10 листопада 2025 року м. ТернопільСправа № 921/419/25
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.
при секретарі судового засідання Касюдик О.О.
розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою діяльністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз"
про стягнення 82 320 701,19 грн заборгованості, з яких 41 766 073,46 грн - основний борг, 14 757 704,64 грн - пеня, 19 808 337,92 грн - штраф, 1 339 182,47 грн - 3% річних, 4 649 402,70 грн - інфляційні втрати.
за участі представників сторін:
позивача: Єфременко О.О., адвокат;
відповідача: Вийванко Н.П., адвокат.
Суть справи:
До Господарського суду Тернопільської області через систему "Електронний суд" поступила позовна заява ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до ПАТ "Тернопільміськгаз" про стягнення заборгованості.
Судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на невиконання його контрагентом умов договору купівлі - продажу №101/ПГ-3287-ОГРМ від 21.06.2022 в частині повної та своєчасної сплати коштів за постачання природного газу, що зумовило виникнення заборгованості, з врахуванням штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат, сума яких заявлена до стягнення у судовому порядку.
Представник ПАТ "Тернопільміськгаз" у судовому засіданні підтримала заяву, викладену у відзиві на позов (вх. №5574) від 01.08.2025 про часткове визнання позовних вимог в розмірі 41 766 073,46 грн.
В свою чергу суд відзначає, що за приписами ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу. Окрім цього, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Також Акціонерним товариством у відзиві на позов заявлено клопотання про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій, а саме: пені, 10% штрафу, 3% річних та інфляційних нарахувань на 90% від заявлених. Вказує, що ПАТ "Тернопільміськгаз" є підприємством критичної інфраструктури, від безперебійної роботи якого безпосередньо залежить можливість отримання природного газу населенням, лікарнями, дитячими садками, закладами освіти, військовими частинами, рятувальними службами, правоохоронними органами, тощо, і покладення надмірного фінансового навантаження на відповідача може призвести до погіршення його матеріального становища та неможливості виконання ним своїх основних завдань. Також Товариство зазначає, що загальний розмір штрафних та компенсаційних нарахувань складає майже 50 відсотків від розміру основного боргу, що є несправедливо надмірним тягарем для відповідача та суперечить правовому змісту інституту неустойки, основної метою якого, в першу чергу, є стимулювання боржника до виконання ним основного грошового зобов'язання.
Позивач у відповіді на відзив №б/н (вх. №5605) від 04.08.2025 заперечив щодо клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій. Зазначає, що неналежне планування своєї діяльності відповідачем не повинно порушувати права інших господарюючих суб'єктів, які належним чином виконали свої обов'язки. Ризики від власної діяльності відповідача не може покладатися на інших учасників господарських відносин, оскільки це порушує принцип розумності та справедливості. Відповідач, вимагаючи зменшення розміру пені та штрафу на 90% не надав суду жодних належних та допустимих доказів для такого зменшення. Посилання останнього на тяжкий матеріальний стан є безпідставним та необґрунтованим, оскільки ним до клопотання не подано належного доказу з цього питання та спростовується наявними матеріалами справи. Окрім цього, зменшення трьох відсотків річних та інфляційних суперечить як положенням законодавства, так і матеріалам справи.
Розгляд спору здійснювався із технічною фіксацією судового процесу в порядку ст. 222 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи господарський суд встановив наступне.
ТОВ ГК "Нафтогаз України" відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі -НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 провадить діяльність із газопостачання на території України.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р позивача визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", постачальником "останньої надії" є визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.06.2022 між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (Продавець) та ПАТ "Тернопільміськгаз" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу №101/ПГ-3287-ОГРМ (далі - Договір), яким урегульовано відносини сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу на умовах, встановлених цим правочином та відповідними законодавчими актами.
У пункті 1.2 цього Договору Покупець гарантував, що приєднається до договору про утворення балансуючої групи, де стороною відповідальною за добовий небаланс групи є ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" за типовою формою, розробленою та затвердженою ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".
Пунктом 1.3 Договору визначено, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю природний газ в обсягах, у строки та на умовах, що погоджені сторонами, а Покупець зобов'язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу природного газу у розмірі, строки та у порядку, що визначені цим Договором .
У п.2.2.1 спірного правочину обумовлено, що погоджений НКРЕКП Обсяг І (фіксований) на період з 1 червня 2022 року по 30 вересня 2022 року складає 1 385,670 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях: червень 2022 р. - 295,890 тис. куб. м., липень 2022 - 312,420 тис. куб. м., серпень 2022 - 327,510 тис. куб. м., вересень - 449, 850 тис. куб. м. Для встановлення Обсягу І на наступні періоди постачання сторони підписують додаткову угоду до цього договору на підставі підтверджених НКРЕКП обсягів природного газу.
Згідно з умов, викладених у п.2.2.2 Договору, Обсяг ІІ - обсяг втрат, зумовлених воєнними діями та понесених у зв'язку із запобіганням/врегулюванням гуманітарних кризових ситуацій, що розраховуються відповідно до методики визначення вартості втрат (витоку) природного газу у разі пошкодження газопроводів та газорозподільних станцій, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, розробленої на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №326 "Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації". Замовлення Обсягу ІІ здійснюється в порядку, встановленому цим договором.
У розумінні п.2.2.3 Договору Обсягом ІІІ є обсяг понаднормованих втрат та виробничо-технологічних витрат на період з 1 червня 2022 року та протягом дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення або скасування, за винятком Обсягів І і II.
У розділі 3 Договору погоджені порядок та умови передачі, приймання та обліку газу. Зокрема, передача договірного обсягу газу здійснюється протягом кожного періоду передачі, узгодженого сторонами у договорі (п.3.2 угоди). Передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ шляхом надання сторонами Оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС. У Торгових сповіщеннях, зокрема, зазначається обсяг природного газу, що передається/ приймається сторонами відповідно до договору. Право власності на природний газ переходить від Продавця до Покупця у ВТТ (п.3.3 Договору ).
Згідно з п.3.9 укладеного правочину, фактичний обсяг переданого Продавцем та прийнятого Покупцем природного газу на ВТТ за період передачі згідно з договором дорівнює сумі усіх обсягів, зазначених у торгових сповіщеннях сторін, на підставі яких Оператором ГТС погоджено передачу природного газу протягом такого періоду передачі.
Після закінчення періоду передачі, у якому була здійснена передача газу, але не пізніше 14-го числа місяця, наступного за періодом передачі, якщо інше не передбачено договором, Продавець складає, підписує, скріплює своєю печаткою (за наявності) Комерційні акти щодо Обсягу І, Обсягу ІІ та Обсягу ІІІ та направляє на підпис Покупцю: на поштову адресу Покупця, вказану у договорі рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення або поштовим відправленням з оголошеною вартістю (цінним листом); або надаються нарочно під підпис в отриманні; або шляхом направленням Комерційних актів, скріплених кваліфікованим електронним підписом Продавця, шляхом електронного документообігу із направленням копії такого акту на електронну адресу Покупця, вказану у договорі. При цьому для підписання та обміну електронними документами сторони цього договору використовують, зокрема, систему обміну електронним документами "M.E.Doc". Сторони цим підтверджують, що визнають форми електронних документів, в яких підтверджені описані в них господарські операції, з використанням спеціалізованих програмних рішень та зобов'язується слідкувати за надходженням електронних документів та своєчасно здійснювати їх приймання, перевірку, підписання з використанням КЕП та повернення іншій Стороні. Електронні документи вважаються підписаними і набирають чинності з моменту, зазначеного в конкретному електронному документі, іншому документі, на виконання якого він підписується, або в порядку, передбаченому чинним законодавством (п.3.10 договору).
Пунктом 3.10.1 Договору визначено, що Покупець повертає підписані Комерційні акти щодо Обсягу І, Обсягу ІІ, Обсягу ІІІ протягом 5-ти календарних днів з моменту їх отримання.
При цьому у 3.11 спірної угоди її контрагенти, на підставі ч. 3. ст. 207 та ст. 627 Цивільного кодексу України, домовилися про можливість підписання в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису Комерційних актів, первинної бухгалтерської документації, актів звірки взаєморозрахунків та інших документів, пов'язаних із виконанням договору.
У розділі 4 Договору сторонами обумовлено ціну та порядок проведення розрахунків.
Так, згідно з п.4.1 укладеного правочину, ціна природного газу, який передається за цим договором, встановлюється наступним чином:
- ціна природного газу для Обсягу І (фіксований) становить 7 420,00 грн із урахуванням податку на додану вартість за 1 000 куб. метрів природного газу (п.4.1.1 договору);
- ціна природного газу для Обсягу ІІ становить 0,01 грн із урахуванням податку на додану вартість за 1 000 куб. метрів природного газу (п.4.1.2 договору);
- ціна природного газу для Обсягу ІІІ розраховується за визначеною формулою.
Договірна вартість визначається як сума вартості Обсягу І, розрахованої згідно з пунктом 4.1.1 договору, вартості Обсяг ІІ, розрахованої згідно з пунктом 4.1.2 договору, та вартості Обсягу ІІІ розрахованого згідно пункту 4.1.3. та інших витрат, які виникають при виконанні договору протягом строку його дії.
Вартість природного газу Обсягу І за кожний період передачі (розрахунковий період) розраховується як добуток Обсягу І природного газу, переданого згідно з Комерційним актом за відповідний період передачі (розрахунковий період), та ціни Обсягу І, визначеної пунктом 4.1.1 договору.
Вартість природного газу Обсягу ІІ за кожний Період передачі (Розрахунковий період) розраховується як добуток Обсягу ІІ природного газу, переданого згідно з Комерційним актом за відповідний Розрахунковий період, та ціни Обсягу ІІ, визначеної пунктом 4.1.2 договору.
Вартість природного газу Обсягу ІІІ за кожний період передачі (розрахунковий період) розраховується як сума добутків Обсягів ІІІ природного газу за кожну газову добу в розрахунковому періоді та ціни Обсягу ІІІ, визначеної пунктом 4.1.3 договору, переданого згідно з Комерційним актом за відповідний розрахунковий період (п. 4.2.1 договору).
Відповідно до п.4.3 угоди, Покупець здійснює розрахунок за реалізовані обсяги природного газу в розрахунковому періоді не пізніше ніж 30 днів після закінчення розрахункового періоду.
У випадку виникнення у Покупця заборгованості за цим договором, Продавець має право зарахувати грошові кошти, отримані від Покупця в поточному періоді передачі, незалежно від призначення платежу, в рахунок погашення існуючої заборгованості Покупця (п.4.7 Договору ).
Умовами, наведеними у пункті 9.1 укладеної угоди, сторони підтвердили, що визнають форми електронних документів, котрі будуть укладатись сторонами під час дії цього договору, з дотриманням вимог щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП)/ електронного цифрового підпису (ЕЦП) та печатки (за наявності) засобами телекомунікаційного зв'язку, підписані з використанням спеціалізованих програмних рішень, зокрема, системи обміну електронним документами "M.E.Doc", Вчасно, тощо.
Пунктом 9.2 укладеного правочину визначено перелік документів, які Сторони можуть укладати в електронній формі в тому числі, але не виключно: а) цей договір, додаткові угоди, що укладаються в період дії договору і передбачають внесення будь-яких змін до його умов, додатки до Договору/додаткових угод; б) акти приймання-передачі природного газу (Комерційний акт); в) рахунки-фактури (рахунки) на оплату; г) листи, повідомлення, заяви та інші документи, які мають або можуть подаватися сторонами з метою виконання цього договору.
Відповідно до п.10.1 цей договір укладено з відкладальною умовою відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України та набуває чинності з дати надання Покупцем одного з видів забезпечення виконання своїх платіжних зобов'язань за договором у порядку та відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 цього договору, та діє впродовж дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення або скасування, а в частині здійснення розрахунків між сторонами до їх повного та належного здійснення.
Умови цього договору можуть бути змінені за домовленістю сторін шляхом укладення відповідної додаткової угоди (п.10.3 Договору ).
В подальшому, 01.09.2022 між сторонами було укладено додаткову угоду №1, якою внесені зміни до Договору щодо погодженого НКРЕКП Обсягу І на період з 1 червня 2022 року по 31 грудня 2022 року, який складає 6 745,670 тис.куб.м. природного газу, в тому числі по місяцях: на червень 2022 року - 295,890 тис.куб.м. на липень 2022 року - 312,420 тис.куб.м., на серпень 2022 року - 327,510 тис.куб.м., на вересень 2022 року - 449,850 тис.куб.м., на жовтень 2022 року - 1 170 тис.куб.м., на листопад 2022 року - 1 821 тис.куб.м., на грудень 2022 року - 2 369 тис.куб.м.
17 листопада 2022 року між учасниками спірних правовідносин було укладено додаткову угоду №2, якою внесені зміни до п.2.2.1 Договору, визначивши погоджений НКРЕКП Обсяг І на період з 1 січня 2023 року по 31 травня 2023 року в об'ємі 13 294,360 тис.куб.м., в тому числі по місяцях: на червень 2022 року - 295,890 тис.куб.м. на липень 2022 року - 312,420 тис.куб.м., на серпень 2022 року - 327,510 тис.куб.м., на вересень 2022 року - 449,850 тис.куб.м., на жовтень 2022 року - 1 170 тис.куб.м., на листопад 2022 року - 1 821 тис.куб.м., на грудень 2022 року - 2 369 тис.куб.м., на січень 2023 року - 2 099,480 тис.куб.м., на лютий 2023 року - 1 600,280 тис.куб.м., на березень 2023 року - 1 799,190 тис.куб.м., на квітень 2023 року - 749,450 тис.куб.м., на травень 2023 року - 300,290 тис.куб.м.
28 грудня 2022 року сторонами підписано додаткову угоду №3, якою Договір викладено в новій редакції.
Умови цієї редакції договору ідентичні умовам Договору, наведеним вище, з врахуванням додаткових угод №1 та №2.
1 травня 2023 року між контрагентами було підписано додаткову угоду №4, якою внесені зміни до п.2.2.1 Договору та визначено погоджений НКРЕКП на період з 1 червня 2023 року по 30 листопада 2023 року постачання природного газу в обсязі 4 181 тис. куб. метрів (Обсяг I (фіксований)), в тому числі по місяцях: на червень 2023 року - 295,160 тис. куб. метрів, на липень 2023 року - 310,560 тис. куб. метрів, на серпень 2023 року - 329,810 тис. куб. метрів, на вересень 2023 року - 445,310 тис. куб. метрів, на жовтень 2023 року - 999,690 тис. куб. метрів, на листопад 2023 року - 1 800,470 тис. куб. метрів.
16 листопада 2023 року між сторонами підписано додаткову угоду №5, якою внесені зміни до п.2.2.1 Договору та визначено погоджений НКРЕКП на період з 1 червня 2023 року по 31 грудня 2023 року постачання природного газу в обсязі 10 280,680 тис.куб.метрів Обсяг I (фіксований)), в тому числі по місяцях: на червень 2023 року - 295,160 тис.куб.метрів, на липень 2023 року - 310,560 тис.куб.метрів, на серпень 2023 року - 329,810 тис.куб.метрів, на вересень 2023 року - 445,310 тис.куб.метрів, на жовтень 2023 року - 999,690 тис.куб.метрів, на листопад 2023 року - 1 800,470 тис.куб.метрів, на грудень 2023 року - 2 103,310 тис.куб.метрів.
12 грудня 2023 року між сторонами підписано додаткову угоду №6, якою внесені зміни до п.2.2.1 Договору та визначено, що погоджений НКРЕКП Обсяг І (фіксований) у січні 2024 року не може перевищувати 20 % від встановленого Постановою №2375 річного розміру нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу та складає 2 566,600 тис. куб. м. на січень 2024 року, річний розмір - 12 833 тис. куб. м. У будь-якому разі річна сума помісячних Обсягів І у 2024 році не може перевищувати встановлений НКРЕКП річний розмір нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу для Покупця на 2024 рік.
06 березня 2024 року між сторонами підписано додаткову угоду №6/1, якою внесені зміни до п.2.2.1 Договору та визначено, що погоджений НКРЕКП Обсяг І (фіксований) у січні 2024 року не може перевищувати 20 % від встановленого Постановою №2375 річного розміру нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу та складає 2 566,600 тис. куб. м. на січень 2024 року, річний розмір - 12 833 тис. куб. м., фактично реалізований (проданий) Продавцем та придбаний (спожитий) Покупцем Обсяг І - 1 475,795 тис. куб. м. У будь-якому разі річна сума помісячних Обсягів І у 2024 році не може перевищувати встановлений НКРЕКП річний розмір нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу для Покупця на 2024 рік.
12 січня 2024 року між сторонами підписано додаткову угоду №7, якою внесені зміни до п.2.2.1 Договору та визначено, що погоджений НКРЕКП Обсяг І (фіксований) у лютому 2024 року не може перевищувати 20 % від встановленого Постановою №2375 річного розміру нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу та складає 2 566,600 тис. куб. м. на лютий 2024 року, річний розмір - 12 833 тис. куб. м. У будь-якому разі річна сума помісячних Обсягів І у 2024 році не може перевищувати встановлений НКРЕКП річний розмір нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу для Покупця на 2024 рік.
12 березня 2024 року між сторонами підписано додаткову угоду №7/1, якою внесені зміни до п.2.2.1 Договору та визначено, що погоджений НКРЕКП Обсяг І (фіксований) у лютому 2024 року не може перевищувати 20 % від встановленого Постановою №2375 річного розміру нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу та складає 2 566,600 тис. куб. м. на лютий 2024 року, річний розмір - 12 833 тис. куб. м., фактично реалізований (проданий) Продавцем та придбаний (спожитий) Покупцем Обсяг І - 1 308,966 тис. куб. м. У будь-якому разі річна сума помісячних Обсягів І у 2024 році не може перевищувати встановлений НКРЕКП річний розмір нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу для Покупця на 2024 рік.
12 березня 2024 року між сторонами підписано додаткову угоду №8, якою внесено зміни до п.2.2.1 Договору та визначено, що погоджений НКРЕКП Обсяг І (фіксований) у березні 2024 року не може перевищувати 20 % від встановленого Постановою №2375 річного розміру нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу та складає 2 566,600 тис. куб. м. на березень 2024 року, річний розмір - 12 833 тис. куб. м. У будь-якому разі річна сума помісячних Обсягів І у 2024 році не може перевищувати встановлений НКРЕКП річний розмір нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу для Покупця на 2024 рік.
12 квітня 2024 року між сторонами підписано додаткову угоду №8/1, якою внесені зміни до п.2.2.1 Договору та визначено, що погоджений НКРЕКП Обсяг І (фіксований) у березні 2024 року не може перевищувати 20 % від встановленого Постановою №2375 річного розміру нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу та складає 2 566,600 тис. куб. м. на березень 2024 року, річний розмір - 12 833 тис. куб. м., фактично реалізований (проданий) Продавцем та придбаний (спожитий) Покупцем Обсяг І - 1 347,465 тис. куб. м. У будь-якому разі річна сума помісячних Обсягів І у 2024 році не може перевищувати встановлений НКРЕКП річний розмір нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу для Покупця на 2024 рік.
13 березня 2024 року між сторонами підписано додаткову угоду №9, якою внесені зміни до п.2.2.1 Договору та визначено, що погоджений НКРЕКП Обсяг І (фіксований) у квітні 2024 року не може перевищувати 14 % від встановленого Постановою №2375 річного розміру нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу та складає 1 796,620 тис. куб. м. на квітень 2024 року, річний розмір - 12 833 тис. куб. м. У будь-якому разі річна сума помісячних Обсягів І у 2024 році не може перевищувати встановлений НКРЕКП річний розмір нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу для Покупця на 2024 рік.
11 травня 2024 року між сторонами підписано додаткову угоду №9/1, якою внесені зміни до п.2.2.1 Договору та визначено, що погоджений НКРЕКП Обсяг І (фіксований) у квітні 2024 року не може перевищувати 14 % від встановленого Постановою №2375 річного розміру нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу та складає 1 796,620 тис. куб. м. на квітень 2024 року, річний розмір - 12 833 тис. куб. м., фактично реалізований (проданий) Продавцем та придбаний (спожитий) Покупцем Обсяг І - 1 154,970 тис. куб. м. У будь-якому разі річна сума помісячних Обсягів І у 2024 році не може перевищувати встановлений НКРЕКП річний розмір нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу для Покупця на 2024 рік.
15 квітня 2024 року між сторонами підписано додаткову угоду №10, якою внесено зміни до п.2.2.1 Договору та визначено, що погоджений НКРЕКП Обсяг І (фіксований) у травні 2024 року не може перевищувати 6 % від встановленого Постановою №2375 річного розміру нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу та складає 769,980 тис. куб. м. на травень 2024 року, річний розмір - 12 833 тис. куб. м. У будь-якому разі річна сума помісячних Обсягів І у 2024 році не може перевищувати встановлений НКРЕКП річний розмір нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу для Покупця на 2024 рік.
14 травня 2024 року між сторонами підписано додаткову угоду №11 , якою внесено зміни до п.2.2.1 Договору та визначено, що погоджений НКРЕКП Обсяг І (фіксований) у червні 2024 року не може перевищувати 6 % від встановленого Постановою №2375 річного розміру нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу та складає 769,980 тис. куб. м. на червень 2024 року, річний розмір - 12 833 тис. куб. м. У будь-якому разі річна сума помісячних Обсягів І у 2024 році не може перевищувати встановлений НКРЕКП річний розмір нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу для Покупця на 2024 рік.
01 липня 2024 року між сторонами підписано додаткову угоду №12 , якою внесені зміни до п.2.2.1 Договору та визначено, що погоджений НКРЕКП Обсяг І (фіксований) у липні 2024 року не може перевищувати 6 % від встановленого Постановою №2375 річного розміру нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу та складає 769,980 тис. куб. м. на липень 2024 року, річний розмір - 12 833 тис. куб. м. У будь-якому разі річна сума помісячних Обсягів І у 2024 році не може перевищувати встановлений НКРЕКП річний розмір нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу для Покупця на 2024 рік.
15 липня 2024 року між сторонами підписано додаткову угоду №13, якою внесені зміни до п.2.2.1 Договору та визначено, що погоджений НКРЕКП Обсяг І (фіксований) у серпні 2024 року не може перевищувати 6 % від встановленого Постановою №2375 річного розміру нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу та складає 769,980 тис. куб. м. на серпень 2024 року, річний розмір - 12 833 тис. куб. м. У будь-якому разі річна сума помісячних Обсягів І у 2024 році не може перевищувати встановлений НКРЕКП річний розмір нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу для Покупця на 2024 рік.
14 серпня 2024 року між сторонами підписано додаткову угоду №14 , якою внесені зміни до п.2.2.1 Договору та визначено, що погоджений НКРЕКП Обсяг І (фіксований) у вересні 2024 року не може перевищувати 6 % від встановленого Постановою №2375 річного розміру нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу та складає 769,980 тис. куб. м. на вересень 2024 року, річний розмір - 12 833 тис. куб. м. У будь-якому разі річна сума помісячних Обсягів І у 2024 році не може перевищувати встановлений НКРЕКП річний розмір нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу для Покупця на 2024 рік.
13 вересня 2024 року між сторонами підписано додаткову угоду №15, якою внесені зміни до п.2.2.1 Договору та визначено, що погоджений НКРЕКП Обсяг І (фіксований) у жовтні 2024 року не може перевищувати 14 % від встановленого Постановою №2375 річного розміру нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу та складає 1 796,620 тис. куб. м. на жовтень 2024 року, річний розмір - 12 833 тис. куб. м. У будь-якому разі річна сума помісячних Обсягів І у 2024 році не може перевищувати встановлений НКРЕКП річний розмір нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу для Покупця на 2024 рік.
15 жовтня 2024 року між сторонами підписано додаткову угоду №16, якою внесені зміни до п.2.2.1 Договору та визначено, що погоджений НКРЕКП Обсяг І (фіксований) у листопаді 2024 року не може перевищувати 14 % від встановленого Постановою №2375 річного розміру нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу та складає 1 796,620 тис. куб. м. на листопад 2024 року, річний розмір - 12 833 тис. куб. м. У будь-якому разі річна сума помісячних Обсягів І у 2024 році не може перевищувати встановлений НКРЕКП річний розмір нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу для Покупця на 2024 рік.
11 грудня 2024 року між сторонами підписано додаткову угоду №17, якою внесені зміни до п.2.2.1 Договору та визначено, що Обсяг І (фіксований) у грудні 2024 року розраховується як різниця між погодженим НКРЕКП у постанові №2375 розміром нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу на 2024 рік для операторів газорозподільних систем та фактично реалізованим Покупцю протягом січня-листопада 2024 року Обсягом І (фактичний обсяг природного газу) і в будь-якому випадку не може перевищувати 1 404,546 тис. куб. м., річний розмір - 12 833 тис. куб. м.
Відповідно до матеріалів справи, спірний Договір, додаткові угоди до нього сторонами підписано в електронній формі шляхом накладення електронного цифрового підпису.
Позивач стверджує, що ним було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, відповідно до договірних умов. Зокрема, у період червень 2022 - січень 2025 року він поставив відповідачу природний газ на загальну суму 240 578 193,92 грн, що підтверджується наступними актами приймання - передачі природного газу та рахунками на оплату:
Акти приймання - передачі:
- №9607 від 30.06.2022 на суму 1085,30 грн;
- №9608 від 30.06.2022 на суму 2 195 503,80 грн;
- №10495 від 31.07.2022 на суму 2 318 156,40 грн;
- №10496 від 31.07.2022 на суму 27 364,55 грн;
- №11437 від 31.08.2022 на суму 64,42 грн;
- №11438 від 31.08.2022 на суму 2 430 124,20 грн;
- №12702 від 30.09.2022 на суму 3 337 886,40 грн;
- №14154 від 31.10.2022 на суму 8 681 400 грн;
- №14155 від 31.10.2022 на суму 3 857,29 грн;
- №15738 від 30.11.2022 на суму 13 511 815,98 грн;
- №17469 від 31.12.2022 на суму 17 577 979,99 грн;
- №1860 від 31.01.2023 на суму 15 578 141,59 грн;
- №3626 від 28.02.2023 на суму 11 874 077,59 грн;
- №5360 від 31.03.2023 на суму 13 349 989,79 грн;
- №8162 від 30.04.2023 на суму 5 560 918,99 грн;
- №10825 від 31.05.2023 на суму 2 228 151,80 грн;
- №12600 від 30.06.2023 на суму 2 190 087,20 грн;
- №13888 від 31.07.2023 на суму 2 304 355,20 грн;
- №15258 від 31.08.2023 на суму 2 447 190,20 грн;
- №16648 від 30.09.2023 на суму 3 304 200,20 грн;
- №18231 від 31.10.2023 на суму 7 417 699,80 грн;
- №20161 від 30.11.2023 на суму 13 359 487,39 грн;
- №22126 від 31.12.2023 на суму 2 018 240 грн;
- №22163 від 31.12.2023 на суму 13 588 320,19 грн;
- №2044 від 31.01.2024 на суму 10 950 398,89 грн;
- №4112 від 29.02.2024 на суму 9 712 527,72 грн;
- №6122 від 31.03.2024 на суму 9 998 190,30 грн;
- №8319 від 30.04.2024 на суму 8 569 877,40 грн;
- №10005 від 31.05.2024 на суму 5 713 251,60 грн;
- №11470 від 30.06.2024 на суму 5 713 251,60 грн;
- №12956 від 31.07.2024 на суму 5 707 545,61 грн;
- №14509 від 31.08.2024 на суму 5 705 638,68 грн;
- №16041 від 30.09.2024 на суму 5 706 588,43 грн;
- №17857 від 31.10.2024 на суму 7 161 546,55 грн;
- №20136 від 30.11.2024 на суму 9 860 311,86 грн;
- №22407 від 31.12.2024 на суму 51 235,69 грн;
- №22408 від 31.12.2024 на суму 10 421 731,32 грн.
Рахунки на оплату:
- №19717 від 13.07.2022 на суму 1 928 724,73 грн;
- №21596 від 12.08.2022 на суму 4 274 245,68 грн;
- №23512 від 13.09.2022 на суму 6 704 434,30 грн;
- №26126 від 12.10.2022 на суму 10 042 320,70 грн;
- №29233 від 12.11.2022 на суму 18 727 577,99 грн;
- №32597 від 12.12.2022 на суму 32 239 393,97 грн.
Однак, Покупець лише частково здійснив оплату поставленого газу на загальну суму 198 812 120,46 грн, що підтверджується інформацією про надходження коштів на рахунки ТОВ "ГК "Нафтогаз України" за період з 01.06.2022 по 15.05.2025.
Таким чином, сума заборгованості за отриманий природний газ становить 41 766 073,46 грн, стягнення якої разом із інфляційними втратами, трьома відсотками річних та штрафними санкціями і є предметом даного судового розгляду.
Дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступних міркувань.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Матеріали справи свідчать про те, що укладений між сторонами у справі правочин за своєю правовою природою є договором поставки, згідно з яким, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Спірні правовідносини між учасниками цього спору були врегульовані Договором, додатковими угодами до нього, котрі були укладені обома контрагентами, шляхом підписання цих документів в електронній формі електронними підписами представників.
Згідно частини 2 абзац 2 статті 639 Цивільного кодексу України, договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної договору є використання, зокрема електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину. Пунктом 12 частини 1 статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Також, пунктом 3.11 Договору сторони визначили, що на підставі ч. 3 ст. 207 та ст. 627 ЦК України, сторони домовилися про можливість підписання в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису комерційних актів, первинної бухгалтерської документації, актів звірки взаєморозрахунків та інших документів, пов'язаних із виконанням договору.
Отже, спірний правочин, в силу статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання його учасниками.
Відтак, вирішуючи зазначений спір по суті суд зважає, на приписи статей 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, в силу яких договір є підставою виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно загальних положень про купівлю-продаж ст. ст. 662-663, 689, 691-692 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором та у встановлений договором строк. В свою чергу, покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його за ціною, встановленою в договорі та в обумовлений строк.
На підставі наведеного, відповідач зобов'язаний оплатити повну вартість отриманого газу в установлений досягнутими у Договорі домовленостями строк.
Незважаючи на це, виставлені позивачем рахунки за спірний період Покупець у повному обсязі не оплатив.
З огляду на викладене, враховуючи договірні умови , норми законодавства, якими врегульовані зобов'язальні правовідносини з поставки, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 41 766 073,46 грн обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню. Як наслідок суд приймає визнання позову відповідачем у цій частині позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, серед іншого, неустойкою.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи із системного аналізу положень ст.549 ЦК України, такі господарські санкції як штраф та пеня не є тотожними, а навпаки, хоча і є різновидами неустойки, проте є різними правовими категоріями. Штраф застосовується одноразово у випадку прострочення боржником виконання зобов'язання понад встановлений сторонами зобов'язання термін та може встановлюватися за будь-яке порушення, тоді як пеня має триваючий характер, тобто нараховується за певний проміжок часу, є видом відповідальності за невиконання, за загальним правилом, виключно грошового зобов'язання.
Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф - не залежить.
У разі порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що, як зазначалося вище, узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить також і статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Згідно з п.6.3 Договору, за порушення Покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, Покупець, на письмову вимогу Продавця не пізніше ніж 15 днів з моменту її отримання, зобов'язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення Покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на п'ять робочих днів, Покупець зобов'язаний сплатити на користь Продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу.
У пункті 6.10 Договору, керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України, його контрагенти дійшли згоди встановити позовну давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) тривалістю у п'ять років.
Сторони у спірному правочині також домовилися про те, що нарахування штрафних санкцій не обмежується строком, встановленим ч.6 ст.232 ГК України та здійснюється за весь період прострочення виконання зобов'язань.
Як уже зазначалось вище, згідно поданого позивачем розрахунку, окремо по кожному місяцю, в якому поставлявся природний газ з червня 2022 року по грудень 2024 року, за неналежне виконання умов договору відповідачу нараховані: пеня у розмірі 14 757 704,64 грн, штраф у розмірі 19 808 337,92 грн, інфляційні втрати - 4 649 402,70 грн, 3 % річних - 1 339 182,47 грн.
Проаналізувавши наведений позивачем розрахунок позовних вимог в частині стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи дату виникнення боргу, період його існування та розмір, провівши відповідний перерахунок, суд вважає правомірно заявленими до стягнення у судовому порядку суми, визначені позивачем.
В той же час, відповідачем подано клопотання про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій, а саме пені, інфляційних нарахувань, та трьох відсотків річних до розміру в 10 відсотків від заявленого позивачем.
В його обґрунтування відповідач вказує, зокрема, що ПрАТ "Тернопільміськгаз" на сьогодні є єдиним оператором газорозподільної системи на території м. Тернопіль та Тернопільського району, також є підприємством критичної інфраструктури, від безперебійної роботи якого безпосередньо залежить можливість отримання природного газу населенням, лікарнями, дитячими садками, закладами освіти, військовими частинами, рятувальними службами, правоохоронними органами підприємствами, установами, тощо.
Крім того, Товариство є на 100 % тарифним підприємством, всі роботи здійснюються оператором газорозподільної системи за рахунок коштів тарифної виручки. При цьому, витратна частина по обслуговуванню газорозподільної системи у воєнний час не тільки не зменшилась, але й збільшилась за рахунок росту числа аварійних викликів та потреби додаткового обстеження газопроводів не предмет їх ймовірного пошкодження ворожими диверсійними групами. З огляду на особливості діяльності оператор газорозподільної системи обмежений територією власної ліцензованої території та позбавлений можливості здійснювати пошук нових клієнтів на території інших областей задля забезпечення покриття дефіциту коштів.
Таким чином, ПрАТ "Тернопільміськгаз" вважає, що наявні достатні правові підстави для зменшення розміру пені, беручи до уваги наступні обставини, а саме:
- відповідач є підприємством критичної інфраструктури, від безперебійної роботи якого безпосередньо залежить можливість отримання природного газу населенням, лікарнями, дитячими садками, закладами освіти, військовими частинами, рятувальними службами, правоохоронними органами підприємствами, установами, і покладення надмірного фінансового тягаря на останнього може призвести до погіршення його матеріального становища та неможливості виконання ним своїх основних завдань;
- інтереси позивача додатково захищено (компенсовано негативні наслідки прострочення боржника) шляхом пред'явлення вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за весь період прострочення;
- загальний розмір штрафних та компенсаційних нарахувань складає майже 50 % від розміру основного боргу, що створює несправедливо надмірний тягар для відповідача;
- враховуючи правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов'язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора;
- відсутність в діях відповідача умисних дій (заздалегідь передбачуваних).
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних та розміру інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
У постанові від 23.05.2024 у справі №921/540/23 Верховний Суд звернув увагу, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплату суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).
Визначене частиною другою статті 625 ЦК України право на стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.
З огляду на наведені вище правові висновки Верховного Суду, а також те, що зменшення розміру втрат від інфляції судовим рішенням не передбачено нормами чинного законодавства, у задоволенні клопотання відповідача з даного приводу суд відмовляє.
Також не підлягає до задоволення клопотання в частині зменшення розміру 3% річних, оскільки судом не встановлено наявність очевидної неспівмірності заявлених до стягнення сум річних. До того ж нарахований розмір відсотків відповідає розміру, встановленому законом (3 %) та не підлягає зменшенню судом. Зазначений висновок судом формується також із урахуванням правової позиції, що викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02 липня 2025 року по справі №903/602/24.
Щодо поданого відповідачем клопотання про зменшення розміру пені та штрафу на 90%, суд зазначає наступне.
За приписами частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно з ч.3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Реалізовуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 551 ЦК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст. 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/ бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.03.2023 у справі № 905/1409/21).
У мотивувальній частині рішення від 11.07.2013 у справі № 7-рп/2013, Конституційний Суд України вказав, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (ч.3 ст.551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
При цьому суд зважає на вид діяльності відповідача. Так, відповідно до матеріалів справи останній проводить діяльність з розподілу природного газу на території міста Тернополя та Тернопільського району та відноситься до числа підприємств паливно-енергетичного комплексу критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення на особливий період. Відтак, примусове стягнення надмірно великих штрафних санкцій безумовно впливатиме на здійснення ним ліцензованої діяльності з розподілу природного газу.
Також, при визначенні підстав для зменшення розміру неустойки суд виходить з того, що за приписами статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.
Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.
У спірних правовідносинах компенсаційний характер невиконання відповідачем зобов'язань за договором позивачем забезпечено додатково (крім пені та штрафу) вимогами про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та втрат від інфляції, позовні вимоги щодо яких судом у даній справі задовольняються у повному обсязі.
Як наслідок, суд переконаний, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 902/89/24.
Відтак, беручи до уваги ступінь, характер та правові наслідки правопорушення, співмірність між ними, суд зазначає про наявність підстав для зменшення заявленої до стягнення пені на 50%, що є справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям.
Формуючи зазначений висновок, серед іншого, суд зважає також на правові позиції, що викладені з даного приводу Верховним Судом у постановах від 18 червня 2025 року по справі № 921/319/24 та від 03 квітня 2025 року у справі № 921/238/24.
Таким чином, з відповідача слід стягнути 7 378 852,32 грн пені та 9 904 168,96 грн штрафу, а в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені та штрафу позивачу слід відмовити.
Інші, долучені до матеріалів справи докази, доводи та заперечення учасників цього спору були ретельно досліджені судом, однак наведених вище висновків вони не спростовують. В свою чергу, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України". Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Витрати по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до приписів ч. 9 ст. 129 ГПК України покладаються судом повністю на ПАТ "Тернопільміськгаз".
Поряд із цим, за вимогами частини 1 статті 130 ГПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд має вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Разом з тим, частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається лише за клопотанням особи, яка його сплатила. Як наслідок, з метою повернення сум судового збору з Державного бюджету України у цій частині, позивач вправі звернутися до суду із відповідним клопотанням
Керуючись ст. ст. 20, 42, 46, 73, 74, 79, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Прийняти заяву ПАТ "Тернопільміськгаз" про часткове визнання позову в розмірі 41 766 073,46 грн.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" (вул. Митрополита Шептицького, буд. 20, м. Тернопіль, 46008, ідентифікаційний код 21155959) на користь Товариства з обмеженою діяльністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, буд.1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 40121452) - 41 766 073 (сорок один мільйон сімсот шістдесят шість сімдесят три) грн 46 коп. основну заборгованість, 7 378 852 (сім мільйонів триста сімдесят вісім тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн 32 коп. - пеню, 9 904 168 (дев'ять мільйонів дев'ятсот чотири тисячі сто шістдесят вісім) грн 96 коп. - штраф, 1 339 182 (один мільйон триста тридцять дев'ять тисяч сто вісімдесят дві) грн 47 коп. - 3% річних, 4 649 402 (чотири мільйони шістсот сорок дев'ять тисяч чотириста дві) грн 70 коп. - інфляційні втрати та 534 594 (п'ятсот тридцять чотири тисячі п'ятсот дев'яносто чотири) грн 45 коп. в повернення сплаченого судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення виготовлений 18.11.2025.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя О.В. Руденко