Справа № 308/16584/25
18 листопада 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, де інші особи: Міністерство розвитку громад та територій України, російська федерація в особі Посольства російської федерації в Україні,-
Заявник, ОСОБА_1 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, де інші особи: Міністерство розвитку громад та територій України, російська федерація в особі Посольства російської федерації в Україні.
Так, звертаючись до суду із вказаною заявою, заявник просить: встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт вимушеного переселення з території міста Маріуполь Донецької області, яке відбулося внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та окупації частини території України, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
При цьому заявник зазначає, що дане звернення зумовлене тим, що вона має на меті визначити свій статус як особи, яка перебуває під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, що зумовлює виникнення прав та обов'язків, передбачених цією Конвенцією, іншими нормами національного та міжнародного права. Крім того, від встановлення такого факту залежить виникнення та реалізація її особистих та майнових прав.
Метою звернення є встановлення факту вимушеного переселення, зумовленого загрозою життю, здоров'ю, свободі, особистим правам на свободу пересування, вираження думки, майновим правам, праву на судовий захист на тимчасово окупованій території внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Встановлення цього факту необхідне для підтвердження статусу заявника як особи, що підпадає під захист Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, ратифікованої Україною 3 липня 1954 року та подальшого отримання допомоги від гуманітарних організацій, а також відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії російської федерації. Це, у свою чергу, має відповідні правові наслідки, визначені як національним, так і міжнародним законодавством.
Встановлення юридичного факту вимушеного переселення за рішенням суду безпосередньо спричиняє правові наслідки, зокрема впливає на виникнення, зміну або припинення особистих прав громадян.
Крім того, встановлення цього факту безпосередньо впливає на реалізацію особистих та майнових прав заявника.
Вивчивши матеріали заяви, прихожу до наступного висновку:
Вказана заява складена з порушеннями вимог, передбачених ст. 175, 177, 293, 318 ЦПК України.
Зокрема у ч. 1, 2 ст. 318 ЦПК України встановлено, що у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Згідно статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
В даному випадку заявник просить в порядку окремого провадження встановити факт вимушеного переселення з території міста Маріуполь Донецької області, яке відбулося внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та окупації частини території України, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яке відбулося внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та окупації частини території України та зазначає, що встановлення факту необхідне їй для реалізації особистих та майнових прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Частиною 4 ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Заінтересованими особами можуть виступати юридичні особи, від яких залежить в подальшому реалізація юридичного факту, який просить встановити заявник.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб обумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв'язку із суб'єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб'єктивних прав (постанова Верховного Суду у справі № 638/4/19 від 07 квітня 2020 року, провадження № 61-18132св19).
Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суд, залежно від мети встановлення юридичного факту, зобов'язаний з'ясувати, які фізичні особи чи органи державної влади можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи.
Залучення до участі у справі окремого провадження всіх заінтересованих осіб має важливе значення, оскільки допомагає суду уникнути ухвалення незаконного рішення та виключити можливість появи в майбутньому конкуруючого рішення з іншою заінтересованою особою, а також має на меті повно і всебічно дослідити всі обставини справи.
Вирішуючи питання про те, яка саме заінтересована особа повинна бути залучена до участі у справі окремого провадження, крім вищезазначеного, слід також враховувати і взаємовідносини із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх інтереси та (або) обов'язки.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість одержання або відновлення втрачених документів.
Як вбачається з тексту заяви, в ній наявна вимога про встановлення факту вимушеного переселення з території міста Маріуполь Донецької області, яке відбулося внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та окупації частини території України заявника. При цьому заявник просить встановити даний факт для реалізації особистих прав, зокрема вказуючи мету звернення як встановлення факту вимушеного переселення, зумовленого загрозою життю, здоров'ю, свободі, особистим правам на свободу пересування, вираження думки, майновим правам, праву на судовий захист на тимчасово окупованій території внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Встановлення цього факту необхідне для підтвердження статусу заявника як особи, що підпадає під захист Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, ратифікованої Україною 3 липня 1954 року та подальшого отримання допомоги від гуманітарних організацій, а також відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії російської федерації.
Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заявник зазначила заінтересованою особою у цій справі іноземну державу - російську федерацію в особі посольства російської федерації в Україні та Міністерство розвитку громад та територій України.
При цьому, відповідно до абзацу другого пункту 1 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (зі змінами) Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, в тому числі з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій, дотримання норм міжнародного гуманітарного права на всій території України (крім повноважень з координації розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та вирішення інших пов'язаних з цим питань відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»).
Згідно довідки від 09.05.2022 № 2106-5001541390 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Водночас, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2024 року № 1366 «Про перейменування Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України» Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України перейменовано на Міністерство національної єдності України. Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України забезпечувало формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій України та прилеглих до них територій, допомогу внутрішньо переміщеним особам (ВПО), громадянам України, які перебувають на деокупованих територіях (ДОТ), на територіях, які тимчасово окуповані (ТОТ), українським біженцям за кордоном і насильно депортованим громадянам України.
Кабмін перейменував Міністерство соціальної політики на Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності. Про це йдеться у постанові Кабміну від 21.07.2025 N 904, якою ухвалено реорганізувати Міністерство національної єдності шляхом приєднання до Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності.
Поряд з цим, враховуючи мету встановлення факту, що має юридичне значення, заявником не залучено в якості заінтересованої особи Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України.
Отже, заявнику необхідно усунути зазначені вище недоліки заяви - визначитися із колом заінтересованих осіб у цій справі, на права та обов'язки яких вплине прийняте судом рішення, при цьому заявнику слід врахувати, що суб'єктний склад заінтересованих осіб у справі визначається в залежності від мети встановлення факту.
Враховуючи викладене, заявнику необхідно усунути зазначені недоліки: залучити заінтересованих осіб, надавши уточнену редакцію заяви з її копіями та копіями додатків до неї відповідно до кількості учасників справи або з наданням підтвердження направлення заяви та її копій в електронний кабінет заінтересованих осіб чи рекомендованим листом з описом вкладення.
Вищенаведені недоліки заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.
За таких обставин, заява не може бути прийнята до провадження і заявнику необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків.
За приписами ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175-177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, вказана заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку на усунення недоліків.
Роз'яснити заявнику, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною та буде повернута.
Керуючись ст.ст. 175,177, 185, 318 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, де інші особи: Міністерство розвитку громад та територій України, російська федерація в особі Посольства російської федерації в Україні - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків тривалістю 3 дні з дня отримання даної ухвали, попередивши, що у супротивному випадку заява буде визнана неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В.Фазикош