Справа №127/31591/25
Провадження №1-кс/127/12435/25
17 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
заявника ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 29.09.2025, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла вищевказана скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницької обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР.
Скарга мотивована тим, що ухвалою Вінницького апеляційного суду від 23.05.2025 зобов'язано Вінницьку окружну прокуратуру внести відомості по заяві ОСОБА_3 від 30.09.2024. Однак, на думку заявника, Вінницькою окружною прокуратурою навмисно не виконано вимоги ухвали Вінницького апеляційного суду та внесено відомості за іншою кваліфікацією. За вказаних обставин, ОСОБА_3 звернувся до Вінницької обласної прокуратури з заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 382, 365, 396 КК України. Однак відомості до ЄРДР наразі не внесено, у зв'язку з чим ОСОБА_3 звернувся до суду з скаргою.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав у повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги, оскільки підстави для внесення відомостей відсутні. Крім того надав суду копію ухвали суду від 05.11.2025, відповідно до якої було відмовлено у задоволенні аналогічної скарги ОСОБА_3 на бездіяльність Вінницької обласної прокуратури щодо розгляду заяви від 29.09.2025.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя прийшов до висновку, що вказана скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, відомості щодо потерпілої особи або заявника - ПІБ. Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, однак не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Відповідно до ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Обов'язковими елементами складу будь-якого злочину є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюються, не є злочином.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду. Зокрема в постанові від 20 квітня 2023 року у справі № 373/18/23 Верховний Суд вказав, що системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора, щодо невнесення відомостей до ЄРДР, після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 при розгляді справи №818/1526/18 зазначила, що, саме у межах процедури оскарження бездіяльності, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
У скарзі заявник порушує питання про внесення відомостей до ЄРДР по факту вчинення кримінальних правопорушень, однак зі змісту заяви слідчим суддею не встановлено об'єктивних даних, що підкріплені належними доказами, які дійсно свідчать про наявність обов'язкових ознак злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину. Самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінальних правопорушень, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки після внесення відомостей до ЄРДР органом досудового розслідування мають проводитись слідчі дії, необхідні для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, які передбачають обов'язкове втручання в права та свободи особи у тій чи іншій мірі. Разом з тим, здійснення такого на основі припущень, без наявності об'єктивних даних, які б вказували на чинення кримінального правопорушення, є недопустимим.
В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Вінницького апеляційного суду від 23.05.2025 зобов'язано Вінницьку окружну прокуратуру внести відомості по заяві ОСОБА_3 від 30.09.2024, щодо надання неналежної відповіді на звернення ОСОБА_3 , щодо стану розгляду Вінницьким міським судом іншої його скарги керівником апарату Вінницького міського суду Вінницької області.
На виконання вимог вказаної ухвали Вінницькою окружною прокуратурою відкрито кримінальне провадження № 42025022110000254 від 29.05.2025, за попередньою кваліфікацією ч. 1 ст. 367 КК України, про що належним чином повідомлено ОСОБА_3 .
Відповідно до постанови прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_5 від 29.05.2025, проведення досудового розслідування у вказаному провадженні доручено СВ ВРУП ГУНП у Вінницькій області.
Враховуючи, що Вінницькою окружною прокуратурою виконано вимоги ухвали Вінницького апеляційного суду від 23.05.2025, Вінницькою обласною прокуратурою було відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР.
Крім того, відповідно до наданих прокурором копій документів в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 вже звертався з аналогічною заявою про внесення відомостей до ЄРДР. Вінницькою обласною прокуратурою було відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР.
Не погоджуючись з рішенням Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 подав скаргу до Вінницького міського суду, яка була розглянута по суті та за результатами винесено ухвалу від 05.11.2025 про відмову у задоволенні скарги та внесенні відомостей до ЄРДР.
Нових обставин та доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції заява ОСОБА_3 не містить.
Норми КПК України не передбачено винесення такого рішення як відмова у задоволенні скарги у зв'язку з повторністю звернення особи з питання, яке вже було вирішено слідчим суддею по суті. У той же час, Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК). Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику ЄСПЛ як джерело права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, що передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення.
У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 КПК (частина 6 статті 9 КПК). Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться, серед іншого диспозитивність (пункт 19 частини 1 статті 7 КПК). Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.
Слідчий суддя не може розглядати питання бездіяльності, якщо воно вже було вирішене слідчим суддею у іншій справі, оскільки такий розгляд буде порушувати принцип юридичної визначеності.
Неможливість повторного розгляду справи, коли є судове рішення, що набрало законної сили і не скасоване у встановленому законом порядку, перш за все пов'язана з виключністю судового рішення.
Так, відповідно до п. 10, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» зазначено, що ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомленні про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що нормами КПК України не передбачено повторний розгляд справи за аналогічними обставинами та подіями, за результатами якої вже винесено рішення суду про відмову у її задоволенні, яке не скасоване в апеляційному порядку, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга ОСОБА_3 не підлягає до задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 29.09.2025 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя