13 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 588/1342/25
провадження № 51 - 4302 впс 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши подання голови Сумського апеляційного суду про направлення
на розгляд до іншого суду апеляційної інстанції матеріалів кримінального провадження № 588/1342/25 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Лебединського районного суду Сумської області
від 21 жовтня 2025 року в частині відмови у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу та повернення застави,
установив:
Вказане подання надійшло до Верховного Суду для розгляду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Подання мотивоване тим, що в Сумському апеляційному суді неможливо утворити склад суду для розгляду вказаного провадження, а тому голова суду просить Верховний Суд вирішити питання про направлення справи на розгляд до іншого суду апеляційної інстанції.
Учасників було належним чином повідомлено про день та час розгляду подання, проте в судове засідання вони не з'явилися, що не перешкоджає його розгляду. Заперечень та клопотань про відкладення розгляду справи від учасників не надійшло.
Перевіривши доводи, наведені у поданні, а також матеріали провадження, колегія суддів (далі - Суд) дійшла висновку про таке.
За правилами ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
Вказане провадження надійшло на розгляд до Сумського апеляційного суду, однак автоматизований розподіл справи не відбувся через відсутність потрібної кількості суддів.
Згідно з протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу справи між суддями від 03 листопада 2025 року, визначення колегії суддів апеляційного суду для розгляду провадження не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів.
Так, до складу колегії з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду входять двоє суддів: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а до складу колегії
з розгляду цивільних справ - судді ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , яких виключено з автоматизованого розподілу справи, оскільки вони брали участь під час досудового розслідування (ухвала Сумського апеляційного суду
від 22 жовтня 2024 року у справі № 583/4291/24, якою залишено без змін ухвалу слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 серпня 2024 року, якою застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою та ухвала Сумського апеляційного суду від 21 квітня
2025 року, якою залишено без змін ухвалу слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 лютого 2025 року про продовження ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою).
Приписами ч. 5 ст. 394 КПК визначено, що ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена
в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.
Положеннями ч. 1 ст. 76 КПК визначено, що суддя, який брав участь
у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Тобто, положення вказаної норми дозволяють суддям апеляційного суду, які брали участь у перегляді рішень слідчих суддів у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, переглядати рішення місцевих судів у цьому провадженні щодо обрання чи зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою ухвалені під час судового розгляду.
Визначений ч. 5 ст. 394 КПК перелік ухвал місцевого суду щодо запобіжного заходу, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку є вичерпним.
Водночас положення ч. 1 ст. 76 КПК не позбавляють права суддю, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, на стадії відкриття апеляційного провадження вирішувати питання про можливість апеляційного перевірки рішення місцевого суду щодо запобіжного заходу на яке подано апеляційну скаргу.
Таким чином, вказані положення закону не забороняють судді апеляційного суду, який раніше брав участь у цьому кримінальному провадженні під час досудового розслідування, на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження вирішувати питання про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження, з огляду на наявність передбачених законом підстав для ухвалення відповідного рішення, та брати участь у розгляді справ такої категорії.
З урахуванням наведеного Суд вважає, що в цій ситуації керівництвом апеляційного суду не використано всіх організаційних заходів, у тому числі і щодо внесення відповідних змін до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для вирішення питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги.
Тому Суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення подання.
Керуючись статтями 34, 441 КПК, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у задоволенні подання голови Сумського апеляційного суду про передачу до іншого суду апеляційної інстанції матеріалів кримінального провадження № 588/1342/25 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 21 жовтня 2025 року в частині відмови
у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу та повернення застави.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3