18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
17 листопада 2025 року м.Черкаси Справа № 925/1024/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за правилами письмового провадження розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна", Київська область, Бучанський район, с.Софіївська Борщагівка, провул.Чорновола,3
до фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості за договором в сумі 65277,60 грн,
без виклику та участі представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до фізичної особи ОСОБА_1 з вимогою про стягнення 65277,60 грн заборгованості за договором поставки від 17.02.2023 №133/23/14 та відшкодування судових витрат.
Ухвалою суду від 01.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Так, відповідно до Господарського процесуального кодексу України:
ч.5 ст.6. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);
ч.6 ст.6. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку;
абз.1 ч.7 ст.6. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;
п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з відповідями, сформованими засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" за запитами судді Скиби Г.М.:
від 01.09.2025 №13984283 (а.с.20) - фізична особа ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд";
від 01.09.2025 №1721492 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.22) - в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу-підприємця Дяченко Зеленюка Даниила Володимировича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ): місцезнаходження - АДРЕСА_1 ; актуальний стан на фактичну дату та час формування - припинено.
Ухвала суду була направлена відповідачу за адресою місцезнаходження, зареєстрованою у встановленому законом порядку (зокрема, вказана адреса міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; іншої адреси суду цією особою не повідомлено не повідомлено), однак, повернута поштою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно із статтями 3, 4 і 5 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні": декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою; особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування); громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Відповідно до п.4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265, особа може задекларувати/ зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Відповідно до ст.27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.
Відповідно до ч.4 ст.122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Для інформування відповідача про розгляд справи відповідне оголошення було розміщено на офіційному вебсайті судової влади України 01.09.2025 (а.с.25).
Отже відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, однак у встановлений судом строк відзиву чи й заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження до суду не надіслав.
Суд розглянув справу за наявними в ній доказами та матеріалами.
За результатами розгляду спору прийнято та приєднано до справи судове рішення без його проголошення.
Судом встановлено такі взаємовідносини сторін та обставини:
17.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" (постачальник) та фізичною особою-підприємцем Зеленюком Даниилом Володимировичем (покупець) укладено договір поставки №133/23/14 (а.с.9), за умовами якого: постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - "товар", "продукція"), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором (п.1.1); сторони погодили, що всі поставки товару, які здійснені в межах даного договору постачальником покупцю, вважаються такими, що здійснені на умовах даного договору навіть тоді, коли посилання на даний договір не здійснено у документі, яким підтверджується передання товару (п.1.3); загальна кількість товару, що є предметом поставки за договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), за групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами можуть бути визначені в специфікаціях, що складаються на кожну поставку та додаються до договору, і є його невід'ємними частинами (надалі - "додатки") або можуть бути попередньо обумовлені у листах або електронних листах між сторонами та у подальшому відображені у документі, що фіксує приймання-передачу товару від постачальника покупцю (п.2.1); сторони встановлюють ціну товару, що постачається на умовах цього договору, у додатках до цього договору (п.2.2); загальна ціна договору визначається як сума вартості всіх поставок товару, що здійснені в межах даного договору (п.2.4); товар постачається у незворотній тарі, упаковці. Вартість тари, упаковки в якій постачається товар, входить до ціни даного товару (п.2.5); оплата товару здійснюється покупцем в національній грошовій одиниці України в безготівковій формі шляхом перерахування суми, належної до сплати на рахунок постачальника в строки, що визначені умовами додатків до цього договору або визначені в інших документах (видаткова накладна, додаткова угода) (п.3.1); покупець відповідно до цього договору здійснює розрахунки, що складаються із вартості товару згідно номенклатури (п.3.2); моментом виконання зобов'язань покупця з оплати товару вважається момент надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника /.../ (п.3.3); за погодженням сторін допускається інша форма та порядок розрахунків, що не заборонені чинним законодавством України (п.3.5); строк поставки партій продукції визначається заявкою покупця, за умови її погодження постачальником (п.4.1); поставка продукції здійснюється на умовах, визначених у додатках до цього договору, або на підставі заявки покупця, яка може бути здійснена листом або електронним листом, за умови її погодження постачальником. Перехід права власності відбувається в момент передачі товару покупцю за видатковими накладними, датою передачі є дата оформлення видаткових накладних (п.6.1); особливі умови поставки кожної окремої партії товару та місце передачі товару (склад) вказуються у заявках покупця, за умови їх погодження постачальником, або визначаються сторонами у додатках до договору (п.6.2); витрати по навантаженню продукції на транспортний засіб здійснюються за рахунок постачальника (п.6.3); розвантаження товару із транспортного засобу на складі покупця здійснюється засобами покупця за його рахунок (п.6.4); перехід права власності здійснюється в момент передачі товару з одночасним прийняттям по кількості і якості (зокрема з перевіркою маркування і цілості тари, пломб (при їх наявності), наявності ознак пошкодження або псування товару) (п.6.5); за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством (п.9.1); за порушення умов даного договору, крім відповідальності, яка передбачена в п.9.1 даного договору, покупець несе наступну відповідальність: за несвоєчасну оплату продукції, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення виконання грошових зобов'язань; та відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України 10% річних від суми простроченого грошового зобов'язання; /.../ (п.9.2); сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним договором відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України не обмежуються строком нарахування, нарахування здійснюється протягом трьох років та припиняється в день виконання стороною зобов'язання чи інших законних підстав, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій (неустойки/пені/штрафу), відповідно до ст.259 Цивільного кодексу України продовжується до 3 (трьох) років (п.9.5); вирішення спорів здійснюється господарським судом за відповідно до чинного законодавства України (п.11.1); договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до 31 грудня 2023 року, а в частині виконання покупцем власних зобов'язань за цим договором - до повних розрахунків. Якщо до закінчення строку жодна із сторін письмово не заявить про його закінчення або зміну, то договір вважається продовженим на наступний календарний рік і так далі. Кількість пролонгацій не обмежена (п.14.2); сторони домовились, що факсові або надіслані сканкопії електронною поштою копії договорів та/або документів матимуть юридичну силу до моменту обміну їх оригіналами (п.14.3); сторони домовились, що є допустимим використання електронно-цифрового підпису кваліфікованого електронного підпису при підписання документів на виконання умов договору (п.14.4); сторони погодили, що всі зобов'язання покупця перед постачальником за цим договором, зокрема й грошові (сплата основної суми боргу, неустойки, пені, інфляційного збільшення основної суми боргу, відсотків річних тощо) мають наступне місце виконання: Київська область, Бучанський район, Борщагівська сільська рада, провулок Чорновола, буд.3 (київський офіс постачальника) (п.14.5); з моменту укладення цього договору всі попередні домовленості втрачають юридичну силу. Сторони також погодили, що договори поставки, які були укладені до набрання чинності даним договором, вважаються припиненими за згодою сторін з дня набрання чинності даним договором. Будь-які зміни або доповнення до договору дійсні лише у випадку, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані повноважними представниками обох сторін (п.14.6).
24.12.2024 постачальником на виконання умов договору здійснено поставку товару (кормових добавок для великої рогатої худоби, свиней та птиці) покупцю, що підтверджується видатковою накладною від 24.12.2024 №202411405 на суму 65277,60 грн. У накладній сторонами узгоджено, що строк поставки партії товару - до 24.12.2024; умова оплати товару - 100% від суми вартості поставки до 24.12.2024.
Однак покупцем оплати отриманого товару у визначений договором та видатковою накладною строк здійснено не було. Заборгованість становить 65277,60 грн.
12.02.2025 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №2009070060003000799 про припинення реєстрації підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Вказані обставини стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" до Господарського суду Черкаської області за захистом порушених прав із позовними вимогами до відповідача, Зеленюка Даниила Володимировича про стягнення 65277,60 грн заборгованості за договором поставки від 17.02.2023 №133/23/14.
