Рішення від 17.11.2025 по справі 922/3163/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3163/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машпромпроект" (43005, Волинська обл., м. Луцьк, просп. Президента Грушевського, буд. 30, оф. 19)

про стягнення 256802,33 грн.

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Машпромпроект" про стягнення 256802,33 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Ювілейному, 89 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 02.07.2007, зареєстрованого 28.08.2007 за №640767100066 за період з 07.07.2020 по 20.09.2021 та судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.09.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк у п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

10.09.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №20766) разом із доданими до неї документами, яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.09.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Беручи до уваги те, що поданий позов за своїми ознаками є малозначним в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, враховуючи клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, а також необхідність недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні, суд на підставі частини 5 статті 252 ГПК України вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Разом з тим, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи, а також звернуто увагу відповідача, що відповідно до положень частини 6 статті 6 та частини 7 статті 42 ГПК України, відповідач зобов'язаний зареєструвати свій електронний кабінет в системі "Електронний суд".

Суд зазначає, що 18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам", який набрав чинності 21.07.2023.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України усі юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Таким чином, процесуальним законодавством передбачено способи належного повідомлення сторін про розгляд справи - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет" (правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21).

Матеріали справи свідчать, що позивач зареєстрував "Електронний кабінет" в ЄСІТС, а тому ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.09.2025 було доставлено до зареєстрованого "Електронного кабінету" сторін, про що свідчать довідка про доставку електронного листа, які долучено судом до матеріалів справи.

Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Беручи до уваги, що станом на дату відкриття провадження у даній справі відповідачем не зареєстровано "Електронний кабінет" в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі відповідно до положень частини 6 статті 6 та частини 7 статті 42 ГПК України, а тому з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, копію ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 15.09.2025 було надіслано засобами поштового зв'язку на належну адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яку було вручено відповідачу, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.09.2025 по справі №922/3163/25 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.

Отже, матеріали справи свідчать, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України від учасників справи на адресу суду не надходило.

02.10.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано відзив на позовну заяву (вх. №22915), в якому заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування заперечень проти позовних вимог зазначено, що загальна площа зареєстрованого нерухомого майна згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно - 3777,70 кв.м. Таким чином, відповідач вважає, що розрахунки позивача містять помилкову базову точку для розрахунку - 692,4 кв.м. загальної площі нерухомого майна за адресою: м.Харків, просп.Ювілейний, 89, як зазначено у позовній заяві.

Крім того, зазначає, що з позовної заяви не зрозуміло, що намагається стягнути позивач - суму безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати чи суму заборгованості за договором оренди землі. Без однозначного та чіткого розуміння позовних вимог відповідач не має можливості надати чіткі заперечення або пояснення по суті, а, отже, й реалізувати свої процесуальні права. Вважає, що дана невизначеність ускладнює і для суду повне та всебічного з'ясування обставин справи та унеможливлює встановлення об'єктивної істини по справі.

Окрім того, зазначає, що новий власник будівлі юридично не є користувачем земельної ділянки (не має права оренди), допоки воно не зареєстровано в державному реєстрі. Як випливає з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, зареєстрованим орендарем земельної ділянки 6310137500:09:005:0033 загальною площею 0,0838 га по пр.Ювілейному, 89 у м.Харкові є приватна промислово-торгівельна фірма "ЮСІ".

Отже, судом створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень у встановлені судом строки.

Відтак, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з'ясування усіх фактичних обставин справи та ухвалення судового рішення.

Положеннями частини 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Обставини справи свідчать, на підставі рішення Харківської міської ради від 06.03.2006 №61/06 "Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель i споруд" 02.07.2007 між Харківською міською радою (орендодавець) та Приватною промислово-торговельною фірмою "ЮСІ" (орендар) укладено договір оренди землі, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних pecypcax" в Державному реєстрі земель 28.08.2007 за №640767100066 згідно умов пункту 1 якого, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, землі транспорту, яка знаходиться м. Харків, просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 89.

Відповідно до умов пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0838 га (в тому числі: ділянка №1 площею 0,0560 га; ділянка №2 площею 0,0278 га) у тому числі: під забудовою 0,0485 га, інших угідь 0,0353 га.

