Справа № 308/12928/25
3/308/6144/25
13 листопада 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дегтяренко К.С., розглянувши матеріали Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, тимчасово не працює, місце проживання та місце реєстрації АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
встановив:
З протоколу серія ВАД №573621 від 29 серпня 2025 року, вбачається, що 29 серпня 2025 року о 15 год. 35 хв. за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив відносно дружини ОСОБА_2 у присутності дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру (умисно висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та давав ляпаси). Своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
На підтвердження вини ОСОБА_1 надані: протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД №573621 від 29 серпня 2025 року, копіями термінового заборонного припису стосовно кривдника від 29.08.2025 серії АА273998, АА273601, АА273602, формами оцінки ризиків, витягу з Інформаційного порталу Національної поліції України відносно кривдника, DVD-R диск та іншими матеріалами справи.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Частиною 3 статті 268 цього ж Кодексу передбачений виключний перелік статей при розгляді справ, за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Категорія справ за ст. 173-2 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даною статтею у судовому засіданні не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до переконання, що своїм діянням ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
З урахуванням викладеного та враховуючи характер та ступінь адміністративного правопорушення, особу правопорушника, обставини справи, санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП, у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, вважаю, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Крім того, з ОСОБА_1 належить стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений ч.5 ст.4 Закону України "Про судовий збір", оскільки, відповідно до ст.40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір підлягає стягненню з порушника.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.33,36,40-1,172-20, ст.ст.283-284,287,294 КУпАП,-
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених, ч.1 ст.173-2 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
На підставі ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів, у порядку примусового виконання цієї постанови органу державної виконавчої служби стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 подвійний розмір штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн. 00 коп..
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Дегтяренко К.С.