18.11.2025
Провадження № 1-кп/337/602/2025
ЄУН №337/5084/25
18 листопада 2025 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисниці ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України,
встановив:
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання: АДРЕСА_1 , строком на 60 днів, мотивуючи наявністю ризиків передбачених п.1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, та вказавши, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити запобігання вказаним ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти продовження домашнього арешту, однак заперечує проти цілодобового домашнього арешту так як він хворіє і йому потрібно лікуватися, відвідувати лікарів. Просить застосувати домашній арешт у певний час доби.
Захисниця ОСОБА_5 заперечувала проти клопотання прокурора вказавши, що воно не обґрунтоване, прокурор погіршує запобіжний захід і не зазначає нових ризиків, або того, що ОСОБА_4 допускав порушення. Просить у клопотанні прокурора відмовити у повному обсязі так як у її підзахисного бездоганна процесуальна поведінка.
Вислухавши пояснення, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганням спробам, у тому числі переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка.
Відповідно до ч.1,2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу, суд виходить із того, що ОСОБА_4 раніше судимий, вчинив кримінальне правопорушення протягом дії іспитового строку, на шлях виправлення не став, і усвідомлюючи можливу міру покарання, може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.
На продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України слугують такі обставини, як обізнаність обвинуваченого ОСОБА_4 з матеріалами кримінального провадження, у тому числі і з показами свідків, які були ними надані на стадії досудового розслідування, в яких вказані їх анкетні дані та зміст таких показів, а тому, з огляду на стадію судового розгляду, де свідки ще не допитувались безпосередньо судом, обвинувачений може здійснювати на них певний вплив з метою зміни ними показань або відмови від їх надання, для уникнення кримінальної відповідальності.
Суд вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, позбавляє обвинуваченого можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, перешкоджанню кримінальному провадженню.
Суду не надано доказів, які б давали можливість припустити, що ризики передбачені п. 1,3 ч. 1 ст.177 КПК України, які існували при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту зменшились, і вважає, що продовжують існувати вказані ризики.
Підставою для зміни запобіжного заходу може бути виникнення нових обставин після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, а також виявлення тих, які існували раніше, але про які не було відомо слідчому, прокурору на час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу.
У клопотанні про продовженні запобіжного заходу окрім ризиків передбачених п. 1,3 ч. 1 ст.177 КПК України, прокурором вказано ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме ризик вчиненні іншого кримінального правопорушення.
В обґрунтування даного ризику прокурором зазначено, що ОСОБА_4 будучі особою раніше засудженою протягом дії іспитового строку на шлях виправлення не встав, належних висновків не зробив та вчинив нове кримінальне правопорушення. На думку прокурора це свідчить про свідомо обрану злочинну поведінку, небажання ставати на шлях виправлення та можливість вчинення кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
Прокурором не вказано та не доведено, що обвинувачений ОСОБА_4 не дотримувався умов застосованого до нього 25.09.20025 року слідчим суддею Хортицького районного суду м. Запоріжжя запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби, а обґрунтування прокурора наявності додаткового ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України фактичне тотожне обґрунтуванню наявності ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.
Посилання прокурора на зміну позиції обвинуваченого в стадії судового розгляду кримінального провадження порівняно з його позицією на досудовому розслідуванні, судом відхиляється так як це невід'ємне право обвинуваченого, а не виникнення нових обставин для зміни запобіжного заходу.
Таким чином суд також вважає, що забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 можливо шляхом продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, так як інші, більш м'які запобіжні заходи в достатній мірі, не забезпечать виконання обвинуваченими покладених на нього процесуальних обов'язків.
З метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд доходить висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та уникнення встановлених судом ризиків, доцільно продовжити строк дії запобіжного заходу.
Керуючись ст. 176, 177, 181, 331, 369-372, 392 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу - задовольнити частково.
Продовжити застосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною у період з 21-00 години до 06-00 години ранку наступного дня, залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , до 16 січня 2026 року (включно).
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: повідомляти суд про зміну свого місця проживання; прибувати на виклик до суду; утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Виконання ухвали доручити ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1