8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про забезпечення позову
17 листопада 2025 року м. ХарківСправа № 922/4019/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву заступника керівника Харківської обласної прокуратури про забезпечення позову (вх. № 4019/25 від 13.11.2025) у справі
за позовом Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4), в інтересах держави в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7),
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Провентус" (вул. Чичибабіна, 7, м. Харків, 61058),
про визнання недійсним договору, зобов'язання вчинити певні дії, скасування права власності
Заступник керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків, в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Провентус", м. Харків, в якому просить суд:
1. Визнати недійсним договір від 27.11.2024 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:08:004:0018 по пров. Шевченківському, 50 у м. Харкові, площею 0,7345 га, укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Провентус», скасувавши право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 57913118).
2. Усунути перешкоди власнику - Харківській міській територіальній громаді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,7345 га, з кадастровим номером 6310136600:08:004:0018, розташованої за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 50, шляхом:
- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Провентус» (код ЄДРПОУ 35589081) повернути земельну ділянку Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради з одночасним приведенням її у придатний для використання стан, у тому числі шляхом знесення нежитлової будівлі літ. «Г-1», площею 56 кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 50;
- cкасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Провентус» на нежитлову будівлю літ. «Г-1», площею 56 кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 50 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1402699063101, запис про право власності 35028822, внесений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним Станіславом Юрійовичем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.01.2020 № 50643492), із закриттям розділу 1402699063101 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
- припинення володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Провентус» нежитловою будівлею літ. «Г-1», площею 56 кв.м, розташованою за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 50 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1402699063101).
3. Судові витрати по справі покласти на відповідача.
Разом із позовною заявою прокурором подана заява про забезпечення позову, в якій прокурор просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення ТОВ «Провентус» (код ЄДРПОУ 35589081) заборони на відчуження нежитлової будівлі літ. «Г-1», загальною площею 56 кв.м. (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1402699063101) до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.
Розглянувши заяву прокурора про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
В обґрунтування поданої заяви прокурор зазначає про те, що предметом позову є вимоги прокурора в інтересах держави в особі Харківської міської ради до відповідача про зобов'язання усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом припинення володіння майном (самочинно збудованою нежитловою будівлею літ. «Г-1», площею 56 кв.м), що розташоване за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 50, із скасуванням в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за відповідачем на зазначену будівлю із припиненням володіння відповідачем даною нежитловою будівлею.
При цьому прокурор зазначає, що обраний захід забезпечення позову шляхом встановлення відповідачу заборони на відчуження нежитлової будівлі літ. літ. «Г-1», площею 56 кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 50, до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили, не буде перешкоджати діяльності відповідача, оскільки не позбавляє останнього його прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, а лише тимчасово обмежує його право розпоряджатись вказаним об'єктом нерухомого майна та вчиняти дії, спрямовані на зміну об'єкта нерухомого майна.
В умовах вільного володіння відповідач має достатні можливості для розпорядження спірним об'єктом нерухомості, самочинно збудованою нежитловою будівлею літ. «Г-1», площею 56 кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 50, в тому числі шляхом подальшого укладення правочинів, спрямованих на відчуження майна. Безконтрольне розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення цього спору, та/або передача права власності на майно іншім особам, які не беруть участь у даному судовому процесі, може не лише утруднити, але й зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову прокурора. Оскільки зазначене може призвести до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосуватиметься вирішення даного спору, неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову у зв'язку з наявністю майнового інтересу цих осіб, а також може зумовити необхідність звернення прокурора з іншим позовом для захисту порушених інтересів держави.
З огляду на викладене вище, прокурор просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом встановлення відповідачу заборони на відчуження нежитлової будівлі літ. «Г-1», загальною площею 56 кв.м. (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1402699063101) до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили. Зауважує, що обраний прокурором вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Відповідно до ч.1 та 6 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову унормовані у ст. 136 ГПК України, згідно з положеннями частини 1 якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст. 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2 ст. 136 ГПК України).
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Приписами п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, у тому числі, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (пункт 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21.
За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
Обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Оскільки предметом позову є усунення перешкод у користуванні зайнятою земельною ділянкою, скасування державної реєстрації прав власності на розташоване на ній нерухоме майно та припинення володіння відповідачем нерухомим майном, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19, від 11.02.2021 у справі № 915/1185/20).
Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.
Суд звертає увагу, що відчуження у будь-який спосіб майна призведе до зміни власника, а тому прокурор буде змушений знову звертатися до суду за захистом своїх, як він вважає, порушених прав, до нового власника майна. Тобто припущення того, що у випадку відчуження майна позивач не захистить свої права в межах одного судового провадження є обґрунтованим.
У випадку потенційного відчуження майна та проведення чергових реєстраційних дій, позивач (прокурор) змушений буде знов звертатися до суду із позовом визнання недійсними таких записів та звертати свої вимоги про знесення вже до нового власника, що є недопустимим. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 звернула увагу, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Таким чином, у випадку відчуження майна та невжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони відчуження майна та заборони реєстраційних дій, позивач (прокурор) не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Крім того, суд вважає доцільним такий вид забезпечення позову, як встановлення відповідачу заборони на відчуження майна, до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили, що є предметом позову, нежитлової будівлі літ. «Г-1», площею 56 кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 50, оскільки здійснення вказаних дій також може призвести до зміни користувачів цього майна, що потягне за собою необхідність звернення з новими позовами до суду.
Вжиття наведених заходів забезпечення позову шляхом заборони на відчуження вказаного майна спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у випадку задоволення поданого позову та сприятиме захисту та поновленню порушених прав позивача та виконанню в подальшому рішення суду у разі задоволення вказаних вище позовних вимог.
Невжиття заявленого прокурором заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що в свою чергу призведе до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Спірне нерухоме майно може бути відчужене, як наслідок, остаточне рішення суду (у випадку задоволення позову), прийняте через певний час після ініціювання судового провадження, уже не зможе належним чином ефективно захистити порушені права та інтереси держави, а також зумовить необхідність звернення з іншими позовами до суду.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 904/3168/18.
Таким чином, необхідність вжиття заходів забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, з урахуванням предмета спору, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог прокурора, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.
Викладене свідчить, що звернення прокурора із даною заявою про забезпечення позову до суду не спрямоване на зловживання прокурором у справі своїми правами та вжитими заходами не будуть порушені права осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Крім того, забезпечення позову запропонованим заявником способом без обмеження/позбавлення права відповідача на користування обтяженим нерухомим майном не призведе до невиправданого обмеження його майнових прав, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
З огляду на викладене вище, суд вважає заявлені прокурором заходи забезпечення позову обґрунтованими, адекватними та співмірними із позовними вимогами та такими, що забезпечують збалансованість інтересів сторін.
Ч. 6 ст. 140 ГПК України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що заява заступника керівника Харківської обласної прокуратури про забезпечення позову у справі є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення) (ч. 1 ст. 141 ГПК України).
В даному випадку суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб, та спрямовані на те, щоб не допустити перехід права власності до третіх осіб, що унеможливить виконання можливого рішення у даній справі та призведе до необхідності звернення до суду з іншими позовами, більше того, такі заходи носять тимчасовий характер, що є адекватною мірою та балансом інтересів сторін у такій ситуації.
Аналогічні позиції щодо такого питання викладені у Постановах Верховного Суду у справі № 916/870/18 від 15.01.2019 та № 916/73/19 від 27.06.2019.
Керуючись ст. 136, 137, 140, 232-235 ГПК України, господарський суд
1. Заяву заступника керівника Харківської обласної прокуратури про забезпечення позову, подану разом з позовом (вх. № 4019/25 від 13.11.2025) - задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову, шляхом встановлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Провентус" (код ЄДРПОУ 35589081) заборони на відчуження нежитлової будівлі літ. “Г-1», загальною площею 56 кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 50 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1402699063101) до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.
Дана ухвала відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.
Стягувач: Заступник керівника Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108), в інтересах держави в особі Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Провентус" (вул. Чичибабіна, 7, м. Харків, 61058, код ЄДРПОУ 35589081). ).
Дана ухвала Господарського суду Харківської області є виконавчим документом, в розумінні п. 2 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» та дійсна для пред'явлення до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили, а саме до 18.11.2028.
У відповідності до ч.1 ст. 144 ГПК України, ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду, відповідно до ст. 255-257 ГПК України.
Ухвала складена 17.11.2025.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/4019/25
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.