11 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 643/5610/24
провадження № 51-2765 км 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (у режимі
відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвали Московського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2024 року та Харківського апеляційного суду від 17 квітня 2025 року стосовно
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Гадяч Полтавської області,
який мешкає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
звільненого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі - КК), на підставі ст. 46 КК у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 08 листопада 2024 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 17 квітня 2025 року, звільнив ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК, на підставі ст. 46 КК у зв'язку з примиренням винного з потерпілим; кримінальне провадження - закрив.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
22 березня 2024 року приблизно о 14:45 ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у громадському місці на просп. Тракторобудівників у м. Харкові, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість та не реагуючи на зауваження людей, які намагались припинити його протиправні дії, спричинив ОСОБА_8 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я й без такого та пошкодив його автомобіль, заподіявши йому збитків у розмірі 39 150,05 грн.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що, звільняючи ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК, на підставі ст. 46 КК у зв'язку з примиренням з потерпілим, суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували кримінальний закон та не врахували того, що:
- поняття «потерпілий» у кримінальному праві не є тотожним поняттю «потерпілий» у кримінальному процесі;
- безпосереднім об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК, є громадський порядок, додатковим об'єктом - здоров'я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека;
- звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим можливе лише тоді, коли кримінальним правопорушенням завдано шкоди приватним інтересам фізичної особи, а не публічним інтересам;
- протиправними діями ОСОБА_7 посягнув на основний безпосередній об'єкт хуліганства - громадський порядок;
- обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства;
- суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки викладеним в апеляційній скарзі доводам прокурора та постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Захисник заперечив проти задоволення касаційної скарги та просив залишити без зміни оскаржувані судові рішення.
Мотиви Суду
Положенням ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги; перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню; неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК).
У касаційній скарзі прокурор покликається, зокрема, на допущення судами першої та апеляційної інстанцій істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування закону, який не підлягає застосуванню.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За приписами ст. 46 КК особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 08 листопада 2024 року звільнив ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК, на підставі ст. 46 КК у зв'язку з примиренням винного з потерпілим; кримінальне провадження - закрив.
Свій висновок про можливість звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності суд першої інстанції обґрунтував тим, що інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 296 КК, відноситься до кримінальних проступків, яке ОСОБА_7 вчинив уперше, примирився з потерпілим та відшкодував заподіяні збитки.
Прокурор, не погодившись із цим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, із наведенням відповідних аргументів, просив його скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
За результатом розгляду апеляційної скарги прокурора Харківський апеляційний суд ухвалою від 17 квітня 2025 року залишив її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Однак колегія суддів не може погодитись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК, де безпосереднім об'єктом є громадський порядок, тобто комплекс суспільних відносин, які забезпечують нормальні умови життя людей у різних сферах суспільно корисної діяльності, спокійний відпочинок та дотримання правил поведінки.
Додатковим факультативним об'єктом хуліганства можуть виступати здоров'я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека.
При цьому, зважаючи на те, що безпосереднім об'єктом хуліганства є саме громадський порядок, а спричинена конкретним особам шкода є лише проявом посягання на основний об'єкт, звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим може мати місце лише тоді, коли кримінальне правопорушення завдає шкоди приватним інтересам фізичної особи, а не публічним інтересам (постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06 листопада 2018 року, справа № 689/695/17, провадження 51-3147 км 18; від 25 листопада 2024 року, справа № 166/865/23, провадження 51-4452 км 24; від 24 січня 2023 року, справа № 640/20302/18, провадження 51-5260 км 21).
Звільняючи ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК, поза належною увагою судів першої та апеляційної інстанцій залишилось те, що ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні хуліганства, тобто, у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася в нанесенні потерпілому ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, пошкодженні майна, тривалому порушенні громадського порядку у присутності інших осіб, які перебували у громадському місці, та звичайний ритм життя яких було порушено.
З огляду на викладене колегія суддів касаційного суду вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про можливість застосування у даному випадку інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим передчасними, тому ухвали підлягають скасуванню на підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК.
Під час нового розгляду суд першої інстанції повинен урахувати вищенаведене та ухвалити законне й обґрунтоване рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.
Керуючись статтями 441, 442 КПК, Суд
постановив:
касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвали Московського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2024 року та Харківського апеляційного суду від 17 квітня 2025 року стосовно ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Постанова набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3