12 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 344/10486/22
провадження № 51-1005 км 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
захисників (у режимі відеоконференції) ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
засуджених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засуджених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_9 , на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2024 року і ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 17 березня 2025 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 22022090000000007 від 05 березня 2022 року, за обвинуваченням
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Токмака Запорізької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України(далі - КК України);
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Києва, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України;
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Харкова, без постійного місця проживання, до 22 жовтня 2019 року зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
Змістсудовихрішеньівстановленісудамипершоїтаапеляційноїінстанційобставини
За вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2024 року ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією всього належного йому майна.
Цим же вироком ОСОБА_11 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією всього належного їй майна.
Цим же вироком ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією всього належного йому майна.
Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.
Відповідно до обставин, детально викладених у вироку, у листопаді 2021 року представниками спецслужб рф, в ході підготовки до повномасштабного вторгнення військ рф в Україну та забезпечення проведення підривної діяльності в різних регіонах України шляхом скерування і забезпечення діяльності розвідувальних та диверсійних груп для збирання відомостей про об'єкти критичної інфраструктури, що мають важливе народно - господарське та оборонне значення, та вчинення інших дій, прийнято рішення про використання агентів резидентури рф ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та інших невстановлених під час досудового розслідування осіб для здобуття розвідувальної інформації на території Івано-Франківської та Закарпатської областей, у тому числі стосовно функціонування міжнародного аеропорту «Івано-Франківськ» та аеродрому військової частини НОМЕР_1 , які використовують спільну інфраструктуру для забезпечення польотів військової та цивільної авіації.
У період з 06 до 10 листопада 2021 року ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , перебуваючи в м. Києві, із використанням методів безособового агентурного зв'язку та конспірації отримали від керівництва резидентури рф завдання щодо здобуття розвідувальної інформації, що стосується функціонування міжнародного аеропорту «Івано-Франківськ» та аеродрому військової частини НОМЕР_1 , розташування органів державної влади на території Івано-Франківської області.
З метою завдання подальшого ракетного удару по території міжнародного аеропорту «Івано-Франківськ» та аеродрому військової частини НОМЕР_1 , агентурна група, в склад якої входили ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та інші невстановлені під час досудового розслідування особи, отримали завдання здійснювати фотофіксацію об'єктів, розташованих на їх території та посадкового курсу (глісади) повітряних суден, у т.ч. винищувачів Повітряних Сил Збройних Сил України. При цьому, представниками спецслужб рф особлива увага приділялась посадковому курсу літаків, оскільки під час слідування по глісаді повітряне судно не може здійснити безпечний маневр у разі наземної чи повітряної загрози і переходить в режим напівавтоматичної посадки, що робить його вразливим.
ОСОБА_10 , будучи громадянином України, вчинив умисне діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, інформаційній безпеці України, надав іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомогу у проведенні підривної діяльності проти України за наступних обставин.
Так, в середині жовтня 2021 року громадянин України ОСОБА_10 , перебуваючи в м. Ніцца Республіки Франція, у приміщенні однієї з церков російської православної церкви Московського патріархату, на основі матеріальної зацікавленості та залежності від компрометуючих чинників надав добровільну згоду представнику спецслужб рф (федеральної служби безпеки рф) на ім'я « ОСОБА_12 » на співпрацю на конфіденційній основі за грошову винагороду та погодився на вчинення дій на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, які будуть доведені йому та іншим співучасникам, після прибуття ним на територію України та отримав грошову винагороду в розмірі 700 євро.
Після надання згоди на співпрацю із спецслужбами рф ОСОБА_10 використовувався в якості агента в системі резидентури, який працює на об'єктах, що представляють розвідувальний інтерес та має можливість отримати матеріали та інформацію з цих об'єктів.
В подальшому ОСОБА_10 отримав детальні інструкції з приводу безособового агентурного та особового зв'язку, форм і методів конспірації, що полягають у постійному та послідовному маскуванні розвідувальних заходів при проведенні підривної діяльності проти України, у тому числі шляхом обміну електронними повідомленнями в застосунку «Telegram» з використанням функції «таємний чат», яка забезпечує конфіденційний зв'язок та видалення змісту повідомлень без збереження слідів. Також йому доведено, що перерахування грошової винагороди здійснюватиметься на електронний гаманець у вигляді крипто валюти.
Використовуючи методи безособового зв'язку ОСОБА_10 через «таємний чат» в застосунку «Telegram» отримував інструкції від керівництва резидентури, у такий же спосіб звітував про їх виконання та отримував грошову винагороду на електронний гаманець у вигляді крипто валюти.
З метою технічного забезпечення виконання подальших завдань резидентури, ОСОБА_10 у невстановленому місці на території Республіки Франції 25 жовтня 2021 року придбав безпілотний літальний апарат квадрокоптер «DJI Mavic mini 2» з камерою, сфотографував його на мобільний телефон та через застосунок «Telegram» з використанням функції «таємний чат» направив його зображення невстановленій особі з числа резидентури рф.
Отримавши завдання прибути на територію України ОСОБА_10 08 листопада 2021 року авіарейсом OS 661 «Відень - Київ» прилетів у міжнародний аеропорт «Бориспіль» та поселився в центрі м. Київ, де проживав в період з 08 по 16 листопада 2021 року в готелі «MOONOTEL Maidan» за адресою: м. Київ, Андріївський узвіз, 38.
В листопаді 2021 року представниками спецслужб рф в ході підготовки до повномасштабного вторгнення військ рф в Україну та забезпечення проведення при цьому підривної діяльності в різних регіонах України шляхом скерування і забезпечення діяльності розвідувальних та диверсійних груп для збирання відомостей про об'єкти критичної інфраструктури, що мають важливе народно - господарське та оборонне значення, та вчинення інших дій, прийнято рішення про використання агентів резидентури рф ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та інших невстановлених під час досудового розслідування осіб для здобуття розвідувальної інформації на території ряду областей України, у тому числі на території Івано-Франківської області.
Згідно з отриманим завданням від представників спецслужб рф, ОСОБА_10 , прямуючи територією України через міста Харків, Одесу, Трускавець, Львів, Рахів, Івано-Франківськ під виглядом інтернет - блогера, використовуючи мобільний телефон (смартфон) та безпілотний літальний апарат (квадрокоптер), повинен був зафіксувати у відео файли розташування і актуальний стан будівель та споруд, які мають важливе народно - господарське і оборонне значення та в подальшому передати вказані відеофайли представникам спецслужб рф, шляхом розміщення зазначених матеріалів у відкритому доступі в соціальній інтернет - мережі «Instagram» під ідентифікатором « ОСОБА_13 ». При цьому, з метою дотримання конспірації при виконанні поставлених злочинних завдань та недопущення викриття ОСОБА_10 в його протиправній діяльності, представниками спецслужб рф сформовано легенду-прикриття його фактичної діяльності, відповідно до якої він, будучи інтернет - блогером, мандрує Україною та знімає різноманітні фото та відео для наповнення своїх блогів в соціальних інтернет - мережах.
Працівники спецслужб рф довели ОСОБА_10 вимоги до категорії об'єктів, які він мав встановити на місцевості та їх зафіксувати шляхом фотографування та/або шляхом визначення їх місця знаходження, з прив'язкою до орієнтирів на місцевості. Також йому було доведено спосіб фіксації вищевказаних об'єктів, спосіб передачі зазначених відомостей, та спосіб прихованого зв'язку за потреби.
З поміж іншого, ОСОБА_10 довели необхідність здійснювати фіксацію об'єктів, які являють собою висотні споруди, де знаходяться вузлові елементи комунікацій, споруди та будівлі в яких перебуває значна кількість людей чи інші будівлі та споруди, які мають важливе значення, в тому числі військові споруди та будівлі правоохоронних органів. При цьому, фіксація об'єктів повинна була здійснюватись по всій висоті, із можливою прив'язкою до навколишніх населених пунктів, орієнтирів та будівель.
В період з 10 листопада 2021 року по 15 листопада 2021 року ОСОБА_10 , усвідомлюючи, що він здійснює підривну діяльність проти України, перебуваючи у м. Київ, умисно, з корисливою метою, використовуючи наявний у нього квадрокоптер «DJI Mavic mini 2», зафіксував у відеофайли розташування і актуальний стан об'єктів, які мають важливе народно - господарське чи оборонне значення (мостів через річку Дніпро, під'їздів до них, розвилок, вулиці Хрещатик та інших), які в подальшому передав представникам спецслужб рф, шляхом розміщення у відкритому доступі в соціальній інтернет - мережі «Instagram» під ідентифікатором користувача « ОСОБА_13 ».
Отримавши наступне завдання ОСОБА_10 16 листопада 2021 року приїхав до м. Харкова та перебував там до 30 листопада 2021 року. Продовжуючи дії, спрямовані на спричинення шкоди державній, економічній, інформаційній безпеці України ОСОБА_10 18 листопада 2021 року, використовуючи наявний у нього квадрокоптер «DJI Mavic mini2», зафіксував у відеофайл розташування і актуальний стан комплексу будівель «Держпрому» в центральній частині м. Харків, які мають важливе народно - господарське та оборонне значення, який умисно, усвідомлюючи, що він вчиняє державну зраду, передав представникам спецслужб рф, шляхом розміщення у відкритому доступі в соціальній інтернет - мережі «Instagram» під ідентифікатором користувача « ОСОБА_13 ».
Після отримання чергового завдання ОСОБА_10 залізничним транспортом 01 грудня 2021 року прибув до м. Одеси та проживав там до 03 грудня 2021 року. Продовжуючи здійснювати підривну діяльність проти України ОСОБА_10 03 грудня 2021 року, використовуючи наявний у нього квадрокоптер «DJI Mavic mini 2», зафіксував у електронний файл розташування і актуальний стан Одеського морського торговельного порту, що має важливе народно - господарське та оборонне значення, який умисно, з метою заподіяння шкоди державній безпеці України, передав представникам спецслужб рф шляхом розміщення у відкритому доступі в соціальній інтернет - мережі «Instagram» під ідентифікатором користувача « ОСОБА_13 ».
В подальшому ОСОБА_10 , продовжуючи виконувати завдання спецслужб рф в період з 25 грудня 2021 року по 21 лютого 2022 року переміщуючись містами Трускавець, Львів, Рахів, здійснював фотографування окремих об'єктів та їх розміщення в соціальній мережі «Instagram» під ідентифікатором « ОСОБА_13 » для обґрунтування перед правоохоронними органами у разі застосування фільтраційних заходів свого перебування в будь-якому регіоні України в якості мандрівника.
В першій половині лютого 2022 року ОСОБА_10 через «таємний чат» в застосунку «Telegram» отримав інструкцію від представників спецслужб рф переміститися до міста Івано-Франківськ, де поселитися у готелі «Motel», розташованому по АДРЕСА_4 , неподалік аеродрому військової частини НОМЕР_1 .
З цією метою, 16 лютого 2022 року ОСОБА_10 , використовуючи ідентифікатор « ІНФОРМАЦІЯ_4 », з мобільного телефону НОМЕР_2 через сервіс «Booking» здійснив бронювання проживання у двомісному номері готелю «Motel» в період з 22 по 28 лютого 2022 року.
22 лютого 2022 року ОСОБА_10 приїхав до м. Івано-Франківськ та приблизно о 13 год. поселився неподалік аеродрому військової частини НОМЕР_1 у кімнаті № 3 готелю «Motel», розташованого по вул. Крихівецька, 2-В в м. Івано-Франківськ, з вікна якої можна спостерігати за подіями, які відбуваються на аеродромі, про що прозвітував невстановленій особі з числа резидентури рф через застосунок «Telegram» у «таємний чат».
У той же день, відповідно до отриманих через «таємний чат» в застосунку «Telegram» інструкцій, ОСОБА_10 зустрівся в парку неподалік розташування готелю «Motel» із невстановленою під час досудового розслідування особою ім'я ОСОБА_14 та передав йому свій квадрокоптер «DJI Mavic mini 2» для внесення змін до його технічних можливостей, домовившись про зустріч із ним наступного дня.
Відповідно до отриманих раніше інструкцій для забезпечення подальшого виконання завдання 23 лютого 2022 року зранку ОСОБА_10 по АДРЕСА_5 придбав у ОСОБА_15 велосипед.
23 лютого 2022 року в період часу з 14:49 по 15:19 ОСОБА_11 згідно з отриманим завданням резидентури рф по вул. Мазепи, 168-А в м. Івано-Франківськ неподалік приміщення магазину ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» із застосуванням методів конспірації здійснила особисту зустріч з ОСОБА_10 та надала йому інструкції стосовно виконання завдання ним щодо фото - відео фіксації фактів вильотів та приземлення військових літаків в глісаді аеродрому військової частини НОМЕР_1 .
Крім цього, 23 лютого 2022 року ОСОБА_10 зустрівся із невстановленою під час досудового розслідування особою на ім'я ОСОБА_14 та отримав від нього назад свій квадрокоптер «DJI Mavic mini 2» із зміненими технічними можливостями, а саме зі знятими обмеженнями щодо використання дрону у зонах, заборонених для польотів, а також 2 технічних пристрої імітування опромінення засобами ППО для їх наступного використання з метою досягнення цілей злочинного завдання.
Вночі з 23 на 24 лютого 2022 року відповідно до отриманих через «таємний чат» у застосунку «Telegram» вказівок ОСОБА_10 пішки прийшов до місця знаходження аеропорту м. Івано-Франківськ та аеродрому військової частини НОМЕР_1 , де розмістив один із наданих йому технічних засобів та повернувся до місця проживання.
Після початку 24 лютого 2022 року повномасштабного вторгнення та відкритої військової агресії рф проти України невстановлені військові формування рф спричинили ракетний удар по аеродрому військової частини НОМЕР_1 .
Вранці 24 лютого 2022 року ОСОБА_10 , виконуючи наступну отриману через застосунок «Telegram» інструкцію, з вікна номера готелю, використовуючи власний мобільний телефон «Iphone7», сфотографував місце враження об'єктів аеродрому «Івано-Франківськ» військової частини НОМЕР_1 та розмістив відповідне фото в соціальній мережі «Instagram» під ідентифікатором « ОСОБА_13 », таким чином передавши представникам спецслужб рф відомості про наслідки застосування ракетного удару по об'єкту критичної інфраструктури, який має важливе народно - господарське та оборонне значення.
Того ж дня, через «таємний чат» в застосунку «Telegram» ОСОБА_10 поступило зображення скріншоту, на якому було прокладено маршрут з м. Івано-Франківськ до м. Коломия, який проходить вздовж глісади аеродрому військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з інструкціями резидентури рф, виконуючи поставлене завдання 25 лютого 2022 року в період з 12:30 до 17:00 ОСОБА_10 , пересуваючись на велосипеді в напрямку м. Коломия за заданим маршрутом, знаходячись безпосередньо на прямій заходу військових літаків посадку (глісаді аеродрому військової частини НОМЕР_1 ) підняв в повітря квадрокоптер «DJI Mavic mini 2» та умисно розмістив у невстановленому місці технічний засіб імітування опромінення засобами ППО, після чого близько 17:00 неподалік с. Колінці Тлумацької ОТГ був викритий місцевими мешканцями.
ОСОБА_11 , будучи громадянкою України, вчинила умисне діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, інформаційній безпеці України, надала іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомогу у проведенні підривної діяльності проти України за наступних обставин.
Громадянка України ОСОБА_11 у 2013 році, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи в м. Могильові Республіки Білорусь, біля приміщення ветеринарної клініки, на основі матеріальної зацікавленості та залежності від компрометуючих чинників надала добровільну згоду представникам спецслужб рф на співпрацю на конфіденційній основі за грошову винагороду на шкоду державній безпеці України. Після надання згоди на співпрацю із спецслужбами рф ОСОБА_11 використовувалась в якості агента в системі резидентури, який працює на об'єктах, що представляють розвідувальний інтерес та має можливість отримати матеріали та інформацію з цих об'єктів.
При цьому, ОСОБА_11 отримала детальні інструкції з приводу безособового агентурного та особового зв'язку, форм і методів конспірації, що полягають у постійному та послідовному маскуванні розвідувальних заходів при проведенні підривної діяльності проти України, у тому числі шляхом обміну електронними повідомленнями в застосунку «Телеграм» з використанням функції «таємний чат», яка забезпечує конфіденційний зв'язок та видалення змісту повідомлень без збереження слідів. Конспірація в агентурній розвідці охоплює сукупність організаційних форм і методів діяльності, що полягають у постійному та послідовному маскуванні розвідувальних заходів, що здійснюються агентами для нелегального добування таємних відомостей.
У листопаді 2021 року представниками спецслужб рф в ході підготовки до повномасштабного вторгнення військ рф в Україну та забезпечення проведення при цьому підривної діяльності в різних регіонах України шляхом скерування і забезпечення діяльності розвідувальних та диверсійних груп для збирання відомостей про об'єкти критичної інфраструктури, що мають важливе народно - господарське та оборонне значення, та вчинення інших дій, прийнято рішення про використання агентів резидентури рф ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та інших невстановлених під час досудового розслідування осіб для здобуття розвідувальної інформації на території Івано-Франківської та Закарпатської областей, у тому числі стосовно функціонування міжнародного аеропорту «Івано-Франківськ» та аеродрому військової частини НОМЕР_1 , які використовують спільну інфраструктуру для забезпечення польотів військової та цивільної авіації.
