Справа № 2-291/11
Номер провадження 6/298/11/25
17 листопада 2025 року с-ще Великий Березний
Великоберезнянський районний суду Закарпатської області Ротмістренко О.В., за участі секретаря судових засідань Хомин Л.Р., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», ОСОБА_1 , Великоберезнянський відділ державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про заміну сторони шляхом заміни стягувача його правонаступником та видачу дублікату виконавчого документа,
Заявник звернувся до суду із вказаною заявою, у якій просить замінити вибулого стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (надалі - ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ») на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» (надалі - ТОВ «ДЕБТ ФОРС»), та видати дублікат виконавчого листа № 2-291/11 за позовом ТОВ «ДЕБТ ФОРС», щодо боржника ОСОБА_1 .
Заяву обґрунтовано тим, що 28.10.2011 Великоберезнянський районний суд Закарпатської області ухвалив рішення по справі: № 2-291/11 про стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» (надалі - ПАТ «РОДОВІД БАНК» заборгованості за кредитним договором: №_2/AA-026-06.2.
12.02.2020 ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської в наведеній судовій справі замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) ПАТ «РОДОВІД БАНК» на ТОВ «Вердикт Капітал».
10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» укладено Договір № 10-03/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило, а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №_2/AA-026-06.2.
17.05.2023 між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» укладено Договір № 24-05/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило, а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №_2/AA-026-06.2.
Також, як указує заявник, 24.12.2019 Великоберезнянським міжрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області у виконавчому провадженні № 58055405 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу), однак копію вищезазначеної постанови разом з виконавчим документом стягувачем не отримано. Також відповідно до Інформації про виконавче провадження стосовно боржника, яким є: ОСОБА_1 відомо що на примусовому виконанні в ДВС відсутні відкриті виконавчі провадження з приводу виконавчого листа по справі № 2-291/11, при цьому виконавчий лист в ТОВ «ДЕБТ ФОРС» відсутній та строки для примусового їх виконання не пропущені.
Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області задоволено клопотання представника заявника ТОВ «ДЕБТ ФОРС».
Витребувано у Великоберезнянського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформацію: чи перебував на виконанні у виконавчому провадженні 58055405, виконавчий лист по справі № 2-291/11; копію постанови про закінчення виконавчого провадження або постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.
На виконання вказаної ухвали Великоберезнянського районного суду № 2-291/11 від 29 вересня 2025 року Великоберезнянський відділ державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського МУМЮУ (далі - відділ) листом від 07.11.2025 № 14980/248-19 повідомив, що у відділі відсутнє відкрите виконавче провадження з примусового Виконання Виконавчого листа № 2-291/11, виданого Великоберезнянським районним судом. Крім того, надіслано копію постанови про повернення виконавчого документу стягувачу з бази даних АСВП 58055405 та список поштових відправлень виконавчих листів.
У судове засідання, призначене до розгляду на 17.11.2025, представник заявника в не з'явився, однак у поданій заяві просив розгляд заяви здійснювати без участі представника заявника.
Боржник ОСОБА_1 та заінтересовані особи також не з'явились. Про час та місце розгляду заяви повідомлялись у встановленому законом порядку, клопотань про відкладення розгляду заяви не подавали.
Інші сторони в судове засідання не прибули, про розгляд заяви повідомлялися належним чином, відповідно до ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає вирішенню питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подану заяву, дослідивши додані до заяви докази, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 28.10.2011 Великоберезнянським районним судом Закарпатської області ухвалено рішення по справі № 2-291/11 за позовом ПАТ «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості за Кредитним договором: №_2/AA-026-06.2 у сумі 38 262 грн. 36 коп.
14.11.2011 Великоберезнянським районним судом Закарпатської області по справі № 2-291/11 видано виконавчий лист. Як убачається з вказаного виконавчого листа, у ньому визначено строк пред'явлення до виконання 09.11.2012.
Згідно з інформацією з автоматизованої системи виконавчого провадження від 23.05.2025 14.01.2019 за вказаним виконавчим листом відкрито виконавче провадження № 58055405. Стан ВП на дату запиту: завершено.
24.12.2019 Великоберезнянським міжрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області у виконавчому провадженні № 58055405 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ПАТ «РОДОВІД БАНК». Окрім того, вказаною постановою стягувач повідомляється про те, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 24.12.2022.
Як убачається зі списку № 409 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих на адресу АТ «РОДОВІД БАНК» (м. Київі, вул. П. Сагайдачного, буд. 17) 26.12.2019 відділом ДВС скеровано рекомендоване поштове відправлення за № 8900001877097.
На виконання ухвали Великоберезнянського районного суду № 2-291/11 від 29 вересня 2025 року Великоберезнянський відділ державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського МУМЮУ (далі - відділ) листом від 07.11.2025 № 14980/248-19 повідомив, що у відділі відсутнє відкрите виконавче провадження з примусового Виконання Виконавчого листа № 2-291/11, виданого Великоберезнянським районним судом.
Як ідеться у вказаному листі, вищевказаний виконавчий документ перебував на виконанні у Великоберезнянському міжрайонному відділі ДВС ГТУЮ у Закарпатській області (ВП 58055405).
24.12.2019 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та виконавчий документ надіслано стягувачу (ПАТ «Родовід Банк») за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Одночасно зазначено право стягувача повторного пред'явлення виконавчого документу для виконання в строк до 24.12.2022. Повторно вищезазначений виконавчий лист № 2-291/11 на примусове виконання до відділу не надходив.
12.02.2020 ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської у справі № 2-291/11, замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) ПАТ «РОДОВІД БАНК» на ТОВ «Вердикт Капітал».
10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» укладено Договір № 10-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило, а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №_2/AA-026-06.2, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору, відповідно до якого сума заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором складає 4096, 66 USD.
17.05.2023 між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» укладено Договір № 17-05/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило, а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №_2/AA-026-06.2., що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору, відповідно до якого сума заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором складає 4096, 66 USD.
Відповідно до Інформації про виконавче провадження стосовно боржника, яким є: ОСОБА_1 убачається, що на примусовому виконанні в ДВС відсутні відкриті виконавчі провадження з приводу виконавчого листів по справі № 2-291/11.
З постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 24.12.2019 з бази даних АСВП 58055405 убачається, що виконавчий лист № 2-291/11 від 14.11.2011 повернуто стягувачу.
Як зазначає заявник, копію вищезазначеної постанови разом з виконавчим документом стягувачем не отримано.
Відомостей про повторне пред'явлення виконавчого листа до виконання матеріали справи не містять.
Заявник звернувся до суду із вказаною заявою, у якій просить замінити вибулого стягувача ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» (надалі - ТОВ «ДЕБТ ФОРС»), та видати дублікат виконавчого листа № 2-291/11 за позовом ТОВ «ДЕБТ ФОРС» щодо боржника ОСОБА_1 . При цьому зазначає, що строки для примусового виконання виконавчого листа не пропущені
Вирішуючи питання, порушені у вказаній заяві, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1ст. 514 ЦК України).
Тлумачення ч. 1ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним з випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.
Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.
Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №2-7763/10, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження (пункти 72-75).
Оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов'язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження (такі правові висновки викладені в пунктах 73-75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/617/17).
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №2-7763/10 (пункти 80-81, 115, 127-130) викладені такі правові висновки:
«На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.
Не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам частини першої статті 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов'язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набуло законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов'язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України.
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.
За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва».
Згідно постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.12.2019 виконавчий лист № 2-291/11, виданий 14.11.2011 Великоберезнянським судом Закарпатської області про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК» повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» - у зв'язку з відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення. Одночасно, в п. 2 постанови зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 24.12.2022.
Суд зауважує, що ТОВ «Дебт Форс», як новий кредитор, набуло право вимоги за кредитним договором №_2/AA-026-06.2. до ОСОБА_1 як боржника. Відтак, відбулося правонаступництво юридичної особи кредитора в матеріальних правовідносинах.
Сам факт повернення виконавчого документа стягувачу на цій правовій підставі не позбавляв права ТОВ «Дебт Форс», як правонаступника стягувача, повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених Законом України «Про виконавче провадження».
Водночас суд констатує, що наразі строки на даний час є пропущені, оскільки строк пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив 24.12.2022.
Із заявою про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання заявник до суду не звертався, оскільки вважає, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не пропущено.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
За правилами частини 1статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Поважність причин пропуску строку є оціночною категорією і встановлюється у кожному конкретному випадку. Такими причинами можуть бути: тяжка хвороба, безпорадний стан, тривале відрядження, та інші обставини, які свідчать про наявність у заінтересованої особи об'єктивної неможливості подати виконавчий документ до виконання у встановлений законом строк.
Відповідно до норм ЦПК України, обґрунтованість заяви щодо поважності причин пропуску пред'явлення виконавчого документа до виконання, часу, обставин втрати оригіналу виконавчого документа, щодо інших фактів і обставин, які повинні слугувати підставами для задоволення заяви, повинна доводитись заявником, який на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета заяви, її вмотивування, здійснює обов'язок доказування обґрунтованості заяви та здійснює інші процесуальні права, виконує процесуальні обов'язки і повинен діяти добросовісно, не зловживаючи правами. Про задоволення заяви, рішення може бути прийняте лише за умови її обґрунтованості та доведеності.
При цьому, як видно зі змісту заяви ТОВ «Дебт Форс» про заміну сторони стягувача, заявник не доводив обставин того, що строк пред'явлення до виконання виконавчого документа відносно боржника ОСОБА_1 не пропущено. Також в заяві про заміну сторони стягувача заявник не заявляв вимог про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, у разі його пропуску.
Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стороною стягувача своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасне подання виконавчого листа на виконання та контроль за виконанням судового рішення, представник заявника не надав.
З врахуванням пропущеного строку та відповідно відсутності клопотання про його поновлення, відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Враховуючи викладене, в задоволенні вимоги ТОВ «Дебт Форс» про заміну стягувача у виконавчому листі слід відмовити.
Водночас, зважаючи на те, що вимога заяви про видачу дубліката виконавчого листа є похідною від вимоги про заміну стягувача у виконавчому листі, яка не підлягає до задоволення, в задоволенні заяви необхідно відмовити повністю.
Керуючись ст. 55, 260, 261, 433, 442 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», ОСОБА_1 , Великоберезнянський відділ державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про заміну сторони шляхом заміни стягувача його правонаступником та видачу дублікату виконавчого документа відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Повний текст ухвали складено 18.11.2025.
Головуюча О.В. Ротмістренко