Справа № 461/8097/25
Провадження № 1-кс/461/7065/25
про арешт майна
17.11.2025 року. м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого ВРКПзУД СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна,-
Старший слідчий ВРКПзУД СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням погодженим прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025140000001106 відомості про яке 02.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України про накладення арешту на одяг ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вилучено під час проведення огляду, а саме: одну пару білих шкарпеток з логотипом «Nike»; футболку марки «Medmod» чорного кольору; балонову куртку синього кольору; джинсові штани чорного кольору марки «Redman», які упаковані в одну паперову коробку .
Подане клопотання мотивує тим, що вилучений в ході огляду одяг, за своїми характерними особливостями може свідчити про обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема надасть органу досудового розслідування можливість встановити хто саме перебував за кермом автомобіля та встановити об'єктивну істину в межах досліджуваного кримінального провадження, шляхом призначення судових експертиз.
На підставі ч.2 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без виклику представника власника майна, та у відсутності прокурора.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, фіксування судового засідання з допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Дослідивши та перевіривши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що ВРЗСТ СУ ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025140000001106 відомості про яке 02.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , 02.10.2025 приблизно о 01 год 00 хв, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2107» р.н. НОМЕР_1 та рухаючись ним по вул. Шевченка у напрямку до вул. Шкільна, що у с. Верхівці Самбірського району Львівської області, здійснив попутній наїзд на неповнолітнього пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в цей час рухалася по правому краю дороги попереду нього. Після наїзду водій ОСОБА_5 не зупинився, а продовжив свій рух та покинув місце події.
14.11.2025 слідчим СУ ГУНП у Львівській області проведено огляд одягу підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- пари білих шкарпетки з логотипом «Nike»;
- чорної футболки марки «Medmod»;
- балонової куртки синього кольору;
- джинсових штанів чорного кольору марки «Redman»,
які після огляду упаковано в одну паперову коробку.
14.11.2025 року вище перерахований одяг визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
З огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, на даний час в органу досудового розслідування існує сукупність підстав вважати, що вилучений одяг є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, оскільки містить інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
Тому є необхідним долучення вище переліченого одягу до матеріалів кримінального провадження з метою використання їх у доказуванні, отриманні постійного безперешкодного доступу до них, недопущенні їх відчуження, зміни або знищення, а також проведення ряду судових експертиз та інших слідчих дій, необхідність у яких може виникнути у ході проведення досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно з ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Таким чином, метою накладення арешту на майно є виконання завдань кримінального провадження та забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.
Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.
Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою виконання завдань кримінального провадження та з метою збереження речових доказів, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання старшого слідчого ВРКПзУД СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на одяг ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вилучено під час проведення огляду, а саме: одну пару білих шкарпеток з логотипом «Nike»; футболку марки «Medmod» чорного кольору; балонову куртку синього кольору; джинсові штани чорного кольору марки «Redman», які упаковані в одну паперову коробку.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого ВРКПзУД СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п?яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1