Пунктом 3 договору передбачено, що на земельній ділянці знаходяться об'єкт нерухомого майна: нежитлова будівля літ. "А-1", яка належить орендарю на праві приватної власності, а також інші об'єкти інфраструктури - немає.

Умовами пункту 8 договору передбачено, що договір укладено строком до 01.12.2030 (але не пізніше початку реконструкції вулиці). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до абз. 2 пункту 9 договору розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку на період експлуатації, згідно з довідкою від 27.06.2006 №3612/06 становить 1953,57 грн.

Згідно з умовами пункту 10 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Також, 02.12.2013 між Харківською міською радою та Приватною промислово-торговельною фірмою "ЮСІ" укладено додаткову угоду договору оренди землі, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних pecypcax" в Державному реєстрі земель 28.08.2007 за №640767100066 якою зокрема, доповнено пункту 2 та пунктом 28, підпунктом д) і викладено в редакції: "2. (редакція по договору). Кадастровий номер земельної ділянки 6310137500:09:005:0033".; "5. нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №885 від 30.10.2013 становить 1287805 грн.

При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки". Крім того, погоджено, що "9. Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №405/14 від 07.11.2013 на рік становить 5,6 % від її нормативної грошової оцінки і складає 72117,08 грн., або в місяць - 6009,76 грн.".

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.01.2025 №409467257 право власності на:

1. Нежитлові приміщення 1 поверху №№1-18 в літ. "A-1" загальною площею 407,9 кв.м з 26.11.2013 по 12.08.2015 за ППТФ "ЮСІ" на підставі договору купівлі-продажу від 06.11.1997 №2667. 13.08.2015 об'єкт нерухомого майна закрито у зв'язку з поділом.

2. Нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 1, 2, 3, 4, 5, 7 в літ. "А-1" загальною площею 61,7 кв.м:

- з 13.08.2015 по 26.08.2015 за ППТФ "ЮСІ" на підставі свідоцтва про право власності від 18.08.2015 №42449760;

- з 27.08.2015 по теперішній час за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27.08.2015 №2954.

3. Нежитлові приміщення 1-гo поверху №№ 6, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 14a, 15, 15a, 16, 16a, 166, 16в, 17, 18 в літ. "A-1" загальною площею 346,2 кв.:

- з 13.08.2015 по 20.09.2017 за ППТФ "ЮСІ" на підставі свідоцтва про право власності від 18.08.2015 №42431918;

- з 21.09.2017 по 26.12.2018 за ТОВ "Селігер-Плюс" на підставі договору купівлі-продажу від 21.09.2017 №1431;

- з 27.12.2018 по 08.04.2019 за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі- продажу від 27.12.2018 №1723;

- з 09.04.2019 по 06.07.2020 за ТОВ "Фемелі Лайт Xаус" на підставі договору купівлі-продажу від 09.04.2019 №887;

- з 07.07.2020 по 10.09.2020 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Машпромпроект" на підставі договору купівлі-продажу від 07.07.2020 №122. 11.09.2020 об'єкт нерухомого майна закрито у зв'язку з поділом.

4. Нежитлові приміщення 1-гo поверху №№6,8-:-12, 15a, 16, 18 у літ. "A-1" загальною площею 182,7 кв.м:

- з 11.09.2020 по 20.09.2021 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Машпромпроект" на підставі договору купівлі-продажу від 07.07.2020 №122, висновку від 09.09.2020 №212/09-20/01;

- з 21.09.2021 по теперішній час за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 21.09.2021 №4716.

5. Нежитлові приміщення 1-го поверху №№13, 14, 14a, 16a, 16б у літ. "А-1" загальною площею 67,4 кв.м:

- з 11.09.2020 по 20.09.2021 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Машпромпроект" на підставі договору купівлі-продажу від 07.07.2020 №122, висновку від 09 09.2020 №212/09-20/01;

- з 21.09.2021 по теперішній час за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі- продажу від 21.09.2021 №4719.

6. Нежитлові приміщення 1-гo поверху №№15, 16в у літ. "А-1" загальною площею 52,6 кв.м:

- з 11.09.2020 по 19.07.2021 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Машпромпроект" на підставі договору купівлі-продажу від 07.07.2020 №122, висновку від 09.09.2020 №212/09-20/01 ;

- з 20.07.2021 по теперішній час за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі- продажу від 20.07.2021 №3324.

7. Нежитлові приміщення 1-го поверху №№17, 17a у літ. "A-1" загальною площею 43,5 кв.м:

- з 20.07.2021 по теперішній час за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі- продажу від 20.07.2021 №3321.

З листа ГУ Державної податкової служби у Харківській області від 31.01.2025 №2059/5/20-40-04-07-12 убачається, що відповідно до інформаційних ресурсів ТОВ "Машпромпроект" у 2020-2024 не значиться платником за землю у ГУ ДПС.

Як зазначено позивачем, ТОВ "Машпромпроект" набувши з 07.07.2020 по 20.09.2021 право власності на нежитлові приміщення у будівлі літ. "A-1", які розташовані на земельній ділянці по просп. Ювілейному, 89 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:09:005:0033, в силу положень частини 1 статті 377 ЦК України, частини 1, 2 статті 120 ЗК України, частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" автоматично набуло право оренди вказаної земельної ділянки, яку мало ТОВ "ППТФ "ЮСІ" за договором оренди від 02.07.2007, зареєстрованим 28.08.2007 за №640767100066. При цьому зазначений договір припинився в частині оренди земельної ділянки її попереднім орендарем - ТОВ "ППТФ "ЮСІ".

Позивач зазначає, що позов стосується стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Машпромпроект" за користування земельною ділянкою по пpocп. Ювілейному, 89 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 02.07.2007, зареєстрованого 28.08.2007 за №640767100066 за період з 07.07.2020 по 20.09.2021 у розмірі 256802,33 грн.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, а також заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із частиною 1 статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Статтею 93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

За приписами статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Положеннями частини 5 статті 16 та частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Згідно з статтею 80 ЗК України самостійними суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Матеріали справи свідчать, що на підставі рішення Харківської міської ради від 06.03.2006 №61/06 "Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель i споруд" 02.07.2007 між Харківською міською радою (орендодавець) та Приватною промислово-торговельною фірмою "ЮСІ" (орендар) укладено договір оренди землі, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних pecypcax" в Державному реєстрі земель 28.08.2007 за №640767100066 згідно умов пункту 1 якого, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, землі транспорту, яка знаходиться м. Харків, просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 89.

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з частина 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є в тому числі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом частини 1 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування.

Частиною 3 статті 762 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

Відповідно до статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 виснувала, що для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Положеннями п. 289.1 ст. 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Водночас обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель").

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. З моменту початку застосування відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПК України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов'язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

З матеріалів справи убачається, що рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" на підставі Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України "Про оцінку земель", Закону України "Про оренду землі", постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 "Про Методику нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", рішення 16 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 08.11.2017 №806/17 "Про заходи щодо розроблення Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018", керуючись ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Харківська міська рада вирішила затвердити Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.

Частинами 1, 3, 4, 9 статті 79-1 ЗК України унормовано, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Таким чином, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2019 у справі №922/981/18, від 29.05.2020 у справі №922/2843/19.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 Закон України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

Стаття 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлює, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки, зокрема: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа.

Згідно з частиною 1, 2 статті 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №4336/176-20 від 28.10.2020 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:09:005:0033 по просп. Ювілейному, 89 у м. Харкові площею 838 кв.м. складає 4368025 грн.

Таким чином, враховуючи вказане, земельна ділянка з кадастровим номером 6310137500:09:005:0033 по просп. Ювілейному, 89 у м. Харкові площею 838 кв.м. сформована як об'єкт цивільних прав.

Разом з тим, згідно із частиною 1 статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частинами 1, 2 статті 120 ЗК України визначено, що у разі набуття права власності на інший будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля aбо споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах i в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За змістом частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Суд звертає увагу, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності (правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 по справі №200/606/18).

Згідно статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як зазначено вище та згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.01.2025 №409467257 убачається, що право власності на: