29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"18" листопада 2025 р. Справа № 924/1043/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши у залі судового засідання № 305 справу
за позовом Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області, м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області
до товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія "Галеон", м. Хмельницький
про стягнення 243950,88 грн. безпідставно збережених коштів
Представники сторін:
позивача: Ящук Т.І. - представник згідно положення;
відповідача: не з'явився.
У судовому засіданні 18.11.2025р. відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Процесуальні дії по справі.
13.10.2025р. ухвалою Господарського суду Хмельницької області прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
04.11.2025р. постановлено ухвалу суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позивач просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія "Галеон" на користь Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області 243950,88 грн. безпідставно збережених коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, обов'язок сплати яких існує станом на час подання позову.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, зокрема, що відповідно до відомостей Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) 26.10.2018 року товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Галеон» надано дозвіл ХМ112182992386 на будівельні роботи по об'єкту: «Будівництво 6-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку з вбудованими комерційними приміщеннями по вул. Незалежності в м. Ізяслав Хмельницької області». Код об'єкта відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018:1122.1 - «Будинки багатоквартирні масової забудови». 14.09.2021р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано для ТОВ «Компанія «Галеон» сертифікат № ІУ122210906195, яким засвідчено відповідність вказаного закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.
Як вбачається з відомостей, наявних у відкритому доступі в мережі інтернет - “Портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», відповідачем пайова участь не сплачувалася (підстава для звільнення від сплати пайової участі - пункт 13 розділу І Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019р. № 132-ІХ), вказав позивач.
В той же час, позивач вказує, що Закон № 132-ІХ у пункті 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» установив, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайова участь) у такому розмірі та порядку, зокрема, розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Позивач відзначає, що права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов'язок сплати яких був встановлений законом. У такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов'язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Відтак, позивач просить суд задовольнити позов.
Представником відповідача відзив на позовну заяву не подано.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягає на його задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Ухвали суду надіслані сторонам у порядку, встановленому ГПК України, відтак, останні є такими, що належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду. Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Враховуючи вищевикладене, відсутність клопотань сторін про відкладення розгляду справи, належне повідомлення сторін, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.
Перелік обставин, які є предметом доказування; доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.
Відповідно до відомостей Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) 26.10.2018 року товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Галеон» надано дозвіл ХМ 112182992386 на будівельні роботи по об'єкту: «Будівництво 6-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку з вбудованими комерційними приміщеннями по вул. Незалежності в м. Ізяслав Хмельницької області». Код об'єкта відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018:1122.1 - «Будинки багатоквартирні масової забудови».
14.09.2021р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано для ТОВ «Компанія «Галеон» сертифікат № ІУ122210906195, яким засвідчено відповідність вказаного закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.
Як вбачається з відомостей, наявних у відкритому доступі в мережі інтернет - “Портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», відповідачем пайова участь не сплачувалася (підстава для звільнення від сплати пайової участі - пункт 13 розділу І Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019р. № 132-ІХ).
У техніко-економічних показниках, що містяться в сертифікаті про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів № ІУ122210906195 від 14.09.2021р., вказано, що загальна площа квартир становить 1744,5 кв.м.
Відповідно до затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 10.09.2021р. № 230 показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, вартість 1 кв.м. загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) на території Хмельницької області становила 13984,00 грн.
Згідно з «Порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Ізяслав», затвердженим рішенням тридцять восьмої сесії Ізяславської міської ради 6 скликання від 01.03.2013р. № 13 (з урахуванням змін за період з 19.11.2013р. по 22.10.2019р.), встановлено розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту для житлових будинків - 1 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта (пункт 2.9. Порядку).
Крім того, позивачем до матеріалів справи долучено копії претензії від 18.06.2025р., листа від 22.07.2025р., акту від 21.06.2021р. тощо.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) визначені правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні, відповідно до ст. 1 якого замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
У ст. 40 Закону № 3038-VI (зі змінами) закріплювався обов'язок замовника будівництва, що має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, взяти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту (крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
У свою чергу, органи місцевого самоврядування встановлювали порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Порядок укладення договору пайової участі за вказаною статтею Закону № 3038-VI передбачався у декілька етапів: замовник повинен був звернутися до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору про пайову участь, яка реєструвалась органами місцевого самоврядування. На підставі доданих замовником до заяви документів, що підтверджують кошторисну вартість будівництва об'єкта, протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви визначався розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, з органом місцевого самоврядування укладався договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, істотними умовами якого були розмір пайової участі, строк (графік) її сплати, відповідальність сторін, невід'ємною частиною такого договору був розрахунок величини пайової участі (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Замовник до прийняття об'єкта в експлуатацію повинен був сплатити в повному обсязі кошти пайової участі єдиним платежем або частинами, якщо договором було передбачено графік сплати пайової участі.
Отже, зі змісту ст. 40 Закону № 3038-VI вбачалося, якщо об'єкт будівництва не відносився до переліку об'єктів, у разі будівництва яких замовники не залучалися до пайової участі, укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковував перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів пайової участі, було обов'язковим через пряму вказівку закону.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов'язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов'язання має бути виконано до прийняття новозбудованого об'єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.
Разом з тим, 20.09.2019 прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (далі - Закон № 132-ІХ), яким внесено зміни, зокрема у Закон № 3038-VI шляхом виключення із його тексту, зокрема ст. 40, про що зазначено у ч. 3 п. 13 р. І. Закон № 132-ІХ набрав чинності 17.10.2019, однак Верховна Рада постановила, що п. 13 р. І цього Закону набирає чинності з 01.01.2020 (п. 1 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень).
Відповідно до ч. 5 ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. За загальним правилом дія нормативного акта (чи його окремої частини) починається з моменту набрання ним чинності (якщо інше не передбачено нормативним актом), а завершується з моменту припинення його дії - календарної дати, з якої нормативний акт (чи його окрема частина) остаточно втрачає чинність.
Судом встановлено, що Відповідно до відомостей Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) 26.10.2018 року товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Галеон» надано дозвіл ХМ112182992386 на будівельні роботи по об'єкту: «Будівництво 6-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку з вбудованими комерційними приміщеннями по вул. Незалежності в м. Ізяслав Хмельницької області». Код об'єкта відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018:1122.1 - «Будинки багатоквартирні масової забудови».
14.09.2021р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано для ТОВ «Компанія «Галеон» сертифікат № ІУ122210906195, яким засвідчено відповідність вказаного закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.
Враховуючи, що будівництво об'єкта розпочалося в жовтні 2018 року, тобто до набрання чинності як Законом № 132-ІХ в цілому (17.10.2019), так і до набрання чинності його окремої частини - п. 13 р. І (01.01.2020), відповідач зобов'язаний був у період з початку будівельних робіт забудови і до 01.01.2020 звернутися до міської ради (позивача) із заявою про укладення договору про пайову участь, до якої додати документи, що підтверджують кошторисну вартість будівництва об'єкта, та очікувати від міської ради відповідного розрахунку та примірника договору, чого, як встановив суд, відповідач не виконав, відповідно порушив норму ст. 40 Закону № 3038-VI щодо обов'язкової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту, яка на момент початку побудови об'єкта і до 01.01.2020 була чинною.
Після 01.01.2020 набула чинності норма п. 13 р. І Закону № 132-ІХ, якою скасовано обов'язок забудовників укладати договори пайової участі з органами місцевого самоврядування, закріплений у ст. 40 Закону № 3038-VI.
Водночас у р. ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX передбачено порядок пайової участі замовника будівництва, який впроваджено законодавцем для:
- об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;
- об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
Згідно з абз. 1 п. 2 р. ІІ Закону № 132-IX договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. З 01.01.2020 у замовників будь-яких об'єктів будівництва відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Однак, в абз. 2 п. 2 р. ІІ Закону № 132-IX законодавець чітко визначив розмір та порядок пайової участі замовників будівництва у разі, якщо будівництво об'єктів було розпочато до внесення законодавчих змін (до 01.01.2020), якщо станом на 01.01.2020 такі об'єкти не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, але обов'язок щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів пайової участі не перестав існувати після 01.01.2020.
В абз. 2 п. 2 р. ІІ Закону № 132-IX встановлено:
- розмір пайової участі, який протягом 2020 року замовники будівництва перераховують до відповідного місцевого бюджету для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, - для житлових будинків 2 % вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом);
- порядок пайової участі - замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва. Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію.
При цьому не йдеться про наявність у замовника будівництва обов'язку щодо звернення до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору пайової участі, як це було передбачено ст. 40 Закону № 3038-VI.
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає:
- для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;
- для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
Аналогічні правові висновки наведені Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07.09.2023р. у справі № 916/2709/22 у подібних правовідносинах.
Ураховуючи наведене, відповідач зобов'язаний був у 2020 році звернутися до позивача із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва в строк до 16.01.2020р. і до введення об'єкта в експлуатацію сплатити пайові внески.
Беручи до уваги викладене, позивачем доведено обов'язок відповідача, як замовника будівництва, здійснити оплату пайового внеску щодо об'єкта будівництва у 2020 році до введення його в експлуатацію, що визначено безпосередньо п. 4 ч. 2 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-ІХ.
Невиконання відповідачем законодавчо закріпленого обов'язку щодо сплати пайової участі у зв'язку з будівництвом об'єкта саме до введення об'єкта в експлуатацію надає право на стягнення цих коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Крім того, відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як встановлено судом, у техніко-економічних показниках, що містяться в сертифікаті про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів № ІУ122210906195 від 14.09.2021р., вказано, що загальна площа квартир становить 1744,5 кв.м.
При цьому, відповідно до пункту 1 частини 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132-ІХ розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Відповідно до затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 10.09.2021р. № 230 показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, вартість 1 кв.м. загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) на території Хмельницької області становила 13984,00 грн.
Водночас, згідно з «Порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Ізяслав», затвердженим рішенням тридцять восьмої сесії Ізяславської міської ради 6 скликання від 01.03.2013р. № 13 (з урахуванням змін за період з 19.11.2013р. по 22.10.2019р.), встановлено розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту для житлових будинків - 1 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта (пункт 2.9. Порядку).
Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми, суд зазначає, що останній зроблено з урахуванням приписів п. 2 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-ІХ, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Ураховуючи наведене вище, у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку щодо сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, право Ізяславської міської ради на отримання цих коштів є порушеним і у неї виникає право вимагати стягнення цих коштів, обов'язок сплати яких виникає через пряму вказівку закону. У такому разі замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок позивача зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов'язаний повернути такі кошти на підставі ст. 1212 ЦК України.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заявлених безпідставно збережених коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України, оскільки матеріали справи підтверджують наявність у відповідача відповідного обов'язку щодо сплати пайової участі (у зв'язку з будівництвом об'єкта), який не був виконаний відповідачем.
При цьому, суд виходить з того, що наведені висновки щодо застосування абз. 2 п. 2 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-ІХ у спірних правовідносинах відповідають загальним принципам рівності та справедливості, є спрямованими на те, щоб замовник будівництва, який розпочав його до 01.01.2020 та/або після 01.01.2020 та добросовісно виконав встановлений законом обов'язок щодо пайової участі, був у однакових ринкових умовах із забудовником, який аналогічно розпочав будівництво, але до введення об'єкта в експлуатацію такого обов'язку не виконав, можливо навіть свідомо уникаючи сплати пайової участі (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові 15.08.2024 у справі № 914/2145/23).
Частинами 1, 2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому вони підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами.
У зв'язку із задоволенням позову витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія "Галеон" (м. Хмельницький, вулиця Вінницька, будинок 1/3, офіс 4, ідентифікаційний код 39120927) на користь Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області (Хмельницька область, Шепетівський район, м. Ізяслав, вул. Незалежності, буд. 43, ідентифікаційний код 04060720) 243950,88 грн. (двісті сорок три тисячі дев'ятсот п'ятдесят гривень 88 копійок) безпідставно збережених коштів.
Видати наказ.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія "Галеон" (м. Хмельницький, вулиця Вінницька, будинок 1/3, офіс 4, ідентифікаційний код 39120927) на користь Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області (Хмельницька область, Шепетівський район, м. Ізяслав, вул. Незалежності, буд. 43, ідентифікаційний код 04060720) 2927,41 грн. (дві тисячі дев'ятсот двадцять сім гривень 41 копійку) витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення господарського суду Хмельницької області подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 18.11.2025 року.
Суддя С.В. Заверуха
Віддрук. 1 прим.: 1 - до справи;
Позивачу та відповідачу надіслати рішення до електронного кабінету Електронного суду.