Ухвала
18 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 147/17/25
провадження № 61-13301св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощоков Є. В.,
учасники справи:
позивач - виконувач обов'язків керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на постанову Вінницького апеляційного суду від 23 вересня 2025 року (повний текст постанови складено 25 вересня 2025 року) в складі колегії суддів: Сала Т. Б., Берегового О. Ю., Панасюка О. С.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У січні 2025 року виконувач обов'язків керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та зобов'язання ОСОБА_1 повернути Ободівській сільській раді Гайсинського району Вінницької області земельну ділянку.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області в складі судді: Борейко О. Г., від 21 травня 2025 року:
позовні вимоги виконувача обов'язків керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області задоволено;
розірвано договір оренди земельної ділянки від 15 липня 2022 року № 9/22, укладений між Ободівською сільською радою Гайсинського району Вінницької області та ОСОБА_1 ;
зобов'язано ОСОБА_1 повернути Ободівській сільській раді Гайсинського району Вінницької області у стані, не гіршому у порівнянні з тим, в якому він одержав в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 0524183900:01:001:0423 площею 3,0000 га за межами с. Нова Ободівка Гайсинського району Вінницької області, шляхом підписання акта приймання-передачі з Ободівською сільською радою Гайсинського району Вінницької області;
стягнуто з ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури судовий збір у сумі 6056 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 23 вересня 2025 року:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено;
рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 21 травня 2025 року скасовано і ухвалено нове рішення;
у задоволенні позову прокурора відмовлено;
вирішено питання про розподіл судових витрат.
Аргументи учасників справи
22 жовтня 2025 року заступник керівника Вінницької обласної прокуратури засобами поштового зв'язку подав касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 23 вересня 2025 року (повний текст постанови складено 25 вересня 2025 року), в якій просив:
оскаржену постанову суду апеляційної інстанції скасувати;
залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 листопада 2025 року відкрито касаційне провадження у справі.
13 листопада 2025 року матеріали касаційного провадження передано судді-доповідачу Крат В. І. у зв'язку з обранням судді Білоконь О. В. до Великої Палати Верховного Суду.
18 листопада 2025 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
Щодо клопотання про участь
У касаційній скарзі міститься клопотання про час і місце розгляду справи повідомити Офіс Генерального прокурора, Вінницьку обласну прокуратуру, сторони у справі, та про розгляд касаційної скарги за участі представника Офісу Генерального прокурора.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина тринадцята статті 7 ЦПК України).
Попередній розгляд справи має бути проведений протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (частина перша статті 401 ЦПК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що попередній розгляд справи у суді касаційної інстанції проводиться без повідомлення учасників справи. Тому у задоволенні клопотання належить відмовити.
Щодо закриття касаційного провадження
Під час підготовки справи до касаційного розгляду з'ясовано, що касаційна скарга подана на судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягає касаційному оскарженню.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) вказано, що
«52. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
53. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
54. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
55. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
56. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18)».
Касаційний суд звертає увагу, що у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла ціна позову визначається сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки (пункт 8 частини першої статті 176 ЦПК України).
Аналіз матеріалів справи свідчить, що:
в позові прокурор пред'явив дві вимоги майнового характеру: про розірвання договору оренди землі та зобов'язання ОСОБА_1 повернути Ободівській сільській раді Гайсинського району Вінницької області земельну ділянку (том 1, а с. 22)
в позові прокурор вказував, що пред'явив дві майнові вимоги (том 1, а с. 22);
в пункті 9 договору оренди від 15 липня 2022 року № 9/22 передбачена річна орендна плата в розмірі 4 755,60 грн (том 1, а с. 31 зворот);
в пункті 5 договору оренди від 15 липня 2022 року № 9/22 вказано, що нормативна грошова оцінка складає 39 630 грн (том 1, а с. 31 зворот);
Таким чином, ціна позову у цій справі становить 53 896,80 грн (39 630 грн + 4 755,60 грн*3) і не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023)
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга та ухвала Верховного Суду від 05 листопада 2025 року не містять посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним із помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Таким чином, оскаржене судове рішення ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За таких обставин касаційне провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, статтями 260, 389, 401 ЦПК України,Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні клопотання заступника керівника Вінницької обласної прокуратури про повідомлення часу і місця розгляду справи Офіс Генерального прокурора, Вінницьку обласну прокуратуру та сторони у справі, і про розгляд касаційної скарги за участі представника Офісу Генерального прокурора відмовити.
Закрити касаційне провадження у справі № 147/17/25 за касаційною скаргою заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на постанову Вінницького апеляційного суду від 23 вересня 2025 року (повний текст постанови складено 25 вересня 2025 року).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков