18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
04 листопада 2025 року м.Черкаси Справа № 925/130/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрфактор Сервіс", м.Черкаси, вул.Ільїна,55
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонбуд", м.Черкаси, вул.Анатолія Пашкевича,2
про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння,
за участі повноважних представників сторін:
від позивача: Кирса В.В. - адвокат - за ордером;
від відповідача: Вороний О.Г. - за довіреністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрфактор Сервіс" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонбуд" з вимогами про витребування із чужого незаконного володіння вбудовано-прибудованого приміщення, площею 50 кв.м, що знаходиться на першому поверсі багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 а також про відшкодування судових витрат.
17.02.2025 відкрито провадження у справі, проведення підготовчого засідання призначено на 18.03.2025. 18.03.2025 підготовче засідання відкладено на 17.04.2025.
Відповідачем подано відзив на позов - вх.суду №5948/25 від 16.04.2025. Вимоги заперечує та вказує на безпідставність позову, оскільки жодних зобов'язань перед позивачем відповідач не має. Відповідач виконав вимоги ухвал суду та надав відповіді на питання позивача, заявивши про передачу цілісного об'єкту багатоквартирного багатоповерхового будинку в експлуатацію РЕУ-8, а в послідуючому в ОСББ "Шевченка 352". Спірний офіс за договором інвестування був переданий інвестору ОСОБА_1. за актом приймання-передачі від 29.03.2011. Інвестору техдокументація на приміщення не передавалась - вх.суду №8709 від 05.06.2025.
02.06.2025 в підготовчому засіданні оголошена перерва до 16.06.2025.
16.06.2025 проведення підготовчого засідання відкладено на 25.06.2025.
18.06.2025 в справу від відповідача надійшли документи про передачу комплексу по АДРЕСА_1 в м. Черкаси в експлуатацію та утримання РЕУ-8 - вх.суду №9381/25 від 18.06.2025.
25.06.2025 проведення підготовчого засідання відкладено на 14.07.2025.
Представники відповідача заявляють про відсутність будь-якої нерухомості у власності відповідача за спірною адресою: м. Черкаси, АДРЕСА_1. Житловий комплекс за цією адресою був введений в експлуатацію і переданий на обслуговування РЕУ-8 за актом приймання-передачі. На базі житлового комплексу по АДРЕСА_4 в м. Черкаси утворено ОСББ, яке є власником спірного об'єкту: багатоквартирного багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими торгово-офісними приміщеннями.
Суд витребував від відповідача оригінал документів на передачу об'єкту інвестору ОСОБА_1. - для огляду судом.
На клопотання позивача та вимогу суду про надання оригіналу документу передачі забудовником інвестору ОСОБА_1. нежитлового приміщення в 50 м2 представники відповідача заявляють, що ця передачу приміщення була виконана ще в 2011 році, тобто 15 років тому, і документи в оригіналі не збереглися. Є копія акту передачі приміщення інвестору ОСОБА_1. як письмовий доказ в іншій цивільній справі.
Ухилення відповідача від передачі визначеного нерухомого майна площею 50м2 позивачеві, право на яке він придбав з прилюдних торгів, стало причиною звернення позивача в господарський суд Черкаської області за захистом порушеного права та примусового вилучення майна з чужого незаконного володіння.
Відповідач вимоги заперечив та просить в позові відмовити з мотивів необґрунтованості вимог позивача.
За результатами судового розгляду судом проголошена та приєднана до справи вступна та резолютивна частина судового рішення відповідно до вимог ст. 233, 240 ГПК України.
Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.
На підставі оформлених дозвільних документів та визначених видів господарської діяльності відповідач ("Черкасизалізобетонбуд") був забудовником багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 - з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями на першому поверсі споруди.
За двостороннім оплатним договором №136 інвестування будівництва від 09.01.2006 між відповідачем та гр.ОСОБА_1 (інвестор) відповідач зобов'язався здійснити будівництво вбудовано-прибудованого приміщення площею 50 м2. В договорі ідентифікаційні ознаки спірного приміщення відсутні. Планування приміщення здійснюється згідно з проектною документацією (п.1.2 договору). Вартість предмету договору на момент підписання становила 6200 грн. Сума інвестування була внесена повністю на рахунок забудовника. Спору в цій частині немає. Договором був передбачений обов'язок забудовника після завершення будівництва та прийняття будинку в експлуатацію передати інвестору (ОСОБА_1.) необхідні документи для оформлення права власності на створене майно та передати саме майно за договором приймання-передачі.
