Провадження №3/447/1826/25
Справа №447/2849/25
14.11.2025 місто Миколаїв
Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Джус Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, неповнолітнього, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.121, ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участю:
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності : ОСОБА_1
законного представника: ОСОБА_2 ,
захисника: Скакун В.В.
встановив:
що неповнолітній ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом порушив правила користування ременями безпеки, при таких обставинах.
09.09.2025 о 11 год. 15 хв. у м. Миколаєві, дорога АД М-06, Київ-Чоп, 578 км., ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «BMW 220D» д.н.з. НОМЕР_1 обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в. ПДР України.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.5 ст. 121 КУпАП.
Окрім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 424450 від 15.08.2025, ОСОБА_1 15.08.2025 о 22 год. 40 хв. у м. Миколаєві, Стрийського району, Львівської області по вул. Біласа і Данилишина, 5, керував транспортним засобом марки «BMW 220D» д.н.з. НОМЕР_1 при цьому будучи позбавленим права керування Миколаївським районним судом Львівської області від 17.07.2025 справа №447/1602/25, терміном на 5 років. Правопорушення за ст.126 КУпАП вчинено повторно протягом року, був притягнений до відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП протоколом серії ЕПР1 №338949, чим порушив п.2.1.а.ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.5 ст.126 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 452926 від 13.09.2025, ОСОБА_1 09.09.2025 о 11 год. 15 хв. у м. Миколаєві, дорога АД М-06, Київ-Чоп, 578 км, керував транспортним засобом марки «BMW 220D» д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому будучи позбавленим права керування Миколаївським районним судом Львівської області від 17.07.2025 справа №447/1602/25, терміном на 5 років, вчинивши правопорушення передбачене ч.2-4 ст.126 КУпАП повторно протягом року, чим порушив п.2.1 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.5 ст.126 КУпАП.
Згідно з ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративне правопорушення, передбачені, зокрема ч.5 ст.121.
Разом з тим, згідно вимог ст.221 КУпАП судам підсудні справи, передбачені ч.5 ст.121 КУпАП лише у випадку, коли таке правопорушення вчинене неповнолітнім.
Враховуючи, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, на момент вчинення правопорушення та розгляду справи є неповнолітньою, то дана справа підвідомча суду.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП постановою судді Миколаївського районного суду Львівської області від 06.11.2025 об'єднано в одне провадження справи №447/2920/25 та №447/2849/25 та присвоєно об'єднаній справі №447/2849/25.
Крім цього, постановою судді Миколаївського районного суду Львівської області від 06.11.2025 об'єднано в одне провадження справи №447/2968/25 та №447/2849/25 та присвоєно об'єднаній справі №447/2849/25.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в судовому засіданні надав пояснення в яких визнав вину частково, а саме у вчиненні правопорушення передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП. Вину у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.5 ст.126 КУпАП, заперечив.
Захисник особи яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Скакун В.В. просила суд закрити провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, з огляду на те, що на момент складення протоколів про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП, а саме 15.08.2025 та 13.09.2025, ОСОБА_1 не вважався таким, що позбавлений права керування транспортним засобом згідно постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 17.07.2025 справа №447/1602/25, оскільки така набрала законної сили 15.10.2025 згідно постанови Львівського апеляційного суду від 15.10.2025.
В підтвердження свої пояснень, захисник надала суду копію постанови судді Миколаївського районного суду Львівської області від 17.07.2025 №447/1602/25 та постанову Львівського апеляційного суду в тій же справі №447/1602/25 від 15.10.2025.
Також зазначила, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 452926 з невідомих причин складено тільки 13.09.2025 без участі законного представника, хоча подія мала місце 09.09.2025, та працівники поліції мали змогу скласти протокол саме 09.09.2025 при виявлені ОСОБА_1 , так як склали інший протокол за ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно приписів ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень статті 254 КУпАП, законодавцем визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Частиною першою статі 256 КУпАП закріплені вимоги, згідно яких у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Згідно положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п.2.1.а Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до п.2.3.в. Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними та не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, полягає у порушенні правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч.2 ст.126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч.3ст.126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4ст.126 КУпАП).
Окрім визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, його вина підтверджується наступними доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №448272 від 09.09.2025, з якого вбачається, що 09.09.2025 о 11 год. 15 хв. у м. Миколаєві, дорога АД М-06, Київ-Чоп, 578 км ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «BMW 220D» д.н.з. НОМЕР_1 обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в. ПДР України;
-доданим до матеріалів справи диском із відеозаписами події, що мала місце 09.09.2025, який був оглянутий в судовому засіданні.
До матеріалів справи долучено також рапорт інспектора взводу роти 2 батальйону УПП у Львівській області лейтенанта поліції Віталія Олеськів від 09.09.2025, відповідно до якого під час патрулювання автодороги Київ-Чоп було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , який керував автомобілем будучи не пристебнутим паском безпеки.
Суддя вважає, що вказаний рапорт за своїм правовим змістом не є доказом, проте є документом, якими поліцейський інформує керівництво про обставини події, законність та обґрунтованість дій поліцейських під час виявлення водія який керував транспортним засобом будучи не пристебнутим паском безпеки. Вказаний документ містить дані, які повністю узгоджуються з іншими доказами по справі та доповнюють їх.
Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки порушення вимог п.2.3.в., ПДР України, а тому його дії охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст.17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягання до адміністративної відповідальності не закінчилися.
Згідно ст.12 КУпАП, адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Відповідно до ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 КУпАП.
На час скоєння правопорушення передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП ОСОБА_1 не виповнилось вісімнадцяти років.
Проте відповідно до ч.2 ст. 13 КУпАП У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи ступінь та характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, ставлення до вчиненого, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 , слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції даної статті у виді штрафу.
Окрім цього, у відповідності до положень ст.40-1 КпАП України, слід також стягнути з нього судовий збір.
Щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 КУпАП, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 424450 від 15.08.2025 та серії ЕПР 1 № 422926 від 13.09.2025, слід зазначити наступне.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень, працівниками поліції надано суду наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 424450 від 15.08.2025, ОСОБА_1 15.08.2025 о 22 год. 40 хв. у м. Миколаєві, Стрийського району, Львівської області по вул. Біласа і Данилишина, 5, керував транспортним засобом марки «BMW 220D» д.н.з. НОМЕР_1 при цьому будучи позбавленим права керування Миколаївським районним судом Львівської області від 17.07.2025 справа №447/1602/25, терміном на 5 років. Правопорушення за ст.126 КУпАП вчинено повторно протягом року, був притягнений до відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП протоколом серії ЕПР1 №338949, чим порушив п.2.1.а.ПДР України;
-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №452926 від 13.09.2025, з якого вбачається, що 09.09.2025 о 11 год. 15 хв. у м. Миколаєві, дорога АД М-06, Київ-Чоп, 578 км ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «BMW 220D» д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому будучи позбавленим права керування Миколаївським районним судом Львівської області від 17.07.2025 справа №447/1602/25, терміном на 5 років, вчинивши правопорушення передбачене ч.2-4 ст.126 КУпАП повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а. ПДР України;
- диск із відеозаписами події, що мала місце 09.09.2025, а також відеозаписом складення працівниками поліції 13.09.2025 протоколу за ч.5 ст. 126 КУпАП ;
-довідку інспектора САП ВВГ Яворівського РВП ГУНП у Львівській області Галини Папірник від 18.08.2025, відповідно до якої згідно інформаційного порталу Національної поліції України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 23.05.2025 ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області до адміністративної відповідальності за скоєння 23.05.2025 правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП;
-довідку інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Христини Попович від 16.09.2025, відповідно до якої згідно інформаційного порталу Національної поліції України станом на 16.09.2025 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , транспортні засоби на території України не зареєстровані;
-довідку інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Христини Попович від 16.09.2025, відповідно до якої згідно інформаційного порталу Національної поліції України, підсистеми «Пошук посвідчення водія», відсутні відомості щодо отримання посвідчення водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-довідку інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Христини Попович від 16.09.2025, відповідно до якої згідно інформаційного порталу Національної поліції України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 17.07.2025 Миколаївським районним судом Львівської області до адміністративної відповідальності за скоєння 23.05.2025 правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років.
Відповідно до ч. 9-10 статті 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Отже, особа, до якої застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом не має права керувати транспортними засобами протягом строку позбавлення такого права.
Частиною 4 ст.126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.5 ст.126 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті, а саме:
-керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч.2 ст.126 КУпАП);
-керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч.3ст.126 КУпАП);
-керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4ст.126 КУпАП);
тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Об'єктом правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП полягає, зокрема, у керуванні транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами.
Суб'єктом адміністративного правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП є особа, яка досягла на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку, згідно ст. 12 КУпАП.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Поняття повторності розкрито в пункті 2 частини 1 статті 35 КУпАП, повторним правопорушенням є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Згідно "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 року №1395 повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).
З наведеного слідує, що для наявності такої кваліфікуючої ознаки, визначеної ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, особу вже має бути піддано адміністративному стягненню за вчинення однорідного правопорушення (у даному випадку адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2-4 ст.126 КУпАП).
Відповідно до п.4, 5 розділу VII вказаної інструкції, поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 424450 від 15.08.2025, ОСОБА_1 ставиться в провину те, що він 15.08.2025 о 22 год. 40 хв. у м. Миколаєві, Стрийського району, Львівської області по вул. Біласа і Данилишина, 5, керував транспортним засобом марки «BMW 220D» д.н.з. НОМЕР_1 при цьому будучи позбавленим права керування Миколаївським районним судом Львівської області від 17.07.2025 справа №447/1602/25, терміном на 5 років. Правопорушення за ст.126 КУпАП вчинено повторно протягом року, та був притягнений до відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП протоколом серії ЕПР1 №338949, чим порушив п.2.1.а.ПДР України.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №452926 від 13.09.2025, ОСОБА_1 ставиться в провину те, що він 09.09.2025 о 11 год. 15 хв. у м. Миколаєві, дорога АД М-06, Київ-Чоп, 578 км., керував транспортним засобом марки «BMW 220D» д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому будучи позбавленим права керування Миколаївським районним судом Львівської області від 17.07.2025 справа №447/1602/25, терміном на 5 років, вчинивши правопорушення передбачене ч.2-4 ст.126 КУпАП повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а. ПДР України.
В підтвердження наявності повторності вчинення адміністративного правопорушення, органом поліції долучено до справи:
- довідку інспектора САП ВВГ Яворівського РВП ГУНП у Львівській області, капітана поліції Галини Папірник від 18.08.2025, про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 23.05.2025 ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області до адміністративної відповідальності за скоєння 23.05.2025 правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП;
-довідку інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Христини Попович від 16.09.2025, про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 17.07.2025 Миколаївським районним судом Львівської області до адміністративної відповідальності за скоєння 23.05.2025 правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років;
Також органом поліції долучено копію постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 17.07.2025 у справі № 447/1602/25 згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років.
Згідно вказаної постанови, судом встановлено, що ОСОБА_1 23.05.2025року о 00год. 10хв. в м. Миколаїв, вул. Андрея Шептицького, 2, Стрийського району Львівської області, керував транспортним засобом марки «Mazda MX-5», д.н.з. НОМЕР_2 без водійського посвідчення відповідної категорії, будучи притягненим до адміністративної відповідальності 03.06.2024року за ч.2 ст.126 КУпАП, чим вчинив правопорушення повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а ПДР України. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, суд врахував зокрема дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №338949 та дані довідки адмінпрактики про те, що ОСОБА_1 03.06.2024 притягувався до відповідальності за ст.126 ч.2 КУпАП .
