3/441/475/2025 441/1148/25
17.11.2025 суддя Городоцького районного суду Львівської області Яворська Н.І., в присутності захисника особи стосовно якої складено протокол - адвоката Думи Р.І. розглянула матеріали адміністративної справи, які надійшли з Відділення поліції №1 Львівського районного управління № 2 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
04.06.2025 об 11 год. 00 хв. в с.Повітно, по вул. Польова,14 Львівського району, Львівської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ПЕЖО», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудну боді камеру, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Від керування ТЗ відсторонений. Відповідальність за відмову особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, передбачена за ч.1 ст.130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав. Суду пояснив, що він дійсно в час та місці, зазначеному в протоколі про адміністративне правопорушення керував транспортним засобом. Він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в найближчому медичному закладі, оскільки дії поліцейських у зв'язку з зупинкою його транспортного засобу були незаконними.
Захисник адвокат Дума Р.І. подав клопотання із запереченням на протокол, в яких посилався на те, що зупинка працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відбулась безпідставно, працівники поліції не склали на ОСОБА_1 постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що свідчить про зупинку автомобіля без передбачених законом підстав. В матеріалах відсутній рапорт поліцейського про причину зупинки транспортного засобу, за таких обставин, в силу доктрини « плодів отруєного дерева» та з огляду на те, що обвинувачення має ґрунтуватись виключно на законних діях поліцейських здійснення (ст.ст.1,7 КУпАП, ст.8 Закону України «Про Національну поліцію»). Незаконні дії поліцейських щодо зупинки автомобіля роблять й незаконними подальші вимоги поліцейських до такого водії щодо необхідності пройти огляд на стан сп'яніння.
В судовому засіданні адвокат Дума Р.І. підтримав викладені ним мотиви у клопотанні та з огляду на зазначене, на думку сторони захисту, працівниками патрульної поліції не було дотримано вимог статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», а автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено незаконно з порушенням вимог статті 35 Закону України «Про Національну поліцію». За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення вважав, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , доводи захисника, пояснення працівника поліції Телюка Ю.В., свідка ОСОБА_2 дослідивши письмові докази в справі, приходжу до наступних висновків.
Як вбачається з диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до приписів п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 350915 від 04.06.2025, складеному поліцейським відділення поліції №1 (м.Городок) Львівського районного управління поліції № 2, відповідно до якого 04.06.2025 об 11 год. 00 хв. в с.Повітно, по вул. Польова,14 Львівського району, Львівської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ПЕЖО», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудну боді камеру, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Від керування ТЗ відсторонений.
Як встановлено, протокол про адміністративне правопорушення сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою, відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі.
З пояснення поліцейського в судовому засіданні ОСОБА_3 слідує, що під час несення служби з охорони забезпечення безпеки дорожнього руху було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , не пригадує, причини зупинки, але без причини автомобіль би не зупинили, водію зачитані права передбаченні статтями 268 КУпАП, 63 Конституції України.
Під час спілкування з водієм у водія виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, або в закладі охорони здоров'я. Водій проходити огляд на місці зупинки відмовився, а також відмовився проходити огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я. Все було зафіксовано на нагрудну боді камеру. Також дав відповіді на запитання захисника.
Оглянутими та дослідженими в судовому засіданні даними відеозаписів зафіксовано зупинку транспортного засобу марки «Пежо».
Як видно, патрульними поліцейськими ОСОБА_1 належним чином вказано про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння та роз'яснено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, зокрема положення ст. 266 КУпАП, відповідальність останнього.
При перегляді відеозаписів убачається, що ОСОБА_1 на вимоги поліцейського відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці події з використання спеціальних технічних засобів та в медичному закладі. Як встановлено, поліцейським йому роз'яснювались права, передбачені ст. 268 КУпАП, а також ст. 63 Конституції України, про що є особистий підпис ОСОБА_1 в протоколі, також є його пояснення, що напередодні вживав пляшку пива, є також його відмова.
З досліджених відеозаписів з нагрудної камери поліцейського, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що відеозапис є безперервним та відображає повну картину щодо фіксації події вчиненого адміністративного правопорушення (відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння).
Зміст наявного в матеріалах справи відеозапису свідчить про те, що поведінка водія ОСОБА_1 свідчила про його ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим, поліцейськими щодо останнього було складено протокол за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку.
Отже, судом встановлено, що поліцейські на місці зупинки автомобіля, яким керував водій ОСОБА_1 пропонували останньому пройти огляд на стан сп'яніння як на місці, так і у медичному закладі, що відповідає вимогам ст.266 КУпАП. також водія повідомляли про наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також до протоколу про адміністративне правопорушення долучено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, з яких слідує, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 0415, а також в закладі охорони здоров'я. Огляд мав бути проведений у зв'язку з виявленими ознаками саме: запах алкоголю з порожнини рота.
Доводи захисника з приводу того, що зупинка транспортного засобу була неправомірною є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, бо питання поважності чи неповажності причин зупинки автомобіля поліцейськими не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 не надав доказів встановлення незаконності дій працівників поліції і їх протиправної поведінки, яка нібито мала місце 04.06.2025.
Згідно з п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Зокрема, захисником наголошувалось на тому, що не було підстав для зупинки транспортного засобу яким керував ОСОБА_1 , а відтак у працівників поліції не було підстав вимагати у водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, а тому всі отримані докази «за доктриною плодів отруєного дерева» на його думку є недопустимими. Відтак даний факт сторона захисту вважає однією із підстав для закриття провадження по справі. Проте, суд не може погодитись з такою позицією сторони захисту, з огляду на наступне.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, відповідно до приписів п.2.5 ПДР України, у водія ОСОБА_1 не було жодних перешкод пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу чи проїхати в найближчий медичний заклад. Свою відмову водій ніяким чином не мотивував.
Ознаки алкогольного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та в доданих до нього матеріалах.
Суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп'яніння.
У водія ОСОБА_1 після вимоги поліцейського щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, був вибір або пройти огляд у встановленому законом порядку, якщо він вважав, що не має ознак сп'яніння, або відмовитися від проходження огляду.
Як слідує із відеозапису, волевиявлення водія ОСОБА_1 на відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у передбаченому законом порядку було добровільним та усвідомленим.
Посилання сторони захисту на висновки постанови Верховного Суду від 15.03.2019 № 686/11314/17 не беруться до уваги, оскільки вказана позиція не є релевантною до обставин цієї справи. Так, справа № 686/11314/17 розглядалась Верховним Судом за правилами КАС України та стосувалася оскарження дій інспектора патрульної поліції щодо складання постанови про адміністративне правопорушення та накладення на особу адміністративного стягнення за порушення ч.1 ст.126 КУпАП. У справі, що переглядається, предметом розгляду є вчинення особою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а не правомірність дій поліцейського з його зупинки.
З досліджених матеріалів справи, в тому числі відеозаписів, не вбачається, що причини зупинки водію повідомлялися.
У той же час суд зауважує, що неповідомлення працівником поліції причин зупинки не впливає на обов'язок водія, передбачений п. 1.3 Правил дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, в тому числі щодо заборони керувати транспортним засобом у стані сп'яніння.
Суд зазначає, що з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння, та не впливає на причину зупинки.
Також, суд зауважує на неможливості застосування у справі, яка переглядається, доктрини «плодів отруєного дерева», оскільки предметом розгляду є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп'яніння, тобто доведеність (недоведеність) вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Дії поліцейського щодо зупинки транспортного засобу чи щодо іншого факту перебувають поза предметом розгляду у цьому провадженні, проте можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства чи в інший спосіб, встановлений законом.
Будь-яких дій працівників поліції щодо примушення водія ОСОБА_1 до проходження чи відмови від проходження огляду на стан сп'яніння не встановлено. Не містять матеріали справи також доказів оскарження у встановленому законом порядку дій поліцейських під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та відповідно проведеного службового розслідування, висновки якого могли би спростувати усвідомлений ОСОБА_1 факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.
Законність підстави зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією ст. 130 КУпАП і дії поліції щодо законності таких підстав можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема, в адміністративному, з наданням суду відповідних доказів.
Таким чином, суд відхиляє доводи сторони захисту про неповідомлення працівниками поліції причини зупинки як підставу для визнання недопустимими всіх доказів у даній справі.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого законом порядку, за своїм характером має підвищену суспільну небезпеку, оскільки становить загрозу не лише для безпечного руху транспорту, а й для життя та здоров'я водіїв, учасників дорожнього руху та пішоходів.
ЄСПЛ в рішенні від 29.06.2007 по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі».
Щодо посилання захисником на покази свідка ОСОБА_2 , в тій частині, що останній розмовляв з ОСОБА_1 і не відчував запаху алкоголю, суд не приймає до уваги, оскільки свідок не є експертом і не може встановлювати чи перебуває особа в стані алкогольного сп'яніння.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, вважаю їх достатніми для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Накладаючи адміністративне стягнення за вказане адміністративне правопорушення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до грубих порушень на транспорті, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В клопотанні про закриття адміністративного провадження - відмовити.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.
Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Львів.обл./Львів.обл/21081300; код отримувача (ЄДРПОУ): 38008294; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA268999980313040149000013001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (КОД ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106.
Роз'яснити ОСОБА_1 що відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурором такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців, що обчислюється з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Повний текст постанови складено 18.11.2025.
Суддя Яворська Н.І.