Справа № 462/5698/25
18 листопада 2025 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді Пилип'юк Г. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
встановив:
позивач звернулась до Залізничного районного суду м. Львова із позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб укладений із відповідачем та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5 000,00 грн., починаючи з дня звернення до суду до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 06.05.2017 року між сторонами зареєстровано шлюб. У шлюбі в подружжя народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що у них з відповідачем погіршилось сімейне життя, почастішали непорозуміння, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Звертає увагу суду, що вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, шлюб носить формальний характер втрачено почуття любові, розуміння та поваги один до одного. В шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із позивачем. У зв'язку із наведеним просить позов задовольнити.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 03.09.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
23.09.2025 року на адресу Залізничного районного суду м. Львова надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач ОСОБА_2 зазначає, що позовна вимога про розірвання шлюбу є безпідставною, як і позовна вимога про стягнення аліментів, оскільки він розуміє свій обов'язок перед дитиною та надає дитині допомогу як у вихованні, так і в утриманні.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 06.05.2017 року у Залізничному районному у місті Львові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 148 /а.с. 12/. У шлюбі в подружжя народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 15, 29/.
Відповідно до ст. 105 СК України, шлюб може бути розірваний за заявою одного з подружжя на підставі рішення суду. Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Положеннями ст. 112 СК України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року Про практику застосування судами про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя, проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що їх подальше спільне життя подружжя збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова у розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Згідно зі ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них, збереження шлюбу є неможливим. Тому, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про розірвання шлюбу.
Крім цього, відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Положеннями ч. 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до вимог ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (ч. 1, 2 ст. 263 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України, при ухваленні рішення, суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення аліментів є підставною та підлягає задоволенню. З відповідача слід стягувати на користь позивача аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5 000,00 грн., починаючи від дня пред'явлення позову.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1 211,20 грн. судового збору, сплаченого нею при зверненні до суду із позовними вимогами про розірвання шлюбу.
Керуючись ст. 12, 13, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, керуючись ст. 104, 105, 110, 112, 180-184, 185, 192 СК України, суд, -
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , зареєстрований 06.05.2017 року у Залізничному районному у місті Львові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 148.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 28.07.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду в межах стягнення суми аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя: Пилип'юк Г. М.