04 листопада 2025 року м. ТернопільСправа № 921/534/23(921/580/25)
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №921/225/25
за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001
до відповідача: Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. О.Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46001
про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б»-»з» ст.13 Закону України »Про пенсійне забезпечення», з 01.07.2025 по 30.09.2025 в сумі 15 724,98 грн. в межах справи №921/534/23 Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
За участі представників сторін та їх учасників:
Позивача: не з'явився ;
Відповідача: не з'явився.
1. Суть та рух справи.
У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа № 921/534/23 за заявою кредитора: Дочірнього підприємства "ШРБУ №100" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 07335, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Демидів до боржника: Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 46001, м. Тернопіль, вул. Кульчицької, буд.8 за участі: Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9 та Центрального відділу з питань банкрутства Управління банкрутства Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11 про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.09.2023 відкрито провадження у справі №921/534/23 про банкрутство Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 46001, м. Тернопіль, вул. Кульчицької, буд.8, ідентифікаційний код 31995099.
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б»-»з» ст.13 Закону України »Про пенсійне забезпечення», з 01.07.2025 по 30.09.2025 в сумі 15 724,98 грн.
Оскільки у відповідності до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, вказаний спір належить до господарської юрисдикції, тому ухвалою від 09.10.2025 справу №921/580/25 прийнято до розгляду в межах справи № 921/534/23 про банкрутство Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено розгляд справи на 04.11.2025.
У призначене судове засідання 04.11.2025 представник позивача не з'явився, проте надав суду Заяву (вх№7294 від 16.10.2025), у якій просить здійснювати розгляд справи №921/534/23(921/580/25) без його участі. Одночасно, зазначив, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач участі повноважного представника у судовому засіданні 04.11.2025 не забезпечив, проте подав заяву (вх№7730 від 04.11.2025), у якій, також, просить здійснювати розгляд справи №921/534/23(921/580/25) без його участі та зазначив, що позовні вимоги заперечує в повному обсязі, просить відмовити у позові.
Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи наведене, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними в ній матеріалами.
Суд, у судовому засіданні 04.11.2025 ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.
2.Аргументи сторін.
2.1. Аргументація позивача, викладена ним у позові.
У позовній заяві (№б/н від 30.09.2025 (вх.№661 від 30.09.2025) позивач, серед іншого, позовні вимоги мотивує тим, що відповідач - Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення згідно Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" і на нього надалі покладено обов'язок відшкодувати Пенсійному Фонду витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.
Проте, в порушення вимог вказаного Закону, відповідач у встановлені строки не відшкодував фактичні витрати на виплату пенсій в сумі 15 724,98 грн за період липень-вересень 2025 року громадянину, який у нього працював та якому призначена пенсія за віком на пільгових умовах.
Зазначене стало підставою для звернення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із позовом до господарського суду про стягнення з ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31995099) в користь Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б»-»з» ст.13 Закону України »Про пенсійне забезпечення» за період з 01.07.2025 по 30.09.2025 складає 15 724,98 грн.
Позовні вимоги підтверджуються копіями розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б»-»з» статті 13 Закону України »Про пенсійне забезпечення».
2.2. Правова позиція відповідача.
Відповідач - Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у судове засідання не з'явився.
3. Фактичні обставини, встановлені судом.
Розглянувши матеріали справи, беручи до уваги доводи позивача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши подані докази в їх сукупності, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено таке.
У проваджені Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/534/23 про банкрутство ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернулося в порядку позовного провадження до ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», в межах справи №921/534/23, про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01.07.2025 по 30.09.2025 в сумі що складає 15 724 грн 98 коп.
Відповідно до частини 1 статті 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому, з 21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Кодексу з процедур банкрутства, частину 4 статті 251 Кодексу з процедур банкрутства доповнено змістом, а саме: установити, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Таким чином, розгляд справи за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до відповідача - Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01.07.2025 по 30.09.2025 в сумі 15 724 грн 98 коп. розглядається в межах справи №921/534/23 про банкрутство Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".
4. Мотивована оцінка судом аргументів, наведених у справі.
Суд, розглянувши позовні вимоги, задовольняє їх з огляду на таке.
Статтею 11 ЦК України (надалі - ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Пунктом 8 частини 1 статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - ЗУ "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"), зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.
Згідно з пунктом 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до пункту 1 статті 2 ЗУ "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", одним із об'єктів оподаткування для платників збору, визначених пунктом 1 статті 1 вказаного Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений постановою правління ПФУ від 19.12.2003 р. № 21-1, якою затверджена Інструкція.
Згідно з пунктом 6.7. розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.
В силу положень абзацу 33 статті 1 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 вважаються у розумінні ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які відповідач відповідно до цього Закону зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України.
Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком №2 визначено, зокрема, підпунктами "б"-"з" частини першої статті 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення".
Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (надалі - Інструкція).
В силу статті 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4. статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 №2148 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів “б»-“з» статті 13 ЗУ “Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до частини 2 статті 114 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно пункту 1 розділу 6 постанови правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 (редакція від 20.03.2024) “Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» для підприємств та організацій (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України) відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів “б»-“з» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Дані правовідносини регулюються як Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування №21-1 від 19.12.2003 року, так і Порядком ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-2, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за №988/18283.
Цим Порядком установлюється механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сум штрафів та пені, що застосовуються до платників, на яких покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - платники), сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, регресних вимог, адміністративних штрафів (далі - платежі).
Для обліку платежів, контроль за нарахуванням та сплатою за якими покладено на органи Пенсійного фонду, є форми карток особових рахунків платників, зокрема картка особового рахунку з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Пунктом 5.4. Порядку передбачено право органів Пенсійного фонду здійснювати облік надходження сум платежів в картках особових рахунків платників. Операції здійснюються в картках особових рахунків платників у хронологічному порядку. Облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів.
З огляду на зазначене вище вбачається, що законодавство, яке регулює спірні правовідносини, не містить виключень щодо наявності умов, за яких у підприємств не виникає обов'язку відшкодовувати понесені пенсійним фондом витрати щодо доставки та виплати цих пенсій, а тому відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, понесені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області на виплату та доставку пільгових пенсій.
Обов'язок здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначеної на пільгових умовах особі, яка має стаж, що дає право на призначення цієї пенсій, належить або підприємству, на якому працювала така особа, або його правонаступнику.
Аналогічних висновків дійшов і Верховний суд у постанові від 18.06.2020 у справі № 813/1375/17.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, а саме з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої "Прикінцеві положення" Закону України № 1058-IV в частині пенсії, призначеної відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктами 2-8 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за жовтень-грудень 2024 року з копіями реєстрів відправлених листів відповідачу у справі загальний розмір фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсії, що підлягає відшкодуванню ДП "Тернопільський облавтодор" за період з 01.07.2025 по 30.09.2025 в сумі 15 724 грн 98 коп.
На підставі викладеного, судом встановлено, що у ДП "Тернопільський облавтодор" наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, у вказаному розмірі.
Склад витрат та факт їх понесення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Тернопільській області підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, реєстрами поштових відправлень про направлення вказаних розрахунків.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).
Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статей з 76 по 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
При цьому, враховуючи, що Дочірнім підприємством "Тернопільський облавтодор" в судовому порядку дій та рішень Головного управлінням Пенсійного фонду України у Тернопільській області не оскаржено, заперечення з цього приводу, в матеріалах справи відсутні, тому, на думку суду, розмір сум фактичних витрат на доставку пенсій є узгодженим і обов'язковим до сплати.
Доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат Головного управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, неправомірності їх нарахування, а також підтверджень погашення наявної у відповідача заборгованості у розмірі 15 724,98 грн, станом на час розгляду спору, суду не надано.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а саме вирішив: стягнути з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, - заборгованість по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01.07.2025 по 30.09.2025 в сумі 15 724 грн 98 коп.
5. Судові витрати.
Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, суд покладає на відповідача - ДП "Тернопільський облавтодор" понесені позивачем судові витрати та присуджує стягнути з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.
Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статей з 1 по 19, 20, 42, з 74 по 79, 86, 129, 233, 236, 238, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області заборгованість по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б»-»з» ст.13 Закону України »Про пенсійне забезпечення» з 01.07.2025 по 30.09.2025 в сумі 15 724 (п'ятнадцять тисяч сімсот двадцять чотири) грн 98 грн
3. Судові витрати покласти на відповідача у справі.
4. Стягнути з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, (код ЄДРПОУ 14035769);
Відповідач - Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. О. Кульчицької, 8 м. Тернопіль, 46001, (код ЄДРПОУ 31995099).
Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку статті 241 ГПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, визначеному статтями з 253 по 259 ГПК України.
Повне рішення складено - 17.11.2025.
Копію повного тексту рішення надіслати учасникам справи відповідно до вимог статті 242 ГПК України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя В.Л. Гевко