Справа №: 307/3914/25
Провадження № 3/307/1510/25
07 листопада 2025 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бобрушко В.І., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його представника - адвоката Поковба В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , України, громадянина України, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ст.124, ч.1 ст.130, ст.185 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 , 07 жовтня 2025 року, о 19 год. 00 хв., по вул. Ф.Ракоці, в м. Тячів, керуючи автомобілем марки «Фольцваген Туран», державний номерний знак НОМЕР_2 , не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керування та допустив зіткнення із канавою, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив п.12.1 Правил дорожнього руху.
Крім цього, ОСОБА_1 , 07 жовтня 2025 року, о 19 год. 00 хв., по вул. Ф.Ракоці, в м. Тячів, керував автомобілем марки «Фольцваген Туран», державний номерний знак НОМЕР_2 , на вимогу працівника поліції не зупинився, після чого був затриманий шляхом переслідування на патрульному автомобілі марки «Шкода Рапід», державний номерний знак НОМЕР_3 , чим порушив п.2.4 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав частково в частині вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди та не зупинки на вимогу працівника поліції. Пояснив, що дійсно 07 жовтня 2025 року, о 19 год. 00 хв., по вул. Ф.Ракоці в м. Тячів, він керував автомобілем марки «Фольцваген Туран», державний номерний знак НОМЕР_2 , та допустив зіткнення з канавою, при цьому перед цим його переслідував працівник поліції на службовому автомобілі. В стані алкогольного сп'яніння він не перебував, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння він не відмовлявся, так як поліцейські йому не пропонували пройти такий огляд та злісну непокору поліцейському він не вчиняв. А тому, свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст..185 КУпАП він не визнає. Просить суд суворо його не карати.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Поковба В.В. просить закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в частині вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст..185 та ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу вказаних адміністративних правопорушень в діях ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та ч.1 ст.122-2 як невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу, що стверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №476478 від 7 жовтня 2025 року, серії ЕПР1 №4764504 від 7 жовтня 2025 року, схемою дорожньо-транспортної пригоди від 7 жовтня 2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 7 жовтня 2025 року, відеозаписом події на ДВД-диску.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №476469 від 7 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , 07 жовтня 2025 року, о 19 год. 00 хв., по вул. Ф.Ракоці, в м. Тячів, керуючи автомобілем марки «Фольцваген Туран», державний номерний знак НОМЕР_2 , мав явні ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, від проходження огляду на визначення ступеня алкогольного сп'яніння у встановленому порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №695583 від 7 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 , 07 жовтня 2025 року, о 19 год. 00 хв., по вул. Ф.Ракоці, в м. Тячів, вчинив злісну непокору законній вимозі працівника поліції, а саме: під час оформлення дорожньо-транспортної пригоди, де він був учасником, намагався втекти з місця ДТП, під час затримання вчинив фізичний опір, виривався та чіплявся за формений одяг.
Статтею 130 ч.1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, проводиться у відповідності до розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395 та вимог норм КУпАП.
Інструкція «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена Наказом МВС України. МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі за текстом Інструкція) - визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Відповідно до п.2 та п.3 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п 6. розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Розділом ІІ Інструкції визначено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів, згідно з яким: 1) за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання) 3) поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки; 4) огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції; 5) перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки; 6) огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Відповідно до вимог п.3 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказам МВС України від 07.11.2015 року №1395, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (зі змінами).
Відповідно до п. 6 Порядку від 17 грудня 2008 року за №1103 та п. 7 Розділу І. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі Інструкція від 09.11.2015 року № 1452/735) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Відповідно до вимог п.22 розділу ІІІ цієї ж Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Згідно ч.1 та ч.2 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Оформлення матеріалів огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством.
Відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року за №1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу І цієї Інструкції (звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя чи неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
І лише у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, як це передбачено п. 8 Порядку від 17 грудня 2008 року за №1103 та п. 6 Розділу Х. Інструкції від 07.11.2015 року №1395, поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року за №14, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Із протоколу про адміністративне правопорушення від 7 жовтня 2025 року серії ЕПР1 №476469 відносно ОСОБА_1 та доданих до нього матеріалів вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складений без присутності двох свідків, та в ньому не зазначені дії ОСОБА_1 щодо ухилення ним від огляду на стан сп'яніння в медичному закладі.
Крім того, ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні із доданих до матеріалів справи відеозаписів події, який долучені до матеріалів справи та досліджені в судовому засіданні, не вбачається, що з боку поліцейського було висловлення вимоги щодо проходження ОСОБА_1 огляду для виявлення стану алкогольного сп'яніння, забезпечення працівником поліції можливості ОСОБА_1 пройти огляд з використанням спеціальних технічних засобів на стан алкогольного сп'яніння на місці дорожньо-транспортної пригоди в м. Тячів чи висловлення поліцейським вимоги ОСОБА_1 пройти ним медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, та відмови ОСОБА_1 від проходження такого медичного огляду в закладі охорони здоров'я, зафіксованих із застосуванням технічних засобів відеозапису чи в присутності двох свідків.
Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеозаписи, здійснені поліцейським, містять тільки обставини документування невиконання ОСОБА_1 вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу, вчинення ОСОБА_1 самої дорожньо-транспортної пригоди, складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст..185 КУпАП та протоколу адміністративного затримання ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.185 КУпАП адміністративній відповідальності за цією статтею підлягають особи також за злісну непокору законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, а також у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків. Правопорушення вважається закінченим з моменту виникнення злісної непокори законним розпорядженням або вимогам поліцейського.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2011 року за №10-рп/2011 надав тлумачення визначенню непокори: «Слово "непокора" означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги."»
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» від 26.06.1992 року за №8 злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Поліцейським Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області до суду надано лише протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №695583 від 7 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 , протокол про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 7 жовтня 2025 року, при цьому будь-яких належних доказів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КУпАП, суду не надано.
У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення, який надійшов до суду, та доданих матеріалів, не зазначено в чому полягали законні вимоги працівників поліції та в чому полягала злісна непокора ОСОБА_1 цим законним вимогам.
Також, в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про те, що працівники поліції пред'явили ОСОБА_1 саме законні вимоги.
Тобто фактично об'єктивна сторона правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення не розкрита.
При цьому, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини не підтвердженні будь-якими належними, допустимими та достатніми доказами, в тому числі і відеозаписами події на ДВД-диску, дослідженими в судовому засіданні.
Тобто, за наведених встановлених судом обставин справи, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП ґрунтується лише на протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №695583 від 7 жовтня 2025 року, протоколі про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 7 жовтня 2025 року, які в свою чергу, взагалі не містять відомостей щодо незаконних дій ОСОБА_1 , та не можуть бути доказом доведеності вини особи, яка притягується до відповідальності за ст..185 КУпАП.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Також, у справі "Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain" від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, та те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, крім протоколів про адміністративне правопорушення, в яких узагальнено викладено суть правопорушень за ч.1 ст.130, ст..185 КУпАП, іншими матеріалами справи не доведена, вважаю, що в діях ОСОБА_1 при наведених обставинах відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.185 КУпАП, а тому провадження в даній справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ст.185 КУпАП України слід закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.185 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Обираючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2, ст.124 КУпАП, у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, враховую характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини.
Тому керуючись ст.ст. 247 ч.1 п.1, 283,284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ст.124 КУпАП, та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Провадження в справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ст.185 КУпАП України, - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.185 КУпАП.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 гривень 60 копійок судового збору.
Роз?яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п?ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк звернення постанови до виконання - три місяці.
Повний текст постанови суду складено та оголошено 13 листопада 2025 року.
Суддя Тячівського
районного суду В.І. Бобрушко