На момент звернення позивача з позовом в суд багатоквартирний будинок з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями першого поверху за адресою: АДРЕСА_1 - є збудованим та зданим в експлуатацію. Спірне майно інвестору (ОСОБА_1.) не передано.
Оскільки інвестор після здачі в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкта набуває права власності на об'єкт інвестування, останній звернувся з позовом в суд про визнання за ним права власності на об'єкт інвестування.
Рішенням Придніпровського районного суду від 07.06.2010 у справі №2-70/10 позов ОСОБА_1 задоволено частково. За позивачем визнано право власності на торгово-офісне приміщення площею 50 кв.м за адресою АДРЕСА_1 та одночасно зобов'язано забудовника передати інвестору технічну документацію на оформлення за нею права власності на приміщення площею 50 м2.
Рішення суду набрало законної сили.
Натомість 04.10.2021 приватним виконавцем Бурмагою Є.А. було складено акт про реалізацію предмету іпотеки на користь ТОВ "Юрфактор Сервіс". Предмет іпотеки: майнові права на вбудовано-прибудоване торгово-офісне приміщення площею 50 м2 на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 . Право власності на об'єкт підтверджено договором інвестування будівництва №136 від 09.01.2026.
Акт складено за результатами проведених електронних торгів №557908 та підписаного протоколу.
Ухвалою Придніпровського районного суду від 05.10.2022 у справі №2-701/10 замінено сторону з ОСОБА_1. на правонаступника - ТОВ "Юрфактор Сервіс". Ухвала суду набрала законної сили.
Набувши право власності на майнові права на вбудовано-прибудоване торгово-офісне приміщення площею 50 м2 на першому поверсі будинку НОМЕР_1 по бульв. Шевченка в м. Черкаси, позивач вказує, що не може зареєструвати право власності на майно, оскільки нерухоме майно не було передано інвестору ОСОБА_1. разом з технічною документацією, а також неможливо ідентифікувати спірне майно в багатоквартирному житловому будинку.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з заявою про передачу спірного нерухомого майна позивачеві в натурі, разом з наданням технічної документації на спірне приміщення для оформлення права власності, але вимоги позивача були проігноровані. Позивач вважає, що визнання Придніпровським районним судом м. Черкаси права власності на нерухоме майно за інвестором ОСОБА_1. у справі №2-701/10 не призвело до відновлення права власності та захисту права позивача, що стало причиною звернення позивача в господарський суд Черкаської області з вимогою витребування спірного майна з чужого незаконного володіння відповідача. Позивач наполягає на захисті порушеного права. Представник позивача вимоги підтримав в ході судового засідання.
Відповідач вимоги заперечив та просить в позові відмовити, оскільки рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси про право власності на нерухоме майно за інвестором ОСОБА_1. у справі №2-701/10 ним (забудовником) виконано, спірне нерухоме майно передано інвестору ОСОБА_1., а цілісний комплекс багатоповерхової забудови по АДРЕСА_1 в м. Черкаси забудовником передано в РЕУ-8; пізніше було утворено ОСББ з утримання та експлуатації житлового фонду по АДРЕСА_1 в м. Черкаси. У власності відповідача немає ніякого нерухомого майна за спірною адресою. Представники відповідача заперечення підтримали. Просили в позові відмовити.
Оцінюючи пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням режиму воєнного стану та ймовірності повітряної тривоги в місті Черкаси у Господарському суді Черкаської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Суд відзначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" від 06.07.2010 №54111/07).
Позивач та відповідач на момент вчинення господарських операцій є самостійними юридичними особами, з присвоєнням ідентифікаційного коду та внесенням даних в ЄДРПОУ, суб'єктами господарювання на ринку послуг України.
Місце проведення господарської діяльності сторін станом на 2025 рік відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст.93 Цивільного кодексу України.
Право на судовий захист в Україні гарантується статтею 55 Конституції України - як норма прямої дії. Воно включає право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та посадових осіб. Реалізація цього права забезпечується через звернення до суду, професійну правову допомогу (стаття 59 Конституції), а також право на апеляційне та, у визначених законом випадках, касаційне оскарження рішень.
Відповідно до приписів ст. 4 ГПК України:
1. Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
2. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
3. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно ч.3 ст.5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Частина 2 ст.13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Предмет спору визначений позивачем як віндикаційний позов, щодо витребування нерухомого майна (вбудовано-прибудоване торгово-офісне приміщення площею 50 м2 на першому поверсі будинку НОМЕР_1 по бульв. Шевченка в м. Черкаси) з чужого незаконного володіння ТОВ "Черкасизалізобетонбуд", м. Черкаси.
В обґрунтування вимоги позивач посилається на придбання ним майнового права на іпотечне нерухоме майно (вбудовано-прибудоване торгово-офісне приміщення площею 50 м2 на першому поверсі будинку НОМЕР_1 по бульв. Шевченка в м. Черкаси) з публічного аукціону та розцінює своє набуте право як тотожне праву власності на нерухоме майно.
Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта НОМЕР_1 по бульвару Шевченка в м. Черкаси підписаний 30.12.2008 (а.с. 80-83).
Виконком Черкаської міської ради затвердив акт державної приймальної комісії рішенням №117 від 27.01.2009 без зауважень чи застережень (а.с. 79).
Згідно запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.03.2006 приватним нотаріусом Ковальчук С.П. внесено заборону на внесення змін до реєстру прав на спірне нерухоме майно за заявою обтяжувача - АТ "Альфа-Банк". Держателем іпотечного майна виступає АКБ "УкрСоцБанк" (а.с. 23-24).
Згідно акту приймання-передачі нежитлових приміщень від 29.03.2011 по договору інвестування будівництва №136 від 09.01.2006 та на виконання рішення Придніпровського районного суду від 07.06.2010 у справі №2-701/10 (а.с. 84-86) ТОВ "Черкасизалізобетонбуд" (як забудовник) передав ОСОБА_1. (інвестор) нежитлове приміщення площею 50 м2 на першому поверсі житлового будинку НОМЕР_1 по бульв. Шевченка в м. Черкаси (а.с. 78). Акт підписаний сторонами без зауважень чи застережень.
Перша черга 8 секційного житлового будинку НОМЕР_1 по бульв. Шевченка в м. Черкаси передана на обслуговування РЕУ-8 20.11.2003 (а.с. 167).
Друга черга 8 секційного житлового будинку НОМЕР_1 по бульв. Шевченка в м. Черкаси передана на обслуговування РЕУ-8 27.01.2004 (а.с. 168).
Третя черга 8 секційного житлового будинку НОМЕР_1 по бульв. Шевченка в м. Черкаси передана на обслуговування РЕУ-8 20.11.2003 (а.с. 169).
Четверта черга 8 секційного житлового будинку НОМЕР_1 по бульв. Шевченка в м. Черкаси передана на обслуговування РЕУ-8 03.01.2008 (а.с. 170).
Цілісний комплекс багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями 1 поверху НОМЕР_1 по бульв. Шевченка в м. Черкаси переданий з балансу ТОВ "Черкасизалізобетонбуд" на баланс РЕУ-8 згідно Акту від 11.02.2009 (а.с. 171-173). Акт підписаний сторонами без зауважень чи застережень.
Житловий комплекс житлового будинку НОМЕР_1 по бульв. Шевченка в м. Черкаси переданий з балансу РЕУ-8 на баланс ОСББ "Бульвар Шевченка 352" згідно акту приймання-передачі від 26.04.2011 (з додатком) (а.с. 105-113). Акт підписаний сторонами без зауважень чи застережень.
Суд критично оцінює доводи позивача, оскільки позивач мав з розумною обережністю та розважливістю перевіряти правовстановлюючі документи та підстави передачі на публічні торги права інвестора ОСОБА_1. на вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення площею 50 м2 по АДРЕСА_1 в м. Черкаси.
В даному випадку всі ризики дійсності вимоги та наявності предмету права, набутого з публічних торгів - несе позивач (набувач права).
Одночасно суд враховує правову норму щодо особи, яка порушила права позивача. Суд критично оцінює доводи і обґрунтування позивача щодо порушення своїх прав (власності) відповідачем. Станом на 11.02.2009 відповідач вже не був власником спірного майнового комплексу багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями першого поверху за адресою: м. Черкаси, АДРЕСА_1 - Акт приймання-передачі житлового будинку з балансу на баланс (з додатком) від 11.02.2009 (а.с. 171-173).
Застосування судом норм матеріального права до спірних відносин:
Ст. 328 ЦК України. Підстави набуття права власності.
1. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
2. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Частина друга статті 328 в редакції Закону №263-IX від 31.10.2019}
Ст. 331 ЦК України. Набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва {Назва статті 331 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3201-IV від 15.12.2005}
1. Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
2. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
3. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності або спеціального майнового права на нього відповідно до закону.
Частину третю статті 331 доповнено абзацом другим згідно із Законом №3201-IV від 15.12.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом №1878-VI від 11.02.2010; в редакції Законів №2269-VIII від 18.01.2018, №2518-IX від 15.08.2022}
Частину четверту статті 331 виключено на підставі Закону №3201-IV від 15.12.2005}
Ст. 334 ЦК України. Момент набуття права власності за договором.
1. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
2. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.
3. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
4. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Частина четверта статті 334 в редакції Закону №1878-VI від 11.02.2010}
Ст. 387 ЦК України. Право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння.
1. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Ст. 388 ЦК України. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача.
1. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
2. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо:
1) воно було продане або передане у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень;
2) воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.
Зміни до частини другої статі 388, прийняті Законом України №4196-IX від 09.01.2025, внести неможливо (стаття викладена в новій редакції)}
3. Держава, територіальна громада, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті, також не може витребувати майно від добросовісного набувача на свою користь, якщо:
1) з моменту реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності першого набувача на нерухоме майно, передане такому набувачеві з державної або комунальної власності у приватну власність, незалежно від виду такого майна, минуло більше десяти років;
2) з дати передачі першому набувачеві з державної або комунальної власності у приватну власність нерухомого майна, щодо якого на момент такої передачі законодавством не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності, минуло більше десяти років.
Зміна першого та подальших набувачів не змінює порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування майна, передбаченого цією частиною.
Дія положень цієї частини не поширюється на випадки, якщо майно на момент вибуття з володіння держави або територіальної громади належало:
а) до об'єктів критичної інфраструктури;
б) до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
в) до об'єктів та земель оборони;
г) до об'єктів або територій природно-заповідного фонду, за умови наявності підтвердних документів про статус таких об'єктів (територій) на момент вибуття з володіння;
ґ) до гідротехнічних споруд, за умови наявності підтвердних документів про статус таких об'єктів на момент вибуття з володіння;
д) до пам'яток культурної спадщини, які не підлягали приватизації.
4. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Стаття 388 із змінами, внесеними згідно із Законом №2792-IX від 01.12.2022; в редакції Закону №4292-IX від 12.03.2025}
Позивач зазначає, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, що відображено в п. 89 постанови ВП ВС від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц.
Обґрунтування належності способу захисту у спірних правовідносинах.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб'єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб'єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов'язань).
Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).
Водночас під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Суд при прийнятті рішення також враховує та розділяє правові висновки, викладені в Постанові КЦС ВС від 21.08.2024 №462/7300/20 (61-3945св24): виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності, розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: "PLACUIT IN OMNIBUS REBUS PRAECIPUUM ESSE IUSTITIAE AEQUITATISQUE QUAM STRICTI IURIUS RATIONEM" яка означає "у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права". Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляд кожної конкретної справи.
Суд враховує правові висновки постанови КЦС ВС від 23.10.2024 у справі №753/25081/21 (61-8693св), що цивільна справа має бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів а також правдивості твердження заявника, що вимога цього заявника заслуговує на довіру.
Суд вважає недоведеним порушення права позивача саме відповідачем на отримання індивідуально визначеного об'єкта - нежитлового торгово-офісного приміщення 50м2 першого поверху в багатоповерховому багатоквартирному житлового будинку по АДРЕСА_2 в м. Черкаси - з мотивів неналежності та меншої вірогідності доказів позивача перед вірогідністю доказів і правової позиції відповідача, оскільки доводи позивача спростовані відповідачем у належний спосіб.
Відповідач довів, що він не є власником спірного багатоповерхового багатоквартирного будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями по АДРЕСА_2 в м. Черкаси і не має у власності індивідуально визначеного нерухомого майна (спірного приміщення 50 м2 на першому поверсі будинку), яке може бути передано позивачеві.
Власником спірного багатоквартирного будинку житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями є ОСББ "Бульвар Шевченка 352", утворене на законних підставах та зареєстроване в установленому порядку як самостійна юридична особа.
Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу ст.9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);
- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);
- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).
На підставі аналізу документів, застосування допустимості та вірогідності зібраних доказів у справі суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог позивача з мотивів їх необґрунтованості, безпідставності, меншої вірогідності та недоведеності порушеного права відповідачем, оскільки подані докази позивача не заслуговують на довіру в розумінні приписів ст.ст. 76-79 ГПК України та спростовані відповідачем у належний спосіб.
У задоволенні позову належить відмовити.
Відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.
Суд при прийнятті рішення не розглядає питання розподілу витрат на правову допомогу відповідачеві.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрфактор Сервіс", м.Черкаси, вул.Ільїна,55, код ЄДРПОУ 39880444
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонбуд", м.Черкаси, вул.Анатолія Пашкевича,2, код ЄДРПОУ 31041120
про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано 17.11.2025.
Суддя Г.М.Скиба