Справа № 302/1546/25 Провадження № 3/302/613/25
18.11.2025 селище Міжгір'я Закарпатської області
Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі судді Пухальського С. В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонерка,
за частиною 1 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 25.10.2025 року серії ВАД № 694363, 25.10.2025 року біля 11 год 40 хв виявлено, що продавець ОСОБА_1 в приміщенні магазину «За мостом» в АДРЕСА_2 , що належить ФОП ОСОБА_2 , здійснювала роздрібну торгівлю тютюновими виробами, марки «Rothmans», у кількості 10 пачок за ціною 130 грн за одну пачку, які були без марок акцизного податку, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 156 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Белла В. М. зауважив, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції грубо порушені вимоги законодавства, оскільки ними не були дотримані вимоги статті 266 КУпАП. Обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, у матеріалах справи відсутні належні докази вчинення її підзахисною інкримінованого їй правопорушення.
Посилаючись на ці аргументи, захисник просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 156 КУпАП. Він наголосив, що ОСОБА_1 не є працівником магазину, який належить ФОП ОСОБА_2 , а лише на прохання останньої допомагала прийняти товар. Також звернув увагу, що виявлені працівниками поліції сигарети були придбані ФОП ОСОБА_2 для власних потреб її чоловіка. На підтвердження придбання тютюнових виробів захисником надано відповідні документи. Письмові пояснення, за словами ОСОБА_1 , були складені працівником поліції, вона їх не читала, а підписала під тиском з його боку.
Врахувавши доводи захисника притягуваної, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого дотримання законності.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною 1 статті 156 КУпАП.
Єдиним доказом, на який посилається орган поліції для підтвердження вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення, є рапорт та фотоілюстрація із зображенням одного запакованого блоку тютюнових виробів марки «Rothmans», при цьому дата створення фото не зазначена.
Разом із тим, жодних доказів фактичної реалізації цигарок без марок акцизного податку суду не надано. З доданих до протоколу фото-світлин не вбачається, що ці тютюнові вироби були вилучені саме у ОСОБА_1 , а також відсутні дані про обставини їх виявлення.
Як зазначав представник особи, яка притягується до відповідальності, ОСОБА_1 не здійснювала продажу тютюнових виробів, оскільки не є працівником цього магазину. За його словами, вона лише на прохання ФОП ОСОБА_2 допомагала прийняти товар, оскільки магазин розташований у приміщенні, що належить її сину, і на той момент вона тимчасово перебувала там.
Частина 1 статті 156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Частина 1 статті 156 КУпАП є бланкетною нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму частини 1 статті 156 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 694363 від 25.10.2025 відсутнє посилання на конкретну норму Закону України, яку порушила ОСОБА_1 , а саме не зазначено, яким власне нормативним актом передбачено маркування тютюнових виробів марками акцизного податку.
Разом із цим, суд зазначає, що поняття акцизного податку визначено в Податковому кодексі України та Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Так, відповідно до пункту 14.1.4. статті 14 Податкового кодексу України, акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Згідно з пунктом 226.5. статті 226 Податкового кодексу України маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 4 статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» алкогольні напої і тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
З огляду на те, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі, суд вважає, що складений стосовно ОСОБА_1 протокол не може бути визнаний належним та допустимим доказом наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 156 КУпАП.
Також слід зазначити, що згідно положень КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Наявний в матеріалах справи рапорт працівника поліції суд не бере до уваги, оскільки поліцейські є зацікавленими особами, а тому їх рапорти, за відсутності інших доказів, не можуть бути доказом вчинення адміністративного правопорушення, такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду висловленою в постанові від 20 травня 2020 року по справі № 524/5741/16-а, де Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в пункті 53 вказаної постанови зазначив, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.
Частина друга статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.
Враховуючи викладене, в справах про адміністративні правопорушення підлягає застосуванню положення статті 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, встановлюючи відповідно до статті 251 КУпАП наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, які б указували на вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції частини 1 статті 156 КУпАП та які б підпадали під ознаки вказаного правопорушення.
На підставі статті 62 Конституції України та керуючись статями 7, 251, 247, 280, 283, 284, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 156 КУпАП - закрити в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанову може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Міжгірського районного суду
Закарпатської області Пухальський С. В.