ОСОБА_10 отримав завдання поселитись в готелі «Motel», розташованому по АДРЕСА_4 , розташованого неподалік аеродрому військової частини НОМЕР_1 , та чекати подальших інструкцій щодо вчинення дій на вищевказаному об'єкті, спрямованих на шкоду обороноздатності України.
Відповідно до отриманого завдання від представників спецслужб рф ОСОБА_11 , поселившись на території посадкового курсу, повинна була здійснювати його фото фіксацію із зазначенням координат та за допомогою застосунку «Telegram» з використанням функції «таємний чат» передавати здобуту інформацію ОСОБА_9 . Крім цього, житло, яке орендуватиме ОСОБА_11 , було заплановано використовувати в якості конспіративної квартири і контактного пункту, який забезпечує діяльність агентів, залучених до виконання завдання.
06 листопада 2021 року ОСОБА_11 , на виконання отриманого завдання, через сервіс онлайн оголошень «OLX» підшукала будинок в районі розташування глісади (прямолінійної траєкторії маневрування літаків перед посадкою) аеродрому військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , та домовилась про його оренду з 16 грудня 2021 року, про що повідомила ОСОБА_9 . Таким чином, ОСОБА_11 повинна була забезпечити можливість проведення дорозвідки військового аеродрому з місця розташування орендованого будинку, що мав використовуватись в якості конспіративного приміщення для інших членів агентурної групи (з можливістю прихистку, ночівлі певної кількості осіб, які виконують завдання у польових умовах, здійснення підзарядки гаджетів, що використовуються для дорозвідки).
В цей же період ОСОБА_11 придбала 2 пристрої Power Bank, портативний зарядний пристрій сонячну панель, декілька мобільних телефонів, які повинна була використати, як матеріально-технічні засоби в ході злочинної діяльності.
У свою чергу, завдання ОСОБА_9 , як агента-зв'язкового полягало в тому, щоб автомобілем перевезти ОСОБА_11 з м. Києва в с. Колінці Тлумацької ОТГ Івано-Франківського району, а в подальшому поселитись на території Закарпатської області та після отримання через застосунок «Telegram» з використанням функції «таємний чат» інформації від ОСОБА_11 пересилати її цим же зв'язком невстановленій під час досудового розслідування особі з числа агентів резидентури. Крім цього, ОСОБА_9 повинен був забезпечити нелегальний перехід кордону України на територію Західної Європи членам агентурної групи після виконання отриманого завдання.
Виконуючи свою частину завдання, ОСОБА_9 вжив заходів для перевезення ОСОБА_11 до місця розташування посадкового курсу (глісади) аеродрому військової частини НОМЕР_1 , поселення її в орендованому житлі, облаштування конспіративної квартири.
15 грудня 2021 року ОСОБА_11 та ОСОБА_9 автомобілем марки «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням останнього, виїхали із с. Іванковичі Київської області в с. Колінці Тлумацької ОТГ Івано-Франківської області. Під час руху вказаним маршрутом ОСОБА_9 надав ОСОБА_11 детальні інструкції щодо виконання завдань із фотофіксації курсу руху військових літаків у районі глісади міжнародного аеропорту «Івано-Франківськ» та аеродрому військової частини НОМЕР_1 , об'єктів критичної інфраструктури, місць розташування органів державної влади на території Івано-Франківської області, а також про його допомогу в забезпеченні її виїзду на територію країн Західної Європи після завершення виконання вказаних завдань. Під час інструктажу ОСОБА_9 наголосив ОСОБА_11 , що отриману інформацію вона повинна пересилати йому із використанням створеного між ними чату в мобільному інтернет - застосунку «Telegram».
17 грудня 2021 року ОСОБА_11 на умовах оренди поселилась в будинку, розташованому по АДРЕСА_2 . Тоді ж вона отримала від ОСОБА_9 для виконання завдання кошти в сумі 13500 грн.
У подальшому ОСОБА_11 , здійснюючи підривну роботу проти України, усвідомлюючи, що вона вчиняє державну зраду, впродовж січня-лютого 2022 року умисно здійснила фотофіксації курсу руху військових літаків в районі глісади міжнародного аеропорту «Івано-Франківськ» та аеродрому військової частини НОМЕР_1 , місць розташування органів державної влади в м. Тлумач, м. Івано-Франківськ, відправивши вказані фото ОСОБА_9 на його мобільний телефон № НОМЕР_4 , за допомогою встановленого на її мобільному телефоні № НОМЕР_5 месенджера «Telegram» із використанням створеного між ними «таємного чату» в мобільному інтернет - застосунку «Telegram».
ОСОБА_9 , виконуючи частину злочинного плану агентурної групи рф, умисно, вчиняючи державну зраду, діючи на шкоду обороноздатності України, за допомогою інтернет - застосунку «Telegram» з використанням функції «таємний чат» пересилав здобуту інформацію невстановленій під час досудового розслідування особі з числа агентів резидентури.
23 лютого 2022 року в період часу з 14:49 по 15:19 ОСОБА_11 , згідно з отриманим завданням резидентури по вул. Мазепи, 168-А в м. Івано-Франківськ неподалік приміщення магазину ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» із застосуванням методів конспірації здійснила особисту зустріч з ОСОБА_10 та надала йому інструкції стосовно виконання завдання ним щодо фото - відео фіксації фактів вильотів та приземлення військових літаків в глісаді аеродрому військової частини НОМЕР_1 .
Продовжуючи виконувати завдання спецслужб рф, усвідомлюючи, що вона вчиняє дії на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України, проводить підривну діяльність проти держави, ОСОБА_11 упродовж 23 - 25 лютого 2022 року, перебуваючи в с. Колінці Тлумацької ОТГ, здійснювала вивчення місця посадкового курсу літаків з аеродрому військової частини НОМЕР_1 , фіксування за допомогою фото-, відеозйомки фактів їх вильоту та посадки.
Після початку 24 лютого 2022 року повномасштабного вторгнення та відкритої військової агресії рф проти України, невстановлені військові формування рф спричинили ракетний удар по аеродрому військової частини НОМЕР_1 .
Продовжуючи злочинну діяльність ОСОБА_11 25 лютого 2022 року зафіксувала за допомогою фотозйомки на мобільний телефон факт вильоту із аеродрому військової частини НОМЕР_1 двох літаків Повітряних Сил Збройних Сил України.
Крім того, 25 лютого 2022 року ОСОБА_11 зафіксувала за допомогою фотозйомки на мобільний телефон факт падіння в полі між с. Королівка та с. Грушка Тлумацької територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області літака МІГ-29, бортовий номер НОМЕР_6 , Повітряних Сил Збройних Сил України, з метою передачі інформації невстановленим під час досудового розслідування представникам спецслужб рф.
ОСОБА_9 , будучи громадянином України, вчинив умисне діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, інформаційній безпеці України, надав іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомогу у проведенні підривної діяльності проти України за наступних обставин.
За невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлений час, але не пізніше 08 листопада 2021 року громадянин України ОСОБА_9 , на основі матеріальної зацікавленості та залежності від компрометуючих чинників був залучений представниками спецслужб рф до співпраці на конфіденційній основі, на яку, усвідомлюючи, що він вчиняє державну зраду, надав згоду.
Після надання згоди на співпрацю із спецслужбами рф ОСОБА_9 використовувався в якості агента в системі резидентури, який працює на об'єктах, що представляють розвідувальний інтерес та має можливість отримати матеріали та інформацію з цих об'єктів та в якості агента-зв'язкового, який забезпечує діяльність інших агентів агентурної групи засобами зв'язку, транспортом, конспіративною квартирою, організовує шляхи відходу агентурної групи після виконання завдання, у тому числі перехід державного кордону України на територію Західної Європи.
У подальшому ОСОБА_9 отримав детальні інструкції з приводу безособового агентурного та особового зв'язку, форм і методів конспірації, що полягають у постійному та послідовному маскуванні розвідувальних заходів при проведенні підривної діяльності проти України, у тому числі шляхом обміну електронними повідомленнями в застосунку «Telegram» з використанням функції «таємний чат», яка забезпечує конфіденційний зв'язок та видалення змісту повідомлень без збереження слідів.
В свою чергу завдання ОСОБА_9 , як агента-зв'язкового полягало в тому, щоб автомобілем перевезти ОСОБА_11 з м. Києва в с. Колінці Тлумацької ОТГ Івано-Франківського району, а в подальшому поселитись на території Закарпатської області та після отримання через застосунок «Telegram» з використанням функції «таємний чат» інформації від ОСОБА_11 пересилати її цим же зв'язком невстановленій під час досудового розслідування особі з числа агентів резидентури. Крім цього, ОСОБА_9 повинен був забезпечити нелегальний перехід кордону України на територію Західної Європи членам агентурної групи після виконання отриманого завдання.
Виконуючи свою частину завдання ОСОБА_9 вжив заходів для перевезення ОСОБА_11 до місця розташування посадкового курсу (глісади) аеродрому військової частини НОМЕР_1 , поселення її в орендованому житлі, облаштування конспіративної квартири.
15 грудня 2021 року ОСОБА_11 та ОСОБА_9 автомобілем марки «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням останнього, виїхали з с. Іванковичі Київської області в с. Колінці Тлумацької ОТГ Івано-Франківської області. Під час руху вказаним маршрутом ОСОБА_9 надав ОСОБА_11 детальні інструкції щодо виконання завдань із фотофіксації курсу руху військових літаків в районі глісади міжнародного аеропорту «Івано-Франківськ» та аеродрому військової частини НОМЕР_1 , об'єктів критичної інфраструктури, місць розташування органів державної влади на території Івано-Франківської області, а також про його допомогу в забезпеченні її виїзду на територію країн Західної Європи після завершення виконання вказаних завдань. Під час інструктажу ОСОБА_9 наголосив ОСОБА_11 , що отриману інформацію вона повинна пересилати йому із використанням створеного між ними чату в мобільному інтернет - застосунку «Telegram».
17 грудня 2021 року ОСОБА_11 на умовах оренди поселилась в будинку, розташованому по АДРЕСА_2 . Тоді ж вона отримала від ОСОБА_9 для виконання завдання кошти в сумі 13500 грн.
У подальшому ОСОБА_11 , здійснюючи підривну роботу проти України, усвідомлюючи, що вона вчиняє державну зраду, впродовж січня-лютого 2022 року умисно здійснила фотофіксації курсу руху військових літаків у районі глісади міжнародного аеропорту «Івано-Франківськ» та аеродрому військової частини НОМЕР_1 , місць розташування органів державної влади в м. Тлумач, м. Івано-Франківськ, відправивши вказані фото ОСОБА_9 на його мобільний телефон № НОМЕР_4 , за допомогою встановленого на її мобільному телефоні № НОМЕР_5 месенджера «Telegram» із використанням створеного між ними «таємного чату» в мобільному інтернет - застосунку «Telegram».
ОСОБА_9 , виконуючи частину злочинного плану агентурної групи рф, умисно, вчиняючи державну зраду, діючи на шкоду обороноздатності України, за допомогою інтернет - застосунку «Telegram» з використанням функції «таємний чат» пересилав здобуту інформацію невстановленій під час досудового розслідування особі з числа агентів резидентури.
Після початку 24 лютого 2022 року повномасштабного вторгнення та відкритої військової агресії рф проти України, невстановлені військові формування рф спричинили ракетний удар по аеродрому військової частини НОМЕР_1 .
Діючи за розробленим планом агентурної групи рф, виконуючи завдання по забезпеченню відходу ОСОБА_11 та ОСОБА_10 до країн Західної Європи, ОСОБА_9 25 лютого 2022 року спільно із своїми знайомими ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які не перебували у змові з ним та не вчиняли будь-які злочинні дії, автомобілем марки «Мерседес Е124», д.н.з. НОМЕР_3 приїхав в с. Колінці Тлумацької ОТГ Івано-Франківського району, де в будинку, розташованому на АДРЕСА_2 , провів контрольну зустріч з ОСОБА_11 . При цьому, ОСОБА_9 надав ОСОБА_11 детальні інструкції з приводу маршруту її відходу після виконання завдання.
У подальшому ОСОБА_9 вказаним автомобілем прибув в с. Верхні Ремети Берегівського району Закарпатської області, та поселився разом із ОСОБА_17 та ОСОБА_16 в будинку на вул. Центральна, 9, де готувався забезпечувати відхід з території України до країн Західної Європи ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , а також інших невстановлених досудовим розслідуванням членів агентурної групи рф.
Івано-Франківський суд ухвалою від 17 березня 2025 року апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залишив без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 01 листопада 2024 року щодо - без змін.
Вимогитаузагальненідоводиосіб, якіподали касаційніскарги
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
На обґрунтування доводів поданої касаційної скарги зазначає, що:
· відсутні докази щодо дати, часу і місця залучення ОСОБА_9 представниками спецслужб рф до співпраці на шкоду інтересам держави, встановлення особи/осіб представників спецслужб, надання згоди ОСОБА_9 на співпрацю з рф та усвідомлення останнім, що така співпраця направлена на шкоду інтересам держави; факт спілкування, переписки ОСОБА_9 з представниками іноземної держави на шкоду інтересам держави; наявності у вилученому телефоні ОСОБА_9 секретного чату в інтернет застосунку Телеграм, а також здобуття та пересилання відповідної інформації;
· у рішеннях не зазначено мотиви неврахування судами доказів, зокрема протоколів оглядів телефонів, ноутбуку від 12 березня 2022 року, висновків експертів від 30 травня та 21 квітня 2022 року, протоколів оглядів від 14 липня, 09 та 10 серпня 2022 року. Разом з тим, показання свідка ОСОБА_18 є недопустимим доказом, оскільки є показаннями з чужих слів;
· апеляційний суд безпідставно не дослідив повторно докази, не встановив наявність підстав для закриття кримінального провадження та недотримання місцевим судом вимог ст. 17 КПК України в частині доведення винуватості ОСОБА_9 поза розумним сумнівом;
· вирок місцевого суду не відповідає приписам ст. 374 КПК України, а ухвала апеляційного суду - вимогам статей 370 та 419 КПК України.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_9 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
На обґрунтування доводів поданої касаційної скарги зазначає, що:
· відсутня подія злочину та відсутні докази, які б доводили винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, зокрема щодо встановлення зв'язку з іноземною державою, отримання завдань, вчинення конкретних дій на шкоду Україні;
· поза увагою судів залишено протоколи огляду його телефонів та ноутбуку від 12 березня 2022 року, висновки експертиз від 21 квітня та 30 травня 2022 року, протоколи огляду від 09 та 10 серпня 2022 року, протокол слідчого експерименту/огляду від 14 липня 2022 року, які підтверджують відсутність події злочину. Зауважує, що суди не мотивували, чому не прийняли до уваги вказані докази;
· в ході судового розгляду ОСОБА_11 пояснила, що омовила ОСОБА_9 , оскільки її катували та їй погрожували;
· суди не мотивували, чому прийняли до уваги показання, надані підозрюваними на досудовому розслідуванні, і відхилили показання, надані в судовому засіданні;
· на момент проведення допиту на досудовому розслідуванні в порядку ч. 11 ст. 615 КПК України, редакція цього кодексу не передбачала можливості використовувати дані, отримані внаслідок такої слідчої дії;
· судові рішення не відповідають вимога ст. 370, 419 КПК України.
У касаційній скарзі ОСОБА_10 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
На обґрунтування доводів поданої касаційної скарги вказує, що:
· відсутня подія державної зради, а також відсутні докази, які б підтверджували винуватість останнього в інкримінованому злочині. Зауважує, що ніяких дій він не вчиняв, державну таємницю не розголошував, завдань від невстановлених осіб не отримував, а його зв'язок з іншими обвинуваченими не доведений. Зазначає, що формулювання обвинувачення є нечітким, а докази у справі є сфабрикованими. Наголошує, що обвинуваченим інкримінуються правопорушення до повномасштабного вторгнення, що за цих умов унеможливлює останніми переходу на бік ворога;
· його затримання було незаконним, а повідомлення йому про підозру вручено безпідставно. Указує, що до нього застосовували насильство та катування, внаслідок чого він дав виправдувальні показання. Допит в ході досудового розслідування та інші слідчі дії було проведено за відсутності захисника. Наголошує, що суд не має права приймати до уваги показання, надані на стадії досудового розслідування;
· судами проігноровано клопотання про залучення військового експерта; висновків експертизи «чорної скриньки» та балістичної експертизи про залучення до цих подій саме обвинуваченого зроблено не було;
· суд безпідставно відмовив у задоволенні низки клопотань сторони захисту стосовно тортур ОСОБА_10 ;
· не враховано судами пом'якшуючу обставину - перебування на утриманні двох дітей;
· конфіскація належного йому майна є незаконною;
· розгляд справи був затягнутий, несправедливий та непублічний;
· судами проігноровано цивільний позов ОСОБА_10 від 13 жовтня 2024 року.
Заперечень до Верховного Суду на касаційні скарги сторони захисту від інших учасників кримінального провадження не надходило.
Позиціїучасниківсудовогопровадження
Прокурор заперечував щодо задоволення касаційних скарг сторони захисту, просив судові рішення залишити без зміни.
Засуджені та захисники підтримали подані касаційні скарги та просили скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження.
МотивиСуду
Заслухавшидоповідьсудді, обговорившидоводи, наведенівкасаційнихскаргах, перевірившиматеріаликримінальногопровадження, колегіясуддівдійшлатакихвисновків.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків судів фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень у касаційному порядку Суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
За правилами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
З огляду на приписи статей 370, 374, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції має надати вмотивовані відповіді на всі доводи скарги і постановити законне та обґрунтоване рішення.
Зі змісту положень ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368 - 380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, крім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.
Оскільки сторона захисту, оскаржуючи вирок місцевого суду, в апеляційній скарзі посилалася на невідповідність висновків суду обставинам справи і неповноту розгляду справи місцевим судом, а також на те, що суд надав неправильну оцінку доказам за наслідком судового розгляду, та, враховуючи, що вказані порушення, за умови їх підтвердження, могли вплинути на законність і обґрунтованість вироку суду першої інстанції стосовно ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , відповідні доводи апеляційних скарг потребували ретельної перевірки.
Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 2, 7 КПК України, функція апеляційного суду полягає в об'єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
Апеляційне провадження є важливою гарантією досягнення мети і виконання завдань кримінального провадження. Підтверджуючи законність судових рішень, ухвалених судами першої інстанції, вносячи в них зміни, а також скасовуючи незаконні судові рішення, суд апеляційної інстанції тим самим забезпечує охорону прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована відповідна правова процедура.
Належний апеляційний перегляд забезпечує реалізацію права кожного на справедливий суд; перевірку законності й обґрунтованості оскаржених рішень суду першої інстанції; виправлення помилок у застосуванні норм матеріального чи процесуального права; недопущення виконання незаконних і необґрунтованих судових рішень.
Так, згідно з усталеною судовою практикою Верховного Суду, зокрема викладеною в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 03 квітня 2023 року в справі № 537/984/20, суду апеляційної інстанції, необхідно здійснювати ретельну перевірку правильності встановлення обставин кримінального провадження за результатами оцінки місцевим судом доказів, наданих як стороною обвинувачення, так і стороною захисту.
Апеляційний суд покликаний не стільки самостійно встановити обставини кримінального провадження, скільки перевірити й оцінити правильність їх встановлення судом першої інстанції, точність та відповідність застосування судом норм матеріального і процесуального закону, безпомилковість вирішення тих питань, що підлягають з'ясуванню під час ухвалення судового рішення.
Процесуальні вимоги, засновані на вмотивованій незгоді та обґрунтованому запереченні правильності висновків місцевого суду щодо встановлених обставин, зобов'язують апеляційний суд надати мотивовані відповіді на доводи апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції зобов'язаний проаналізувати й зіставити з наявними у справі матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. У разі залишення заявлених вимог без задоволення в судовому рішенні має бути зазначено підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
За результатами перевірки доводів апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має обов'язок усунути (у разі встановлення) допущені місцевим судом недоліки та суперечності, вжити заходів для дотримання процесуальних прав усіх учасників провадження і постановити законне та обґрунтоване судове рішення. Жодна норма кримінального процесуального закону, як установлений імперативний припис, не звільняє апеляційний суд від указаного вище обов'язку.
Крім того, як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, мета викладення мотивів рішення полягає в тому, щоб показати сторонам, що їх почули. Водночас це зобов'язує суддю обґрунтовувати свої міркування об'єктивними аргументами і дотримуватись прав сторони захисту (Ruiz Torija v. Spain, 09 December 1994, §29, SeriesA, no.303-A). Хоча суд не мусить надавати відповідь на кожне порушене питання (Van de Hurk v. the Netherlands, 19 April 1994, §61, Series A, no.288), проте з рішення має бути зрозуміло, що головні проблеми, порушені у справі, було вивчено (Boldea v. Romania, 15 February 2007, §30, no.19997/02).
Втім суд апеляційної інстанції в ході розгляду цього кримінального провадження стосовно ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 таких вимог не дотримався.
Так, стороною захисту ставилося питання щодо доведення винуватості ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в кожній дії, яка інкримінується цим обвинуваченим. Останні наголошували, що докази у справі не підтверджують вчинення ними інкримінованих діянь, зокрема щодо залучення обвинувачених представниками спецслужб рф до співпраці на конфіденційній основі, надання відповідної згоди, отримання завдань, будь-якого спілкування з громадянами рф, факт надання інструкцій, пересилання інформації агентам спецслужб рф. До того ж в апеляційній скарзі ОСОБА_9 наголошував на відсутності будь-яких компрометуючих чинників, які б зумовили такий зв'язок зі спецслужбами або матеріальної заінтересованості, а також вказував на відсутність доказів на забезпечення нелегального переходу кордону інших співучасників та не підтверджено факт зустрічей засуджених, з огляду на те, що оператори зв'язку надавали інформацію про місця знаходження базової станції, а не щодо безпосереднього місцезнаходження обвинувачених. Крім того, кожним із обвинувачених висувалася власна версія подій, яка відбувалася в час інкримінованих злочинів, яка також не була спростована.
Частина 2 ст. 17 КПК України передбачає, що винуватість особи має бути доведена поза розумним сумнівом, тобто єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Водночас апеляційний суд формально перелічив докази, досліджені місцевим судом і дійшов висновку, що вони підтверджують зв'язок обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 у рамках версії обвинувачення і відповідають показанням ОСОБА_10 на досудовому слідстві.
Разом з тим апеляційний суд не мотивував свого рішення в цій частині належним чином та не зазначив, на підставі яких саме належних та допустимих доказах вчинення яких дій обвинуваченими були доведені поза розумним сумнівом. Також апеляційний суд у своєму рішенні не вказав, які саме дії засуджених становлять об'єктивну сторону державної зради у формі надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
До того ж сторона захисту у своїх апеляційних скаргах також ставила питання щодо допустимості доказів - фактичних даних, отриманих у результаті допитів підозрюваних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на стадії досудового розслідування. Зауважувала, що допит ОСОБА_10 , всупереч процесуального закону, проводився за відсутності захисника. Крім того, сторона захисту у своїй апеляційній скарзі та протягом судового розгляду цього кримінального провадження систематично вказувала на застосування фізичного та психологічного тиску до обвинувачених, зокрема і до проведення зазначених допитів, внаслідок чого були надані викривальні показання.
Так, за положеннями ч. 11 ст. 615 КПК України (у редакції Закону від 14 квітня 2022 року № 2201-IX, який набрав чинності 01 травня 2022 року) показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
Водночас апеляційний суд дійшов переконання, що ці показання були надані під час досудового розслідування в умовах воєнного стану в порядку, передбаченому КПК України, з участю захисників, а хід і результати проведення цих допитів фіксувався за допомогою технічних засобів відеофіксації.
У той же час без ефективної відповіді суду залишились доводи сторони захисту про відсутність захисника в ході проведення допиту підозрюваного ОСОБА_10 на досудовому розслідуванні, відсутність підпису захисника у відповідному протоколі допиту підозрюваного, а також про відсутність захисника на відеозаписі вказаної слідчої дії, що підтверджується відповідним протоколом у матеріалах справи.
Також апеляційний суд належним чином не мотивував свого рішення в частині доводів апеляційних скарг стосовно застосування до засуджених психологічного та фізичного насильства, зважаючи на наявність внесених відомостей в ЄРДР стосовно вказаних фактів щодо працівників правоохоронних органів.
Залишилися також без відповіді доводи сторони захисту про те, що закон від 14 квітня 2022 року № 2201-IX, яким було доповнено КПК України ч. 11 ст. 615 КПК України набрав чинності 01 травня 2022 року, проте допит підозрюваного ОСОБА_10 відбувався 03, 04 та 09 березня 2022 року, а підозрюваної ОСОБА_11 - 09 березня 2022 року, тобто до набрання чинності вказаними вище приписами ч. 11 ст. 615 КПК України.
Водночас положення ч. 2 ст. 5 КПК України передбачають, що допустимість доказів визначається положеннями цього Кодексу, які були чинними на момент їх отримання.
Залишення без ефективної відповіді апеляційного суду вказаних доводів апеляційних скарг могло вплинути на правильність прийнятого рішення.
Також сторона захисту у своїх апеляційних скаргах зауважувала про недопустимість доказу - даних детектора брехні (зважаючи на відсутність відповідного висновку експерта), на які місцевий суд послався як на доказ винуватості ОСОБА_10 .
Так, Верховний Суд у своїх рішення неодноразово вказував, що чинним законодавством не передбачено перевірку показань із застосуванням спеціального технічного засобу - поліграфу (детектора брехні) та використання отриманих даних як доказу у розумінні вимог ст. 84 КПК України (див., наприклад постанови Верховного Суду від 25 березня 2025 року у справі № 127/2822/18, від 26 січня 2023 року у справі № 183/3452/19).
Без відповіді також залишилися доводи сторони захисту про те, що показання свідка ОСОБА_18 є недопустимим доказом в розумінні ч. 6 ст. 97 КПК України, показання свідка ОСОБА_19 не є показаннями в розумінні ст. 95 КПК України, а також щодо неправдивих відомостей слідчого експерименту від 10 серпня 2022 року в частині перекладу тексту, оскільки не було залучено відповідного спеціаліста.
Також поза увагою апеляційного суду залишилися доводи апеляційний скарг сторони захисту про те, що місцевий суд не врахував протоколи оглядів телефонів та ноутбуку від 12 березня 2022 року, висновки експертиз від 21 квітня та 30 травня 2022 року, протоколів огляду від 09 та 10 серпня 2022 року, а про те, що місцевий суд не обґрунтував підстави неврахування цих доказів, залишення їх без відповідної судової оцінки.
Тож, залишаючи без ефективної відповіді вищевикладені доводи сторони захисту, апеляційний суд істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, що могло вплинути на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність.
На думку колегії суддів, ухвалу апеляційного суду не можна визнати законною, обґрунтованою і вмотивованою, що суперечить положенням статей 370, 419 КПК України.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення касаційних скарг та скасування ухвали апеляційного суду на підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК України.
Під час нового розгляду апеляційному суду належить урахувати вказане в постанові суду касаційної інстанції, ретельно перевірити доводи апеляційних та касаційних скарг, за наявності для цього передбачених у законі підстав дослідити необхідні докази, проаналізувати й оцінити їх у сукупності, і, дотримуючись приписів кримінального та кримінального процесуального законів, постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, навівши докладні, послідовні мотиви його ухвалення. Також під час перевірки доводів апеляційних скарг стосовно недопустимості доказів апеляційному суду необхідно врахувати і практику Верховного Суду, висловлену в постанові від 14 травня 2025 року в справі № 462/6260/20. Разом з тим, у разі якщо апеляційний суд за результатом апеляційного перегляду цього кримінального провадження дійде висновку про недопустимість низки доказів, зокрема фактичних даних, отриманих в результаті допитів підозрюваних на стадії досудового розслідування, в такому випадку апеляційному суду необхідно оцінити сукупність належних та допустимих доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Отже касаційні скарги сторони захисту підлягають частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
У той же час, ураховуючи приписи ч. 2 ст. 433 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу апеляційного суду і стосовно ОСОБА_11 , яка не оскаржувала вказане рішення у касаційній інстанції.
Водночас, згідно з приписами ч. 3 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції розглядає питання про обрання запобіжного заходу під час скасування судового рішення і призначення нового розгляду в суді першої чи апеляційної інстанції.
Ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наявність ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України, зокрема можливого переховування від суду, та з метою забезпечення виконання процесуальних рішень у справі, Верховний Суд уважає, що засудженим необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
Керуючись статтями 376, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Касаційні скарги засуджених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 17 березня 2025 року стосовно ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та в порядку ч. 2 ст. 433 КПК України стосовно ОСОБА_11 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обрати ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 10 січня 2026 року включно.
Обрати ОСОБА_11 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 10 січня 2026 року включно.
Обрати ОСОБА_10 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 10 січня 2026 року включно.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3