17 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 927/482/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги заступника керівника Київської міської прокуратури
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.12.2024 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025
у справі за позовом керівника Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області в особі Фонду державного майна України
до: 1) Акціонерного товариства "Укртелеком", 2) Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, 2) Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської обласної адміністрації,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерного товариства "Укртелеком" - Акціонерне товариство "Укрпошта",
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права спільної власності та повернення до державної власності захисної споруди цивільного захисту,
Керівник Козелецької окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - ФДМУ) з позовом до Акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - відповідач-1, АТ "Укртелеком") та Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (далі - відповідач-2, Козелецька селищна рада) про усунення перешкод у здійсненні ФДМУ права користування та розпорядження захисною спорудою цивільного захисту - протирадіаційним укриттям № 92908, розташованим за адресою: вул. Соборності, 30-а, смт. Козелець, Чернігівський район, Чернігівська область, шляхом:
- визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Козелецької селищної ради від 19.10.2004 № 102 "Про узаконення раніш проведеного будівництва" у частині визнання за Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" права власності на 33/50 частини нежитлової будівлі загальною площею 1355,0 м2 за адресою: вул. Соборності, 30-а, смт. Козелець, Чернігівська область;
- визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.10.2004 серії САА № 197299, виданого Відкритому акціонерному товариству "Укртелеком" на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: вул. Соборності, 30-а, смт. Козелець, Чернігівський район, Чернігівська область;
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права спільної часткової власності на 33/50 частини нежитлової будівлі загальною площею 1355,0 м2 за Приватним акціонерним товариством "Укртелеком";
- зобов'язання АТ "Укртелеком" повернути державі в особі ФДМУ захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 92908 площею 66,4 м2, розташовану за адресою: вул. Соборності, 30-а, смт. Козелець, Чернігівський район, Чернігівська область.
У позовній заяві керівник Козелецької окружної прокуратури зазначає, що звернення до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - поновлення прав держави на укриття площею 66,4 м2.
Право на звернення до суду з позовом у цій справі керівник Козелецької окружної прокуратури обґрунтовує неналежним здійсненням повноважень ФДМУ щодо захисту державних інтересів.
Господарський суд Чернігівської області рішенням від 10.12.2024 відмовив у задоволенні позову.
Суд першої інстанції вказав, що захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 92908 площею 66,4 м2, що розташоване в нежитловій будівлі за адресою: вул. Соборності, 30-а, смт. Козелець Чернігівський район, Чернігівська область, за законом відноситься до об'єктів загальнодержавного значення з обмеженою оборотоздатністю та не підлягало приватизації (корпоратизації) або іншому відчуженню, тобто набуття спірної захисної споруди у приватну власність АТ "Укртелеком" є протиправним. З огляду на відсутність згоди держави в особі ФДМУ як уповноваженого органу на відчуження та передачу у приватну власність спірного нерухомого майна державна реєстрація права приватної власності на таке майно за Приватним акціонерним товариством "Укртелеком" є незаконною.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Козелецької селищної ради від 19.10.2004 № 102 "Про узаконення раніш проведеного будівництва" не дозволить ФДМУ ефективно відновити володіння спірним майном, а вимога про визнання недійсним спірного свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.10.2004 серії САА № 197299 є неефективною, тому такі вимоги не підлягають задоволенню.
У рішенні суд першої інстанції також вказав, що позовна вимога про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права спільної часткової власності на 33/50 частини нежитлової будівлі загальною площею 1355,0 м2 за Приватним акціонерним товариством "Укртелеком" не підлягає задоволенню як така, що не є належним способом захисту відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04.09.2018 у справі № 915/127/18, від 20.11.2019 у справі № 802/1340/18-а.
Водночас, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції наголосив, що позовна вимога щодо зобов'язання відповідача-1 повернути спірну захисну споруду цивільного захисту за своєю правовою природою є віндикаційним позовом і до неї застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки, а керівник Козелецької окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі ФДМУ з пропуском строку позовної давності, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.
Північний апеляційний господарський суд у постанові від 06.10.2025 змінив мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, виклавши її у редакції цієї постанови, а в решті рішення залишив без змін.
У постанові колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що у цій справі відповідач-1 є особою, за якою зареєстроване право власності на об'єкт нерухомості, та за принципом реєстраційного підтвердження володіння є володільцем такого об'єкта, тому належному способу захисту прав у спірних правовідносинах відповідає позовна вимога про витребування нерухомого майна від відповідача-1, за яким зареєстроване право власності на об'єкт нерухомості.
Суд апеляційної інстанції виснував, що оскільки, звертаючись до суду з позовом у цій справі, керівник Козелецької окружної прокуратури обрав неналежний спосіб захисту, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні такого позову, але з неправильних мотивів. Водночас, так як суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги, а в справі, що переглядається, в позові слід відмовити з огляду на неналежний спосіб захисту, питання про застосування позовної давності у цій справі колегія суддів не розглядала.
Заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - Прокурор) через підсистему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025, в якій просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Мачульський Г. М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів вирішила, що її подано з дотриманням вимог статей 287- 291 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Прокурор зазначає, що подає касаційну скаргу на підставі частини другої статті 287 ГПК України за наявності випадку, визначеного пунктом 1 цієї частини статті.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Прокурор вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи оскаржувані рішення, порушили вимоги частини четвертої статті 236 ГПК України, частину шосту статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і не врахували висновки щодо застосування у подібних правовідносинах норм права: статей 3, 15, 16, 328, 387, 388, 391 Цивільного кодексу України, частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18, від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц.
Прокурор також зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правові висновки Верховного Суду щодо застосування статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, які викладені у постановах від 20.05.2021 у справі № 361/953/16-ц, від 02.06.2021 у справі № 351/1317/18, від 05.07.2023 у справі № 756/9405/21, в яких зазначено, що, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права.
На думку Прокурора, суд апеляційної інстанції безпідставно не застосував до спірних правовідносин висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, натомість взяв до уваги висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 29.05.2025 у справі № 918/938/23.
Водночас у касаційній скарзі Прокурор зазначає, що є підстави для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на наявність у справі виключної правової проблеми та взаємовиключної судової практики, сформованої щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Враховуючи обґрунтування Прокурором випадків, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження.
За змістом статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження. Оскільки подання відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі є правом учасників справи, то, у разі реалізації такого права, суд касаційної інстанції встановлює відповідний строк для подання зазначеного відзиву.
Керуючись статтями 234, 235, 287- 291, 294 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 927/482/24 за касаційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.12.2024 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 і здійснити перегляд оскаржуваних судових рішень у відкритому судовому засіданні 10 грудня 2025 року о 12:00 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 10 (кабінет № 332).
2. Учасники справи мають право подати до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу до 03 грудня 2025 року, відсутність яких не перешкоджатиме здійсненню касаційного перегляду.
3. Інформацію щодо розгляду справи можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі "Інтернет" за вебадресою: http://supreme.court.gov.ua.
4. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов'язковою. Верховний Суд також роз'яснює про право сторін подати заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також про їхнє право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку статті 197 Господарського процесуального кодексу України.
5. Витребувати з Господарського суду Чернігівської області/Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 927/482/24.
6. Копію ухвали надіслати до Господарського суду Чернігівської області та Північного апеляційного господарського суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуюча Л. Рогач
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський