вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"12" листопада 2025 р. Справа № 918/780/25
Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Редько К.О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради
до Релігійної громади Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська)
про усунення перешкод в користуванні майном
За участю представників сторін:
від позивача: Борисова І.В. (самопредставництво);
від відповідача: Дмитренко Р.П. (довіреність від 15.10.2025 року);
від відповідача: Логвинчук Б.І. (самопредставництво).
Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Релігійної громади Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) в якій просить зобов'язати Релігійну громаду Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) усунути перешкоди в користуванні майном - будівлею церкви Успіння Богородиці загальною площею 114 кв. м за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 113, шляхом виселення.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у власності Рівненської міської територіальної громади перебуває будівля Свято-Успенської церкви загальною площею 114 кв. м, за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 113. Право власності набуте на підставі ЗУ "Про місцеве самоврядування", Постанови Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991 р. "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю територіальних одиниць (комунальною) власністю" та здійснено державну реєстрацію 03.12.2024 року, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності від 17.12.2024 року.
На обгрунтування звернення до суду, позивач зазначає, що він є балансоутримувачем майна та стороною за Охоронним договором № 103 від 28.12.2015 року, оскільки Церква Успіння Богородиці1756 року є пам'яткою національного значення і її використання можливе на умовах охоронного договору. Разом з тим, зазначене майно (за відсутності належно оформленого права користування) фактично перебуває в користуванні відповідача, що порушує його охоронювані законом права та позбавляє можливості належним чином виконувати обов'язки за Охоронним договором.
Позивач зазначає, що відповідно до рішення виконавчого комітету Рівненської обласної ради народних депутатів № 173 від 25.09.1991 року, був зареєстрований статут релігійної громади Української православної церкви в м. Рівне (Свято - Успенська). Пунктом 1.3. вказаного рішення зазначено про необхідність головному управлінню архітектури та містобудування облвиконкому передати у безоплатне користування громад Української православної церкви культові будівлі та укласти охоронно - орендні договори з релігійними громадами по використанню ними культових будівель з додержанням установлених правил охорони і використання пам'яток історії та культури в населених пунктах, в т. ч. м. Рівне (Св. Успенська). Після затвердження статуту, його реєстрації, релігійна громада у 1991 році для перебування та використання культової споруди, повинна була укласти правочин з головним управлінням архітектури та містобудування облвиконкому, проте, такий договір не укладено.
За твердженням позивача, управління комунальної власності (відповідно до розпорядження міського голови № 2734-р від 16.10.2002 року на балансі якого перебуває культова споруда), листом № 01-865 від 21.07.2020 р. повідомило релігійну громаду про необхідність врегулювати правовідносини щодо використання пам'ятки архітектури шляхом укладення договору. Проте, релігійною громадою правовідносини щодо використання майна не врегульовано, охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини не укладено.
Крім того, позивач зазначає, що Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради 17.05.2023 року зверталося до релігійної громади з вимогою про повернення майна, однак, відповідно до листа від 22.06.2023 року, вказана вимога залишена без задоволення.
15.09.2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву у справі № 918/780/25 відповідно до якого просить суд відмовити у повному обсязі в задоволенні позовної заяви посилаючись на те, що позивачу неодноразово надавались листи, якими повідомлено про законність користування церквою, а саме на підставі Охоронного договору, який укладено 23.01.1979 року між Свято-Успенською церквою та Облвідділом у справах будівництва та архітектури виконавчого комітету Рівненської обласної ради народних депутатів. Культова будівля передана виконкомом Рівненської обласної ради у безстрокове та безоплатне користування православній громаді згідно вказаного охоронного договору, на підставі акту передачі від 23.01.1979 року.
Відповідач зазначає, що відповідно до ЗУ "Про свободу совісті та релігійні організації", та згідно рішення Рівненського облвиконкому за № 173 від 25.09.1991 року "Про реєстрацію статутів релігійних громад та передачу культових будівель", всі релігійні організації, в тому числі і Релігійна громада Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська), здійснили нову реєстрацію Статутів юридичних осіб, відповідно до вимог нового законодавства, тому Релігійна громада є правонаступником релігійної громади, зареєстрованої до 1991 року. В зв'язку з цим, Релігійна громада УПЦ м. Рівне правомірно користується культовою спорудою на законних підставах.
На підтвердження користування культовою спорудою від моменту побудови Успенської церкви в місті Рівне і до сьогодні, відповідачем подано суду: охоронний договір на передачу пам'ятки архітектури церкви 1756 року, укладений 23.01.1079 року між Облвідділом у справах будівництва та архітектури виконавчого комітету Рівненської обласної ради народних депутатів та Свято-Успенською церквою місто Рівне; Акт передачі культової будівлі від 23.01.1979 року; рішення Рівненського облвиконкому від 25.09.1991 року №173; Свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної громади від 25.09.1991 року; Статут релігійної громади; Технічний паспорт на будівлю Церкви Релігійній громаді Свято - Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви; рішення Рівненської міської ради від 14.05.2014 №5220 про надання дозволу релігійній громаді на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки по вул. Шевченка 113 в місті Рівне; Архівна довідка від 21.07.1998 за № 300; Архівна довідка від 02.12.1998 за № 460; Довідки Рівненської міської ради від 29.05.2012 року №531; Рішення Господарського суду Рівненської області від 05.11.2004 року у справі № 11/300.
За твердженням відповідача, рішення міської ради про відібрання приміщення церкви у релігійної громади, є прямим втручанням у свободу віросповідання. Релігійна громада Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) є законним користувачем наданого приміщення згідно охоронного договору від 23.01.1979р. Позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів, які б у свій сукупності дали змогу отримати висновок про наявність обставин, що відповідач порушує права позивача.
17.09.2025 року до господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що відповідачем на підтвердження законності свого користування надано копію Охоронного договору, який датовано 23.01.1979 року, проте, на думку позивача, вказаний договір є припиненим відповідно до закону. Із доданих до відзиву документів вбачається, що релігійна громада створена та зареєстрована у 1991 році, тому вона не є і не могла бути стороною по доданому охоронному договору від 1979 року, на який відповідач покликається як на законність свого перебування та користування будівлею церкви.
Позивач вказує, що релігійна громада визнає законність і обов'язковість виконання рішення виконкому Рівненської обласної ради від 25.09.1991 р. №173. На його виконання релігійною громадою зареєстровано Статут, а в частині укладення договору щодо використання комунального майна та охоронного договору не виконано, договірні відносини у відповідність не приведено. Крім того, укладення балансоутримувачем - Управлінням комунальною власністю у встановленому законом порядку 28.12.2015 року Охоронного договору № 103 з відповідним органом охорони культурної спадщини (погоджений з Міністерством культури України), додатково підтверджує факт нечинності Охоронного договору від 23.01.1979 року.
Щодо твердження відповідача про оформлення права постійного користування на підставі рішення Рівненської міської ради від 14.05.2014 року №5220, то таке рішення втратило чинність, оскільки воно є чинним протягом двох років з дня його прийняття. Право постійного користування релігійна громада не оформила, проєкт землеустрою не розробила, на затвердження його не подала. Станом на сьогоднішній день у відповідача права на земельну ділянку відсутні. Документ, який підтверджував би таке право, відповідачем не наданий.
За твердженням позивача, на звернення управління комунальною власністю чи приймала Рівненська міська рада рішення про передачу з комунальної власності будівлю церкви у власність релігійній громаді, отримано відповідь від 03.06.2025 р. № 12-01- 4697/25, що таке рішення не приймалося.
Позивач вважає, що для законного користування комунальним майном релігійна організація повинна була, дотримуючись вимог чинного законодавства та в порядку, передбаченим спеціальним законом, який регулює питання користування комунальним майном - Законом України "Про оренду державного та комунального майна", укласти відповідний договір з управлінням комунальною власністю.
23.09.2025 року до господарського суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив в якому зазначено, що в матеріалах справи відсутні документи центрального органу виконавчої влади - органу охорони культурної спадщини, що погоджують передачу у власність позивачу пам'ятки національного значення, а саме Успенської церкви в місті Рівне.
За твердженням відповідача, Релігійна громада Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято - Успенська) законно користується церквою на підставі Охоронного договору, який укладено 23.01.1979 року між Свято-Успенською церквою та Облвідділом у справах будівництва та архітектури виконавчого комітету Рівненської обласної ради народних депутатів. Охоронний договір на передачу релігійній громаді пам'ятки архітектури Успенської церкви є дійсними до цього часу. Релігійна громада УПЦ користується приміщенням храму з моменту його побудови - 1756 року, утримує церкву відповідно до покладених обов'язків у відмінному стані. Культова будівля передана виконкомом Рівненської обласної ради у безстрокове та безоплатне користування православній громаді на підставі охоронного договору, який дійсний, в судовому порядку не розірваний і не припинений.
Відповідач вказує, що відповідно до листа міського голови В.Хомка за №05-2733 від 09.11.2018 р., в якому зазначено, що рішення Рівненської міської ради від 14.05.2014 року №5220 має необмежувальний строк дії, відповідно релігійна громада має законне право користування земельною ділянкою, на якій розташована культова споруда від моменту побудови Успенської церкви в місті Рівне і до сьогодні. Рішенням Рівненської міської ради від 14.05.2014 р. №5220 про надання дозволу релігійній громаді на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки по вул. Шевченка 113 в місті Рівне надано право постійного користування земельною ділянкою для обслуговування приміщення церкви безстроково. На підставі вказаного рішення розроблено Проект щодо відведення в постійне користування земельної ділянки по вул. Шевченка 113 в місті Рівне та акт перенесення (відведення) земельної ділянки в натурі.
Відповідач вважає, що позивач - Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради у поданому позові до Релігійної громади Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) про усунення перешкод в користуванні майном, та зобов'язання повернути будівлю церкви Успіння Богородиці, не обґрунтовано існування порушеного позивачем його суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу та не наведено належних допустимих доказів, що могли б свідчити про такі порушення, з очевидної причини, а саме про відсутність таких порушень.
Крім того, відповідач зазначає, що релігійна громада зверталась до Рівненської міської ради із позовом про визнання права власності на будинок по вул. Шевченка в місті Рівне. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.11.2004 року, справа 11/300, надано оцінку правомірності користування релігійною громадою домоволодінням по вул. Шевченка 113,115, 117 в місті Рівне, а також задоволено позов.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.08.2025 року постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на "17" вересня 2025 р.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.09.2025 року відкладено підготовче засідання на "15" жовтня 2025 р.
15.09.2025 року до господарського суду від відповідача надійшло клопотання відповідно до якого просить суд залучити до участі у справі № 918/780/25 в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , вказуючи про те, що останній є членом релігійної громади, а тому, рішення суду у даній справі про відібрання будівлі церкви та виселення Релігійної громади Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська), безпосередньо та суттєво вплине на його права та обов'язки як члена громади.
15.09.2025 року до господарського суду від відповідача надійшло клопотання відповідно до якого просить суд залучити до участі у справі № 918/780/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , вказуючи про те, що останній є членом релігійної громади, а тому, рішення суду у даній справі про відібрання будівлі церкви та виселення Релігійної громади Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська), безпосередньо та суттєво вплине на його права та обов'язки як члена громади.
17.09.2025 року до господарського суду від позивача надійшло заперечення на заяву про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача до якого просить суд відмовити у задоволенні клопотання про залучення третіх осіб, вказуючи про те, що саме по собі існування рішення суду не свідчить про те, що рішення суду у справі може вплинути на права або обов'язки третіх осіб щодо однієї із сторін спору. Крім того, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які свідчили б про членство в релігійній громаді ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які передбачені Законом та Статутом громади. До клопотання не долучено належних документів, які свідчили про вступ та прийняття зазначених осіб у релігійну громаду, як того вимагає встановлений порядок, зазначений у Статуті громади.
Протокольною ухвалою від 15.10.2025 року у задоволенні клопотань про залучення до участі у справі третіх осіб - відмовлено.
До відзиву відповідачем подано суду заяву про звільнення від реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС відповідно до якої просить суд звільнити Релігійну громаду Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) від обов'язку реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС.
16.09.2025 року до господарського суду від позивача надійшло заперечення на заяву про звільнення від обов'язку зареєструвати електронний кабінет відповідно до якого, у зв'язку з відсутністю електронного кабінета у відповідача, просить суд повернути йому усі подані ним процесуальні документи через електронний кабінет адвоката Раїси Дмитренко у даній справі.
Протокольною ухвалою від 15.10.2025 року суд ухвалив задовольнити вказану заяву та звільнити відповідача від обов'язку реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС.
В судовому засіданні 15.10.2025 року оголошено перерву до 16.10.2025 року.
15.10.2025 року до господарського суду від відповідача надійшло клопотання про залишення без розгляду відповідно до якого просить суд залишити без розгляду відповідь на відзив представника позивача у справі № 918/780/25, заперечення на заяви відповідача про залучення третіх осіб на стороні відповідача без заявлення самостійних вимог, заперечення від представника позивача на клопотання відповідача у справі № 918/780/25 про звільнення від реєстрації ЄСІТС. При цьому у клопотанні зазначає про те, що вказані документи подані до суду представником позивача без документів належного представництва та з порушенням порядку направлення.
15.10.2025 року до господарського суду від позивача надійшло заперечення на клопотання в якому зазначено, що в матеріалах справи у вигляді додатку до позовної заяви міститься копія виписки з ЄДР юридичних і фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради від 27.05.2025 р. Відповідачу направлялася позовна заява з додатками, в тому числі і зазначена виписка. У виписці ОСОБА_3 зазначена як особа яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, зокрема, вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (з метою забезпечення можливості представлення інтересів Управління в усіх судах в порядку самопредставництва) - представник. У судовому засіданні, яке відбулося 17.09.2025 р. і на якому був відсутній відповідач та представник відповідача Раїса Дмитренко, судом встановлювалися повноваження представника управління комунальною власністю ОСОБА_4 на предмет законного представництва інтересів позивача.
Разом з тим, позивач вказує, що у зв'язку з тим, що обов'язок зареєструватися в електронному суді у відповідача як юридичної особи був, а на момент подання відповіді на відзив та заперечень на клопотання та заяву представником позивача ОСОБА_5 заява про звільнення релігійної громади від такого обов'язку розглянута не була, то обов'язку надсилати документи іншій стороні на той момент у позивача не було. До того ж представник відповідача отримав доступ до матеріалів судової справи 17.09.2025 р. та мав можливість ознайомитися з поданими управлінням документами в електронному суді.
16.10.2025 року до господарського суду від позивача надійшло доповнення до заперечення на клопотання про залишення без розгляду процесуальних документів відповідно до якого долучено додатками до нього розпорядження міського голови № 667-00 від 01.12.2022 р. та копія посадової інструкції заступника начальника управління.
16.10.2025 року до господарського суду від відповідача надійшло доповнення до клопотання про залишення без розгляду відповідно до якого просить суд залишити без розгляду та повернути відповідь на відзив представника позивача у справі № 918/780/25. У вказаному доповненні до клопотання зазначено, що відповідь на відзив підписаний фізичною особою ОСОБА_3 , а не службовою особою. Відповіді на відзив, заперечення на заяви про залучення третіх осіб, про звільнення від реєстрації в ЄСІТС, подані до суду у справі № 918/780/25 представником позивача без документів належного представництва та з порушенням порядку направлення.
Протокольною ухвалою від 16.10.2025 року судом відмовлено у задоволенні клопотання про залишення без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.10.2025 року постановлено закрити підготовче провадження у справі № 918/780/25 та призначити справу до судового розгляду по суті на "29" жовтня 2025 р.
В судовому засіданні 29.10.2025 року оголошено перерву до 12.11.2025 року.
Представник позивача в судовому засіданні 12.11.2025 року підтримала позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та з урахуванням відповіді на відзив.
Представники відповідача в судовому засіданні 12.11.2025 року заперечили проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та з урахування заперечення на відповідь на відзив.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Відповідно до Паспорта (складеного 18.12.2014 року) об'єкта культурної спадщини - Церква Успіння Богородиці утворена 1756 року, категорія пам'ятки - національного значення, місцезнаходження об'єкта - 33028, м. Рівне, вул. Шевченка, 113, охоронний № пам'ятки 1486/1, власник - державна власність, користувач - Релігійна громада Свято-Успенської парафії м. Рівне, Рівненської єпархії УПЦ.
Згідно облікової картки (складеної 18.12.2014 року) об'єкта культурної спадщини - Церква Успіння Богородиці утворена 1756 року, категорія обліку - національного значення, місцезнаходження об'єкта - 33028, м. Рівне, вул. Шевченка, 113, охоронний № пам'ятки 1486/1,об'єкт узято на державний облік відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР № 442 від 06.09.1979 р.
23.01.1979 року між Управлінням в справах архітектури при Раді Міністрів УРСР та церковною радою в особі старости церкви - Головачик Ф.Г., було укладено Охоронний договір, за умовами п. 1 якого, управління (Облвідділ) передає, а користувач приймає у безоплатне користування будинок пам'ятника архітектури церкву Свято Успенська, вул. Шевченка, 113, м. Рівне, щоб використовувати приміщення цього пам'ятника для безпосереднього богослужіння. Примітка: в безоплатне користування передаються тільки приміщення пам'ятника, призначені для богослужіння і сторожа. При використанні інших площ пам'ятника під господарські та інші підсобні потреби з громадою укладаються звичайні охоронно - орендні договори із стягненням орендної плати в установленому порядку.
Відповідно до Акту технічного огляду пам'ятника архітектури при передачі його в оренду (використання) від 23.01.1979 року, Управлінням в справах архітектури при Раді Міністрів УРСР та Головачик Ф.Г. проведено технічний огляд пам'ятника архітектури Свято Успенської церкви.
Рішенням виконавчого комітету Ровенської міської Ради народних депутатів № 447 від 14.12.1983 року "Про реєстрації будинків, які належать виконкому Ровенської міської Ради народних депутатів", доручено Ровенському обласному бюро технічної інвентаризації: провести перереєстрацію будинків, які належать виконкому міської Ради народних депутатів і знаходяться в оперативному керівництві міського житлово - експлуатаційного об'єднання, відповідно списку; видати реєстраційні посвідчення на будинки міському житлово - експлуатаційному об'єднанню.
Згідно Списку будинків, які належать виконкому Ровенської міської Ради народних депутатів, що знаходяться в оперативному керівництві міського житлово - експлуатаційного об'єднання зазначено, зокрема, до житлово - експлуатаційної дільниці № 2 - вул. Шевченка, буд. 113.
Рішенням виконавчого комітету Рівненської обласної ради народних депутатів № 173 від 25.09.1991 року "Про реєстрацію статутів Релігійних громад та передачу культових будівель", вирішено зареєструвати статути релігійних громад Української православної церкви з застереженнями відносно того, що питання вказані в п. 27, 28, 33, 39, вирішуються відповідно до чинного законодавства, в тому числі і в м. Рівне (Св. Успенська).
Згідно п. 1.3. вказаного рішення № 173 від 25.09.1991 року, "головному управлінню архітектури та містобудування облвиконкому передати у безоплатне користування громад Української православної церкви культові будівлі та укласти охороно - орендні договори з релігійними громадами по використанню ними культових будівель з додержанням установлених правил охорони і використання пам'яток історії та культури, зокрема, м. Рівне (Св. Успенська)".
Рішенням Рівненського облвиконкому від 25.09.1991 року № 173 зареєстровано Статут Релігійної громади Української православної церкви в м. Рівне (Свято - Успенська) Рівненської області (Статут м. Рівне Свято-Успенської парафії Рівненської єпархії ухвалений зборами 18.08.1991 року), з застереженнями відносно того, що питання вказані в п. 27, 28, 33, 39, вирішуються відповідно до чинного законодавства.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 814146 - Релігійна громада Української православної церкви в м. Рівне (свято - Успенська); ідентифікаційний код юридичної особи 22560645; місцезнаходження юридичної особи 33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Шевченка, буд. 113; місце проведення державної реєстрації Виконавчий комітет Рівненської міської ради; дата проведення державної реєстрації 25.09.1991 р.; номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 608 120 0000 004320.
Відповідно до Свідоцтва Виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів № 310 про реєстрацію статут релігійної громади 25.09.1991 р. № 173, зареєстровано статут Української православної церкви діяльність якої поширюється на м. Рівне, керівний орган громади розташовано м. Рівне (Свято - Успенська).
Доказів урегулювання відповідачем правовідносин щодо використання та охорони майна (пам'ятки культурної спадщини) - укладення відповідних договорів, на виконання п. 1.3 Рішення виконавчого комітету Рівненської обласної ради народних депутатів № 173 від 25.09.1991 року "Про реєстрацію статутів Релігійних громад та передачу культових будівель", суду не подано.
Розпорядженням Рівненської міської ради народних депутатів № 98-Р від 03.02.1993 року "Про надання всіх функцій орендодавача Фонду державно - комунального майна", до 01.03.1993 року передати з балансу ЖЕКів на баланс Фонду державно - комунального майна всі нежилі приміщення. Згідно Акту прийому - передачі основних засобів № 9 від 19.03.1993 року, згідно розпорядження № 98-р від 03.02.1993 року передано з балансу ЖЕКу№ 2 на баланс Фонду державно - комунального майна нежилі приміщення.
Розпорядженням міського голови м. Рівне № 2734-р від 16.10.2002 року "Про виконання рішення міської ради від 02.07.2002 р. № 41 "Про зміну структури виконавчих органів міської ради та її виконавчого комітету"", управлінню економіки міста передати, а управлінню комунальної власності прийняти договори оренди комунального майна згідно з додатком № 1; управлінню економіки міста передати з балансу нежитлові приміщення, що належать до комунальної власності міста, на баланс управління комунальної власності згідно з додатком № 2.
Згідно додатку № 2, станом на 01.10.2002 року, нежитлові приміщення передано на баланс Управління комунальної власності, зокрема, по вул. Шевченка, 113.
Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради листом № 08-1131 від 13.12.2011 року звернулося до Релігійної громади Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) направивши для підписання два примірники проекту договору позички від 13.12.2011 року № 1965 будівлі - пам'ятки містобудування та архітектури національного та місцевого значення м. Рівного, включеної до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, розташованої на вул. Шевченка, 113, та запропоновано впродовж 20-ти днів з моменту отримання проекту договору повернути один підписаний примірник договору.
Релігійна громада Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська), ознайомившись з умовами договору позички № 1965 від 13.12.2011 року, листом № 3 від 04.01.2012 року звернулася до управління комунальної власності з проханням надати підтверджуючі (первинні) документи, згідно яких дане майно (пам'ятка архітектури національного значення - охоронний номер 1486-Н/1, яка являється державною власністю та знаходиться у безоплатному користуванні релігійної громади згідно п, 1.3. рішення № 173 від 25.09.1991 року виконавчого комітету Ровенської обласної ради народних депутатів) взято на баланс - управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради.
Рішенням Рівненської міської ради № 5220 від 14.05.2015 року "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки вул. Шевченка, 113", надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1753 м2 на вул. Шевченка, 113 релігійній громаді Української православної церви в м. Рівне (Свято - Успенська) в постійне користування для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (для обслуговування культових та інших будівель), у тому числі: земельної ділянки площею 1700 м2 - за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності територіальної громади міста Рівного в особі Рівненської міської ради, які згідно із земельно-обліковими документами м. Рівного обліковуються за релігійною громадою Української православної церкви (Свято - Успенська); земельної ділянки площею 53 м2 - за рахунок земель загального користування комунальної власності територіальної громади міста Рівного в особі Рівненської міської ради.
При цьому пунктом 4 вказаного рішення № 5220 від 14.05.2015 року установлено, що це рішення чинне протягом двох років з дня його прийняття. У разі невиконання цього рішення протягом зазначеного строку вважати його таким, що втратило чинність.
Позивачем подано суду Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Релігійній громаді Української православної церви в м. Рівне (Свято - Успенська) для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій - 03.04 (для обслуговування культових та інших будівель), у тому числі: земельної ділянки площею 0,1700 га за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності територіальної громади міста Рівного в особі Рівненської міської ради, які згідно із земельно-обліковими документами м. Рівного обліковуються за релігійною громадою Української православної церкви (Свято - Успенська) та земельної ділянки площею 0,0049 га за рахунок земель загального користування комунальної власності територіальної громади міста Рівного в особі Рівненської міської ради в м. Рівному на вул. Шевченка, 113.
28.12.2015 року між Управлінням культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації (Орган охорони) та Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (Балансоутримувачем) було укладено Охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини № 103, за умовами п. 1 - п. 3 якого, балансоутримувач бере на себе зобов'язання щодо охорони пам'ятки архітектури національного значення - церква Успіння Богородиці 1756 р., що розташована по вул. Шевченка, 113 у м. Рівне Рівненської області, занесеної до переліку пам'яток постановою РМ УРСР від 06.09.1979 р. № 442, охоронний № 1486/1. Термін дії даного "Охоронного договору" встановлено на період користування пам'яткою. У разі зміни у встановленому порядку балансоутримувача, новий балансоутримувач зобов'язаний укласти в 30-ти денний термін з органом охорони новий "Охоронний договір".
Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради листом № 01-865 від 31.07.2020 року звернулося до Релігійної громади Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) з вимогою негайного припинення ремонтних робіт, оскільки управління комунальною власністю є балансоутримувачем пам'ятки та відповідно до п. 12 охоронного договору від 28.12.2015 року № 103, реставраційні, ремонтні та інші роботи проводяться відповідно до науково - проектної документації, затвердженої в установленому порядку за письмовим дозволом Центрального органу охорони. Крім того, у вказаному листі, управління комунальною власністю повідомлено, що для врегулювання правовідносин щодо використання релігійною громадою пам'ятки архітектури національного значення - Дзвіниці, Церкви Успіння Пресвятої Богородиці (м. Рівне, за адресою вул. Шевченка, 113), необхідно укласти договір оренди відповідно до вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради листом № 08-393 від 17.05.2023 року звернулося до Релігійної громади Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) в якому, керуючись рішенням Рівненської міської ради від 10.04.2023 року № 3244 та п. 2 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", з проханням звільнити Церкву Успіння Богородиці, що розташована за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 113 та передати згідно з актом прийму - передачі представникам Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради. При цьому, до вказаного листа долучено копію рішення Рівненської міської ради від 10.04.2023 року № 3244 "Про припинення права користування майном Рівненської міської територіальної громади".
Релігійна громада Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська), у відповідь на вказаний лист управління комунальної власності, листом від 22.06.2023 року звернулася до Управління комунальної власності виконавчого комітету Рівненської міської ради зазначивши, що за часів забудови і по теперішній час, храм та майно належать релігійній громаді Рівного. Свято-Успенська Церква - одна з найдавніших культових споруд міста Рівне є пам'яткою архітектури національного значення (охоронний номер 1486-Н/1), тому не може перебувати на балансі Управління комунальної власності виконавчого комітету Рівненської міської ради і тим більше немає підстав для передачі представникам Управління комунальної власності виконавчого комітету Рівненської міської ради.
Відповідно до п. 1.1. та п. 1.2. Положення про управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (нова редакція), затвердженого рішенням Рівненської міської ради № 5915 від 24.12.2024 року (далі - Положення), управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Управління) є місцевим органом приватизації, виконавчим органом Рівненської міської ради, нею створеним, їй підзвітним та підконтрольним, який підпорядковується її виконавчому комітету, міському голові та заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів рази (згідно з розділом обов'язків). Управління створене шляхом реорганізації комітету з приватизації Рівненської міської ради та управління економіки міста відповідно до рішення Рівненської міської ради № 41 від 02.07.2002 р. "Про зміну структури виконавчих органів міської ради, апарату ради та її виконавчого комітету" з правонаступництвом щодо прийнятих рішень, узятих зобов'язань, покладених законодавством прав та обов'язків та укладених договорів оренди комунального майна.
Основними завданнями управління є: виконання функції органу управління нежитловим нерухомим майном комунальної власності територіальної громади; передача в оренду, відчуження (приватизація) нежитлового нерухомого майна комунальної власності територіальної громади. На управління покладаються обов'язки щодо забезпечення таких власних (самоврядних) повноважень місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні": здійснення управління нежитловим нерухомим майном, що належить до комунальної власності, у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації нерухомого майна комунальної власності громади; здійснення контролю за обліком, інвентаризацією майна, що перебуває на балансі управління та належить до комунальної власності, його використанням і збереженням (п.п. 3.1.1. - п.п. 3.1.2. п. 3.1., п.п. 4.1.2. - п.п. 4.1.4. п. 4.1. Положення).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав № 408400479 від 17.12.2024 року наявний запис про об'єкт речових прав за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна - 3064514856060; об'єкт речових прав - закінчений будівництвом об'єкт; тип об'єкта - будівля, церква Успіння Богородиці; опис об'єкта - загальна площа 114 кв. м; адреса - Рівненська обл.., м. Рівне, вул.. Шевченка, буд. 113; додаткові відомості - пам'ятка архітектури національного значення, занесена до переліку пам'яток постановою РМ УРСР від 06.09.1979 р. № 442, охоронний № 1486/1.
Актуальна інформація про речове право за № 58041818: тип речового права - право власності; дата державної реєстрації - 03.12.2024 року; власники - Орган місцевого самоврядування, Рівненська міська рада; підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 76655937 від 17.12.2024 р; документи, подані для державної реєстрації - рішення органу місцевого самоврядування щодо об'єкта речового права № 86, виданий 10.10.2023 р., видавник - Рівненська міська рада; документ, що підтверджує факт відсутності перебування закінченого будівництвом об'єкта у державній власності № 05-03-3049, виданий 11.11.2024 р., видавник - Регіональне відділення фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях; Технічний паспорт (Витяг з ЄДЕССБ) № ТІ01:5425-2234-5980-0713, виданий 27.09.2024 р., видавник - ЄДЕССБ.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
За змістом ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Територія територіальної громади - нерозривна територія, в межах якої територіальна громада здійснює свої повноваження щодо вирішення питань місцевого значення відповідно до Конституції і законів України, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках публічно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, регулює Закон України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закон України "Про оренду державного та комунального майна", порядок передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду (далі - Порядок передачі майна в оренду) визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, у тому числі електронних аукціонів, та здійснює контроль за її реалізацією. Особливості передачі в оренду комунального майна, передбачені цим Законом, додатково можуть визначатися рішенням представницьких органів місцевого самоврядування з урахуванням вимог і обмежень, передбачених цим Законом і Порядком передачі майна в оренду.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Згідно частини 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу (ст. 16 ЦК України).
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свободчи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
За положеннями частин першої та другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною першою статті 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Результат аналізу наведених норм прав дає підстави для висновку про те, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпорядженні власністю (негаторний позов).
Предметом негаторного позову є вимога власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися та розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою для звернення з негаторним позовом є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне чинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.
Умовами для задоволення негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути чітко та конкретно визначено дії, які повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника (володільця) (такий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 27.05.2020 р. у справі № 910/1310/19, від 27.10.2021 р. у справі № 916/1769/20, від 07.06.2023 р. у справі №904/1270/22, від 08.04.2025 р. у справі № 910/5739/23).
Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до статей 391, 396 Цивільного кодексу України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані, на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.
Позов про усунення порушень права, не пов'язаного з позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об'єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.
Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.09.2025 року у справі № 909/952/24.
Позов власника майна про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов) відповідає способу захисту, визначеному у пункті 3 частини другої статті 16 ЦК України, припинення дії, яка порушує право. Цей спосіб захисту пов'язаний зі вчиненням іншою особою незаконних дій, спрямованих на порушення права, належного особі. Однієї з умов застосування негаторного позову є відсутність між сторонами спору договірних відносин.
Суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України" за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; п.58): де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.
Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, підтверджених доказами, залученими до матеріалів справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (позивач) є виконавчим органом Рівненської міської ради - власника будівлі - церкви Успіння Богородиці (пам'ятка архітектури національного значення, яка занесена до переліку пам'яток постановою РМ УРСР від 06.09.1979 р. № 442, охоронний № 1486/1), загальною площею 114 кв. м, за адресою Рівненська обл., м. Рівне, вул. Шевченка, буд. 113, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 408400479 від 17.12.2024 року.
Відповідно до розпорядження міського голови м. Рівне № 2734-р від 16.10.2002 року Управлінню комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради передано на баланс нежитлові приміщення, зокрема, по вул. Шевченка, 113.
28.12.2015 року, Управлінням культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації (орган охорони) та Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (балансоуторимувач) укладено Охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини № 103, за умовами якого останнє взяло на себе зобов'язання щодо охорони пам'ятки архітектури національного значення - церкви Успіння Богородиці 1756 року, що розташована по вул. Шевченка, 113 у м. Рівне, Рівненської області, занесеної до переліку пам'яток постановою РМ УРСР від 06.09.1979 р. № 442, охоронний № 1486/1. Договір у встановленому законом порядку погоджено з Міністерством культури України.
Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи та не заперечується представниками відповідача, пам'ятка архітектури національного значення - церква Успіння Богородиці 1756 року, що розташована по вул. Шевченка, 113 у м. Рівне фактично перебуває у користуванні Релігійної громади Української православної церкви в м. Рівне (Свято - Успенська). Жодних належних доказів, які б свідчили про наявність правових підстав для використання вказаної споруди відповідачем, суду не подано.
Посилання відповідача на те, що релігійна громада є законним користувачем приміщення церкви в місті Рівне на підставі довідки Державного архіву Рівненської області, Управління Держкомзему у м. Рівному та Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради не знаходить свого підтвердження, оскільки вказані документи не є правовстановлюючими та не можуть бути належними доказами правомірності користування майном - церквою Успіння Богородиці. Не приймається судом і посилання відповідача на Охоронний договір від 23.01.1979 року, як на правову підставу для користування майном, оскільки такого роду правочин є похідним та сам по собі не породжує прав володіння, користування чи розпорядження майном. Охоронний договір може бути укладено з законним власником чи користувачем пам'ятки культурної спадщини.
Щодо Рішення виконавчого комітету Рівненської обласної ради народних депутатів № 173 від 25.09.1991 року "Про реєстрацію статутів Релігійних громад та передачу культових будівель", пунктом 1.3 якого було вирішено передати у безоплатне користування громад Української православної церкви культові будівлі та укласти охоронно - орендні договори з релігійними громадами по використанню ними культових будівель з додержанням установлених правил охорони і використання пам'яток історії та культури, зокрема, м. Рівне (Св. Успенська), то судом не встановлено факту його виконання сторонами в цій частині - оскільки жодних доказів урегулювання відповідачем правовідносин щодо використання та охорони майна (пам'ятки культурної спадщини), шляхом укладення відповідних договорів суду не подано.
Щодо рішення Рівненської міської ради від 14.05.2014 року № 5220 про надання дозволу релігійній громаді на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки по вул. Шевченка 113 в місті Рівне та рішення Господарського суду Рівненської області від 05.11.2004 року у справі № 11/300 про визнання права власності Релігійної громада Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) на будинок по вул. Шевченка 117 в місті Рівне, на які посилається відповідач, то вказані рішення не породжують право користування відповідачем культовою спорудою. Окрім того, проект землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки по вул. Шевченка 113 в місті Рівне не затверджено міською радою.
Рішення Господарського суду Рівненської області від 05.11.2004 року у справі № 11/300 також не може бути належним доказом правомірності користування відповідачем пам'яткою архітектури національного значення - церкви Успіння Богородиці 1756 року, що розташована по вул. Шевченка, 113 у м. Рівне, оскільки предметом спору у цій справі було майно розташоване по вул. Шевченка 117 в місті Рівне.
З огляду на зазначене, за відсутності належних та допустимих доказів правомірності використання відповідачем майна - пам'ятки архітектури національного значення - церкви Успіння Богородиці 1756 року, що розташована по вул. Шевченка, 113 у м. Рівне, Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (позивач) як балансоутримувач будівлі та сторона за Охоронним договором правомірно заявило негаторний позов про захист своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів, шляхом усунення перешкод у здійсненні ним права користування майном.
За таких обставин, позов Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до Релігійної громади Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) про усунення перешкод в користуванні майном - будівлею церкви Успіння Богородиці, загальною площею 114 кв. м за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 113, шляхом виселення, судом визнається обґрунтованим.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Релігійну громаду Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) (33028, м. Рівне, вул. Шевченка, 113, код ЄДРПОУ 22560645) усунути перешкоди в користуванні майном - будівлею церкви Успіння Богородиці, загальною площею 114 кв. м за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 113, шляхом виселення.
3. Стягнути з Релігійної громади Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) (33028, м. Рівне, вул. Шевченка, 113, код ЄДРПОУ 22560645) на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 12 а, код ЄДРПОУ 26259563) 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Позивач (стягувач): Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 12 а, код ЄДРПОУ 26259563).
Відповідач (боржник): Релігійна громада Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) (33028, м. Рівне, вул. Шевченка, 113, код ЄДРПОУ 22560645).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 18 листопада 2025 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Р.В. Романюк