11 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 911/3628/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
представники учасників справи:
відповідача - Хімін І. С., Ключкей М. М. (директор),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 (судді: Яценко О. В. - головуючий, Тищенко О. В., Хрипун О. О.) у справі
за позовом Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області, 2) Бориспільська міська рада Київської області
про стягнення 2 607 614,05 грн,
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У грудні 2021 року Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради (далі - Управління капітального будівництва) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова" (далі - ТОВ "Укрбуд Забудова") про стягнення невикористаного та неповернутого авансового платежу в сумі 2 607 614,05 гривень за договорами про закупівлю робіт від 28.05.2020 № 22 та від 16.11.2020 № 29 (далі - спірні договори).
1.2. Ухвалою Господарського суду Київської області позовну заяву Управління капітального будівництва разом з доданими до неї документами передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва, який ухвалою від 10.01.2022 прийняв її до провадження.
1.3. У відзиві на позовну заяву ТОВ "Укрбуд Забудова", заперечуючи проти її задоволення, вказувало на те, що товариством зобов'язання за договорами виконувались належним чином, закуповувалися будівельні матеріали, які передбачені умовами договору, виконувалися будівельні роботи на загальну суму 2 668 038,00 грн та направлялися акти виконаних робіт для підписання замовнику, які той залишив непідписаними, без висловлення зауважень.
1.4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024, позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Укрбуд Забудова" на користь Управління капітального будівництва 2 607 614,05 грн невикористаного авансу, витрати зі сплати судового збору та на витрати правову допомогу. В іншій частині щодо компенсації витрат на правову допомогу у сумі 6 000,00 грн у позові відмовлено.
Суди виходили з того, що відповідач документально не довів, що ним були виконані передбачені договорами підрядні роботи на суму отриманого авансу, а тому дійшли висновку про наявність підстав для примусового стягнення з підрядника невикористаної суми авансу на користь замовника.
1.5. Ухвалою Верховного Суду від 19.11.2024 касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Укрбуд Забудова" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21 закрито на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України.
2. Короткий зміст заяви за нововиявленими обставинами та заперечень на неї
2.1. 10.01.2025 ТОВ "Укрбуд Забудова" подало до Господарського суду міста Києва заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21 за нововиявленими обставинами, в якій заявник просив:
- здійснити перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21 за нововиявленими обставинами;
- за результатами перегляду рішення господарського суду м. Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21 за нововиявленими обставинами змінити його, відмовивши в задоволенні вимог про стягнення 2 607 614,05 грн.
2.2. Обґрунтовуючи заяву про перегляд рішення у справі за нововиявленими обставинами, товариство вказувало на те, що у справі № 910/7908/23 постановою суду апеляційної інстанції від 10.12.2024 підтверджено здійснення поставки Товариством з обмеженою відповідальністю "Віалок Білд" (далі - ТОВ "Віалок Білд") будівельних матеріалів на суму 2 556 842,90 грн, що впливає на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21 та свідчить про замовлення та поставку відповідачем матеріалів для виконання зобов'язань за спірними договорами.
Заявник вважає, що з врахуванням нових обставин, а саме факту належного виконання ТОВ "Укрбуд Забудова" будівельних робіт, використання суми попереднього авансу на закупівлю будівельних матеріалів на суму 2 556 842,90 грн, існують підстави для перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21 за нововиявленими обставинами, у зв'язку із наявністю істотних обставин для справи, про які не заявляв відповідач і які не досліджувалися судом першої інстанції, через необізнаність про існування документів на підтвердження здійснення господарських операцій з поставки будівельних матеріалів.
2.3. Управління капітального будівництва, заперечуючи проти задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, вказувало на те, що платіжні доручення та рахунки на їх оплату, на які в обґрунтування своїх доводів посилається заявник на підтвердження закупівлі будівельних матеріалів на суму 2 556 842,90 грн у ТОВ "Віалок Білд", були оцінені судом під час розгляду справи та визнано ці документи такими, що не є умовою виконання договору на закупівлю робіт відповідно до договору № 29. Оплата здійснюється на підставі акта КБ-2В за виконані роботи за договором № 29, який розірваний в односторонньому порядку. Наявні платіжні доручення не є підставою для сплати коштів за виконані підрядником роботи відповідно до пункту 5.2.1 договору № 29.
2.4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 911/3628/21 заяву ТОВ "Укрбуд Забудова" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 задоволено частково.
Змінено рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21.
Позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Укрбуд Забудова" на користь Управління капітального будівництва 479 910,03 грн невикористаного авансу, 7 199,20 грн судового збору та 2 539,77 грн витрат на правову допомогу. В решті в позові відмовлено. Стягнуто з Управління капітального будівництва на користь ТОВ "Укрбуд Забудова" 46 937,05 грн судового збору.
Суд першої інстанції, зокрема вказав на те, що судом врахований той факт, що за рахунок отриманого авансу відповідачем були придбанні будівельні матеріали для виконання договору від 16.11.2020 № 29 на загальну суму 2 127 704,02 грн. При цьому, як вбачається з акта фіксації стану об'єкту незавершеного будівництва від 29.11.2021, який не був підписаний представником відповідача, будівельні матеріали були придбані саме відповідачем, на момент формування вказаного акта матеріали знаходяться на об'єкті. Позивачем не повідомлено суду обставин на спростування вказаних фактів наявності будівельних матеріалів, придбаних відповідачем за рахунок авансового платежу за договором від 16.11.2020 № 29.
3. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі
3.1. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025, яке прийняте за результатами розгляду заяви ТОВ "Укрбуд Забудова" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21, скасовано. У задоволенні заяви ТОВ "Укрбуд Забудова" про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення відмовлено, рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21 залишено без змін.
3.2. Суд апеляційної інстанції зазначив, що платіжні доручення на закупівлю будматеріалів та рахунки на їх оплату були наявні у матеріалах справи при вирішенні судами цієї справи № 911/3628/21 по суті, а відтак судами оцінка таким доказам вже була надана.
Наданий відповідачем акт фіксації об'єкту стану незавершеного будівництва від 29.11.2021 № 1, який відповідачем додано до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цій справі та, з огляду на зміст якого судом першої інстанції змінено судове рішення, є саме новим доказом.
При цьому у даному випадку жодних належних доказів того, що відповідач не мав можливості подати такий доказ до суду першої інстанції під час розгляду цієї справи по суті матеріали справи не містять.
Водночас, такий доказ був наявний у відповідача принаймні під час апеляційного перегляду цієї справи № 911/3628/21 та був поданий до апеляційного суду 28.05.2024 разом з відповідним клопотанням про долучення доказів.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені відповідачем у заяві обставини не спростовують висновків суду першої інстанції, які викладено в рішенні Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у цій справі.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025, ТОВ "Укрбуд Забудова" у касаційній скарзі просить її скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 911/3628/21 залишити без змін, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи на таке.
Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків та не дослідив зміст акта фіксації об'єкту стану незавершеного будівництва від 29.11.2021 № 1 як нового доказу у справі, в тому числі, правових підстав отримання цього акта відповідачем.
Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що в матеріалах справи міститься ухвала Дарницького районного суду міста Києва від 07.10.2024 додатком до якої є опис речей і документів, які були вилучені слідчим на підставі ухвали слідчого судді від 13.11.2024 у справі № 753/19151/24 в Управління капітального будівництва, а саме належним чином засвідчена копія акта № 1 фіксації стану незавершеного будівництва від 29.11.2021 по об'єкту "Будівництво дошкільного навчального закладу по вулиці Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області, що прошитий та пронумерований на 14 аркушах та скріплений печаткою Управління капітального будівництва.
Відтак, заявник зазначає, що акт № 1 фіксації об'єкту стану незавершеного будівництва від 29.11.2021 не міг бути наявний у відповідача з 28.05.2024, так як був вилучений слідчим в межах кримінального провадження 13.11.2024.
Існування цього акта заперечувалось Управлінням капітального будівництва в усіх судових процесах між сторонами, надавалися неправдиві відомості та не виконувались ухвали суду щодо його витребування.
Скаржник звертає увагу, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03.04.2018 у справі № 910/6052/16, від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14, від 14.01.2020 у справі № 925/473/17 про одночасну наявність необхідних ознак існування нововиявлених обставин, а саме: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.
Отже, на переконання заявника касаційної скарги, не з'ясувавши відповідних обставин та не дослідивши пов'язані з ними докази, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, а саме статей 13, 86, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду заявлених вимог. Суд підійшов формально до вивчення обставин справи, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду.
4.2. Бориспільська міська рада, заперечуючи проти задоволення касаційної скарги, просить залишити постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 без змін, зазначаючи, що судом апеляційної інстанції було встановлено, що у поданій заяві про перегляд за нововиявленими обставинами відповідач, як на підставу перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, фактично посилається на докази які вже були в матеріалах справи та всебічно дослідженні судами.
5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права у межах розумних строків, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.
5.2. Відповідно до частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з частиною 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Разом з тим частинами 4 і 5 статті 320 вказаного Кодексу передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало би наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи.
Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (такі висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 920/1077/16, від 15.01.2020 у справі № 916/24/17).
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.
При цьому колегія суддів враховує, що дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.
5.3. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (рішення ЄСПЛ від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови"). Однак, при цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення ЄСПЛ від 28.10.1999 у справі "Брумареску проти Румунії"). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 24.06.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України").
5.4. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії").
Схожий за змістом висновок викладено в пункті 5.48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18.
5.5. Нововиявлена обставина - це юридичний факт, передбачений нормами права, який тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час ухвалення судового акта, то вона обов'язково вплинула би на остаточні висновки суду; юридичний факт, наявний на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомим ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Водночас не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту). Так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю природою є саме новими доказами (схожий правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 910/20564/16 (пункт 7.7), від 07.11.2023 у справі № 911/21/21 (пункт 30)).
5.6. Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.
5.7. Як свідчать матеріали справи, здійснюючи розгляд справи по суті заявлених позовних вимог суди установили, що 28.05.2020 між Управлінням капітального будівництва (замовник) та ТОВ "Укрбуд Забудова" (підрядник) укладено договір про закупівлю робіт № 22 (договір-1), відповідно до умов якого, підрядник зобов'язується на свій ризик за завданням замовника і за його рахунок виконати будівельні роботи на об'єкті "Будівництво дошкільного навчального закладу по вулиці Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області", а замовник зобов'язувався надати підряднику затверджену проєктну та дозвільну документацію, прийняти виконані підрядником роботи і оплатити їх відповідно до умов даного договору (далі - договір-1 від 28.05.2020). Вартість будівельних робіт за цим договором визначена у сумі 57 428 200,00 грн.
Між сторонами договору-1 від 28.05.2020 було погоджено календарний план-графік, а також підписано додаткові угоди від 03.06.2020 № 1, від 03.07.2020 № 2, від 16.11.2020 № 3, від 29.12.2020 № 4, від 25.01.2021 № 5, від 18.03.2021 № 6, від 30.07.2021 № 7, від 30.08.2021 № 8, від 30.08.2021 № 9, від 29.10.2021 № 10.
Також, 16.11.2020 між сторонами у зв'язку з необхідністю виконання додаткових будівельних робіт за результатами закупівель було укладено договір № 29 про закупівлю робіт (далі - договір-2), вартість будівельних робіт за яким визначено у сумі 24 512 520,00 грн, у тому числі ПДВ 20% у сумі 4 085 420,00 грн (пункт 3.1 договору).
Суди установили, що за умовами пункту 5.10 договору-2 від 16.11.2020 (у редакції додаткової угоди від 29.10.2021 № 8) підрядник зобов'язаний використати авансовий платіж у тримісячний строк з моменту надходження коштів на його небюджетний рахунок, відкритий у Державній казначейській службі України, але не пізніше 30.11.2021.
Згідно з пунктом 11.1 договору-2 від 16.11.2020 (у редакції додаткової угоди від 29.10.2021 № 8) цей договір набуває законної сили з моменту підписання його сторонами і діє до 01.12.2021, що є кінцевою датою, до якої підрядник зобов'язується виконати всі роботи за даним договором.
Відповідно до пункту 4.1 договору-2 від 16.11.2020 виконання додаткових робіт та вид будівельних робіт, які мають бути виконані підрядником, наведено у календарному плані-графіку, що є невід'ємною частиною даного договору, згідно з яким такими роботами є роботи з улаштування покрівлі, вартістю 7 533 373, 72 грн, виконання робіт з благоустрою вартістю 14 657 683 грн, інших будівельних робіт вартістю 2 321 463,8 грн.
08.09.2021 замовник сплатив авансовий платіж у сумі 4 252 226,76 грн, підтвердженням чого є копія платіжного доручення № 68 та не заперечується сторонами.
5.8. Судами також встановлено, що 17.11.2021 замовник направив на адресу підрядника лист вих. № 03-08/583 із повідомленням про розірвання з 28.11.2021 укладених з підрядником договорів від 28.05.2020 та від 16.11.2020 з підстав несвоєчасного виконання робіт, а також лист вих. № 03-08/584, в якому замовник просив ТОВ "Укрбуд Забудова" (підрядника) повернути невикористаний аванс у сумі 2 607 614,05 грн.
Суди попередніх інстанцій установили, що ТОВ "Укрбуд Забудова" не погодившись з одностороннім розірванням договору від 28.05.2020 звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про визнання недійсним одностороннє розірвання договору про закупівлю робіт від 28.05.2020, укладеного між ТОВ "Укрбуд Забудова" та Управлінням капітального будівництва і зобов'язання Управління капітального будівництва не чинити перешкоди ТОВ "Укрбуд Забудова" у виконанні договору.
Рішенням Господарського суду Київської області від 13.09.2022 у справі № 911/159/22, яке набрало законної сили, у задоволенні позовних вимог ТОВ "Укрбуд Забудова" відмовлено у повному обсязі.
5.9. Суд апеляційної інстанції відхиляючи доводи ТОВ "Укрбуд Забудова" про виконання ним будівельних робіт вартістю 2 668 038,00 грн, дійшов висновку про правильність висновків суду першої інстанції про недоведеність підрядником обставин, на які він посилався на підтвердження своїх доводів, вказавши на те, що надані відповідачем акти від жовтня та листопада 2021 року, надані на підтвердження виконання підрядних робіт, не мають відношення до підрядних робіт, які підрядник зобов'язувався виконати за договором від 16.11.2020.
Доводи відповідача про виконання ним монтажних та пусконалагоджувальних робіт пожежної сигналізації, монтаж систем пожежогасіння кухонного обладнання та пусконалагоджувальні роботи суд апеляційної інстанції відхилив з посиланням на намагання товариства переглянути висновки суду у справі № 911/159/22 , рішення якого набрало законної сили.
Суди попередніх інстанцій установили, що відповідач не довів, що ним були виконані передбачені договором підрядні роботи на суму отриманого авансу у розмірі 2 668 038,00 грн.
5.10. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції, ухвалене за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, виходив з того, що як платіжні доручення на закупівлю будматеріалів від 21.09.2021 № № 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, так і рахунки на їх оплату від 03.09.2021 № 7, від 02.09.2021 №№ 1, 2, 3, 4, від 01.09.2021 № 581, від 16.08.2021 № 81602, від 06.07.2021 № 26, від 06.07.2021 № 16, від 06.07.2021 № 20, від 02.06.2021 № 30, від 06.07.2021 № 17, від 06.07.2021 № 19, від 02.07.2021 № 25, від 29.06.2021 № 23, на які посилається заявник в обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, були наявні у матеріалах справи при вирішенні судами спору у справі по суті позовних вимог, і судами була надана оцінка таким доказам.
5.11. При цьому наданий ТОВ "Укрбуд Забудова" акт фіксації об'єкту стану незавершеного будівництва від 29.11.2021 № 1, який товариством додано до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цій справі, судом апеляційної інстанції визнано новим доказом, а доказів неможливості його подання до суду першої інстанції під час розгляду справи по суті матеріали справи не містять.
Суд апеляційної інстанції також вказав на те, що такий доказ був наявний у відповідача під час апеляційного перегляду цієї справи № 911/3628/21 по суті позовних вимог та був ним поданий до апеляційного суду 28.05.2024 разом з відповідним клопотанням про долучення доказів (тому 3, а.с. 234-235), у задоволенні якого було відмовлено через встановлення обставин щодо відсутності підстав для прийняття такого доказу, що мотивовано не наведенням відповідачем причин, які можна визнати винятковими в розумінні вимог частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, які унеможливили своєчасне подання вказаного доказу під час розгляду справи судом першої інстанції, про що вказано у постанові суду апеляційної інстанції від 29.05.2024.
Отже, про таку обставину як знаходження будівельних матеріалів на майданчику, що, на думку заявника, підтверджується актом фіксації об'єкту стану незавершеного будівництва від 29.11.2021 № 1, заявникові було відомо ще під час розгляду справи по суті позовних вимог судом апеляційної інстанції, і така обставина не може вважатися нововиявленою у розумінні приписів чинного законодавства.
5.12. Щодо посилань ТОВ "Укрбуд Забудова" на обставини, встановлені Господарським судом міста Києва в рішенні від 18.03.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024, у справі № 910/7908/23, на які посилається заявник на підтвердження встановлення факту поставки ТОВ "Віалок Білд" відповідачу на виконання умов договору поставки від 07.09.2021 № 070721-01 будівельних матеріалів на загальну суму 2 556 842,90 грн, суд апеляційної інстанції зазначив, що зі змісту цих судових рішень вбачається, що за умовами укладеного між відповідачем та ТОВ "Віалок Білд" договору від 07.09.2021 № 070721-01 поставка здійснюється партіями на умовах DDP згідно з правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2020 року, місце поставки товару - склад покупця за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Володимира Момота, буд. 46-А, або інший склад, погоджений сторонами.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що товар за договором поставки, укладеним з ТОВ "Віалок Білд", міг бути поставлений як за адресою: м. Бориспіль, вул. Володимира Момота, буд. 46-А, тобто за адресою виконання робіт за укладеним між позивачем та відповідачем договором про закупівлю робіт, так і за іншою адресою. При цьому судовими рішення у справі 910/7908/23 не встановлено місце поставки товару та обставин стосовно того, що такий товар був поставлений саме на виконання відповідачем умов договору про закупівлю робіт, укладений з Управлінням капітального будівництва.
Суд апеляційної інстанції також зазначив, що як свідчать матеріали справи за адресою: м. Бориспіль, вул. Володимира Момота, 46А відповідач виконував роботи не лише за договором про закупівлю робіт від 16.11.2020, № 29 а й за договором про закупівлю робіт від 28.05.2020 № 22.
При цьому суд апеляційної інстанції зауважив, що з наданих самим відповідачем у відзиві на позовну заяву пояснень вбачається, що актами від жовтня та листопада 2021 року на загальну суму 2 668 038,00 грн, на які посилається відповідач як на підтвердження виконання ним робіт за договором про закупівлю робіт від 16.11.2020 № 29, підтверджується, що лише менша частина з вказаної суми є вартістю устаткування, а решта - це вартість робіт, що фактично суперечить позиції, яка ним була викладена у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цій справі.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що судами під час розгляду справи була надана оцінка таким актам та встановлено, що зазначені в цих актах види підрядних робіт не мають відношення до підрядних робіт, які підрядник зобов'язувався виконати за договором про закупівлю робіт від 16.11.2020 № 29, а наведені відповідачем у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами доводи, не спростовують висновків суду першої інстанції, які викладено в рішенні Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у цій справі.
5.13. ТОВ "Укрбуд Забудова", оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказує на неврахуванні судом висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03.04.2018 у справі № 910/6052/16, від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14, від 14.01.2020 у справі № 925/473/17 про одночасну наявність необхідних ознак існування нововиявлених обставин.
5.14. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстави, зазначеної в пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і в справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики з вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.
5.15. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на неврахування висновків Верховного Суду у наведених ним постановах, оскільки висновки Верховного Суду щодо застосування положень статей 320, 321 Господарського процесуального кодексу України за своїм змістом є загальними вимогами процесуального законодавства, певним алгоритмом дій суду та мають бути дотримані судами при розгляді будь-якого судового спору. Однак у кожній з наведених справ, які переглядались Верховним Судом, ці норми та принципи застосовані з урахуванням конкретних обставин справи та поданих сторонами доказів в межах конкретного предмету доказування. При цьому Верховний Суд зазначає, що цитування скаржником окремих висновків, наведених у вказаних постановах Верховного Суду, не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а зміст зазначених скаржниками постанов не свідчить про застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків, викладених у цих постановах.
Суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).
У свою чергу, Верховний Суд є судом права, а не факту, тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18).
5.16. Колегія суддів також відхиляє посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на наявну матеріалах справи ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 07.10.2024 додатком до якої є опис речей і документів, які були вилучені слідчим на підставі ухвали слідчого судді від 13.11.2024 у справі № 753/19151/24 в Управління капітального будівництва, а саме належним чином засвідчену копію акта № 1 фіксації стану незавершеного будівництва від 29.11.2021 по об'єкту "Будівництво дошкільного навчального закладу по вулиці Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області, а тому зазначений акт не міг бути наявний у відповідача з 28.05.2024 з огляду на таке.
Такі доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, який установив, що акт № 1 фіксації стану незавершеного будівництва від 29.11.2021 є новим доказом, який ТОВ "Укрбуд Забудова" додано до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цій справі, і доказів неможливості його подання до суду першої інстанції під час розгляду справи по суті матеріали справи не містять. У той же час, такий доказ був наявний у відповідача під час апеляційного перегляду цієї справи № 911/3628/21 та був ним поданий до апеляційного суду 28.05.2024 разом з відповідним клопотанням про долучення доказів, у задоволенні якого було відмовлено внаслідок встановлення обставин щодо відсутності підстав для прийняття такого доказу. При цьому у касаційній скарзі заявник вказує на те, що зазначений акт не міг бути наявний у відповідача з 28.05.2024 не наводячи обґрунтувань неможливості подання такого документу під час розгляду судами справи.
Отже, доводи відповідача щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права не підтвердились, що свідчить про непідтвердження підстав касаційного оскарження, а доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із судовим рішенням.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.3. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України).
6.4. Таким чином, перевіривши оскаржене судове рішення в межах вимог та доводів касаційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування постанови у справі не знайшли підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
7. Розподіл судових витрат
7.1. Оскільки підстав для скасування оскаржуваних рішення та постанови у справі та задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за її подання слід покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 у справі № 911/3628/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді Н. О. Багай
Ю. Я. Чумак