Справа № 304/2534/25 Провадження № 3/304/1277/2025
17 листопада 2025 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Гевці В.М.,
за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійною технічною освітою, вдівця, має на утриманні одну малолітню дитину, бетоняра у ТОВ «Френдлі Віндтехнолоджі»,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
05 листопада 2025 року до Перечинського районного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 695472 від 01 листопада 2025 року за частиною 1 статті 173-2 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що останній 16 жовтня 2025 року близько 17 години 00 хвилин, знаходячись за місцем свого проживання, обмежив свою матір ОСОБА_2 у користуванні приміщенням кухні, чим вчинив домашнє насильство економічного характеру, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що не обмежував у користуванні кухнею свою матір, а лише попросив її не заходити під час проведення там ремонтних робіт, а тому не вчиняв домашнє насильство економічного характеру відносно неї.
Заслухавши його пояснення, вивчивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшла до такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно із ст. 9 цього Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні в справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Відповідно до ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Особливість домашнього насильства полягає у тому, що воно відбувається у колі близьких одне одному людей (родичів, членів сім'ї), які пов'язані між собою тісними зв'язками: шлюбними, інтимними, кровними, емоційними, спільним побутом тощо.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
При цьому, слід зазначити, що конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.
Отже, різниця у тому, що насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди.
У цьому випадку, судом встановлені фактичні обставини справи, а саме те, що конфлікт мав місце, однак, не кожен конфлікт є домашнім насильством у розумінні норм Закону.
З наявних у матеріалах справи пояснень встановлено відсутність з боку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, будь-яких дій, зокрема, економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю його матері ОСОБА_2 , тому суддя дійшла висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Такі докази не повинні викликати у судді сумніви.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 695472 від 01 листопада 2025 року не може слугувати підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за відсутності інших доказів.
Наведені факти відповідно до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суддя дійшла висновку, що наявні всі підстави для закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
З цих підстав, керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 173-2, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення № 304/2534/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 цього Кодексу за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова в справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:Гевці В. М.