Ухвала
17 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 295/13754/25
провадження № 51-4204ск25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 30 вересня 2025 року, Житомирського апеляційного суду від 20 жовтня 2025 року та Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 листопада 2025 року,
встановив:
з розміщених у Єдиному державному реєстрі судових рішень убачається, що слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ухвалою від 30 вересня 2025 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного суду від
20 жовтня 2025 року, відмовив ОСОБА_4 у відкритті провадження за його скаргою на бездіяльність слідчого СВ ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП у Житомирській області щодо невиконання ухвали слідчого судді від 23 вересня 2025 року у справі № 295/13054/25 та зобов'язання прокурора Житомирської обласної прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за ч. 1 ст. 382 КК України.
Не погоджуючись із судовими рішеннями слідчого судді першої інстанції та суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 03 листопада 2025 року звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою.
10 листопада 2025 року Касаційний кримінальний суд Верховного Суду своєю ухвалою на підставі ч. 4 ст. 424 КПК України відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4
ОСОБА_4 , не погоджуючись із постановленими судами першої, апеляційної та касаційної інстанціями рішеннями, повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить:
- ухвали слідчого судді суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та суду касаційної інстанції скасувати;
- постановити нову ухвалу, якою направити його скаргу до належного суду для розгляду;
- зобов'язати прокурора внести відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 382 КК України;
- направити матеріали до Генеральної прокуратури України для вирішення питання про відповідальність службових осіб за невиконання судового рішення.
Однак Суд, перевіривши касаційну скаргу та вивчивши розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали, вважає, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 необхідно відмовити.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 424 КПК України ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Так, слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ухвалою від
30 вересня 2025 року відмовив ОСОБА_4 у відкритті провадження за його скаргою на бездіяльність слідчого СВ ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП у Житомирській області щодо невиконання ухвали слідчого судді від 23 вересня 2025 року у справі № 295/13054/25 та зобов'язання прокурора Житомирської обласної прокуратури внести відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 382 КК України.
20 жовтня 2025 року Житомирський апеляційний суд за результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 залишив ухвалу слідчого судді без змін.
Тобто ОСОБА_4 повторно подав касаційну скаргу на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку, відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України.
Такий висновок Суду відповідає п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України в редакції Закону України від 02 червня 2016 року «Про внесення змін до Конституції України (в частині правосуддя)» щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Вимога ОСОБА_4 про зобов'язання прокурора внести відомості до ЄРДР та направлення матеріалів до Генеральної прокуратури України для вирішення питання про відповідальність службових осіб за невиконання судового рішення не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції.
Щодо прохання ОСОБА_4 про направлення його скарги до належного суду для розгляду по суті, то скаржнику необхідно звернути увагу на положення ст. 34 КПК України, якою визначено порядок вирішення питання про передачу кримінального провадження з одного суду до іншого.
Також ОСОБА_4 у своїй скарзі порушує питання про скасування ухвали Верховного Суду від 10 листопада 2025 року через порушення, на його думку, положень ст. 370 КПК України.
Проте скаржник у касаційній скарзі не зазначив порядок та процесуальні підстави, визначені нормами КПК України, для перегляду судом касаційної інстанції ухвали Верховного Суду.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 необхідно відмовити.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
ухвалив:
відмовити ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 30 вересня 2025 року, Житомирського апеляційного суду від 20 жовтня 2025 року та Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 листопада 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3