Справа №443/1310/25
Провадження №3/443/620/25
іменем України
17 листопада 2025 рокусуддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Чорненького Я.Б., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серія ЕПР1 №410202 від 02.08.2025 року, 02 серпня 2025 року о 15:44 год. в м.Жидачів по вул.Грушевського, 32, Стрийського району Львівської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі КНП ТМО «СМОЛ» у встановленому законом порядку не пройшов.
В судовому засіданні ОСОБА_1 факт вчинення ним адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП заперечив, пояснивши, що 02.08.2025 біля 15:40 год. він рухався автомобілем по вул.Грушевського в м.Жидачів та проїхав на заборонений дорожній знак, бо подумав, що вже є 16:00 год., оскільки обмеження в русі на цій ділянці дороги є до 16:00 год., внаслідок чого його було зупинено працівниками поліції. В автомобілі також знаходились його двоє неповнолітніх дітей. Під час спілкування із працівниками поліції, останні попросили його надати їм посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб. Також його повідомили про те, що він порушив ПДР, оскільки поїхав на заборонений знак, на що він погодився і працівник поліції повідомив його, що на нього буде винесено постанову. В подальшому працівник поліції йому повідомив, що автомобіль яким він керував знаходиться в розшуку. Оскільки автомобіль зареєстрований на дружину він зателефонував дружині та повідомив їй те, що їхній автомобіль перебуває у розшуку. Проте за деякий час працівник поліції вказав, що сталася помилка та автомобіль яким він керував не перебуває в розшуку, після чого працівники поліції поїхали. Після того як працівники поліції поїхали, до нього приїхала дружина на велосипеді та він розказав їй про те, що сталося і вони поїхали до себе додому, оскільки діти дуже сильно перелякалися. Приїхавши додому, дружина запитала де документи на автомобіль. Тоді він зрозумів, що документи на автомобіль та його посвідчення водія знаходяться у працівників поліції, а тому він разом із дружиною поїхали до відділення поліції, що розташовано по вул.Садова в м.Жидачеві. Приїхавши до відділення поліції, черговий почав викликати наряд поліції, який його зупинив і був на патрулюванні. Через деякий час приїхали працівники поліції, які його зупинили та під час спілкування із ними почали пропонувати йому пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі в м.Стрий, оскільки вони вбачають у ньому ознаки наркотичного сп'яніння. Він відмовлявся від проходження такого огляду оскільки підстав для такого проведення у працівників поліції не було. Крім того зазначив, що про жодні ознаки наркотичного сп'яніння працівники поліції під час спілкування із ними на місці зупинки транспортного засобу по вул.Грушевського у м.Жидачів йому не зазначали. Також повідомив, що він по стану здоров'я не вживає ні наркотичних речовин, ні алкогольних напоїв.
Просить закрити провадження у справу, у зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Захисник - адвокат Чорненький Я.Б. під час розгляду справи заперечив факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зазначивши, що в останнього були відсутні підстави проходити огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння, оскільки як видно із дослідженого відеозапису події, працівниками поліції після зупинки автомобіля по вул.Грушевського в м.Жидачеві, ОСОБА_1 жодним чином не вказувалось про наявність будь-яких ознак наркотичного сп'яніння, а також не пропонувалось пройти такий огляд. Також останнього не було відсторонено від керування транспортним засобом. Крім того зазначив про розбіжність у ознаках наркотичного сп'яніння, про наявність яких працівник поліції вказав, коли ОСОБА_1 перебував біля приміщення Відділення поліції по вул.Садова у м.Жидачів, та тих які вказані у направленні.
Просить закрити провадження у справу, у зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні дала покази про те, що являється цивільною дружиною ОСОБА_1 , який 02.08.2025 разом із їхніми двома неповнолітніми дітьми збирався поїхати на річку. Біля 16:00 год. ОСОБА_1 подзвонив їй та повідомив, що його зупинили працівники поліції за порушення ПДР, а також повідомили, що їхній автомобіль перебуває у розшуку. Після дзвінка чоловіка вона велосипедом поїхала на місце зупинки автомобіля до магазину «Рукавичка», що по вул.Грушевського в м.Жидачеві. Коли вона приїхала на місце, то працівників поліції вже не було, а чоловік повідомив, що в базі працівників помилково було зазначено, що їхній автомобіль перебуває у розшуку. В подальшому вони повернулись додому. Після приїзду додому вона запитала чоловіка де документи на автомобіль, на що останній повідомив, що працівники не віддали йому документів і тоді вони поїхали до відділення поліції. Після приїзду до відділення поліції, яке розташовано по вул.Садова в м.Жидачеві, черговим було викликано працівників поліції які зупиняли автомобіль її чоловіка, та по приїзду таких, останні повідомили чоловіка про те, що в нього наявні ознаки наркотичного сп'яніння та пропонували чоловіку пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі в м.Стрий, однак її чоловік жодних наркотичних речовин не вживає та вона забороняла чоловікові їхати на огляд у медичний заклад.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника, свідка, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення виражається, зокрема у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктами правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у цьому випадку є водії та/або інші особи, які керують транспортного засобу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 затверджено правила дорожнього руху.
Нормами п.2.9 “а» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.5 ПДР).
Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.6 ст.266 КУпАП).
Згідно ч.7 ст.266 КУпАП у разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція).
Згідно з п. 2 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735: огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Ознаками алкогольного ( наркотичного ) сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Розділу І зазначеної Інструкції).
Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року), судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли остання почала рухатись.
Як вказувалося вище, право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 ПДР кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
У разі невиконання вимог п.2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції (п.8 розділу ІІ Інструкції).
Відповідно до ч. 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026) включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Як видно з досліджених судом відеозаписів події, на таких зафіксовано факт керування транспортним засобом ОСОБА_3 та його спілкування із працівниками поліції, яке мало місце 02.08.2025 о 15:44 год. в м.Жидачів по вул.Грушевського, 32, а також повідомлення ОСОБА_1 працівником поліції про те, що на нього буде винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
При цьому патрульний не повідомляв ОСОБА_1 про наявність в останнього будь-яких наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, що свідчило б про наявність у поліцейського підстав вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння.
Більше того, з відеозапису події яка мала місце по вул.Грушевського в м.Жидачеві вбачається, що після зупинення транспортного засобу працівник поліції взагалі не повідомив водія ОСОБА_1 про те, що в останнього ним виявлено будь-які ознаки сп'яніння.
В подальшому о 16:25 год події відбувались біля відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, що знаходиться по вул.Садовій у м.Жидачів, тобто не на місці зупинки транспортного засобу. Суду не надано жодних доказів порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, здійснюючи керування автомобілем саме по вул.Садовій, як і самого факту керування автомобілем. Більше того, як встановлено судом, ОСОБА_1 разом із дружиною самостійно приїхали до відділення поліції.
Тобто, обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, та обставини, зафіксовані на відеозаписі події, є суперечливими, зокрема щодо місця та часу події.
За таких обставин, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, яке мало місце в м.Жидачів по вул.Садова не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, які містяться в матеріалах справи, то працівником поліції вказано ознаки наркотичного сп'яніння, як виявлені у ОСОБА_1 , а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обставноці.
При цьому із дослідженого судом відеозапису події, не видно (не зафіксовано), щоб працівником поліції візуально здійснювався огляд зіниць очей ОСОБА_1 на предмет реагування таких на світло. Більше того, ОСОБА_1 увесь час перебував у сонячних окулярах.
Також незрозумілою для суду є вказана у протоколі про адміністративне правопорушення ознака наркотичного сп'яніння як «поведінка, що не відповідає дійсності» , оскільки під час спілкування працівниками поліції із ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу в м.Жидачів по вул.Грушевського, останній поводив себе відповідно до обстановки, не проявляв жодних ознак агресії або іншої поведінки, що не відповідає обстановці, реагував на вимоги поліцейських та надавав відповіді на їх запитання, а також сам ставив працівникам поліції питання.
Суддя звертає увагу на те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння, підлягає доведенню не лише факт керування особою транспортним засобом, а й наявність ознак наркотичного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, умови та можливість проходження такого огляду в медичному закладі.
Крім того, має бути встановлено факт відмови водія від проходження зазначеного огляду, якому має передувати роз'яснення прав особи, виявлення та фіксація ознак сп'яніння, а не формальне припущення наявності у особи цих ознак.
За наведених обставин, у конкретному випадку, приходжу до переконання, що зазначення працівниками поліції у протоколі ознак наркотичного сп'яніння само по собі не свідчить про їх наявність у особи.
Крім того, в матеріалах адміністративної справи відсутні докази відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передачі керування іншій уповноваженій особі.
За наслідками події яка мала місце в м.Жидачі по вул.Садова, ОСОБА_1 звернувся із відповідною заявою до начальника ВП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області.
Як видно із відповіді начальника ВП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Флиса А., який адресований ОСОБА_4 , то в такому зокрема зазначається, що в результаті вивчення матеріалів справи було з'ясовано, що у зв'язку із відсутністю об'єктивних даних, які б вказували на наявність в діях інспекторів СРПП ВП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ознак кримінального, адміністративного правопорушення чи іншого проступку, немає об'єктивних причин для проведення подальшої перевірки чи призначення за скаргами службового розслідування, а тому прийнято рішення про подальший розгляд даної скарги припинити, як такої, що не знайшла свого об'єктивного провадження.
На запиту суду, ВП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області було надіслано на адресу суду копії матеріалів перевірки за скаргою ОСОБА_1 , з яких вбачається, що працівниками поліції не було вжито достатніх заходів для об'єктивного розгляду даної скарги ОСОБА_1 , зокрема не було допитано свідків події та не було надано належної оцінки дійсним обставинам події, що зафіксовані на відеозаписах, оскільки обставини, описані у доповідній записці начальника СРПП ВП №1 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, не відповідають в повній мірі обставинам, зафіксованим на відеозаписах.
Судом неодноразово викликались працівники поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 для допиту, однак останні на розгляд справи не з'явилися.
Саме по собі описання адміністративного правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом вчинення особою такого порушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в даній ситуації протокол про адміністративне правопорушення Серія ЕПР1 №410202 від 02.08.2025 року не може бути визнаний достатнім доказом, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали жодних сумнівів.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (п. 161 рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom); п.65 рішення від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи і не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який передбачає співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій.
Суд самостійно збирати докази не має права, позаяк обов'язок щодо збирання доказів, в силу положень ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Наявні у матеріалах справи докази не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки є суперечливими.
Суд вважає, недотримання процедури та порядку виявлення у водія, який керував транспортним засобом, ознак наркотичного сп'яніння, є істотним порушенням процедури проходження водієм транспортного засобу огляду на визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виключає адміністративну відповідальність та порушує конституційні права і свободи ОСОБА_1 , а також встановлений законом порядок отримання фактичних даних у справі.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, оскільки належних та достатніх доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративні правопорушення суду не надано, вважаю, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя С.І. Сливка