Відповідач відзиву на позов чи й доказів виконання договору поставки від 17.02.2023 №133/23/14 до суду не подав.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Позивач є самостійною юридичною особою з присвоєнням ідентифікаційного коду, визначенням видів діяльності, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідач станом на день укладення договору поставки (17.02.2023) мав статус фізичної особи-підприємця (що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з присвоєнням коду та внесенням реєстраційних даних), разом з тим, на дату подання позову втратив статус суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст.93 Цивільного кодексу України.
Позивач звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом про стягнення з відповідача 65277,60 грн заборгованості за поставлений згідно з умовами договору поставки від 17.02.2023 №133/23/14 товар - кормові добавки для великої рогатої худоби, свиней та птиці.
Відповідно до положень ст.ст.6, 11, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах письмового двостороннього строкового консенсуального оплатного договору поставки від 17.02.2023 №133/23/14; договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним на момент спірних правовідносин. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (приписи ст.204 Цивільного кодексу України).
Договір відповідає положенням глави 54 Цивільного кодексу України - поставка товару як різновид відносин "купівлі-продажу".
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до Цивільного кодексу України:
п.1 ч.2 ст.11. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини;
ч.1, 2 ст.509. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;
ст.525. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;
ст.526. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
ст.530. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;
ст.599. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;
ст.610. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);
ст.611. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;
ст.629. Договір є обов'язковим для виконання сторонами;
ч.1, 2 ст.712. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін;
ч.1 ст.655. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму;
ч.1 ст.663. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу;
ч.1 ст.692. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору передано у власність відповідача товар (кормові добавки для великої рогатої худоби, свиней та птиці в асортименті) загальною вартістю 65277,60 грн, що підтверджується видатковою накладною від 24.12.2024 №202411405 (а.с.12).
Зі змісту цієї накладної вбачається, що: товар отримав "Зеленюк Д.В."; умова оплати вартості товару - 100,00% від суми вартості даної поставки до 24.12.2024; строк поставки товару, що вказаний у даній накладній - 24.12.2024; транспортування товару здійснюється автомобільним транспортом покупця.
Відповідачем розрахунок за отриманий за договором товар у визначений договором та видатковою накладною строк не здійснено. Заборгованість відповідача становить 65277,60 грн.
Доказів об'єктивної неможливості заперечити вимоги чи провести обумовлений розрахунок відповідачем не подано; вимоги позивача не спростовано в належний спосіб. Станом на день розгляду справи відповідачем доказів погашення заборгованості до суду не подано.
Невиконання відповідачем взятого на себе зобов'язання у строки, встановлені п.3.1 договору поставки від 17.02.2023 №133/23/14 та п.2 видаткової накладної від 24.12.2024 №202411405 є правовою підставою для стягнення заявленої позивачем суми основного боргу (65277,60 грн) у примусовому порядку. Строк виконання зобов'язання для відповідача є таким, що настав.
Відповідно до ст.ст.74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Суд зазначає, що сплата заборгованості відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання до суду відзиву чи й доказів проведення розрахунку з позивачем.
Відповідачем всупереч вимог та приписів ч.1 ст.74, ст.76, 77 ГПК України факту належного виконання зобов'язання перед позивачем у визначений договором строк не доведено; доводів та документів позивача не спростовано.
За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України, тому позов підлягає до повного задоволення. Належить стягнути з відповідача на користь позивача 65277,60 грн заборгованості за договором поставки від 17.02.2023 №133/23/14.
Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 ГПК України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);
- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);
- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).
Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Відтак, належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 3028,00 грн судового збору.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
1.1. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" (Київська область, Бучанський район, с.Софіївська Борщагівка, провул.Чорновола,3, код ЄДРПОУ 37018799) 65277,60 грн заборгованості за договором поставки від 17.02.2023 №133/23/14 та 3028,00 грн судового збору.
2. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 17.11.2025.
Суддя Г.М.Скиба