Справа № 441/2015/25 1-кп/441/206/2025
18.11.2025 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4
та обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області матеріали кримінального провадження про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого охоронцем в ПП «Західна Вежа», одруженого, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
ОСОБА_5 05.09.2025 року близько 17.20 год., керуючи технічно справним атвомобілем марки «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , автодорогою М11 сполученням «Львів-Шегині» в напрямку до м. Львова, при проїзді ділянки дороги неподалік будинку № 797 в м. Городок Львівського району Львівської області грубо порушив вимоги п. 12.3, 13.1, 13.3 чинних Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року з подальшими змінами та доповненнями, що виразилося в тому, що він під час керування транспортним засобом з моменту виникнення небезпеки для руху, яку об'єктивно спроможний був виявити, не дотримався безпечної бокової дистанції та бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив попутнє зіткнення із велосипедом марки «HARO» під керуванням ОСОБА_4 , який знаходився попереду та рухався за межами смугу руху як на м. Львів, тобто по асфальтованому укріплюючому узбіччі відносно напрямку руху керованого ним транспортного засобу, не змінюючи траєкторії свого руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди кермувальник велосипеда ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді садна в тім'яній, лобній, надбрівній, скроневій, підлопатковій ділянках, садна на передній поверхні лівого колінного суглобу та лівій гомілці, лінійного перелому тім'яної кістки праворуч, забій головного мозку, закритий перелом правої ключиці, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав повністю та пояснив, що 05.09.2025 близько 17.10 год. повертався додому з м. Городок в с. Оброшино. Потерпілий рухався на велосипеді близько до узбіччя, але він пізно виявив його, не встиг уникнути зіткнення, ліва смуга руху була зайнята автомобілями, не мав куди тікати. Після удару одразу ж викликав швидку медичну допомогу та поліцію, намагався допомогти потерпілому. Щиро розкаюється у вчиненому і просить вибачення у потерпілого, правильні висновки для себе він уже зробив. Спричинену потерпілому шкоду відшкодував у повному обсязі, останній не має до нього претензій.
В судовому засіданні досліджено письмові розписки потерпілого ОСОБА_4 про те, що він підтверджує відшкодування обвинуваченим матеріальної та моральної шкоди, майнових претензій до нього у нього немає.
Враховуючи те, що обвинувачений свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, останній та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини, викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд вважає винуватість обвинуваченого доведеною повністю. На думку суду дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4 .
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував заподіяні ним збитки, що є обставинами, які пом'якшують його покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Враховується також, що обвинувачений вчинив тяжкий необережний злочин, позитивно характеризується за місцем свого проживання та роботи, згідно досудової доповіді виправлення ОСОБА_5 з урахуванням його особи та поведінки на досудовому слідстві можливе без ізоляції від суспільства.
Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе шляхом застосування до нього покарання у виді позбавлення волі, але без відбуття такого, надавши йому іспитовий строк, що буде достатнім для виправлення особи та попередження вчинення ним нових злочинів.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.20, 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.
Згідно з п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» додаткові покарання мають важливе значення для запобігання вчиненню нових злочинів як самими засудженими, так і іншими особами, рекомендувати судам при постановленні вироку обговорювати питання про застосування поряд з основним покаранням відповідного додаткового.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує те, що ОСОБА_5 працює охоронцем і на роботу добирається на автомобілі, потерпілий не має до нього жодних претензій, оскільки обвинувачений відшкодував добровільно усю спричинену шкоду, відсутні обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_5 , а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності зі ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у справі слід покласти на обвинуваченого.
До набрання вироком законної сили обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання слід залишити без змін. Заходи забезпечення кримінального провадження слід скасувати.
На підставі викладеного, керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.286 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язків не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Процесуальні витрати за проведені у справі експертизи в сумі 17828 (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Городоцького районного суду Львівської області від 09.09.2025 на транспортний засіб марки «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 , та на велосипед марки «Haro», яким керував ОСОБА_4 , скасувати після набрання даним вироком законної сили.
Речові докази - оглянутий відео-фрагмент під умовною назвою Ch1_202550905172044.mp4, який отримано із камери зовнішнього відеоспостереження, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження; автомобіль марки «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 і який поміщено на територію тимчасово вилучених транспортних засобів у м. Львів на вул. Авіаційна, 7, - повернути ОСОБА_5 , велосипед марки «HARO», який поміщено на територію тимчасово вилучених транспортних засобів у м. Львів на вул. Авіаційна, 7, - повернути ОСОБА_4 .
На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Головуючий ОСОБА_1