14 листопада 2025 рокуз
м. Київ
cправа № 918/1033/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Вронської Г.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Рівненської області (Качур А.М.)
від 18.03.2025
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду (Петухов М.Г., Василишин А.Р., Філіпова Т.Л.)
від 15.09.2025 (повний текст складений 25.09.2025)
у справі за позовом ОСОБА_2
до відповідачів:
1)Приватного закладу "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Острозький дитячий санаторно-оздоровчий комплекс "Країна мрій"
2) ОСОБА_1
3) Острозької міської ради
4) ОСОБА_3
5) ОСОБА_4
6) ОСОБА_5
7) приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Конащук Лариси Михайлівни
про визначення розміру статутного капіталу, визначення часток статутного капіталу, визнання протиправним рішення державного реєстратора, визнання протиправною бездіяльність державного реєстратора, зобов'язання державного реєстратора вчинити певні дії
1. ОСОБА_2 (далі - Позивачка) звернулась до Господарського суду Рівненської області із позовом до Приватного закладу "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Острозький дитячий санаторно-оздоровчий комплекс "Країна мрій" (далі - Відповідач-1), ОСОБА_1 (далі - Відповідач-2, Скаржниця), Острозької міської ради (далі - Відповідач-3), ОСОБА_3 (далі - Відповідач-4), ОСОБА_4 (далі - Відповідач-5), ОСОБА_5 (далі - Відповідач-6), Приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Конащук Лариси Михайлівни (далі - Відповідач-7), в якому просила:
1) визначити розмір статутного капіталу Приватного закладу "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Острозький дитячий санаторно-оздоровчий комплекс "Країна мрій" в розмірі 789053 грн, що складає 100% статутного капіталу;
2) визначити частку Позивачки в статутному капіталі Приватного закладу "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Острозький дитячий санаторно-оздоровчий комплекс "Країна мрій" в розмірі 370056 грн, що складає 46,9% статутного капіталу;
3) визначити частку Відповідача-4 в статутному капіталі Приватного закладу "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Острозький дитячий санаторно-оздоровчий комплекс "Країна мрій" в розмірі 119956 грн, що складає 15,2% статутного капіталу;
4) визначити частку Відповідача-5 в статутному капіталі Приватного закладу "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Острозький дитячий санаторно-оздоровчий комплекс "Країна мрій" в розмірі 42616 грн, що складає 5,4% статутного капіталу;
5) визначити частку Відповідача-6 в статутному капіталі Приватного закладу "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Острозький дитячий санаторно-оздоровчий комплекс "Країна мрій" в розмірі 33146 грн, що складає 4,2 % статутного капіталу;
6) визначити частку Відповідача-2 в статутному капіталі Приватного закладу "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Острозький дитячий санаторно-оздоровчий комплекс "Країна мрій" в розмірі 52 875 грн, що складає 6,7 % статутного капіталу;
7) визначити частку Відповідача-3 в статутному капіталі Приватного закладу "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Острозький дитячий санаторно-оздоровчий комплекс "Країна мрій" в розмірі 170404 грн, що складає 21,6% статутного капіталу;
8) визнати протиправним рішення державного реєстратора Приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Конащук Лариси Михайлівни від 21.08.2024 щодо відмови у державній реєстрації по заяві "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" щодо Приватного закладу "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Острозький дитячий санаторно-оздоровчий комплекс "Країна мрій";
9) визнати протиправною бездіяльність Відповідача-7 щодо невчинення реєстраційних дій (реєстрації змін у складі учасників юридичної особи) з державної реєстрації змін до відомостей про Приватний заклад "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Острозький дитячий санаторно-оздоровчий комплекс "Країна мрій", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шляхом внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запису про учасника Приватного закладу "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Острозький дитячий санаторно-оздоровчий комплекс "Країна мрій" ОСОБА_2 , яка набула право власності на часту в розмірі 370 056 грн на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Конашук Л.М. 21.08.2024, як спадкоємець ОСОБА_6 ;
10) зобов'язати Відповідача-7 вчинити необхідні реєстраційні дії (реєстрацію змін у складі учасників юридичної особи) з державної реєстрації змін до відомостей про Приватний заклад "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Острозький дитячий санаторно-оздоровчий комплекс "Країна мрій", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шляхом внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наступного запису про спадкоємця ОСОБА_6 - учасника Приватного закладу "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Острозький дитячий санаторно-оздоровчий комплекс "Країна мрій": учасник ОСОБА_2 , розмір частки статутного капіталу 370056 грн.
2. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 18.03.2025, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду у справі №918/1033/24, позов задоволено частково. Постановлено Відповідачу-7 провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Приватний заклад "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Острозький дитячий санаторно-оздоровчий комплекс "Країна мрій", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо відомостей які змінилися у результаті видачі Позивачці свідоцтва про право на спадщину (видане 21.08.2024, спадкова справа №43/2023 номер справи у спадковому реєстрі №71351581, зареєстроване в реєстрі за №2582) на частку засновника (учасника) у статутному капіталі Приватного закладу "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Острозький дитячий санаторно-оздоровчий комплекс "Країна мрій", що належала ОСОБА_6 . В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Відповідача-7 на користь Позивачки 3028,00 грн судового збору.
3. 15 жовтня 2025 року Скаржниця із використанням підсистеми "Електронний суд" подала касаційну скаргу на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.03.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 у справі №918/1033/24, в якій просить:
- прийняти касаційну скаргу та відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою;
- передати справу №918/1033/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду;
- скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 та рішення Господарського суду Рівненської області від 18.03.2025 в частині задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Конащук Лариси Михайлівни провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, передати справу частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю до суду адміністративної юрисдикції. В іншій частині заявлених позовних вимог рішення залишити без змін;
- стягнути з Позивачки на користь Скаржниці судові витрати.
4. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
5. У тексті касаційної скарги Скаржниця зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях неправильно застосували статтю 20 Господарсько процесуального кодексу України та вказує, що практика Верховного Суду свідчить про розбіжності зокрема: постанова від 14.11.2018 у справі №559/827/16-а, від 03.10.2018 у справі №820/4149/17, від 17.10.2018 у справі № 3380/624/16-ц, від 21.11.2018 у справі №520/13190/17, від 27.11.2018 у справі №820/3534/17, від 19.02.2020 у справі №1340/3580/18 та інших.
6. Водночас Скаржниця не зазначає підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав).
7. Згідно з абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
8. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
9. Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
10. Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
11. Відповідно до пункту п'ятого частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
12. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
13. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести цей висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
14. Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватися, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає незгода з ним.
15. Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржнику необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до ухвалення незаконного судового рішення. При цьому необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
16. Отже, перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки у порушення цього пункту у ній не зазначено конкретно передбачений пункт (пункти) частини другої статті 287 цього Кодексу як підставу касаційного оскарження з належним обґрунтуванням у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, а доводи касаційної скарги фактично зводяться до власного викладення обставин справи стороною по справі та до переоцінки доказів, які були здійсненні судом апеляційної інстанції і які з огляду на статус Верховного Суду та повноваження не є підставою для відкриття касаційного провадження.
17. Водночас ненадання судами попередніх інстанцій оцінки усім обставинам справи та невірне застосували норми права, не є очевидним та явним виконанням приписів пункту п'ятого частини другої статті 290 ГПК України.
18. Отже, з урахуванням викладеного вище вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України не були виконані з огляду на відсутність чіткого зазначення та належного обґрунтування обраних Скаржником підстав касаційного оскарження.
19. Суд звертає увагу, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
20. Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які Скаржник не виклав у тексті касаційної скарги, та переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Відсутність у касаційній скарзі чітко визначених законом підстав унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
21. Для усунення недоліків у цій частині Скаржник має належним чином обґрунтувати підстави касаційного оскарження із зазначенням конкретно передбачених пунктів частини другої статті 287 цього Кодексу як підстав касаційного оскарження з урахуванням викладеного в цій ухвалі.
22. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги необхідно подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в строк, встановлений цією ухвалою, разом з доказами її надсилання іншим учасникам справи.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.03.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 у справі №918/1033/24 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали
3. ОСОБА_1 усунути недоліки, встановлені в цій ухвалі, у такий спосіб: належним чином обґрунтувати підстави касаційного оскарження із зазначенням конкретно передбачених пунктів частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням викладеного в цій ухвалі.
4. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог Суду касаційна скарга у справі №918/1033/24 вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська