18 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 911/2369/20 (911/694/25)
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В. Г.
перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (вх. № 8287/2025)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2025
та на рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2025
у справі № 911/2369/20 (911/694/25)
за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Мале впроваджувальне підприємство "Релос" Іванкова Володимира Миколайовича
до Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"
про стягнення грошових коштів
у межах справи № 911/2369/20
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мале впроваджувальне підприємство "Релос", -
15.07.2025 рішенням Господарського суду Київської області у справі №911/2369/20 (911/694/25) позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь ТОВ "Мале впроваджувальне підприємство "Релос" 209 092,74 грн за договором банківського обслуговування №б/н від 17.12.2013 року, 731 928,85 грн за договором лізингу № K5CVFLOWWTDEB від 02.03.2018 та 11 292,26 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
09.10.2025 постановою Північного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 27.10.2025) апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2025 у справі № 911/2369/20 (911/694/25) залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2025 у справі № 911/2369/20 (911/694/25) - залишено без змін.
07.11.2025 (через систему "Електронний суд") Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2025 у справі №911/2369/20 (911/694/25) в частині задоволених позовних вимог.
Також скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2025 у справі № 911/2369/20 (911/694/25) до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
10.11.2025 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г.(суддя-доповідач), суддів: Жукова С.В., Картере В.І.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 9 пункту 2-1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Підпунктом 3 пункту 2-1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (частина четверта статті 6 Закону України "Про судовий збір").
Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору
Отже, звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2025 у справі № 911/2369/20 (911/694/25) в частині стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь ТОВ "Мале впроваджувальне підприємство "Релос" 941 021,59 грн (209 092,74 грн за договором банківського обслуговування №б/н від 17.12.2013 та 731 928,85 грн за договором лізингу №K5CVFLOWWTDEB від 02.03.2018) Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" належало сплатити судовий збір у розмірі 22 584,51 грн (941 021,59 х 1,5% х 200% х 0,8).
Натомість, скаржником до касаційної скарги додано документ, який підтверджує сплату судового збору у розмірі 18 067,61 грн, тобто у меншому розмірі, ніж передбачено законом.
Таким чином, касаційна скарга Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України.
Частиною другою статті 292 ГПК України визначено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене касаційна скарга Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: надати документ, що підтверджує сплату (доплату) судового збору у розмірі 4 516,89 грн (22 584,51 - 18 067,61).
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2025 у справі №911/2369/20 (911/694/25) в частині задоволених позовних вимог- залишити без руху.
2. Надати Акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк" строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Роз'яснити Акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Пєсков