10 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 501/1973/23
провадження № 61-12093ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу представника Квартирно-експлуатаційного відділу
м. Одеси - Корчевського Миколи Юрійовича на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03 червня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 січня 2025 року в справі за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси в особі правонаступника Одеського квартирно-експлуатаційного управління Командування сил логістики Збройних Сил України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Військова частина НОМЕР_1 , про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та
26 вересня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (далі - КЕВ м. Одеси) - Корчевського М. Ю. на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03 червня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 30 січня 2025 року.
15 жовтня 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для звернення до Верховного Суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для його поновлення та наданням доказів на їх підтвердження; для уточнення підстав касаційного оскарження; для подання виправленої касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 Цивільного процесуального кодексу України
(далі - ЦПК України) із зазначенням клопотання за наслідками розгляду касаційної скарги в порядку статті 409 ЦПК України; для надання доказів надсилання заявником до електронних кабінетів/засобами поштового зв'язку за поштовим адресами учасників справи копій виправленої касаційної скарги; для надання документа, що підтверджує доплату судового збору.
Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
Роз'яснено, якщо в зазначений строк заявник не звернеться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням інших підстав для його поновлення, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Копію вказаної ухвали направлено заявнику до електроного кабінету в системі «Електронний суд» та доставлено 23 жовтня 2025 року.
03 листопада 2025 року до Верховного Суду на усунення недоліків касаційної скарги від заявника надійшла заява, зокрема з проханням про поновлення строку на касаційне осарження судового рішення, яку він обгрунтовує тим, що КЕВ
м. Одеси є органом військового управління, який входить до складу Збройних Сил України та створений з метою організації та виконання завдань з інженерного інфраструктурного, квартирно-експлуатаційного забезпечення військових частин закладів, установ та організацій Міністерства оборони України та Збройних Сил України, дислокованих у гарнізонах Одеського, Березівського, Подільського, Роздільнянського районів Одеської області у мирний час та на особливий період. З перших же годин збройної агресії КЕВ м. Одеси безперебійно виконує поставлені завдання, чим постійно сприяє захисту держави від країни агресора в умовах воєнного стану. Ненадання додаткового строку на оскарження судових рішень призведе до втрати державного нерухомого майна та завдасть значних збитків державі.
Проте переконливих доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03 червня 2024 року та постанови Одеського апеляційного суду від 30 січня 2025 року заявником не надано, оскільки жодних нових доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не долучено до касаційної скарги.
Залишаючи без руху касаційну скаргу заявника, Верховний Суд висновував, що
30 січня 2025 року Одеським апеляційним судом ухвалено оскаржувану постанову, датою складення повного тексту зазначено 20 лютого 2025 року, останнім днем звернення з касаційною скаргою є 24 березня 2025 року.
З інформації Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що надання загального доступу до оскаржуваної постанови надано 24 лютого
2025 року.
14 серпня 2025 року представник КЕВ м. Одеси вперше подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03 червня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 січня 2025 року.
25 серпня 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу КЕВ м. Одеси залишено без руху та надано строк для усунення недоліків скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме: подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення, та надати відповідні докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції; надати до суду нову редакцію касаційної скарги та її копії відповідно до кількості учасників справи з врахуванням вимог ухвали щодо повноти зазначення підстав касаційного оскарження та їх нормативно-правового обґрунтування; зазначення у касаційній скарзі відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , їх місце проживання чи перебування; надати докази надсилання копії касаційної скарги та копій доданих матеріалів всім учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України; сплатити судовий збір.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 17 вересня 2025 року
КЕВ м. Одеси надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу в новій редакції, в якій також заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Крім того, надало доказ доплати судового збору за подання касаційної скарги та докази направлення касаційної скарги іншим учасникам справи.
Проте 17 вересня 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу
КЕВ м. Одеси визнано неподаною та повернуто заявнику, оскільки недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 25 серпня 2025 року, не були усунуті в повному обсязі, зокрема не надано доказів пропуску строку на касаційне оскарження.
Звертаючись вдруге з касаційною скаргою, представник КЕВ м. Одеси - Корчевський М. Ю. обґрунтовував поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження тим, що КЕВ м. Одеси є органом військового управління, який входить до складу Збройних Сил України та створений з метою організації та виконання завдань з інженерного інфраструктурного, квартирно-експлуатаційного забезпечення військових частин закладів, установ та організацій Міністерства оборони України та Збройних Сил України, дислокованих у гарнізонах Одеського, Березівського, Подільського, Роздільнянського районів Одеської області у мирний час та на особливий період. З перших же годин збройної агресії КЕВ м. Одеси безперебійно виконує поставлені завдання, чим постійно сприяє захисту держави від країни агресора в умовах воєнного стану. Завантаженість представників значно зросла з початком повномасштабної агресії, що не дає змоги постійного дотримання процесуальних строків. З 06 лютого 2025 року триває реорганізація Одеського квартирно-експлуатаційного управління в КЕВ м. Одеси, що також вплинуло на порушення строків оскарження.
Верховний Суд висновував, що КЕВ м. Одеси не доведено існування обставин непереборної сили, які у зв'язку з запровадженими в Україні воєнного стану перешкоджали йому подати касаційну скаргу вчасно.
Суд зауважив, що після запровадження воєнного стану на території України діяльність судів не зупинялася. Лише на окупованих територіях змінено територіальну підсудність судових справ. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду працював у штатному режимі.
Реорганізація підприємства (з Одеського квартирно-експлуатаційного управління в КЕВ м. Одеси) з 06 лютого 2025 року не є поважною причиною пропуску строку, оскільки це не є обставиною непереборної сили. Поважними вважаються лише об'єктивні причини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії, що не залежать від волевиявлення особи. Водночас реорганізація є організаційно-правовим процесом, який не звільняє від відповідальності за дотримання встановлених законом строків.
Повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося із причин, які повністю залежали від заявника, що позбавляє суд можливості оцінювати такі причини пропуску строку відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 (провадження К/990/17155/23).
Тому доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження визнав неповажними та такими, що не заслуговують на увагу.
У клопотанні, поданому 03 листопада 2025 року, заявником наведені ті ж підстави пропуску строку на касаційне оскарження, які оцінені Верховним Судом в ухвалі від 16 жовтня 2025 року в справі № 501/1973/23 і повторної оцінки не потребують.
Посилання заявника на те, що ненадання судом додаткового строку на оскарження судових рішень призведе до втрати державного нерухомого майна є нічим іншим, як маніпулюванням судом, і не може вплинути на позитивне рішення суду про поновлення строку на касаційне оскарження, який пропущено без поважних на те підстав.
Строк на касаційне оскарження, передбачений частиною першою статті 390 ЦПК України, пропущено і жодних поважних, на думку суду, підстав поважності його пропуску не надано.
Станом на 10 листопада 2025 року вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху в частині надання доказів, які б свідчили про поважність пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, не виконано.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року в справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).
ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 квітня 2021 року в справі № 640/3393/19 (провадження
№ 11-24апп21), який є обов'язковим для застосування судами, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду під час виявлення недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
Водночас неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:
- повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі неусунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС України (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України), за таких обставин скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;
- відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі неусунення недоліків, пов'язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).
На переконання Великої Палати Верховного Суду, до поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, окрім цього, має інші недоліки і такі недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунено, зокрема, не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для поновлення строку, слід застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
Такий висновок застосовний і під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження.
15 грудня 2017 року набули чинності КАС України, ЦПК України та Господарський процесуальний кодекс України, які в основному є уніфікованими.
Так, підстави повернення апеляційної скарги в КАС України та ЦПК України є аналогічними, а підстави повернення касаційної скарги такі ж, як підстави повернення апеляційної скарги.
Так само є уніфікованими і підстави відмови у відкритті апеляційного провадження у КАС України та ЦПК України.
Тому під час вирішення питання про долю касаційної скарги, яка подана з порушенням строку на касаційне оскарження, необхідно враховувати, що абзац 2 частини третьої статті 393 ЦПК Українив контексті пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України передбачає необхідність відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки виключає можливість відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для поновлення строку подання скарги.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження в справі, якщо скаржникому строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.
За таких обставин касаційний суд зобов'язаний відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси - Корчевського Миколи Юрійовича на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03 червня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 січня 2025 року в справі за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси в особі правонаступника Одеського квартирно-експлуатаційного управління Командування сил логістики Збройних Сил України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Військова частина НОМЕР_1 , про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська