Справа 127/35987/25
Провадження 1-кс/127/13960/25
14 листопада 2025 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження № 42022022110000653 внесеного до ЄРДР 13.10.2022, за відсутності фіксації судового розгляду технічними засобами,
До суду надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні СУ ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022022110000653 від 13.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4, 5 ст. 190 КК України, у зв'язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.
Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що в березні 2021 року більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 15.04.2021, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 переслідуючи корисливий мотив особистого незаконного збагачення шляхом незаконного придбання права на об'єкти нерухомості шляхом обману, на території міста Вінниці з їх подальшим відчуженням добросовісним набувачам та одержання коштів від продажу, діючи за попередньою змовою, отримали інформацію від ОСОБА_6 , яка не була обізнана про злочинні наміри останніх, про смерть ОСОБА_7 та перебування у його власності нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , що протягом двох останніх місяців здійснювала догляд за ОСОБА_7 .
З метою виконання свого єдиного злочинного умислу, направленого на особисте незаконне збагачення від продажу нерухомого майна, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вирішили незаконно заволодіти квартирою ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_6 із покійним ОСОБА_7 , з метою подальшого набуттям права спадщини на належне покійному нерухоме майно за підконтрольною їм особою - ОСОБА_6 , та продажу цього майна добросовісному набувачу.
У подальшому, ОСОБА_6 , не будучи обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , виконуючи надані останніми вказівки, 15.04.2021 звернулась до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_9 із заявою про вступ у спадщину на майно, а саме квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , однак не маючи встановленого факту проживання однією сім'єю із ОСОБА_7 , зазначила, що документи необхідні для отримання свідоцтва про право на спадщину будуть подані додатково.
З метою доведення злочинного умислу ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , ОСОБА_6 за вказівкою останніх 19.10.2021 звернулась до Вінницького міського суду із заявою про встановлення факту спільного проживання із покійним ОСОБА_7 , однак рішення залишись без розгляду, у зв'язку із не подачею усіх необхідних документів.
Продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел ОСОБА_4 та ОСОБА_5 09.02.2022 сприяли реєстрації місця проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , з метою подальшого звернення до Калинівського районного суду із заявою, щодо встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_6 із покійним ОСОБА_7 .
Так, 03.03.2022 на виконання вказівок ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , ОСОБА_6 подала заяву до Калинівського районного суду Вінницької області про встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_6 із ОСОБА_7 .
В подальшому, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 усідомлючи неможливість самостійного доведення спільного злочинного умислу до кінця, залучили до своєї протиправної діяльності ОСОБА_10 , який виступав у даній судовій справі представником Вінницької міської ради та повинен був усунути перешкоди та сприяти вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а саме забезпечити ухвалення позитивного рішення суду шляхом не вжиття передбачених законом заходів щодо безпосередньої участі в судовому засіданні та не оскарження даного рішення суду про визнання факту спільного проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , в суді апеляційної інстанції.
У подальшому, на виконання єдиного злочинного умислу та вказівок ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , обіймаючи посаду начальника відділу господарських відносин Департаменту правової політики та якості Вінницької міської ради, будучи уповноваженим на представництво інтересів Вінницької міської ради в суді, 10.03.2022 підготував та скерував до Калинівського районного суду Вінницької області заяву щодо здійснення розгляду заяви ОСОБА_6 про встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_7 без участі представника Вінницької міської ради, таким чином усунувши перешкоди та сприяв вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, з метою подальшого набуттям права спадщини на належне покійному нерухоме майно за підконтрольною ОСОБА_4 та ОСОБА_8 особою - ОСОБА_6 , та продажу цього майна добросовісному набувачу.
Надалі, 16.03.2022 рішенням Калинівського районного суду Вінницької області заяву ОСОБА_6 щодо встановлення факту проживання протягом останніх 5 років однією сім'єю із ОСОБА_7 задоволено.
Продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надали вказівку ОСОБА_6 прибути 03.10.2022 до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_9 для надання рішення Калинівського районного суду від 16.03.2022 про встановлення факту проживання однією сім'єю із ОСОБА_7 , після чого ОСОБА_6 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 .
У подальшому, 14.12.2022 ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_8 надали вказівку ОСОБА_6 прибути до приватного нотаріуса Вінницького нотаріального округу ОСОБА_11 , де під контролем останніх, перебуваючи у офісному приміщенні нотаріальної контори за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 здійснила продаж уже належної їй на праві власності квартири за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 841 088 грн громадянці ОСОБА_12 , відповідно до договору купівлі - продажу № 403 від 14.12.2022, за грошові кошти у сумі 851 000 грн, а грошові кошти, отримані від зазначеного правочину, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 привласнили та розподілили між собою.
Окрім того, в березні 2022 року більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 22.03.2022, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 переслідуючи корисливий мотив особистого незаконного збагачення шляхом незаконного придбання права на об'єкти нерухомості шляхом обману, на території міста Вінниці з їх подальшим відчуженням добросовісним набувачам та одержання коштів від продажу, діючи за попередньою змовою, отримали інформацію від ОСОБА_6 , яка не була обізнана про злочинні наміри останніх, про смерть ОСОБА_13 та перебування у її власності нерухомого майна, а саме будинку за адресою: АДРЕСА_4 . При цьому ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , що протягом двох останніх місяців здійснювала догляд за ОСОБА_13 .
З метою виконання свого єдиного злочинного умислу, направленого на особисте незаконне збагачення від продажу нерухомого майна, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вирішили незаконно заволодіти будинком ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_4 , шляхом встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_6 із покійною ОСОБА_13 , з метою подальшого набуттям права спадщини на належне покійній нерухоме майно за підконтрольною їм особою - ОСОБА_6 , та продажу цього майна добросовісному набувачу.
У подальшому, ОСОБА_6 , не будучи обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , виконуючи надані останніми вказівки, 22.03.2022 звернулась до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_14 із заявою про вступ у спадщину на майно, а саме будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , однак не маючи встановленого факту проживання однією сім'єю із ОСОБА_13 , зазначила, що документи необхідні для отримання свідоцтва про право на спадщину будуть подані додатково.
З метою доведення злочинного умислу ОСОБА_4 та ОСОБА_8 ОСОБА_6 , за вказівкою останніх, 01.08.2022 звернулась до Калинівського районного суду Вінницької області із заявою про встановлення факту спільного проживання із покійною ОСОБА_13 .
Продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 усвідомлюючи неможливість самостійного доведення спільного злочинного умислу до кінця, залучили до своєї протиправної діяльності ОСОБА_10 , який виступав у даній судовій справі представником Вінницької міської ради та повинен був усунути перешкоди та сприяти вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а саме забезпечити ухвалення позитивного рішення суду шляхом не вжиття передбачених законом заходів щодо безпосередньої участі в судовому засіданні та не оскарження даного рішення суду про визнання факту спільного проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_13 у будинку за адресою: АДРЕСА_4 , в суді апеляційної інстанції.
У подальшому, на виконання єдиного злочинного умислу та вказівок ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , обіймаючи посаду начальника відділу господарських відносин Департаменту правової політики та якості Вінницької міської ради, будучи уповноваженим на представництво інтересів Вінницької міської ради в суді, 07.10.2022 підготував та скерував до Калинівського районного суду Вінницької області заяву щодо здійснення розгляду заяви ОСОБА_6 про встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_13 без участі представника Вінницької міської ради, таким чином усунувши перешкоди та сприяв вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, з метою подальшого набуттям права спадщини на належне покійному нерухоме майно за підконтрольною ОСОБА_4 та ОСОБА_8 особою - ОСОБА_6 , та продажу цього майна добросовісному набувачу.
Надалі, 18.10.2022 рішенням Калинівського районного суду Вінницької області заяву ОСОБА_6 щодо встановлення факту проживання протягом останніх 5 років однією сім'єю із ОСОБА_13 задоволено.
Продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надали вказівку ОСОБА_6 прибути 30.12.2022 до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_14 для надання рішення Калинівського районного суду від 18.10.2022 про встановлення факту проживання однією сім'єю із ОСОБА_13 , після чого ОСОБА_6 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на будинок ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_4 .
У подальшому, 14.06.2023 ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_8 , надали вказівку ОСОБА_6 прибути до приватного нотаріуса Вінницького нотаріального округу ОСОБА_14 , де під контролем останніх, перебуваючи у офісному приміщенні нотаріальної контори за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_6 надала довіреність № 3815, якою уповноважила ОСОБА_4 на продаж будинку за адресою: АДРЕСА_4 .
Доводячи до кінця свій спільний злочинний умисел, 16.06.2023 ОСОБА_4 прибув до приватного нотаріуса Вінницького нотаріального округу ОСОБА_15 , де під контролем останніх, перебуваючи в офісному приміщенні нотаріальної контори за адресою: АДРЕСА_6 , діючи на підставі довіреності від імені ОСОБА_6 здійснив продаж уже належного їй на праві власності будинку за адресою: АДРЕСА_4 , вартістю 69 390 грн громадянину ОСОБА_16 , відповідно до договору купівлі - продажу № 618 від 16.06.2023, за грошові кошти у сумі 400 000 грн, а грошові кошти, отримані від зазначеного правочину, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 привласнили та розподілили між собою.
У ході досудового розслідування 04.08.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 190 (чинні в редакції Закону на момент вчинення кримінального правопорушення) Кримінального кодексу України, тобто придбання права на чуже майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах та придбання права на чуже майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.
04.08.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (матеріали стосовно якого виділено в окреме провадження) повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 190 (чинні в редакції Закону на момент вчинення кримінального правопорушення) Кримінального кодексу України, тобто придбання права на чуже майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах та придбання права на чуже майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.
Окрім того, 04.08.2025 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190 (чинні в редакції Закону на момент вчинення кримінального правопорушення) Кримінального кодексу України, тобто придбання права на чуже майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах та придбання права на чуже майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.
Слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області до підозрюваного ОСОБА_4 05.08.2025 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів з моменту затримання, тобто до 03.10.2025 року із визначенням застави у розмірі 420 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у подальшому 13.08.2025 року Вінницьким апеляційним судом частково задоволено скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_4 - застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03.10.2025 із визначенням застави у розмірі 130 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 393 640 грн., яка була внесена.
Слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області до підозрюваного ОСОБА_10 15.08.2025 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 51 (п'ятдесят один) день з моменту затримання, тобто до 04.10.2025 року із визначенням застави у розмірі 130 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 393 640 грн., яка була внесена.
Завданнями кримінального провадження, згідно зі статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положеннями статті 131 КПК України передбачено, що заходи із забезпечення кримінального провадження застосовують з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном підозрюваним, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно підлягає конфіскації для забезпечення цивільного позову, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Пунктами 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Згідно частини 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Санкцією ч. 4 ст. 190 КК України чинної на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто станом до 11.08.2023, встановлено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Крім того, відповідно до інформаційної довідки №448926339 від 23.10.2025 року з витягу «Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна», підозрюваний ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 , має у власності наступне нерухоме майно:
- квартири загальною площею 37.2 кв.м за адресою: АДРЕСА_7 .
З метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, вказане майно, яке перебуває у власності ОСОБА_10 в силу ч. 4 ст. 190 КК України чинної на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто станом до 11.08.2023 та згідно положень пунктів 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України підлягає арешту.
Разом із тим, сторона обвинувачення вважає, що розгляд даного клопотання необхідно провести без повідомлення власника майна, оскільки майно, про арешт якого йдеться в клопотанні, не вилучалося, а розгляд клопотання за його відсутності є необхідним для забезпечення арешту майна, тобто існує реальна загроза приховування, відчуження цього майна зі сторони підозрюваного та/або третіх осіб, тобто, усвідомлюючи максимально можливу міру покарання за інкримінований злочин, ОСОБА_10 може вчиняти активні дії, спрямовані на його приховування та відчуження, що відповідно, негативно вплине на повноту досудового розслідування кримінального провадження.
Враховуючи викладене вище, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити.
В судове засідання детектив не з'явився, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання, а також надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність. Клопотання підтримав у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З огляду на вказане, з метою забезпечення арешту майна, власник майна в судове засідання не викликався.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої та другої статті 172 КПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за відсутності фіксації судового процесу технічними засобами.
Так, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В силу ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Судом встановлено, що 04.08.2025 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190 (чинні в редакції Закону на момент вчинення кримінального правопорушення) Кримінального кодексу України, тобто придбання права на чуже майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах та придбання права на чуже майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.
Слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області до підозрюваного ОСОБА_10 15.08.2025 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 51 (п'ятдесят один) день з моменту затримання, тобто до 04.10.2025 року із визначенням застави у розмірі 130 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 393 640 грн., яка була внесена.
За вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України чинної на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто станом до 11.08.2023, встановлено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Також, відповідно до інформаційної довідки №448926339 від 23.10.2025 року з витягу «Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна», підозрюваний ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 , має у власності наступне нерухоме майно:
- квартири загальною площею 37.2 кв.м за адресою: АДРЕСА_7 .
З метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, вказане майно, яке перебуває у власності ОСОБА_10 в силу ч. 4 ст. 190 КК України чинної на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто станом до 11.08.2023 та згідно положень пунктів 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України підлягає арешту.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
З огляду на вищенаведене, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження вказаного майна на час досудового розслідування та забезпечення схоронності даного майна, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого, про накладення арешту на майно, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 107, 131, 132, 170, 171, 172, 174, 175 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на:
- квартири загальною площею 37.2кв.м за адресою: АДРЕСА_7 .
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3
Зобов'язати слідчого повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя