Справа № 438/1675/25
Номер провадження 2/438/669/2025
про залишення позовної заяви без руху
17 листопада 2025 року м. Борислав
Суддя Бориславського міського суду Львівської області Раданович Г.М. перевіривши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Бориславської міської ради Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , Бориславська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання недійсним заповіту, свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання права власності на спадкове майно за законом, -
встановив:
Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Секретар О.Л. через систему «Електроний суд» подано до суду позовну заяву ОСОБА_1 до Бориславської міської ради Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Бориславська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання недійсним заповіту, свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання права власності на спадкове майно за законом.
Розглянувши позовну заяву та матеріали, додані до неї, приходжу до висновку, що вона подана з порушенням вимог встановлених статтями 175, 177 ЦПК України, що є підставою для залишення такої позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Пунктом 23 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження.
З позовної заяви вбачається, що позивачем не додано до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач ОСОБА_1 звертався до нотаріальної контори для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (померла у 2021 році) та ОСОБА_4 (помер у 2005 році) та йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, тобто відсутнє обґрунтування наявності спору в цій частині.
З урахуванням викладеного, позивачу необхідно надати суду відмову нотаріуса в оформленні права на спадщину, що підтверджує його право на звернення до суду за правилами позовного провадження з позовною вимогою про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір", суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Станом на 17.11.2025 в справі №438/1675/25 відсутнє підтвердження про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, а саме: в комп'ютерній програмі документообігу загальних судів «Д-3» відсутній показник (Виписка про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України) автоматичного поєднання платіжного доручення з Державною Казначейською службою.
До позовної заяви представник позивача долучила квитанцію про оплату судового збору АТ «Ощадбанк» до платіжної інструкції на переказ готівки від 15.09.2025.
Перевіряючи у цій справі зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суд з'ясував, що судовий збір, сплачений згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 15.09.2025 щодо переказу коштів по сплаті судового збору в сумі 4877,89 грн (квитанція АТ «Ощадбанк» до платіжної інструкції на переказ готівки, дата сплати 15.09.2025, призначення платежу: 101;2714521435;22030101; ОСОБА_1 ; судовий збір), вже було зараховано при зверненні ОСОБА_1 до суду в іншій справі. А саме, судовий збір згідно зазначеної квитанції у вказаному розмірі зараховано в справі №438/1654/25, що підтверджено випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 15.09.2025.
Водночас, як видно в комп'ютерній програмі документообігу загальних судів «Д-3» 24.10.2025 позовну заяву ОСОБА_1 у справі №438/1654/25 ухвалою Бориславського міського суду Львівської області повернуто позивачу. Із заявою про повернення судового збору у цій справі позивач не звертався.
Таким чином, у справі № 438/1675/25, позовна заява в якій надійшла до суду 27.10.2025 судовий збір не сплачено. Іншого документу про сплату судового збору, окрім описаного вище, в цій справі до позову представник позивача не подала.
Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою належить сплатити судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 2 пункту 1 частини 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою належить сплатити судовий збір у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн.
Частиною 3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Частиною 3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем у позовній заяві, поданій в електронній формі через систему «Електронний суд»,заявлено три вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру із ціною позову на суму 328866 грн, тому позивачу необхідно сплатити судовий збір в повному обсязі відповідно до заявлених позовних вимог.
Судовий збір необхідно сплатити в розмірі 5537,81 грн, зокрема за три вимоги немайнового характеру у розмірі 2906,88 грн (3*1211,20 грн * коефіцієнт 0,8) та одну вимогу майнового характеру у розмірі 2630,93 грн (1% від ціни позову 328866 грн * коефіцієнт 0,8), про що подати суду підтверджуючі документи або надати суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З урахуванням вищенаведеного вважаю, що позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів з дня отримання ним ухвали для усунення недоліків, що зазначені в ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статями 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя,-
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Бориславської міської ради Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , Бориславська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання недійсним заповіту, свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання права власності на спадкове майно за законом залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud1301/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Григорій РАДАНОВИЧ