Дата документу 14.11.2025
Справа № 334/9477/25
Провадження № 2-а/334/138/25
14 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Філіпова І.М. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
10.11.2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, відповідальність за яке передбачене частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), від 04.09.2025 року № 4138 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Пунктом 3 частини першої КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам КАС України, суд вважає, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, з підстав невідповідності вимогам частини шостої статті 161, частини другої статті 286 КАС України.
Так, відповідно до частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Як вбачається із доданої до позовної заяви копії постанови № 4138, постановленої начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , вона датована 04.09.2025 року.
Таким чином, останнім днем звернення до суду із вказаним позовом щодо оскарження постанови № 4138 було 15.09.2025 року.
В позовній заяві позивач зазначає, що він фактично отримав постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником поліції Ю.Березка № 4138 від 04.09.2025 лише 01.11.2025.
Позивач просив поновити строк на оскарження постанови № 4138 від 04.09.2025 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
В обґрунтування поважності пропуску строку на звернення до суду позивач зазначив таке: 04.09.2025 щодо ОСОБА_1 було складено протокол №4138 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та повідомлено, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності буде складена 04.09.2025 у його відсутності.
Водночас в позовній заяві позивач не надає докази з відміткою коли ж саме позивач отримав постанову від 04.09.2025 № 4138.
У даному випадку позивачем не доведено наявність об'єктивних підстав, які б доводили фактичну неможливість звернення до суду з позовом у межах встановленого законом строку та виправдовували зволікання з таким зверненням.
Без таких відомостей аргументи позивача, наведені у позовній заяві щодо поновлення пропущеного строку, не можуть бути розцінені як об'єктивні обставини особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового рішення після закінчення строку його оскарження.
Як було зазначено за частиною другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови). Особливістю перебігу строку, встановленого зазначеною нормою, є те, що він розпочинається з дня ухвалення суб'єктом владних повноважень рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, в аспекті цієї справи з дня ухвалення постанови №4138 від 04.09.2025 року.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. §33 рішення ЄСПЛ у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» (заява №45783/05).
ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»/«Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» (заява №28090/95) зазначив, що правила стосовно строків оскарження, безсумнівно, мають на меті забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні очікувати, що ці правила будуть застосовуватися (§45).
Стосовно строків в адміністративному процесі Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2023 року (справа №990/139/23, провадження №11-133заі23) вказала таке:
«Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Так, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо його прийнято за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.
Якщо цей день точно встановити неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому сполуку «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод, щоб дізнатися, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Отже, реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків такого звернення, адже нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою».
Відповідно до частини першої статті 258 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи; копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Особа, повідомлена у встановлений законом спосіб про місце та час розгляду її справи про адміністративне правопорушення, з метою належного захисту своїх прав і свобод має ураховувати вимоги законодавства й вчиняти відповідні дії, зокрема з'явитися на розгляд справи про адміністративне правопорушення, яке розглядається щодо неї, крім випадків, коли це неможливо з поважних причин, або вжити інших ефективних заходів для свого захисту.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частин першої та другої статті 123КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особами є право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач пропустив передбачений частиною другою статті 286 КАС України строк звернення до суду з позовом, а підстави, вказані ним у заяві, не вбачає поважними.
Як вказано в частинах першій та другій статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали суду для виправлення недоліків поданої позовної заяви, а саме: подати заяву про поновлення пропущеного строку та вказати інші підстави для поновлення строку звернення за цим адміністративним позовом із наданням доказів на підтвердження таких підстав.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 286, 294 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальностізалишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, з дня вручення копії вказаної ухвали, а саме: подати заяву про поновлення пропущеного строку та вказати інші підстави для поновлення строку звернення з цим адміністративним позовом із наданням доказів на підтвердження таких підстав.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: Філіпова І. М.