Провадження №2/447/1171/25
Справа №447/2259/25
17.11.2025 Миколаївський районний суд Львівської області у складі:
головуючої судді Друзюк М.М.,
секретар судового засідання Іськів О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
Стислий виклад позиції сторін.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі по тексту ТОВ ФК «Кредит-Капітал») подав до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов мотивує тим, що 20.02.2021 ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») кредитний договір №5077252, згідно з умовами якого отримав кредит у розмірі 5000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів, платіж щодо повернення кредиту та сплати комісії і процентів відповідачем не було внесено. Надалі, між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» 27.05.2021 укладено договір відступлення прав вимоги №69-МЛ. Відповідно до витягу реєстру боржників до договору відступлення №69-МЛ від 27.05.2021 ТОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 21670 грн., з яких: 5 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16 320 грн. - сума заборгованості за відсотками, 350 грн. - сума заборгованості за комісією. У зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо повернення кредиту позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 21670 грн., який просить задоволити.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 01.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі на 24.09.2025. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень.
08 вересня 2025 через систему «Електронний суд» представник відповідача Шелудько О.О. подала відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування зазначила, що позивачем не було виконано в повному обсязі зобов'язання з підписання та укладення кредитного договору, оскільки додані до позову документи подані лише у вигляді сканованої копії та не містять електронних підписів кредитодавця та позичальника або будь-яких даних, які б свідчили про волевиявлення прийняття пропозиції щодо укладення кредитного договору. Окрім цього, позивач не довів належними та допустимими доказами факту надання кредитних коштів позичальнику.
Надалі 18 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» представник заявника Усенко М.І. подав відповідь на відзив, у якій просив задовольнити позов. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що згідно з п.6.2 кредитного договору №077252 від 20.02.2021, розміщені в особистому кабінеті позичальника проект договору або інформація про нього є пропозицією укласти кредитний договір. Відповідь про прийняття пропозиції про укладення кредитного договору надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору. На підтвердження надання відповідачу кредиту позивач покликається на копію платіжного доручення №40005679 від 20.02.2021, з якого вбачається, що ТОВ «Мілоан» перерахувало на ім'я отримувача - ОСОБА_1 на кредитний рахунок № НОМЕР_1 , кредитні кошти в сумі 5000 грн.
На адресу суду 22.09.2025 надійшло клопотання від представника позивача Усенка М.І. про розгляд справи без його участі.
24.09.2025 через систему «Електронний суд» представник відповідача Шелудько О.О. надала додаткові пояснення у справі, у яких зазначає, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження волевиявлення відповідача на укладення договору. Окрім цього, надане суду платіжне доручення не містить жодних реквізитів банківської установи про день та час вчинення такої банківської операції.
Ухвалами суду розгляд справи неодноразово було відкладено.
На адресу суду 17.11.2025 надійшло клопотання від представника відповідача - Шелудько О.О. про розгляд справи без її участі. У додаткових поясненнях у справі від 17.11.2025 представник відповідача просила позов задовольнити частково на суму 6670 грн., з яких 5000 грн. сума кредиту та 1 670 грн. проценти за користування кредитом. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що за умовами договору кредит надавався на 30 днів з 20.02.2021 та жодних договорів щодо пролонгації користування позикою відповідачем не укладалося, відтак стягненню підлягають проценти за користування кредитом, нараховані в межах строку кредитування.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 20.02.2021 ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») кредитний договір №5077252, згідно з умовами якого отримав кредит у розмірі 5000 грн., строком на 30 днів, тобто до 22.03.2021. Згідно з п.1.5.1 встановлена комісія за надання кредиту у розмірі 350 грн (а.п.5).
Згідно з графіком платежів за кредитним договором №5077252 від 20.02.2021, загальна вартість кредиту становить 6670,00 грн., з яких: 5000,00 грн. сума кредиту за договором, 1320,00 грн. проценти за користування кредитом, 350,00 грн комісія за надання кредиту (а.п.9).
Відповідно до довідки виданої ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з яким укладено кредитний договір №5077252 від 20.02.2021 пройшов ідентифікацію ТОВ «Мілоан» (а.п.10).
У паспорті споживчого кредиту визначено основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та вартості кредиту, порядок повернення кредиту та інше.
Згідно з копією платіжного доручення №40005679 від 20.02.2021, ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти, відповідно до договору №5077252 в сумі 5 000 грн (а.п.12).
Відповідно до виписки ТОВ «Мілоан» заборгованість ОСОБА_1 становить 21 670 грн. з яких: 5 00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16 320 грн. - сума заборгованості за відсотками, 350 грн. - сума заборгованості за комісією (а.п.13).
Згідно з договором відступлення прав вимоги №69-МЛ від 27.05.2021, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ТОВ «Мілоан» передає (відступає) позивачеві ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників до договору (а.п.14).
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №69-МЛ від 27.05.2021, сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №5077252 від 20.02.2021 становить 21 670 грн. з яких: 5 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16 320 грн. - сума заборгованості за відсотками, 350 грн. - сума заборгованості за комісією (а.п.22).
Норми права, які застосував суд
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, у відповідача виник обов'язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти.
Відповідно до ч.1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з нормами ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.
Судом встановлено, що 20.02.2021 ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») кредитний договір №5077252, згідно з умовами якого отримав кредит у розмірі 5000 грн., строком на 30 днів, тобто до 20.03.2021. Згідно з п.1.5.1 встановлена комісія за надання кредиту у розмірі 350 грн.
Надаючи оцінку аргументам позивача, суд зауважує, що відповідач, підписавши договір про надання кредиту шляхом ведення одноразового ідентифікатора відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" погодився з умовами договору.
Однак, відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконував.
Згідно з договором відступлення прав вимоги №69-МЛ від 27.05.2021, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ТОВ «Мілоан» передає (відступає) позивачеві ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників до договору.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №69-МЛ від 27.05.2021, сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №5077252 від 20.02.2021 становить 21 670 грн. з яких: 5 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16 320 грн. - сума заборгованості за відсотками, 350 грн. - сума заборгованості за комісією (а.п.22).
Доводи представника відповідача ОСОБА_2 щодо відсутності електронного підпису на кредитному договорі суд вважає безпідставними, оскільки позивачем була додана копія довідки №б/н від 12.06.2025, яка підтверджує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з яким укладено договір про споживчий кредит №5077252 від 20.02.2021 підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором J92328.
Надаючи оцінку аргументам представника відповідача щодо відсутності доказів отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 5000 грн., суд зазначає, що відповідно до платіжного доручення №40484607 від 20.02.2021 ТОВ «Мілоан» на виконання умов договору №5077252, який, як встановлено судом під час розгляду справи, укладався з відповідачем ОСОБА_1 , перерахувало кошти у сумі 5 000 грн одержувачу ОСОБА_1 , на кредитний рахунок № НОМЕР_3 , вказаний самим позичальником в анкеті-заяві на отримання кредиту, у дорученні вказано номер транзакції, сума транзакції, дата проведення транзакції та номер картки, на яку перераховані кошти, де зокрема сума транзакції збігається з сумою наданого кредиту, дата проведення транзакції з датою укладеного договору та зазначено частково номер картки, на яку перераховано кошти.
При цьому, суд зазначає, що у додаткових поясненнях від 17.11.2025 сторона відповідача не заперечує щодо позовних вимог про стягнення 5 000 грн., отриманої суми кредиту. Стосовно інших доводів , викладених у додаткових поясненнях , суд зазначає наступне.
Згідно з п. 1.3. договору кредит надається строком на 30 днів з 20.02.2021.
Відповідно до п. 1.4. договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 22.03.2021.
Відповідно до п. 1.5.2. договору проценти за користування кредитом: 1320 грн, які нараховуються за ставкою 0,88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно з п. 1.6. договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Тип процентної ставки - фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п. п. 2.2, 2.3 цього договору (п. 1.7. Договору).
Відповідно до п. 2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Позичальник сплачує позикодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1.-1.5.2. договору в термін (дату), вказаний у п.1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в п.1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною в п. 1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною в п. 1.6. договору, в сумі та на умовах, визначених в п.2.3 договору (пункт 2.2.1 Договору).
Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту, по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 договору (пункт 2.2.2 Договору).
Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначена в п.1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну(базову) встановлену п. 1.6 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої що прирівнюється до письмової) згоди позичальника (пункт 2.2.3 договору).
Пролонгація строку кредитування визначена пунктом 2.3. кредитного договору № 5077252 від 20.02.2021.
Зокрема, позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів ( послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства tengo.ua і є невід'ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за ставкою, визначеною пунктом 1.5.2. договору (пункт 2.3.1.1 Договору).
Пунктом 2.3.1.2 договору визначено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в пункті 1.6 цього договору.
Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого п. 1.4. договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування (пункт 2.4.1 договору).
У разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця (пункт 4.2 Договору).
У додатку № 1 до договору сторонами визначений графік платежів за договором про споживчий кредит № 5077252 від 20.02.2021.
Поряд з цим, системний аналіз положень п.п. 1.1 - 1.4 кредитного договору щодо порядку та строку кредитування (30 днів), п.п. 2.2-2.4 кредитного Договору щодо пролонгації (60 днів), дають підстави для висновку, що термін користування кредитними коштами розпочався 20.02.2021 та закінчився 21.05.2021, оскільки за вищевказаними погодженими сторонами умовами кредитного договору не передбачено можливість його подальшої пролонгації.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З врахуванням наведеного, виконаний позивачем розрахунок заборгованості по сплаті процентів за період з 20.02.2021 по 21.05.2021 в розмірі 16 320 грн, суд вважає обґрунтованим. Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання відповідачем своїх зобов'язань з повернення коштів за тілом кредиту у строк, визначений договором, тобто у межах строку кредитування до 22.03.2021 та після пролонгації договору до 21.05.2021. Відповідно ОСОБА_1 продовжив користуватись кредитними коштами, а тому пролонгація дії кредитного договору відбулась автоматично, що відповідає п. 2.3 договору.
Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунку, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування. Крім того, представником відповідача не спростовано та не надано свого контррозрахунку.
Враховуючи вищенаведене, оскільки відповідач належним чином не виконав істотні умови кредитного договору щодо порядку і строків повернення кредитних коштів, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 21 320 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо вимоги про стягнення комісіїї за надання кредиту в розмірі 350 грн, то аналіз умов договору про надання кредиту № 5077252 від 20.02.2021 року свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 350 грн, встановлена в п. 1.5.1 договору, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.
Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з ч.ч. 1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.
Відповідно доч.5ст 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком фінансової установи, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов'язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об'єктивно надаються позичальнику.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.
Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.
Враховуючи наведене, положення договору про надання кредиту № 5077252 від 20.02.2021 щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 350 грн суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 350 грн.
Вирішуючи питання судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ч.8 ст.141 ЦПК України представником ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» долучено до матеріалів справи наступні документи: договір про надання правової допомоги №0605 від 06.05.2025, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; акт наданих послуг №2559 від 23.06.2025 вартість яких становить 7 000 грн.
Таким чином, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (які складаються з написання позовної заяви), а також критерію розумності їхнього розміру, дійшов переконання, що заявлені представником позивача до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними та неспівмірними зі складністю справи, розгляд якої проведений в порядку спрощеного позовного провадження та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), та вважає, що обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір в розмірі 2383,30 грн.
Керуючись ст.ст.2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, cуд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість у розмірі 21 320 (двадцять одна тисяча триста двадцять) грн.
У решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 383 (дві тисячі триста вісімдесят три) грн. 30 (тридцять) коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на правничу допомогу 3 000 (три тисячі) грн.
Повні найменування та ім'я сторін
Позивач - «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м.Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, корпус 28.
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Друзюк М. М.