Справа № 305/2027/23
Провадження по справі 2/305/23/25
про відмову у зупиненні провадженн у справі
18.11.2025. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді Марусяк М.О.
секретаря судового засідання Шемота М.І.
представника позивача, прокурора Савчук Л.Д.
представника відповідачів ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Рахів клопотання представника позивача, заступника керівника Тячівської окружної прокуратури, начальника Рахівського відділу, прокурора Лазорка Ю.С., про зупинення провадження у справі за позовом Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області, поданою в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про витребування земельної ділянки,-
У провадженні судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Дочинця С.І. перебувала цивільна справа за позовом Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області, поданою в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про витребування земельної ділянки.
На підставі розпорядження Рахівського районного суду Закарпатської області №30 від 14 липня 2025 року призначено повторний авторозподіл справи за №305/2027/23.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана судді Рахівського районного суду, Закарпатської області Марусяк М.О. для прийняття до провадження.
Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О. від 29.07.2025 прийнято справу до свого провадження. Вирішено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 11 годину 00 хвилин 16 жовтня 2025 року.
16.10.2025, від прокурора Савчук Л.Д. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю ознайомитися з висновком експерта. У зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 14 годину 30 хвилин, 18 листопада 2025 року..
17.11.2025, від представника позивача Тячівської окружної прокуратури, прокурора Савчук Л.Д., через систему "Електронний суд", надійшло клопотання заступника керівника Тячівської окружної прокуратури, начальника Рахівського відділу, прокурора Лазорка Ю.С. про зупинення провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що 10 вересня 2025 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №922/2555/21 передав справу у подібних правовідносинах на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Предметом касаційного перегляду у вказаній справі є постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін ухвалу місцевого суду про залишення позову прокурора без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 226 ГПК України, оскільки позовна заява прокурора не відповідає вимогам, викладеним у статтях 162, 164, 172, 173 ГПК України, та прокурор не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк. Залишаючи позов прокурора без розгляду, суди "попередніх інстанцій виходили з того, що 09.04.2025 набрав чинності Закон України від 12.03.2025 № 4292-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача". Зазначає, що станом на момент реалізації прокурором повноважень з представництва інтересів держави в суді шляхом звернення з позовом діяла попередня редакція статті 164 ГПК України, в якій частина шоста була відсутня. Таким чином, підставою передачі справи №922/2555/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду є наявність виключної правової проблеми, зокрема: чи підлягає застосуванню частина шоста статті 164 ГПК України у чинній редакції до позовів, поданих з дотриманням вимог статті 164 ГПК України у редакції, чинній станом на дату звернення з відповідним позовом до суду, з урахуванням того, що вказана стаття є нормою процесуального права? чи підлягає застосуванню частина шоста статті 164 ГПК України у чинній редакції у разі прийняття судом справи до свого провадження після її направлення Верховним Судом на новий розгляд у частині позовної вимоги про витребування нерухомого майна? у разі, коли з позовом про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади звертається прокурор як самостійний позивач: яким чином має діяти прокурор, виконуючи вимоги частини шостої статті 164 ГПК України про необхідність долучення до позову оцінки (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) вартості спірного майна, з урахуванням того, що відповідно до частини другої статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить або в яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб, однак прокурор не є власником спірного об'єкта? Законом №4292-ІХ передбачено компенсацію добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна безпосередньо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, оцінка якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Тому чи має саме прокурор, як самостійний позивач, а не вищевказані органи, здійснювати компенсацію вартості нерухомого майна та, відповідно, вносити на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна на виконання вимог частини шостої статті 164 ГПК України? чи підлягає застосуванню частина шоста статті 164 ГПК України у чинній редакції у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна на підставі статті 387 ЦК України (у недобросовісного набувача)? чи підлягає застосуванню частина шоста статті 164 ГПК України у чинній редакції у разі подання позову про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача не органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором, а державним підприємством, установою, організацією тощо, які є володільцем спірного майна на праві оперативного управління або господарського відання? Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має, як правило, оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного критеріїв. Оскільки, у цьому випадку наявні якісний та кількісний критерії для визначення виключної проблеми і вона має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, існують обґрунтовані припущення, що аналогічні проблеми щодо тлумачення правових норм неминуче виникатимуть у майбутньому у значній кількості судових спорів. Враховуючи вищевикладене, прокурор просить зупинити провадження у справі №305/973/25 до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №922/2555/21.
Представник позивача, Тячівської окружної прокуратури, прокурор Савчук Л.Д., у підготовчому судовому засіданні підтримала подане клопотання, просить таке задовольнити з підстав наведених у ньому та зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №922/2555/21.
Представник відповідачів, адвокат Яремчук М.Е. у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечувала щодо зупинення провадження у справі. Зазначила, що 29.10.2025 вже зроблено правовий висновок в подібних правовідносинах.
Відповідач ОСОБА_2 про місце, дату та час проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлений належним чином, шляхом вручення судового виклику про що свідчить інформація з трекінгу відправлень Укрпошти. У підготовче судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи чи про свою обов'язкову участь також не подав.
Відповідач ОСОБА_3 про місце, дату та час проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлений належним чином, шляхом вручення судового виклику про що свідчить інформація з трекінгу відправлень Укрпошти. У підготовче судове засідання не з'явився, проте через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлений належним чином шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 про місце, дату та час проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлявся шляхом надсилання повідомлення про виклик на зареєстровану адресу проживання. У підготовче судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи чи про свою обов'язкову участь також не подав.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів ОСОБА_5 про місце, дату та час проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлявся шляхом надсилання повідомлення про виклик на зареєстровану адресу проживання. У підготовче судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи чи про свою обов'язкову участь також не подав.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання електронного повідомлення про виклик на номер телефону, вказаний у матеріалах справи. У підготовче судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи чи про свою обов'язкову участь також не подав.
Дослідивши подане клопотання та заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідачів, суд вважає, що клопотання заступника керівника Тячівської окружної прокуратури, начальника Рахівського відділу, прокурора Лазорка Ю.С., про зупинення провадження у справі не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.ч.1, 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Згідно вимог ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених статтею 63 цього Кодексу; надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення; прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді; об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Визнаючи наявність підстав, передбаченихстаттею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першоїстатті 251 цього Кодексу, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першоїстатті 251 ЦПК України, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 01 лютого 2017 року у справі №6-1957цс16 та Верховним Судом у постанові від 10 березня 2021 року у справі №207/413/18, від 21 квітня 2022 року у справі №175/1814/19.
Згідно з п.33 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», суд зупиняє або закриває провадження у справі чи залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених ЦПК України, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Із огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у іншій справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для цієї справи.
Такий висновок викладений, зокрема в постановах Верховного Суду від 03 травня 2018 року в справі №752/9802/17, від 07 листопада 2018 року в справі №501/793/16-ц, від 26 лютого 2020 року в справі № 752/4653/18.
При цьому, слід зазначити, що відповідно до частин 4, 5, 6статті 82 ЦПК України тільки ті обставини, встановлені судовим рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.
Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 752/9802/17.
Суд, під час судового розгляду цієї справи і при ухваленні в ній рішення за наслідками судового розгляду, може самостійно надати оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, зібрані докази дозволять встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, тобто відсутня об'єктивна неможливість вирішення цього спору до розгляду іншої справи, який є обов'язковим критерієм для застосування п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України.
Таким чином, проаналізувавши доводи позивача, суд, вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження, оскільки подання касаційної скарги у подібних правовідносинах не є підставою для зупинення провадження у справі.
Керуючись ст.ст.13, 77-81, 210, 251, 258-261, 263, 268, 353 ЦПК України, -
У задоволенні клопотання представника позивача, заступника керівника Тячівської окружної прокуратури, начальника Рахівського відділу, прокурора Лазорка Ю.С., про зупинення провадження у справі за позовом Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області, поданою в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про витребування земельної ділянки - відмовити.
Ухвала, на підставі ст.353 ЦПК України, оскарженню не підлягає. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуюча: М.О. Марусяк