17 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 214/6707/23
провадження № 61-14222ск25
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянув звернення ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду від 14 жовтня 2025 року в справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
10 листопада 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направила до Верховного Суду звернення, в якому просить суд скасувати ухвалу Верховного Суду від 14 жовтня 2025 року та відкрити касаційне провадження за її касаційною скаргою на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 лютого 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 25 серпня 2025 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;
2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
У статті 392 ЦПК України викладені вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Відповідно до статті 391 ЦПК України встановлено, що касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (стаття 400 ЦПК України).
Відповідно до статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів провадження, заявник просить суд скасувати ухвалу Верховного Суду від 14 жовтня 2025 року про відмову у відкритті касаційного провадження та відкрити провадження за її касаційною скаргою на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 лютого 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 25 серпня 2025 року.
Статтею 423 ЦПК України передбачено порядок та підстави перегляду рішень, постанов або ухвал суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Форма та зміст вказаної заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами встановлена статтею 426 ЦПК України.
З огляду на вказане заявнику необхідно уточнити назву документу, з яким вона звертається до Верховного Суду, а саме зазначити чи це є касаційною скаргою на ухвалу Верховного Суду від 14 жовтня 2025 року чи це є заявою про перегляд вказаної ухвали в порядку статті 423 ЦПК України.
Ураховуючи викладене, звернення ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393, 423 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
Звернення ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду
від 14 жовтня 2025 року залишити без руху, надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко