ЄУН: 336/9428/25
Провадження №: 2/336/4562/2025
10 листопада 2025 року місто Запоріжжя
Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Турчинського Максима Ігоровича, за участю секретаря судового засідання Кумечко Ірини Миколаївни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
Короткий зміст позовних вимог та заперечень
До Шевченківського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява, в якій позивач зазначив про те, що 17.07.2024р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перше безпечне агентство необхідних кредитів» як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником було укладено договір позики №79125563, відповідно до умов якого було видано кредитні кошти у розмірі 6000,00 гривень.
14.06.2021 року на підставі договору факторингу №14/06/21 та Додатковими угодами ТОВ «Перше безпечне агентство безпечних кредитів» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату право грошової вимоги до відповідача. Позичальник, скориставшись кредитними коштами, свої зобов'язання щодо своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виник борг, який позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також стягнути сплачений ним судовий збір.
Рух справи
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 30.09.2025 року відкрито спрощене позовне провадження і справа призначена до судового розгляду.
У судове засідання позивач не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позов підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує за наявними матеріалами у справі.
Відповідач у судові засідання не з'явився, причин неявки суд не повідомив, конверт, яким на адресу за місцем реєстрації направлялися повістка та документи по справі, повернувся до суду. На підставі ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Враховуючи, що належним чином сповіщений відповідач у судове засідання не з'явився без повідомлення причин, відзив на позов та заяву про відкладення судового засідання не подав, суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами у справі.
Встановлені судом фактичні обставини у справі
17.07.2024р. між ОСОБА_1 як позичальником та ТОВ «Перше безпечне агентство необхідних кредитів» як кредитодавцем укладено договір позики, відповідно до умов якого позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк для задоволення власних потреб. (п.1 Договору позики). Сторонами було узгоджено наступні умови: сума позики - 6000,00 грн; строк позики/строк договору - 30 днів; процентна ставка/день - 0,91%; дата повернення позики (останній день) - 15.08.2024
Сторонами укладено Додаток №1 до Договору (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором), за ким визначено Загальну вартість кредиту - 7620,00 гривень.
Договір про надання фінансового кредиту відповідач підписав за допомогою електронного підпису - одноразовим ідентифікатором.
14.06.2021 року між ТОВ «Перше безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/21 (з подальшими укладеними Додатковими угодами), відповідно до якого ТОВ «Перше безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги та приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимог.
Відповідно до витягу з Додатку до вказаного договору факторингу (Реєстр боржників №38 від 26.11.2024р.) за вищевказаним кредитним договором ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до відповідача у загальному розмірі суми боргу 19608,00 грн.
Згідно із розрахунком заборгованості за кредитом загальна сума боргу становить 19608,00 грн, з врахуванням заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за відсотками.
Норми права застосовані судом та висновки суду
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст.11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище наведеного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладення в електронному вигляді через інформаційно-телекомунікаційну систему позичальника можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно зі ст. 64 ЦПК України докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.
За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (щодо позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга статті 1054 ЦК України).
В силу вимог частини першої статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
В силу положень статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом
Обґрунтовуючи позов, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зазначило, що Відповідач ОСОБА_1 не повернула кредитні кошти, натомість доказів надання відповідачу кредитних коштів, користування ними суду не було надано. Долучений до позовної заяви розрахунок заборгованості не може бути взятий до уваги в якості доказу існування заборгованості (отримання та неповернення позики).
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.05.2021 року у справі №554/4300/16, належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Відповідно до частини другої статті 9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Вказана позиція неодноразово підтверджена судовою практикою Верховного Суду: у постановах від 25.05.2021 року у справі №554/4300/16, від 14.06.2018 у справі № 364/737/17, від 30.01.2018 по справі №161/16891/15-ц.
Розрахунки заборгованості за спірним кредитним договором не є доказом наявності кредитної заборгованості, оскільки не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту відповідачем та користування ним.
За таких обставин, належними та допустимими доказами не підтверджено наявності кредитної заборгованості у відповідача за спірним договором позики, тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82,89,141,263-265,279 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ:35625014, адреса місцезнаходження: 01032 м.Київ вул.Симона Петлюри,30;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Поний текст рішення складено та підписано 18.11.2025р.
Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Максим ТУРЧИНСЬКИЙ
10.11.25