Будь яких інших доказів, зокрема постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, та які б підтверджували, що ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню за вчинення в період 15.08.2024-15.08.2025 чи в період 09.09.2024-09.09.2025 однорідного адміністративного правопорушення передбаченого ч.2-4 ст. 126 КУпАП, до матеріалів справи не долучено.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 424450 від 15.08.2025, поліцейський зазначає, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування Миколаївським районним судом Львівської області від 17.07.2025 справа №447/1602/25, терміном на 5 років, правопорушення за ст.126 КУпАП вчинено повторно протягом року, так, як особа була притягнена до відповідальності протоколом серії ЕПР1 №338949.
Проте, згідно долучених органом поліції довідок, вказаний протокол серії ЕПР1 №338949 був складений щодо правопорушення, яке мало місце 23.05.2025 та такий був предметом розгляду судом, за результатами якого Миколаївським районним судом Львівської області від 17.07.2025 у справі № 447/1602/25, ухвалено постанову згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №452926 від 13.09.2025, містить посилання тільки на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування Миколаївським районним судом Львівської області від 17.07.2025 справа №447/1602/25, терміном на 5 років, та вчинив правопорушення передбачене ч.2-4 ст.126 КУпАП повторно протягом року.
Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається із матеріалів справи, постанова Миколаївського районного суду Львівської області від 17.07.2025, була оскаржена в апеляційному порядку, постановою Львівського апеляційного суду від 15.10.2025 скаржнику було поновлено строк на апеляційне оскарження постанови, та за результатами апеляційного перегляду, постанова залишена без змін.
Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Відповідно до положень ст.317-1 КУпАП, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Отже, ОСОБА_1 вважається позбавленим права керування транспортними засобами згідно постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 17.07.2025 справа №447/1602/25, з 16.10.2025, тобто після ухвалення постанови апеляційним судом.
За таких обставин, відсутні підстави стверджувати, що на момент складення протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 № 424450 від 15.08.2025, серії ЕПР1 №452926 від 13.09.2025, ОСОБА_1 був підданий адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки постанова про притягнення до відповідальності не набрала законної сили, а тому його дії щодо керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування таким транспортним засобом, які мали місце 15.08.2025 та 09.09.2025 не можуть бути кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Окремо суд звертає увагу на те, що частиною 2 ст.254 КУпАП передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, протокол №452926 про адміністративне правопорушення яке мало місце 09.09.2025 за ч.5 ст. 126 КУпАП, складено тільки 13.09.2025 не на місці зупинки транспортного засобу, в зовсім іншому місці, тобто з порушенням строків визначених ч.2 ст. 254 КУпАП. При цьому, згідно долучених до матеріалів справи відеозаписів вбачається, що за фактом керування ОСОБА_1 09.09.2025 о 11 год. 15 хв. у м. Миколаєві, дорога АД М-06, Київ-Чоп, 578 км., транспортним засобом марки «BMW 220D» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи непристебнутим ременем безпеки, працівниками поліції складено відповідний протокол 09.09.2025 о 11год. 30хв., який йому було оголошено та вручено. Також поліцейським було оголошено про складення відносно ОСОБА_1 протоколу за ч.5 чт. 126 КУпАП, однак такий в фактично складено не було, особі такий не вручався, до матеріалів справи протокол від 09.09.2025 за ч.5 ст. 126 КУпАП, не долучено.
Судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення має відбуватися виключно в межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення. Суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, в якій уповноваженою на те особою зазначаються всі ознаки складу адміністративного правопорушення та обставини його вчинення, перекваліфіковувати дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно відшукувати докази винуватості такої особи.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.98 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, щодо особа що скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Отже, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно положень ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачяться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
При цьому, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що матеріали справи не містять об'єктивних доказів того, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП згідно протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 № 424450 від 15.08.2025, серії ЕПР1 №452926 від 13.09.2025, підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись статтями 12, 13, 33, 35, 36, 40-1, 121, 126, 247, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.5 ст.121 та накласти на нього адміністративні стягнення у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень 00 копійок (п'ятсот десять гривень).
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч.5 ст.126 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) гривень.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Миколаївський районний суд Львівської області.
Суддя Роман ДЖУС