Справа 127/35914/25
Провадження 1-кс/127/13937/25
14 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ відділу поліції № 2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12025020040000713 внесеного до ЄРДР 05.11.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Липовець, Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ відділу поліції № 2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджено із прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні органу досудового розслідування перебувають матеріали кримінального провадження № 12025020040000713 внесеного до ЄРДР 05.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, в ході розслідування якого у слідства виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжного заходу.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_4 , 03.11.2025 близько об 23:30 години перебуваючи на території СТО за адресою: м. Вінниця, вул. Батозька, 2Б, побачив припаркований автомобіль марки «TOYOTA» моделі «PROACE CITY VERSO», сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , 2025 року випуску, в кузові міні вен, який на праві приватної власності належить ОСОБА_7 . Після чого, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що ключі від вищевказаного автомобіля зберігаються у кабінеті його керівника ОСОБА_8 , шляхом вільного доступу зайшов в кабінет керівника та заволодів ключами від транспортного засобу марки «TOYOTA» моделі «PROACE CITY VERSO» сірого кольору державний номерний знак НОМЕР_1 .
Після чого, ОСОБА_4 , не маючи права та згоди від власника автомобіля, тобто діючи всупереч волі власника, 03.11.2025 близько об 23:35, години сівши на водійське сидіння за кермо автомобіля, шляхом вставляння ключа в замок запалювання, привівши у дію двигун внутрішнього згоряння почав рух автомобілем та покинув територію СТО, тим самим незаконно заволодів належним ОСОБА_9 автомобілем марки «TOYOTA» моделі «PROACE CITY VERSO» сірого кольору державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , 2025 року випуску в кузовові міні вен, чим спричинив останній майнову шкоду, яка відповідно до висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи становить 1 143 887, 36 грн.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 1 143 887, 36 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 Кримінального кодексу України, тобто незаконному заволодінні транспортним засобом, якщо предметом незаконного заволодіння є транспортний засіб, вартість якого у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Так, 12.11.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю
м. Липовець Вінницької області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , в інкримінованому йому правопорушенні повністю підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, а саме: протоколом допиту потерпілого, протоколами допиту свідків, протоколами огляду документів - відеозаписів з камер спостереження, проведенням судової транспортно-товарознавчої експертизи, іншими доказами в їх сукупності.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Окрім того, у вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема:
1) переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 , усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, в нього відсутнє законне джерело доходу, постійне місце роботи та навчання;
2) незаконного впливу підозрюваного на потерпілого, свідків чи експертів, оскільки згідно статті 23 Кримінального процесуального кодексу України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. ОСОБА_4 , матиме можливість здійснювати на них відповідний незаконний вплив.
Застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:
1) особисте зобов'язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного, його репутацію та соціальні зв'язки;
2) особиста порука, оскільки в ОСОБА_4 , відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу;
3) застава, оскільки підозрюваний не працевлаштований та не має офіційного джерела доходів, а в разі сплати застави іншою особою вона зможе продовжити злочинну діяльність чи переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Враховуючи вищевикладене, особу підозрюваного ОСОБА_4 , його вік і стан здоров'я, матеріальний стан, те, що підозрюваний вчинив умисний особливо тяжкий злочин, тому наявні усі підстави вважати про схильність останнього до вчинення протиправних діянь, наявність можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти нові кримінальні правопорушення. Вказане свідчить про наявність ризиків, яким неможливо запобігти шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, окрім домашній арешт в період часу з 22:00 по 06:00 години.
На підставі вищевикладеного, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання слідчого, слідчому судді пояснила, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, разом з тим, по кримінальному провадженні існують ризики, зокрема те що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому останньому необхідно обрати саме запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 під час судового розгляду не заперечили проти задоволення клопотання слідчого.
Слідчий суддя заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому, слід звернути увагу, що згідно положень чинного КПК, на стадії досудового розслідування оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті їх оцінки з точки зору достатності й допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи.
На цій стадії слідчий суддя, враховуючи правову позицію ЄСПЛ, оцінює оголошену підозру лише з точки зору її обґрунтованості.
Так, згідно позиції, що висловлена у рішеннях ЄСПЛ і яку використовують слідчі судді, зокрема «Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Тобто, обґрунтованою є підозра яка побудована на фактах, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність і стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження.
За наявності обґрунтованих даних, які спростовують усі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, прокурор має право змінити раніше повідомлену підозру чи, за наявності для цього підстав, прийняти рішення про закриття провадження.
В даному випадку, з'ясовані під час розгляду клопотання обставини свідчать про те, що повідомлення про підозру було здійснено за наявності фактичних даних, які давали прокурору можливість дійти висновку, що ОСОБА_4 може бути причетним до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а додані до клопотання документи містять фактичні дані, які дають підстави слідчому судді на даній стадії процесу вважати, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінують органи досудового розслідування, є імовірною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Отже, у даному випадку оголошена ОСОБА_4 підозра з огляду на практику ЄСПЛ відповідає критеріям обґрунтованості.
Разом з тим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
За приписами ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 офіційно працевлаштований, неодружений, утриманців не має, має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Враховуючи вагомість наявних доказів у підозрі про вчинення кримінального правопорушення, наслідки від кримінального правопорушення, особу підозрюваного, надають підстави слідчому судді дійти висновку, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Крім того, слідчий суддя вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім домашнього арешту в певний період доби, не зможе запобігти ризикам та забезпечити належну поведінку підозрюваного, а тому, з урахуванням всіх обставин, передбачених ст. 178 КПК України та встановлених в судовому засіданні ризиків, до підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
Слідчий суддя вважає обґрунтованим застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , в межах строку досудового розслідування, із покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 181, 194, 196, 309, 369, 370, 372 КПК України,
Клопотання слідчого СВ відділу поліції № 2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, що полягає у забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в період з 22:00 год. по 06:00 год. кожної доби, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 12 січня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали слідчого судді визначити до 12 січня 2026 року включно.
Відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , такі обов'язки:
- прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи/навчання;
- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до вимог ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу слідчого судді для організації виконання направити начальнику ГУНП у Вінницькій області.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого СВ відділу поліції № 2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, однак оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя