Іменем України
18 листопада 2025 року м. Чернігівсправа № 927/927/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Надра України»,
вул. Євгенії Мірошниченко, будинок 10, м. Київ, 03057, код 31169745
до: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІПІ ЕКСТРАКШН»
Кловський узвіз, будинок 7-А, офіс 8-10, м. Київ, 01021, код 39804431
про стягнення 305140,72 грн.
без виклику сторін
15.09.2025 до Господарського суду Чернігівської області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Надра України» до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІПІ Екстракшн» про стягнення 305140,72 грн, з яких 274689,80 грн основного боргу, 2718,62 грн 3% річних, 27732,30 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди індивідуально визначеного майна №0-379/15 від 11.09.2015 в частині сплати орендної плати.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.09.2025 відкрите спрощене позовне провадження у справі №927/927/25 без повідомлення сторін у справі; учасникам справи встановлено строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 22.09.2025, 15:15, 15:10, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).
Згідно із ч.8 ст.165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Пунктом 3 ухвали суду від 22.09.2025 про відкриття провадження у справі відповідачу запропоновано відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, якщо такі докази не надані позивачем; одночасно надіслати (надати) позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, а докази такого направлення надати суду разом з відзивом на позов; відповідача попереджено, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки ухвала суду від 22.09.2025 доставлена відповідачу до його електронного кабінету в ЄСІТС 22.09.2025, 15:10, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, відповідач мав право подати відзив на позов в строк до 07.10.2025 включно.
13.10.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов від 12.10.2025, у якому відповідач зазначив про те, що позивачем неправильно здійснено нарахування орендної плати, оскільки орендна плата відповідно до п. 3.1. Договору повинна становити 10000,00 грн за календарний місяць, тому заборгованість зі сплати орендної плати за період з 03.01.2025 по 31.07.2025 має становити 70000,00 грн з ПДВ (10000,00 х 7). Об'єкт оренди - свердловина №1 Адамівська Адамівської площі, не введено в дослідно-промислову експлуатацію, а тому позивачем передчасно та неправильно нараховано орендну плату в розмірі 33193,75 грн з ПДВ за 1 календарний місяць.
Відзив на позов подано відповідачем через систему “Електронний суд» 12.10.2025 (надійшов до суду 13.10.2025, вх. №7640), тобто з пропуском встановленого судом строку.
За приписами ч. 1, 2 ст. 118, ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідачем заяви про поновлення чи продовження пропущеного строку для подання відзиву із зазначенням поважних причин його пропуску суду не надано.
Згідно частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За наведених обставин у їх сукупності поданий відповідачем відзив підлягає залишенню судом без розгляду.
14.10.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вважає доводи відповідача, викладені у відзиві, безпідставними та не обґрунтованими допустимими доказами.
Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Оскільки відповідач у відповідності до ст.165 Господарського процесуального кодексу України відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
11.09.2015 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Надра України» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ЕКСТРАКШН» (орендар) укладено нотаріально посвідчений Договір оренди індивідуально визначеного майна № 0-379/15 (далі - Договір оренди) (а.с.40-42).
Відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору оренди на виконання умов Договору орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування та володіння окреме індивідуально визначене майно, а саме свердловину №1 Адамівська Адамівської площі, розташовану за адресою: Чернігівська область, Борзнянський район, на відставні 2 км на північний схід від села Адамівка.
Орендар погоджується з тим, що після підписання Акту приймання-передачі майна в оренду у нього відсутні будь-які перешкоди щодо користування зазначеним майном відповідно до мети, визначеної п.1.3. Договору.
Згідно п.2.1. Договору оренди орендар вступає у строкове платне користування майном з дати підписання Акту приймання-передачі майна між орендодавцем та орендарем.
Пунктами 3.1., 3.3.-3.5. Договору оренди сторони домовилися, що до введення свердловини в дослідно-промислову експлуатацію, орендна плата становить 10000,00 грн без ПДВ за один календарний місяць.
Орендна плата за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди, на індекс інфляції за місяць оренди. В разі дефляції (індекс інфляції не перевищує одиниці) індексація за даний місяць не проводиться.
Базовий місяць оренди - це місяць, у якому сторонами підписаний Договір.
Орендна плата перераховується орендарем на рахунок орендодавця, зазначений у розділі 12 Договору не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем оренди, за який проводиться орендна плата. За погодженням сторін, орендна плата може бути сплачена орендарем авансовим платежем.
Нарахування орендної плати у розмірі визначеному п.3.1. Договору починається з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі майна.
За умовами п. 3.2. Договору оренди після введення свердловини в дослідно-промислову або промислову експлуатацію орендна плата становить 33193,75 грн з ПДВ за один календарний місяць.
Введення свердловини (майна) в дослідно-промислову або промислову експлуатацію є підставою для сплати орендної плати згідно п. 3.2. Договору, починаючи з дати введення свердловини в дослідно-промислову або промислову експлуатацію (п. 3.8. Договору оренди).
Орендар, який прострочив виконання грошових зобов?язань, передбачених п.3.1. та п. 3.2. Договору, на вимогу орендодавця зобов?язаний сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення вказаних платежів, включаючи день оплати.
Сплата неустойки не звільняє орендаря від виконання зобов?язань, передбачених Договором.
Відповідно до п. 11.1. Договору оренди Договір є укладеним та набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє протягом 20 років, тобто до 11.09.2035.
11.09.2015 сторонами підписано та скріплено печатками сторін Акт приймання-передачі орендованого майна, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування свердловину №1 Адамівська Адамівської площі, яка розташована за адресою: Чернігівська область, Борзнянський район, на відставні 2 км на північний схід від села Адамівка. Майно передане орендарю в стані, що відповідає умовам договору, претензії орендаря щодо стану майна відсутні (а.с.43).
У відповідності до п. 3.3. Договору оренди у результаті коригування орендної плати за базовий місяць оренди на індекс інфляції за місяць оренди, станом на 31.07.2025 розмір орендної плати складає 35234,76 грн на місяць, що підтверджується карткою рахунку № 361 орендодавця за період 01.01.2024-10.09.2025 (а.с.44-45).
У зв'язку з порушенням відповідачем строків сплати орендних платежів позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 274689,80 грн основного боргу з орендної плати, 2718,62 грн 3% річних та 27732,30 грн пені.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі, виходячи з такого.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Частиною 1 ст. 760 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Щодо заявленої до стягнення заборгованості зі сплати орендної плати суд зазначає таке.
Як встановив суд, 11.09.2015 між сторонами укладено Договір оренди індивідуально визначеного майна № 0-379/15, за умовами якого відповідач отримав в строкове платне користування та володіння окреме індивідуально визначене майно, а саме: свердловину №1 Адамівська Адамівської площі, яка розташована за адресою: Чернігівська область, Борзнянський район, на відставні 2 км на північний схід від села Адамівка, що підтверджується Актом приймання-передачі орендованого майна від 11.09.2015, та зобов?язався сплачувати оренду плату за таке користування у порядку та строки, визначені Договором.
За умовами п.3.1., 3.3. Договору оренди до введення свердловини в дослідно-промислову експлуатацію орендна плата становить 10000,00 грн без ПДВ за один календарний місяць. Орендна плата за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди на індекс інфляції за місяць оренди. В разі дефляції (індекс інфляції не перевищує одиниці) індексація за даний місяць не проводиться. Базовий місяць оренди, - це місяць в якому сторонами підписаний Договір.
Згідно з п. 3.2., 3.8. Договору оренди після введення свердловини в дослідно-промислову або промислову експлуатацію орендна плата становить 33193,75 грн з ПДВ за один календарний місяць. Введення свердловини (майна) в дослідно-промислову або промислову експлуатацію є підставою для сплати орендної плати згідно п. 3.2. Договору, починаючи з дати введення свердловини в дослідно-промислову або промислову експлуатацію.
Матеріали справи не містять доказів введення предмету оренди - свердловини №1 Адамівська Адамівської площі в дослідно-промислову або промислову експлуатацію, тому нарахування орендної плати здійснюється з урахуванням п. 3.1., 3.3. Договору оренди.
Як вбачається з матеріалів справи, у результаті коригування орендної плати за базовий місяць оренди на індекс інфляції за місяць оренди, станом на 31.01.2025 розмір орендної плати складає 33492,34 грн; станом на 28.02.2025 - 33760,27 грн; станом на 31.03.2025 - 34266,67 грн; станом на 30.04.2025 - 34506,54 грн; станом на 31.05.2025 - 34955,12 грн; станом на 30.06.2025 - 35234,76 грн; станом на 31.07.2025 - 35234,76 грн на місяць, що підтверджується Карткою рахунку:361 орендодавця за період 01.01.2024-10.09.2025 та розрахунком позивача (а.с. 3 оборот-5).
З урахуванням заборгованості відповідача станом на 01.12.2024 у розмірі 66731,68 грн, за період з 01.12.2024 по 31.07.2025 позивачем нараховано відповідачу 274689,80 грн орендної плати, яка відповідачем у порушення п. 3.4. Договору оренди не сплачена.
Відповідач щодо наявності у нього заборгованості з орендної плати за період з 01.12.2024 по 31.07.2025 у розмірі 274689,80 грн обґрунтованих заперечень не надав, належними доказами вказану суму боргу з орендної плати не спростував; контррозрахунок заборгованості з орендної плати за спірний період суду не надав; докази сплати зазначеної заборгованості з орендної плати у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення 274689,80 грн заборгованості з орендної плати за вказаний період є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо заявленої до стягнення пені суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, стаття 3 вказаного Закону визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
За умовами п. 9.2. Договору оренди орендар, який прострочив виконання грошових зобов?язань, передбачених п.3.1. та п. 3.2. Договору, на вимогу орендодавця зобов?язаний сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення вказаних платежів, включаючи день оплати.
За прострочення сплати орендної плати нараховано та заявлено до стягнення 27732,30 грн пені за період з 16.12.2024 по 31.07.2025 відповідно до наданого розрахунку (а.с. 5 оборот-6).
Контррозрахунку пені за несвоєчасну сплату орендної плати за спірний період відповідач суду не надав.
Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок пені, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання зі сплати орендної плати, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення 27732,30 грн пені за період з 16.12.2024 по 31.07.2025.
Щодо заявлених до стягнення 3% річних суд вважає за необхідне зазначити таке.
Позивач просить стягнути з відповідача 2718,62 грн 3% річних за період прострочення сплати суми заборгованості з 16.12.2024 по 31.07.2025 на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла в постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц, № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
Суд, здійснивши перевірку розрахунку 3% річних, заявлених до стягнення позивачем, дійшов висновку про правильне їх нарахування, а відтак позовні вимоги в частині стягнення 2718,62 грн 3% річних за період прострочення з 16.12.2024 по 31.07.2025 підлягають задоволенню.
За приписами частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18, постанови Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 914/1574/23, від 02.07.2024 у справі № 910/12295/23, від 14.05.2024 у справі № 910/4437/23).
Сторони, звертаючись до суду, повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
Щодо судових витрат.
При ухваленні рішення в справі суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Позивачем при зверненні до суду через систему "Електронний суд" при ціні позову 305140,72 грн сплачено 4577,11 грн судового збору платіжною інструкцією №1154 від 12.09.2025 (а.с. 9).
Законом України від 26.05.2021 №2147а-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт "б" підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).
Отже, з урахуванням вищевикладеного та з огляду на обставини подання позивачем позову через систему "Електронний суд" розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду, становить 3661,69 грн, і підлягає розподілу за результатами розгляду даної справи.
Сума надлишково сплаченого судового збору становить 915,42 грн.
Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, за рахунок відповідача позивачу відшкодовуються судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3661,69 грн.
Суд зауважує, що у зв'язку зі сплатою позивачем при зверненні до суду судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом, він не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про повернення надлишково сплаченого судового збору в сумі 915,42 грн в порядку, передбаченому ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 79, 86, 129, статтями 233, 238, 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІПІ ЕКСТРАКШН» (Кловський узвіз, будинок 7-А, офіс 8-10, м. Київ, 01021, код 39804431) на користь Приватного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Надра України» (вул. Євгенії Мірошниченко, будинок 10, м. Київ, 03057, код 31169745) 274689,80 грн основного боргу, 2718,62 грн 3% річних, 27732,30 грн пені та 3661,69 грн судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Рішення складено та підписано 18.11.2025.
Суддя М.О. Демидова