10 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 545/5179/22
провадження № 61-11956ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Павленка Анатолія Івановича на постанову Полтавського апеляційного суду
від 12 серпня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним та
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати заповіт від 17 листопада 2021 року, складений ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , недійсним; вирішити питання про розподіл судових витрат.
19 лютого 2025 року рішенням Полтавського районного суду Полтавської області в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
12 серпня 2025 року постановою Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 19 лютого
2025 року залишено без змін.
19 вересня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Павленко А. І. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 12 серпня 2025 року, в якій просив її скасувати, направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інсанції.
06 жовтня 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу заявника залишено без руху та надано десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У жовтні 2025 року до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, зі змісту якої та доданих до неї додатків встановлено виконання особою, яка подає касаційну скаргу, вимог ухвали.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що повний текст оскаржуваної постанови отримано заявником 22 серпня 2025 року.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій
статті 394 цього Кодексу.
З інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що повний текст постанови Полтавського апеляційного суду від 12 серпня 2025 року складено 12 серпня 2025 року. Забезпечено надання загального доступу до оскаржуваної постанови 18 серпня 2025 року.
Строк на касаційне оскарження для заявника розпочався 13 серпня 2025 року та закінчився 11 вересня 2025 року.
З наданої копії супровідного листа Полтавського апеляційного суду встановлено, що копію оскаржуваної постанови направлено ОСОБА_1 15 серпня 2025 року.
22 серпня 2025 року копію постанови Полтавського апеляційного суду
від 12 серпня 2025 року вручено ОСОБА_1 22 серпня 2025 року, що підтверджується довідкою щодо перевірки статусу поштового відстеження 06102274761434 та доданим конвертом.
З урахуванням дати прийняття оскаржуваного судового рішення, дати складення повного тексту оскаржуваної постанови, дати отримання оскаржуваної постанови, дати подання касаційної скарги, строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин і підлягає поновленню відповідно до статті 390 ЦПК України.
Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суд не врахував правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 20 березня 2020 року в справі № 320/8118/17, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 4частини третьої статті 411 ЦПК України, заявник вказує, що суд встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, на підставі недопустимих доказів, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Павленку АнатоліюІвановичу строк на касаційне оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 12 серпня 2025 року.
Відкрити касаційне провадження в справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Павленка Анатолія Івановича на постанову Полтавського апеляційного суду від 12 серпня 2025 року.
Витребувати зі Полтавського районного суду Полтавської області цивільну справу
№ 545/5179/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська