Справа № 308/11850/24
(заочне)
30 жовтня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Придачука О. А.
за участі секретаря судового засідання - Бомбушкаря В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтересах якої діє адвокат Бойко Богдан Богданович, до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бойко Б.Б., звернулася до суду з даним позовом у якому зазначає, що 22.07.2021 року з реєстру АСВП та в подальшому з листа приватного виконавця Лукечі О.В. вона дізналася, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Лукечі О.В. перебуває виконавче провадження № 66167384 з примусового виконання виконавчого напису № 29997 від 20.05.2021 року виданого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн-Фінанс» заборгованості в розмірі 58650,00 грн. З оскаржуваного напису убачається, що такий видано про стягнення заборгованості за сумою кредиту та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом згіно кредитного договору від 22.12.2018 року № 804032318, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Маніваео Швидка фінансова допомога», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення права вимоги за кредитними договорами № 19 від 03.04.2019 року є ТОВ «Таліон Плюс», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення права вимоги за кредитними договорами № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, реєстр прави вимоги № 4 від 09.4.2021 року є ТОВ «Фінансова компанія «Ондайн Фінанс». Представник позивача зазначає, що у ОСОБА_1 відсутні будь-які боргові зобов'язання перед відповідачем ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», договорів, які б встановлювали такі зобов'язання ОСОБА_1 не укладала. Будь-яких письмових вимог про сплату боргу не отримувала, а тому не погоджується з наявністю даного боргу, тобто, заборгованість є спірною. З огляду на те, що при вчиненні виконавчого напису було порушено процедуру повідомлення ОСОБА_2 про те, що буде відбуватися стягнення заборгованості та посвідчуватися виконавчий напис, а також те, що існує спір щодо наявності заборгованості виконавчий напис нотаріуса № 29997 від 20.05.2021 року виданий приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В., підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню. Також позивач посилається на те, що оспорюваний виконавчий напис вчинено 20.05.2021 року, тобто, після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, й Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безпірному порядку на підставі виконавчих написів написів нотаріусів, затверджений постановою КМ України за № 1172 від 29.6.1999 року в режакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису стосувався лише нотаріально посвідчених договорів, і не міг застосовуватись до кредитних договорів, які укладено у простій письмовій формі.
А тому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 29997 від 20.05.2021 року вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», код ЄДРПОУ: 42254696, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, буд. 11А, офіс 605, суми заборгованості в розмірі 59850,00 грн.
Позивач та представник позивача у судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. У матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи без його участі та без участі позивача, у якій він означає, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав, а тому суд уважає, що у відповідності до ч.1 ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи суд доходить наступного.
Згідно ст. ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що 20.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 29997, згідно якого з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за договором № 804032318 від 22.12.2018 року, укладеним з ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» ідентифікаційний код юридичної особи 38569246, правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення права вимоги за кредитними договорами № 19 від 03.04.2019 року є ТОВ «Таліон Плюс», ідентифікаційний код юридичної особи 39700642, правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення права вимоги за кредитними договорами № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, реєстр прави вимоги № 4 від 09.04.2021 року є ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», ЄДРПОУ 42254696, стягнено заборгованість у розмірі 58650,00 грн. та 1200 грн. за вчинення виконавчого напису.
Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до розділу 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Як убачається з оскаржуваного виконавчого напису, вчиняючи 20.05.2021 року виконавчий напис № 29997 приватний нотаріус неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 1172, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.
Посилання нотаріуса на п. 2 Переліку документів у редакції постанови № 1172 свідчить також про те, що виконавчий напис вчинявся на не нотаріально посвідченому договорі.
Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 20.05.2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс2).
Обґрунтовуючи своє рішення, суд бере до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини.
В рішеннях у справах «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов'язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).
В контексті вказаної практики суд уважає обґрунтування цього рішення достатнім.
А тому враховуючи, що у ході розгляду справи судом встановлено, що виконавчий напис № 29997 від 20.05.2021 року вчинено на підставі п. 2 Переліку документів у редакції постанови № 1172, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 суд доходить висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріуса слід визнати таким, що не підлягає виконанню, та вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 12,13, 18, 81,141, 258, 259, 263-265, 280-282, 284, 289, 352,354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , інтересах якої діє адвокат Бойко Богдан Богданович, до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 29997 , виданий 20.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, згідно з яким стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», ЄДРПОУ 42254696, заборгованість у загальній сумі 59850,00 (п'ятдесят дев"ять тисяч вісімсот п'ятдесят грн. 00 кп.) грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (ЄДРПОУ 42254696, місцезнаходження: 02094, м. Київ, бульв. Верховної Ради, буд. 34 офіс 511) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , сплачений судовий збір в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім грн. 96 коп. ) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.А. Придачук