14 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 348/1503/23
провадження № 61-16655св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - Надвірнянська міська рада Івано-Франківської області,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 07 березня 2024 року у складі судді Бурдун Т. А. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року
у складі колегії суддів: Максюти І. О., Фединяка В. Д., Василишин Л. В.,
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2023 року Надвірнянська міська рада звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки, призначеної для будівництва та обслуговування майстерні з ремонту автомобілів, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовну заяву обґрунтовано тим, що на підставі рішення Надвірнянської міської ради від 19 червня 2014 року № 1801-41/2014 між Надвірнянською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (батьком відповідача) укладено договір оренди землі від 19 червня 2014 року № 16-06/14, згідно з яким
в оренду передана земельна ділянка для будівництва та обслуговування майстерні з ремонту автомобілів, що знаходиться на АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, кадастровий №2624010100:08:001:0043, строком до 19 червня 2019 року. На цій земельній ділянці розташований об'єкт нерухомого майна, а саме гараж, реєстраційний № 1820073626240 , загальною площею 139,1 кв. м.
Зазначена земельна ділянка, на якій розташоване нерухоме майно (гараж),
є комунальною власністю Надвірнянської міської територіальної громади в особі Надвірнянської міської ради.
До Надвірнянської міської ради надійшла заява від ОСОБА_3 про припинення дії договору оренди землі від 19 червня 2014 року № 16-06/14 на
АДРЕСА_1 для обслуговування майстерні з ремонту автомобілів, яка розглянута постійною депутатською комісією з питань інвестиційної діяльності, соціально-економічного розвитку, бюджету, фінансів та комунального майна.
Згідно з договором дарування від 11 червня 2019 року власником нерухомого майна (гаража), розташованого на АДРЕСА_1 став ОСОБА_1 .
У зв'язку з цим позивачем надіслано відповідачу лист-вимогу від 29 серпня
2019 року № 635/04-14/09 про необхідність звернутись до Надвірнянської міської ради з необхідними документами для укладення договору оренди землі. Позивачем було повторно надіслано відповідачу лист-вимогу від 18 вересня
2019 року № 691/04-14/09 про необхідність звернутись до Надвірнянської міської ради з необхідними документами для укладення договору оренди землі. Проте відповідач не надав жодних необхідних документів для укладення договору.
Зважаючи на наведене, Надвірнянською міською радою прийнято рішення
від 03 жовтня 2019 року № 1551-36/2019, згідно з яким припинено дію договору оренди землі від 19 червня 2014 року № 16-06/14, площею 0,1200 га, для будівництва та обслуговування майстерні з ремонту автомобілів, що знаходиться на АДРЕСА_1 , кадастровий № 2624010100:08:001:0043, укладеного між Надвірнянською міською радою та ОСОБА_3 , у зв'язку
з відчуженням об'єкта нерухомого майна, що знаходиться на цій земельній ділянці ОСОБА_1 . Цим же рішенням ОСОБА_1 надано в оренду цю земельну ділянку на 5 років та встановлено орендну плату в розмірі 4 % нормативно-грошової оцінки землі.
Надвірнянською міською радою відповідачу ОСОБА_1 за останнім відомим тимчасовим місцем проживання ( АДРЕСА_2 ) надіслано для підписання два примірника договору оренди землі від 03 жовтня 2019 року
№ 11-10/19 з усіма невід'ємними додатками до нього (лист-вимога від 08 листопада 2019 року № 854/04-22/09). Вказані документи були направлені рекомендованою кореспонденцією з описом вкладення.
Також Надвірнянською міською радою ОСОБА_1 повторно надіслано листа від 16 грудня 2022 року № 831/04-22/09 з вимогою підписати та повернути підписаний примірник договору оренди землі.
Проте, незважаючи на неодноразові повідомлення, рішення міської ради та приписи чинного законодавства України, дій зі сторони відповідача щодо підписання договору оренди землі не було вчинено, а також не направлялось до Надвірнянської міської ради протоколу розбіжностей. Таким чином, договір оренди землі між Надвірнянською міською радою та ОСОБА_1 не укладено,
а тому орендна плата за користування вказаною земельною ділянкою не сплачувалась з 2019 року до теперішнього часу.
ОСОБА_1 , будучи власником нерухомою майна, користується земельною ділянкою, на якій воно розміщене, а Надвірнянська міська рада у встановленому порядку вчинила усі дії для укладення договору оренди землі, направивши його та рішення органу місцевого самоврядування про надання ділянки в оренду другій стороні.
Таким чином, дії відповідача щодо не підписання договору оренди землі,
є неправомірними, а тому наявні підстави для визнання такого договору укладеним в судовому порядку.
На підставі викладеного позивач просив визнати укладеним із 03 жовтня
2019 року договір оренди землі від 03 жовтня 2019 року № 11-10/19 між Надвірнянською міською радою та ОСОБА_1 щодо користування земельною ділянкою, що знаходиться на АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, для будівництва та обслуговування майстерні з ремонту автомобілів, у запропонованій Надвірнянською міською радою редакції.
Короткий зміст рішення суду
Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області
від 07 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року, позов Надвірнянської міської ради задоволено. Визнано укладеним із 03 жовтня 2019 року договір оренди землі
від 03 жовтня 2019 року № 11-10/19 між Надвірнянською міською радою та ОСОБА_1 щодо користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га (кадастровий № 2624010100:08:001:0043), для будівництва
і обслуговування майстерні з ремонту автомобілів в такій редакції:
«Договір оренди землі № 11-10/19
місто Надвірна третього жовтня 2019 року
Орендодавець, Надвірнянська міська рада, код ЄДРПОУ 04054257,
в особі___________, що діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з одної сторони, та Орендар ОСОБА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_2 , мешканець АДРЕСА_2 , з другої сторони, уклали цей договір про нижченаведене:
Предмет договору
1. Орендодавець на підставі рішення Надвірнянської міської ради №1551-36/2019 від 03.10.2019 р. надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування майстерні по ремонту автомобілів, за кадастровим номером 2624010100:08:001:0043, яка розташована на АДРЕСА_1 .
Об'єкт оренди
2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1200 га, для будівництва та обслуговування майстерні по ремонту автомобілів, яка знаходиться на АДРЕСА_1 , за рахунок земель транспорту комунальної власності.
3. На земельній ділянці розташоване приміщення гаражу, реєстраційний № 1820073626240 , що належить орендарю на підставі договору дарування
від 11.06.2019р., посвідченого приватним нотаріусом Надвірнянського РНО Вірстюком Т.В.
4. Земельна ділянка передається в оренду без інших споруд та об'єктів.
5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2019 рік складає 378086,13 грн.
6. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.
7. Інших особливостей об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини немає.
Строк дії договору
8. Договір укладено на 5 (п'ять) років, до 12.06.2024 р. Після закінчення строку договор) орендар мас переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Орендна плата
9. Орендна плата з 12.06.2019 року вноситься орендарем у грошовій формі
в гривнях у розмірі, що становить 4% від нормативно-грошової оцінки землі, за календарний рік. У разі затвердження нової нормативно-грошової оцінки земель м.Надвірна, орендна плата вноситься орендарем у цих самих відсотках від нової нормативно -грошової оцінки, яка діє у податковому (звітному) періоді. Розрахунок орендної плати є невід'ємною частиною договору.
10. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням коефіцієнта індексації. Орендна плата щорічно індексується на коефіцієнт індексації нормативно-грошової оцінки землі, у порядку визначеному Податковим кодексом та іншим законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
11. Орендна плата вноситься Орендарем на рахунок Орендодавця у строки, передбачені Податковим кодексом України.
12. Передача продукції в рахунок орендної плати не передбачається.
13. Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором:
- зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодекс України, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції (орендна плата підлягає обов'язковому перегляду і зміні, внаслідок зміни ставок та порядку визначення сплати орендної плати за землі комунальної власності на території м.Надвірна):
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами:
- в інших випадках, передбачених законом:
- зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності.
14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:
- у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором;
- стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Умови використання земельної ділянки
15. Земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування майстерні по ремонту автомобілів.
16. Цільове призначення земельної ділянки: землі транспорту комунальної власності.
17. Відповідальність за збереження стану об'єкту оренди несе Орендар.
Умови повернення земельної ділянки
18. Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків
у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується у судовому порядку.
19. Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.
20. Поліпшення стану земельної ділянки, проведені орендарем за письмовою згодою з орендодавцем землі, які неможливо відокремити, не підлягають відшкодуванню.
21. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов'язань, передбачених цим договором.
Збитками вважаються:
- фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;
- доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.
22. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.
Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки
23. На орендовану земельну ділянку не встановлено обмежень та сервітутів.
24. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку.
Інші права та обов'язки сторін
25. Права Орендодавця:
- вимагати використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно
з договором оренди;
- вимагати дотримання екологічної безпеки землекористування, шляхом додержання вимог земельного і природоохоронного законодавства України;
- вимагати додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів;
- вимагати дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються:
- вимагати своєчасного внесення орендної плати;
- вільного доступу до переданої в оренду земельної ділянки для контролю за додержанням Орендарем умов договору;
- вимагати від Орендаря відшкодування упущеної вигоди у розмірі суми орендної плати за 6 місяців з часу підписання договору у разі відмови орендаря від укладеного договору оренди, якщо ця відмова не пов'язана з порушенням Орендодавцем цього договору.
26. Обов'язки Орендодавця:
- передати в користування земельну ділянку згідно акту прийому-передачі у стані та у визначених межах, що відповідає умовам договору оренди;
- не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;
- попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричиняти екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самото об'єкта оренди.
27. Права Орендаря:
- самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі:
- за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку споруди та закладати багаторічні насадження;
- отримувати продукцію і доходи:
- переважного придбання у власність орендованої земельної ділянки
у відповідності до чинного законодавства України та переважного права за різних інших умов на поновлення договору оренди:
- за згодою Орендодавця передавати у володіння і користування орендовану земельну ділянку або її частину іншій особі (суборенда) у випадках та на умовах, передбачених законом;
- користуватися на умовах платності та у відповідності з діючим порядком інженерними комунікаціями Орендодавця з мстою забезпечення та належної господарської діяльності на орендованій земельній ділянці.
28. Обов'язки Орендаря:
- приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку;
- використовувати земельну ділянку відповідно до мети, визначеної у Договорі, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного та екологічного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі;
- дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення:
- право оренди на земельну ділянку не може бути відчужене Орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу:
- у встановленому порядку подати цей договір на державну реєстрацію
у відповідності до чинного земельного законодавства України;
- у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.
- своєчасно вносити орендну плату;
- у належному стані повернути Орендодавцю земельну ділянку після закінчення строку договору;
- відшкодувати Орендарю заподіяну Орендарем шкоду стану земельної ділянки.
Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини.
Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини несе орендар.
Страхування об'єкта оренди
30. Згідно з цим договором об'єкт оренди не підлягає страхуванню на весь період дії цього договору.
Зміна умов договору і припинення його дії
31. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується
у судовому порядку.
32. Дія договору припиняється у разі:
-закінчення строку, на який його було укладено;
- придбання орендарем земельної ділянки у власність:
- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;
Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
33. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:
- взаємною згодою сторін;
- рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом;
34. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.
35. Перехід права власності на нерухоме майно, розмішене на орендованій земельній ділянці до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом
з орендарем.
Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору
36. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.
37. Сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
Прикінцеві положення
38. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.
Цей договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий - в Орендаря.
Невід'ємними частинами договору є:
- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2607348052019 від 26.06.2019 р.;
- інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №66660962 від 26.08.2016р.;
- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №170020340 від 11.06.2019 р.;
- витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №620/2/205-19 від 02.07.2019 р.;
- рішення Надвірнянської міської ради №155 1-36/2019 від 03.10.2019 р;
- розрахунок орендної плати.
Реквізити сторін
Надвірнянська міська рада ФОП ОСОБА_1
Юридична адреса: АДРЕСА_3 мешканець
АДРЕСА_4 , ідент.податк. № НОМЕР_2
Код ЄДРПОУ НОМЕР_4
Підписи сторін
Від орендодавця Орендар
_______________________________ _______________________________
ОСОБА_1
М.п. б.п.
Додаток до договору оренди земці №11-10/19 від 03.10.2019 року площею 0,1200 га на АДРЕСА_1 для будівництва га обслуговування майстерні по ремонту автомобілів, укладеного між Надвірнянською міською радою та ОСОБА_1
розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності міста Надвірна, грошова оцінка яких проведена, станом на 01 січня 2019 року
земельна ділянка площею 0,1200 га на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування майстерні по ремонту автомобілів, орендар - ОСОБА_1
Категорія земель:Землі транспорту комунальної власності
Площа кв.метрів( в населених пунктах), гектарів (за межами населених пунктів: 1200
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 24.10.2013: 1999285,75 гривень
Ставка земельного податку, встановлена Податковим кодексом України, відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки : 1 %
Добуток коефіцієнтів індексації грошової оцінки земельної ділянки за попередні роки (2014,2015, 2016, 2017,2018) : 1,89720602
Прийнятий для розрахунку розміру орендної плати, 4% нормативної грошової оцінки земельної ділянки* : 4%
Розмір земельного податку, гривень: 3780, 86 гривень
Розмір річної орендної плати, гривень: 15123,44 гривень.
* Прийнятий для розрахунку розміру орендної плати, 4% нормативної грошової оцінки земельної ділянки встановлюється з 12.06.2019 р. згідно рішення Надвірнянської міської ради №1551-36/2019 від 03.10.2019р. тап.9 Договору оренди землі.
У межах м.Надвірна
(назва населеного пункту)
15123 гри. 44 коп. (п'ятнадцять тисяч сто двадцять три гривні 44 копійки)
Разом
За межами _________
(назва населеного пункту)
Разом
Усього: 15123 гри. 44 коп. (п'ятнадцять тисяч сто двадцять гри гривні 44 копійки)
Орендодавець
Надвірнянська міська рада М.П. підпис
Орендатор Б.П. підпис ОСОБА_1 »
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Надвірнянської міської ради понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції вказав, що рішенням Надвірнянської міської ради від 03 жовтня 2019 року № 1551-36/2019 надано в оренду земельну ділянку площею 0,1200 на АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування майстерні з ремонту автомобілів ОСОБА_1
у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно. Відмова від укладення договору суперечить вимогам частини третьої статті 6, статтям 627, 630 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Оскільки ОСОБА_1
є власником нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є Надвірнянська міська рада, тому укладення договору оренди вказаної ділянки є обов'язковим.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки проект договору, зміст якого викладений у позовній заяві у двох примірниках, надсилався для підписання на адресу відповідача, але він не уклав з міською радою договір оренди земельної ділянки, не пройшов державну реєстрацію такого договору та фактично користується земельною ділянкою без правових підстав, то суд, відповідно до вимог чинного законодавства, ухвалив рішення про задоволення позову.
Щодо клопотання представника відповідача про застосування позовної давності, то районний суд зазначив, що у зв'язку з дією вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» перебіг строку позовної давності є зупиненим, а отже стороною позивача не пропущений.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , оскільки дійшов висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому його належить залишити в силі. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених
в апеляційній скарзі, не встановлено.
Суд апеляційної інстанції, зокрема, зазначив, що Надвірнянська міська рада, як власник земельної ділянки, має право на захист своїх прав шляхом припинення бездоговірного, тобто належно не оформленого права оренди, використання відповідачем ОСОБА_1 земельної ділянки та визнання укладеним договору оренди земельної ділянки, виходячи з положень статей 334, 377 ЦК України, статей 12, 116, 120, 124 Земельного кодексу України, оскільки
ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 2624010100:08:001:0043, за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є Надвірнянська міська рада, відтак укладення договору оренди вказаної ділянки є обов'язковим; відповідач не уклав з міською радою договір оренди земельної ділянки, не пройшов державну реєстрацію такого договору та фактично користується земельною ділянкою без правових підстав, враховуючи існування чинного рішення Надвірнянської міської ради
№ 1551-36/2019 «Про визнання таким, що втратило чинність рішення міської ради від 26.06.2019 року № 1493-34/2019 та надання в оренду земельну ділянку площею 0,1200 на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування майстерні по ремонту автомобілів ОСОБА_1 у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно», та наявність прямої вказівки закону щодо обов'язковості укладання договору оренди землі із земель державної або комунальної власності.
Доводи заявника про те, що він не отримував від міської ради проект договору, суд апеляційної інстанції відхилив, бо судом встановлено, що проект договору у двох примірниках надсилався для підписання на адресу ОСОБА_1 , що підтверджується супровідним листом від 08 листопада 2019 року № 854/04-12/09. Представником відповідача в судовому засіданні визнано, що такий договір направлявся саме за місцем проживання ОСОБА_1 , тому не можна вважати, що пропозиція до укладення договору не була направлена відповідачу.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У грудні 2024 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник
ОСОБА_2 , на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 07 березня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 14 листопада 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити
у задоволенні позовних вимог.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає
пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм статті 1 Закону України «Про оренду землі» та статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) у подібних правовідносинах.
Заявник у касаційній скарзі також посилається на принцип свободи договору, закріплений у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України, та зазначає, що договір укладається шляхом досягнення згоди щодо його умов, чого у спірних правовідносинах немає, оскільки відповідач не звертався до Надвірнянської міської ради із заявою (клопотанням) про передачу в оренду земельної ділянки та не приймав пропозиції міської ради укласти такий договір. РішенняНадвірнянської міської ради від 03 жовтня 2019 року № 1551-36/2019 по суті є волевиявленням власника на укладення договору оренди землі, в цьому випадку міська рада діє як власник землі, а відносини між нею та ОСОБА_1 носять приватноправовий характер. Чинним законодавством не встановлено, що таке рішення органу місцевого самоврядування носить обов'язковий характер для землекористувача. Так само законодавством не встановлено, що суд має право визнати укладеним договір оренди землі на підставі того, що міською радою прийнято відповідне рішення. Відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме відступу від принципу свободи договору (статті 3, 627 ЦК України) на підставі положень статті 124 ЗК України. На відміну від ЦК України, Господарський кодекс України визначає випадки обов'язкового укладення договору, тому з урахуванням принципу аналогії закону (частина дев'ята статті 10 ЦПК України), його норми належить застосувати до спірних правовідносин.(частина третя статті 179 ГК України). Проте договір оренди землі не визначений нормами чинного законодавства як обов'язковий. Міська рада може висловити своє волевиявлення щодо наміру укласти певний договір шляхом прийняття рішення сесії і це рішення не є рішенням обов'язкового характеру, а по суті офертою щодо вступу у договірні відносини.
Також заявник зазначає, що суди попередніх інстанцій вирішили визнати укладеним договір оренди землі з 03 жовтня 2019 року до 12 червня 2019 року, проте рішення суду про укладення договору на вказаний строк набрало законної сили 07 листопада 2024 року, що суперечить частині другій статті 631 ЦК України. Законодавство передбачає тільки один варіант, коли умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення - це випадок, коли сторони встановили таку умову за взаємною згодою (частина третя статті 631 ЦК України). Протилежний підхід судів, який застосовано в оспорюваних судових рішеннях, порушує засадничий принцип юридичної визначеності.
Суди попередніх інстанцій констатують, що відмова від укладення договору
у спірній ситуації суперечить вимогам частини третьої статті 6, статтям 627, 630 ЦК України, проте ОСОБА_1 не отримував від міської ради проект договору, про що свідчать додані міською радою докази відправлення. Заявник заперечує проти укладення такого договору на запропонованих умовах, оскільки не користується земельною ділянкою у зазначеній міською радою площі. Суди не наводять норми, які б визначали обов'язковість укладення договору оренди землі або можливість укладення такого договору в судовому порядку. Не укладення договору оренди не є порушенням, отже, не може порушувати прав Надвірнянської міської ради, за таких обставин право на судовий захист у Надвірнянської міської ради не виникає. Також, на думку заявника, суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ЦПК України, не навів мотивів відхилення всіх ключових доводів апеляційної скарги.
Відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 від Надвірнянської міської ради станом на час розгляду справи Верховним Судом не надходили.
13 листопада 2025 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про закриття провадження у справі, в якій він просить закрити справу як безпідставну, а Надвірнянській міській раді вказати на дотримання рівних договірних відносин меж нею та громадянами.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 16 грудня 2024 року касаційна скарга ОСОБА_1 передана на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2024 року № 1444/0/226-24 у зв'язку
з перебуванням у відпустці судді Луспеника Д. Д. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 грудня 2024 року касаційна скарга ОСОБА_1 передана на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Коломієць Г. В., Лідовець Р. А.
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі (з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України), витребувано матеріали справи № 348/1503/23 із Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У січні 2025 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 348/1503/23.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідач ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення (гаражу), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 139,1 кв. м, на підставі договору дарування
від 11 червня 2019 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Вказане нерухоме майно (гараж) розміщене на земельній ділянці комунальної власності Надвірнянської міської ради, площею 0,1200 га, кадастровий номер 2624010100:08:001:0043, цільове призначення: для будівництва та обслуговування майстерні з ремонту автомобілів, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з договором оренди землі від 19 червня 2014 року № 16-06/14 попереднім землекористувачем земельної ділянки був ОСОБА_3 на підставі рішення Надвірнянської міської ради від 19 червня 2014 року № 1801041/2014. Вид іншого речового права: строкове платне користування.
Позивач надіслав відповідачу лист-вимогу від 29 серпня 2019 року № 635/04-14/09 про необхідність звернутися до Надвірнянської міської ради з необхідними документами для укладення договору оренди землі (оферта).
18 вересня 2019 року позивач повторно надіслав відповідачу лист-вимогу № 691/04-14/09 щодо необхідності звернутися до Надвірнянської міської ради
з необхідними документами для укладення договору оренди землі (оферта).
Відповідач не надав до Надвірнянської міської ради жодних необхідних документів для укладення договору, тобто оферту не було акцептовано.
Рішенням Надвірнянської міської ради від 03жовтня 2019 року № 1551-36/2019 «Про визнання таким, що втратило чинність рішення міської ради від 26.06.2019 року № 1493-34/2019 та надання в оренду земельну ділянку площею 0,1200 на
АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування майстерні по ремонту автомобілів ОСОБА_1 у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно» відповідачу у справі надано в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер 2624010100:08:001:0043, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , під нежитловою будівлею, із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування майстерні з ремонту автомобілів.
Пунктом 5 вказаного рішення було вирішено укласти із ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки на умовах, що визначені цим рішенням, та провести його державну реєстрацію відповідно до вимог чинного законодавства.
Матеріали справи містять проект договору оренди землі від 03 жовтня 2019 року № 11-10/19, згідно з пунктом 1 якого на підставі рішення Надвірнянської міської ради від 03 жовтня 2019 року № 155-36/2019, орендодавець (Надвірнянська міська рада) надає, а орендар ( ОСОБА_1 ) приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування майстерні з ремонту автомобілів, з кадастровим номером 2624010100:08:001:0043, яка розташована на АДРЕСА_1 .
За умовами пункту 2 проекту договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1200 га. Згідно з пунктом 8 проекту договору договір укладено на 5 (п'ять) років, до 12 червня 2024 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Згідно з пунктом 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2019 рік складає 378 086,13 грн. Вказана вартість також підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2624010100:08:001:0043.
Відповідно до пунктів 9-11 проекту договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4 відсотків нормативної грошової оцінки землі за календарний рік. У разі затвердження нової нормативно-грошової оцінки земель м. Надвірна, орендна плата вносить орендарем у цих самих відсотках від нової нормативно-грошової оцінки, яка діє у податковому (звітному) періоді. Розрахунок орендної плати є невід'ємною частиною договору. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням коефіцієнта індексації. Орендна плата щорічно індексується на коефіцієнт індексації нормативно-грошової оцінки землі, у порядку, визначеному Податковим кодексом та іншим законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Згідно з описом вкладення до цінного листа 12 листопада 2019 року відповідачу ОСОБА_1 супровідним листом направлено два примірники договору оренди для підписання та копія рішення Надвірнянської міської ради від 03 жовтня
2019 року № 1551-36/2019.
Також Надвірнянською міською радою відповідачу ОСОБА_1 повторно надіслано листа від 16 грудня 2022 року № 831/04-22/09 з вимогою підписати та повернути підписаний примірник договору оренди землі.
Проте вказаний договір оренди відповідач не підписав, а також не направив до Надвірнянської міської ради протокол розбіжностей. Отже, договір оренди землі між Надвірнянською міською радою та відповідачем ОСОБА_1 не укладено в позасудовому порядку.
18 вересня 2023 року та 19 жовтня 2023 року відповідач подав до Надвірнянської міської ради заяви про надання згоди на поділ земельної ділянки, оскільки він не користується ділянкою площею 0,12 га, позаяк вона є занадто великою відносно площі гаражу. Рішення по вказаним заявам про поділ земельної ділянки станом на день розгляду справи у суді першої інстанції не прийнято. Листами від 02 вересня 2022 року № 05-04/108 та від 17 листопада 2023 року № 03-04/277 повідомлено відповідача про необхідність надання договору оренди земельної ділянки.
Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області
від 21 вересня 2022 року у справі № 348/349/22, яке постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 26 січня 2023 року залишено без змін, позов Надвірнянської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, а саме орендної плати за користування земельною ділянкою, задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, що знаходиться на АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, кадастровий № 2624010100:08:001:0043, в сумі 38 646,88 грн на користь Надвірнянської міської ради.
З повідомлення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області
від 06 березня 2024 року № 2373/6/09-19-24-12-05 випливає, що від
ОСОБА_1 протягом 2023-2024 років за кодом бюджетної класифікації 18010900 (орендна плата з фізичних осіб) по коду території НОМЕР_3 Надвірнянської ТГ надійшли кошти на загальну суму 86 305,08 грн, а саме:
14 квітня 2023 року - 1 755,46 грн; 18 травня 2023 року - 1 818,19 грн; 30 травня 2023 року - 35 073,23 грн; 20 лютого 2024 року - 47 658,20 грн.
Таким чином, відповідачем сплачена орендна плата за користування земельною ділянкою наперед, до червня 2024 року.
Правове регулювання та мотиви, з яких виходить Верховний Суд
Пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України визначає серед загальних засад цивільного законодавства свободу договору. Поряд з цим частиною третьою статті 6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Розкриваючи зміст засади свободи договору у статтях 6 і 627, ЦК України визначає, що свобода договору полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів і погодженні умов договору.
Закріпивши принцип свободи договору у ЦК України, законодавець разом із тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства (постанова Верховного Суду України від 10 жовтня 2012 року у справі
№ 6-110цс12).
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які
є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом статей 1 і 13 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно зі статтею 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 затверджений Типовий договір оренди землі.
Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Тобто положеннями чинного законодавства передбачено, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про передачу земельної ділянки в оренду.
Відповідно до частини першої статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Судами встановлено, що рішенням Надвірнянської міської ради від 03 жовтня
2019 року № 1551-36/2019 «Про визнання таким, що втратило чинність рішення міської ради від 26.06.2019 року № 1493-34/2019 та надання в оренду земельну ділянку площею 0,1200 на АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування майстерні по ремонту автомобілів ОСОБА_1 у зв'язку
з набуттям права власності на нерухоме майно» відповідачу у справі надано
в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер 2624010100:08:001:0043, що розташована за адресою:
АДРЕСА_1 , під нежитловою будівлею, із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування майстерні з ремонту автомобілів. Також
пунктом 5 вказаного рішення було вирішено укласти із ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки на умовах, що визначені цим рішенням, та провести його державну реєстрацію відповідно до вимог чинного законодавства.
Вказане рішення Надвірнянської міської ради чинне і відповідачем не оскаржувалось, а умови запропонованого проекту договору оренди викладені відповідно до цього рішення та Типового договору.
Ураховуючи наявність чинного рішення ради про передачу земельної ділянки
в оренду відповідачу та беручи до уваги, що свобода договору не є безмежною,
а умови договору оренди викладені відповідно до рішення ради і Типового договору, Верховний Суд відхиляє аргументи заявника про порушення його прав на вільне укладення договору та відсутність законодавчо установленого обов'язку укласти відповідний договір оренди землі.
Схожі за змістом правові висновки щодо обов'язковості укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває в комунальній власності, викладено
у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
від 10 квітня 2019 року у справі № 924/857/18, від 13 серпня 2019 року у справі № 914/1087/18, від 19 листопада 2019 року у справі № 904/7527/17 та від 16 квітня 2024 року у справі 916/3669/23.
Ураховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 . Ця земельна ділянка спеціально формувалась органом місцевого самоврядування для обслуговування майстерні з ремонту автомобілів. Суди установили, що вона визначена на місцевості, її межі чітко виділені і на місцевості зрозуміло, що земельна ділянка призначена для обслуговування господарської діяльності відповідача, де розташоване його нерухоме майно.
У свою чергу чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (висновок, викладений у пункті 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18).
У частині третій статті 12, частинах першій, п'ятій та шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доводи касаційної скарги про те, що заявник не користується такою площею земельної ділянки нічим не підтверджені та зводяться до переоцінки встановлених судами обставин і незгоди з оскаржуваним судовим рішенням, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду. Тому такі доводи відхиляються.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Окрім того, у межах справи № 348/349/22 (за позовом Надвірнянської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів - орендної плати за користування земельною ділянкою) встановлені обставини використання відповідної земельної ділянки.
Статтями 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 вересня 2020 року у справі № 916/1423/18 викладено правовий висновок стосовно того, що визначення позивачем предмета спору «про зобов'язання відповідача укласти договір у певній редакції» є письмовим волевиявленням позивача щодо вступу у зобов'язальні правовідносини шляхом укладення такого договору за рішенням суду про укладення договору відповідно до статті 187 ГК України.
У разі невизнання стороною договору, укладення якого є обов'язком в силу вимог закону, права іншої сторони на укладення такого договору підлягають захисту судом на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 грудня 2021 року у справі № 910/1515/21).
Отже, вимога позивача визнати договір укладеним у судовому порядку
у запропонованій позивачем редакції не суперечить способам захисту, визначеним пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України.
Заявник вважає, що зазначення судами дати договору (03 жовтня 2019 року - дата рішення Надвірнянської міської ради про надання земельної ділянки в оренду) порушує норму статті 631 ЦК України, разом з тим позивач направляв проект відповідачу проект договору з метою узгодження та підписання, також декілька разів письмово звертався до нього із цього приводу, проте заявник не відреагував. Такі доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та висновку про відмову в укладенні спірного договору оренди.
Наведені у касаційній скарзі доводи про те, що відсутній відповідний висновок Верховного Суду у спірних правовідносинах не приймаються до уваги, оскільки
у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи. Зі змісту заявлених позовних вимог, встановлених у цій справі обставин та досліджених доказів, вбачається, що судами правильно застосовано до спірних правовідносин норми права, а доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що суди допустили неправильне тлумачення наведених норм або застосували закон, який не підлягав застосуванню чи не застосували закон, який підлягав застосуванню що б дало підстави для формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню судами під час вирішення спору.
Окрім цього, відповідні правові висновки в контексті того, що укладення договору оренди земельної ділянки комунальної власності є обов'язковим на підставі закону, викладено в постанові Верховного Суду України від 25 вересня 2012 року
у справі № 19/074-11 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 924/857/18, від 13 серпня
2019 у справі № 914/1087/18, від 19 листопада 2019 року у справі № 904/7527/17.
Інші доводи заявника також були предметом дослідження апеляційним судом, так як зазначались в апеляційній скарзі, який надав їм належну правову оцінку, тому Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення
у судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені
у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги спростовуються матеріалами справи, змістом оскаржуваних судових рішень, зводяться до незгоди з висновками судів, переоцінки доказів у справі, що в силу приписів статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, чи ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права і незгоді з ухваленими судовими рішеннями про задоволення позову.
ЄСПЛ вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
У контексті вказаної практики Верховний Суд уважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.
Верховний Суд, застосувавши правило частини третьої статті 401 ЦПК України, вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку
з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає. Витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на особу, яка подала касаційну скаргу.
Щодо заяви ОСОБА_1 закриття провадження у справі
Відповідно до статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо: 1) після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги;
2) після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати; 3) після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося; 4) після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом; 5) після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Вивчивши зміст клопотання відповідача про закриття провадження у справі
від 12 листопада 2025 року, яке по суті не містить жодного правового обґрунтування, колегія суддів Верховного Суду вважає, що підстави для закриття касаційного провадження, передбачені статтею 396 ЦПК України, відсутні, а тому у його задоволенні належить відмовити.
Керуючись статтями 396, 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргуОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області
від 07 березня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду
від 07 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець