17 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 466/1866/24
провадження № 61-13921ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційні скарги Міністерства оборони України та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону на постанову Львівського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року у справі за позовом приватного підприємства «Фортополіс» до ОСОБА_1 , приватного підприємства «Компанія - Акватерм - Україна», Міністерства оборони України, Концерну «Військторгсервіс», треті особи: Львівська міська рада, Львівська обласна державна адміністрація, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова,
про припинення права користування земельною ділянкою,
07 листопада 2025 року Міністерство оборони України через підсистему «Електронний суд» надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року у зазначеній справі.
Касаційна скарга отримана судом та зареєстрована за вх. № 33838/0/220-25
від 07 листопада 2025 року та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями призначена судді-доповідачу Литвиненко І. В.
13 листопада 2025 року Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 25 вересня
2025 року у зазначеній справі.
Касаційна скарга отримана судом та зареєстрована за вх. № 34420/0/220-25
від 13 листопада 2025 року та відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду передана судді-доповідачу Литвиненко І. В.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів
у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження
(про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вбачається, що оскаржену постанову суд апеляційної інстанції ухвалив 25 вересня 2025 року, повний текст постанови складено 30 вересня 2025 року, касаційні скарги подано 07 та 13 листопада 2025 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження.
Касаційні скарги містять клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, яке мотивовано тим, що повний текст постанови Львівського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року заявники отримали через підсистему «Електронний суд» 17 жовтня 2025 року. А тому заявники вважають,
що існують поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до положень статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку
на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів
з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску
з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що вказані заявниками обставини дають підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення на підставі частини третьої статті 390 ЦПК України.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження заявники посилаються на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України щодо
її форми і змісту. Судовий збір сплачено.
Наведені в касаційних скаргах доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
За таких обставин касаційне провадження у зазначеній справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України,
Поновити Міністерству оборони України та Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони західного регіону строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року.
Відкрити касаційне провадження у цій справі.
Витребувати з Шевченківського районного суду м. Львова справу
№ 466/1866/24 за позовомприватного підприємства «Фортополіс» до ОСОБА_1 , приватного підприємства «Компанія - Акватерм - Україна», Міністерства оборони України, Концерну «Військторгсервіс», треті особи: Львівська міська рада, Львівська обласна державна адміністрація, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова, про припинення права користування земельною ділянкою.
Іншим учасникам справи надіслати копії касаційної скарги та доданих до неї документів.
Роз'яснити учасникам справи, які відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов'язані зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрували його, що вони мають обов'язок зареєструвати свій електронний кабінет
та можливість ознайомитися із копією касаційної скарги та доданих документів,
що подані у цій справі, виключно через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Роз'яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який
за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк
до 12 грудня 2025 року. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву
та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров