18 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 524/4221/19
провадження № 61-14281ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 09 грудня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 жовтня 2025 року в справі за позовомОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,
встановив:
У червні 2019 року ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.
РішеннямАвтозаводського районного суду м. Кременчука від 09 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 13 жовтня 2025 року, позов задоволено.
Стягнутоз ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 62 949, 95 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, витрати за висновок експерта в сумі 1 100, 00 грн та судовий збір у сумі 768, 40 грн.
14 листопада 2025 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Гонтар В. М. через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу нарішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 09 грудня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 жовтня 2025 року у вказаній справі.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
Ціна позову в цій справі становить 62 949, 95 грн, що станом на 01 січня 2025 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028, 00 грн * 250 = 757 000, 00 грн).
У касаційній скарзі представник заявника зазначає, що справа має для ОСОБА_1 виняткове значення (підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), оскільки заявник є особою похилого віку, не працює, його доходи обмежені та їх ледве вистачає на проживання, тому сплатити присуджену до стягнення суму одразу він не має змоги, що означатиме для останнього звернення стягнення на його єдине житло, так як коштів та іншого майна він не має.
Оцінка судом «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Аналіз наведених у скарзі доводів не дає підстав для висновку про те, що вказана справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки незгода з оскаржуваними судовими рішеннями не свідчить про винятковість справи для заявника, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для останнього внаслідок прийняття таких судових рішень.
Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких суд міг би визнати оскаржувані судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню, у касаційній скарзі не зазначено та не обґрунтовано.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено в справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і вони не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ухвалив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 09 грудня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 жовтня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко