, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" заборгованість за Договором №510714-КС-001 про надання кредиту від 23.09.2024 року, що становить 63580 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 22000 грн; суми прострочених платежів по процентах - 37180 грн; суми прострочених платежів за комісією 4400 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" 2065,11 грн. судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку визначеному ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 17.11.2025.
Суддя